1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя. Як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той — ще комусь. Це і є незворотний закон вдячності.
3. Не виливай на дитину свої образи, щоб на старість не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й зійде.
4. Не стався до проблем дитини зверхньо. Життя дане кожному під силу, і можеш бути впевненим, для дитини воно важке не менше, ніж тобі, а може й більше, оскільки в неї немає досвіду.
5. Не принижуй!
6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини — це її зустрічі з дітьми. Звертай на них якомога більше уваги, адже ми ніколи не можемо знати, кого зустрінемо в дитині.
7. Не картай себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Картай, якщо можеш, але не робиш. Пам’ятай, для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все можливе.
8. Дитина — це не тиран, який заволодів усім твоїм життям, і не лише плід твоєї плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток у ній творчого вогню. Дитина — як розгорнутий сувій любові матері і батька, у яких буде рости не «наше», не «своє», не «власне» дитя, а таємнича душа, дана для зберігання і супроводження, доки вона недосвідчена й беззахисна.
9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій дитині того, чого не хотів би, щоб робили твоїй.
10. Люби свою дитину будь-якою: неталановитою, негарною, невдахою, люби нерозумним, непокірним малюком, люби нескладним, егоїстичним, сердитим підлітком, люби й нещасним дорослим, що не виправдав твоїх сподівань і очікувань… Спілкуючись з дитиною, радій, радій завжди з повним правом, тому що дитина — це твоє свято, яке поки що з тобою.
Януш Корчак