Автор сценарію Валерія Деркач, учитель літератури та керівник театрального гуртка приватного закладу «Макіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. «Глорія»
Головні герої В епізодах
Скрудж Тато
Ангел минулого часу Мама
Ангел теперішнього часу Маленький Скрудж
Ангел майбутнього часу
Боб Кретчит
Перехожий
Сцена 1
Гурт дітей співає різдвяну пісню. Під кінець пісні виходить похмурий Скрудж, грубо штовхає співаків, пісня затихає й усі тікають.
Скрудж (буркотливо). Забирайтеся! Забирайтеся всі геть! (До залу.) Ось, що роблять ці людишки, коли їм нічим зайнятися у вихідні дні!
Повз нього проходить Перехожий.
Скрудж (до нього). Ось, наприклад, ти, куди зараз квапишся?
Перехожий (злякано): До церкви…
Скрудж (обурено): До церкви? Дурень! Хто ходить туди супроти ночі?
Перехожий. Вибачте, пане, але сьогодні ж Святвечір! Там будуть згадувати, як дуже давно такої ж ночі…
Скрудж. Досить байок! Щороку всі людишки цього міста тільки й чекають, щоб я пожертвував певну суму грошей якимсь сиротам чи бідним, а потім кажуть, що це заради якоїсь незрозумілої Дитини. Дудки! Я завжди говорив, що шарлатани шастають по вулицях, улаштовуючи собі свята. Я не розумію значення цього свята, НЕ РОЗУМІЮ… (іде, лягає спати).
Біля сплячого Скруджа з’являється Ангел минулого часу.
Ангел. Скрудже! Скрудже…
Скрудж. Хто тут?
Ангел. Скрудже! Я Ангел твого дитинства. Уставай, ми полетимо у твоє дитинство.
Скрудж. Я не…
Ангел бере його за руку й вони вирушають.
На сцені сидять батьки із сином, читають історію Різдва з Біблії, моляться, співають різдвяні пісні, хлопчик дуже щасливий. Скрудж дуже хвилюєтьсяє, дивлячись на цю сцену. Сім’я сідає за святкову вечерю, хлопчик молиться молитвою подяки за народження Святої Дитини й за спасіння.
Скрудж (Ангелові). Навіщо ти мені це нагадав?
Ангел. Ти вірив у те, що Бог втілився в людину багато років тому, ти був щирий і тобі не потрібні були надприродні докази.
Скрудж. Наївна дитина…
Ангел несе Скруджа назад, той засинає.
Сцена 2
Ангел теперішнього часу підходить до Скруджа й стягує його з ліжка, той прокидається.
Ангел. Уставай, сплюху, нам пора вирушати!
Скрудж. А ти ще хто? І куди вирушати? Я ніколи нікуди не їжджу, не витрачаю грошей намарно, тим більше вночі.
Скрудж укривається ковдрою, та Ангел розкриває його й подає халат.
Ангел. Одягайся! Я – Ангел твого сьогодення.
Скрудж повільно одягає халат. Разом вони переміщаються в контору Скруджа.
За столом сидить Скрудж, рахує гроші, до нього підходить його бухгалтер Боб.
Боб. Христос народився! Славмо Його! (Несміливо відкашлявся.)
Скрудж. Помовч! Чого прийшов?
Боб переминається з ноги на ногу.
Боб. Розумієте, мій син дуже хворий… І я подумав, що якщо Всемогутній Бог такий щедрий до нас, що послав Свого Єдиного Сина на землю, то, можливо, і ви, пане, змогли б позичити мені гроші на лікування маленького сина. Я був би дуже вдячний вам.
Скрудж (гнівно). Що це ти придумав? Мене не стосуються проблеми чужих мені людей і я не благодійний фонд, і до чого тут Божественне народження Христа? Адже це байки й казки! Іди геть від мене. І завтра на роботу!
Боб. Як? Адже завтра Різдво, ми йдемо до церкви прославити Отця нашого Небесного за народження Його Сина!
Скрудж (підхоплюється). Годі! І завтра в сьомій нуль-нуль, щоб був тут або назавжди покинеш це місце, зрозумів?
Боб розвертається і смутно йде. Скрудж гордо сидить, потім підхоплюється, рве на собі волосся, нервово виходить.
