Щаслива я, і кожен з нас щасливий
Лиш тим, що нам дароване життя;
Ми бачим небо, сонце, вечір сивий,
Ми — діти й Батьківщини майбуття.
Ми можемо творити і горіти,
Ми можемо радіти і цвісти,
А можемо, як попіл, віджевріти,
Не маючи ні долі, ні мети.
А треба жити мудро — бути добрим,
Нести утіху людям щохвилини
І пам’ятати, що лихі і горді
Не мають права на звання людини.
У тому й полягає смисл буття,
Щоб нам і після смерті не вмирати;
Лишати добру пам’ять за життя,
А зло і лінощі усі долати.
Щоб світле осягнути майбуття,
Яке на нас чекає, треба знати,
Що Божа заповідь дає життя
І погляд тільки вгору підіймати.
Ірина Оборонова