Сцена 3
Ангел теперішнього часу (звертаючись до Скруджа). Скрудже! Твоє невір’я й брутальність приведуть тебе в пекло. Невже в тобі не залишилося навіть трішки віри в те, що Бог втілився, щоб допомогти людям стати добрішими й уважнішими одне до одного? Твоє серце немов камінь.
Скрудж. Мені не потрібна нічия любов і розуміння. Я вже не вірю в існування пекла й раю…
Ангел (перебиваючи). А це вже не залежить від твоєї віри. Бог і Ангели, як і Диявол і демони, – це реальні сили. Вони ведуть активну боротьбу за твою безсмертну душу. А ти, схоже, схиляєшся до останніх, враховуючи твою поведінку й спосіб життя.
Скрудж. Я як тільки…
Ангел. Досить! Мені пора.
Сцена 4
Кімната Скруджа. Він крутиться з боку на бік, не може заснути. Устає, ходить, знову лягає. З’являється Ангел майбутнього часу.
Скрудж (до Ангела майбутнього часу). Я так і не можу заснути. Куди ми полетимо цього разу?
Ангел. Здраствуй! Ми подивимося твоє майбутнє.
Скрудж. Майбутнє???
На сцені з’являється Боб і його дружина, одягнені в чорне. Вони гірко плачуть.
Скрудж (до Ангела). Що відбувається? Чому вони плачуть?
Ангел. А ти не здогадуєшся? Ти не допоміг цій сім’ї, і їхній хлопчик помер.
Скрудж. Помер? Я… я… я…
Ангел. Твоє невір’я в Христа приведуть до неминучих наслідків. Але тобі, звичайно ж, однаково….
Скрудж. Ні, ні. Я не знав, що все так серйозно.
Ангел. Ти не знав?.. Так у тебе не залишилося серця! Там величезний і німий камінь, який нічого не чує й не може сказати тобі про Божу любов до тебе.
Скрудж береться руками за голову, сідає на підлогу.
Ангел. Уставай, нам далі.
Гасне світло, згодом запалюється над могилою Скруджа.
Скрудж. Що це? (Дивується.) Це… Це… (Повільно відходить.) Це не моя могила…
Лунає запис різних голосів:
– Нарешті цей вредний старий помер!
– Жадібнішої людини на світі не існувало!
– Він не вірив в існування Бога!
– Цей Скрудж жив лише заради грошей!
– Уже сьогодні про нього ніхто не згадає!
– Пішов прямо в пекло… (луна) пекло… пекло…
Скрудж скорчившись, лежить на підлозі, тримаючись за голову.
Ангел майбутнього часу. Такий кінець усякого гріха.
Скрудж прокидається.
Скрудж. Не розумію, що це було? Який сьогодні день, число? Я живий? (Обмацує себе. Підбігає до календаря.) Сьогодні ж Різдво! (Починає одягатися.) Я живий!!! Я встиг! Я живий!!!
Скрудж вибігає на вулицю.
Скрудж. Христос народився! Прославте Його! Він живий! Він реальний! Він існує! Я впевнений!
Забігає в контору, наспівує пісню. Заходить злякано Боб.
Скрудж. Кретчит! Боб Кретчит, це ти?
Боб. Пане…
Скрудж (встає перед Бобом). Ти посмітив спізнитися на шість хвилин хвилин.
Боб. Пробачте, я тільки…
Скрудж. Не знаю, наскільки ти цінуєш робочим місцем, але я…
Боб. Я вже все зрозумів, пане (повертається й іде).
Скрудж. Але я вирішив підвищити тобі зарплатню, тепер ти одержуватимеш у чотири рази більше!
Боб повертається, підбігає, дякує.
Скрудж. Іди, ви ще встигнете на ранкове богослужіння, мені б теж не спізнитися.
Щасливий Боб виходить.
Скрудж (звертаючись до Бога). Ісусе! Дякую Тобі за цей сон минулого, сьогодення й майбутнього! Дякую, що Ти не дав закам’яніти моєму серцю й повернув мені віру. Допоможи ніколи не сумніватися у Твоєму народженні й завжди пам’ятати тих, хто має потребу в мені. Амінь.