Автор: Людмила Рудюк, учитель християнської етики Рівненської класичної гімназії «Престиж»
Мета
Освітня: ознайомити учнів з біблійною історією зустрічі Семена з Немовлям Христом і розкрити важливість такої зустрічі для нашої душі.
Виховна: виховувати в учнів бажання поспішати назустріч Богу, обираючи шлях любові, добра й милосердя.
Розвиваюча: розвивати вміння аналізувати різні події і бачити присутність Бога у своєму житті.
Біблійна основа: Лк. 2:21–40; Мт. 25:34.
Ключовий вірш: «Я надію на милість Твою покладаю, моє серце радіє спасінням Твоїм…» (Пс. 12:6).
Обладнання: фотографії, ілюстрації до уроку, картки зі словами ключового вірша, виріб «Голуб».
Література
1. Біблія / Пер. проф. І. Огієнка. — УБТ, 2002.
2. Закон Божий/ Протоієрей Серафим Слобідський. — 2006.
3. Протоиерей Борис Балашов. Христос и мы. — Клин: «Христианская жизнь». — 2007.
Хід уроку
І. Вступна частина
1. Організаційний етап
Вітання. Налагодження контакту з класом.
2. Мотивація навчальної діяльності
— Діти, погляньте, будь ласка, на ці фотографії і скажіть, який момент із життя вони зображують? (Відповіді дітей.)
— Що об’єднує людей, яких ви бачите на фотографіях? Які почуття наповнюють їхні душі? (Відповіді дітей.)
— Що означає слово «зустріч»? (Відповіді дітей.)
— Які бувають зустрічі в житті людини? (Відповіді дітей.)
3. Представлення теми уроку й очікуваних навчальних результатів
ІІ. Основна частина
Отже, сьогодні поговоримо про найважливішу зустріч усього нашого життя.
Тлумачний словник української мови трактує слово «зустріч» як зближення з ким- або чим-небудь. І, справді, у нашому житті є дуже багато зустрічей із різними людьми чи навіть з деякими явищами. Ці зустрічі різні, і одні нам приносять радість, інші — горе, а деякі зустрічі в дорозі, на роботі, у школі, у громадських і інших місцях відбуваються зовсім непомітно, не мають особливого значення, і ми забуваємо про них швидко. Але зовсім інша справа, коли ми зустрічаємося з Тим, Хто нас створив, Хто любить нас найвищою любов’ю.
Послухаймо біблійну історію про праведника Семена і його зустріч з Богом (Лк. 2:21–40).
Коли хлопчику Ісусу виповнилося 40 днів, Його мати з Йосипом прийшли до Єрусалимського Божого храму і принесли у жертву Богу двох голубів.
Того самого дня і в той самий час, коли Марія і Йосип прийшли до храму, туди ж прийшов і старець Семен, той самий, якому було дано обіцянку, що він не помре, поки сам не побачить Спасителя світу.
— Діти, як ви думаєте, це випадковий збіг? (Відповіді дітей.)
Звичайно, ні! Бажання прийти саме в цей момент вклав Семену Бог. Він прийшов у храм, тому що Дух Господній його привів. Ми інколи й не помічаємо, що не все ми робимо тільки за власним рішенням. Багато чого нам підказує Бог і влаштовує якнайкраще. Але робить це непомітно. І цим нас Господь навчає скромності. Вдячні ж люди розуміють це і говорять: «Ой, як усе гарно склалось! Хвала нашому Господу».
І ось у храмі старець пережив ті хвилини, яких він, за волею Бога, так довго чекав. Так, Семен зустрів, прийняв на руки Немовля Христа. Фізично зустріч відбулася.
— Діти, а чи відбулася в серці Семена зустріч з Богом? (Відповіді дітей.)
Правильно, у серці праведного старця відбулося справжнє і найважливіше свято для душі — свято внутрішньої духовної зустрічі з Богом. Нещасна та людина, у якої така зустріч не відбулася, а в кого вона була, той пам’ятатиме її все життя і черпатиме від неї сили боротися з гріхом.
Звернемо увагу на слова Семена: «Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!». І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене».
— Друзі, чому ж дивувалися Марія та Йосип? Що дивного в словах: «Нині відпускаєш раба Свого Владико, за Словом Твоїм…» Як, звідки, куди відпускаєш? (Відповіді дітей.)
Так, відпускає Ісус Христос Семена із земного життя. І якщо ви були уважними, то старенький праведник звертався до Немовляти, як до Повелителя життя і смерті, як до того, Хто тримає в Своїх руках життя, керує часом, зірками, світом.
Семен сказав, що для всіх народів наступає час просвітлення і спасіння.
— Як ви розумієте ці слова? (Відповіді дітей.)
Коли Семен говорив ці слова, то зрозуміло, що він був просвітлений Духом святим. Друзі, постарайтесь і ви зрозуміти важливість цього відкриття. Бо це був переломний момент для всього людства, для нас, людей сьогодення. Семен говорить про те, що закінчується період Старого Завіту, закінчується час, коли гріх панував над людиною, а людина проти нього була безсила. Наступає епоха Нового Завіту, коли Господь приймає на Себе людське тіло, коли Він перемагає гріх і дає людині можливість через покаяння і віру в Ісуса Христа вирватися з тенет гріха. Отже, зустріч Семена з Немовлям Христом — це свято особистої сердечної зустрічі людини з Богом, але це ще зустріч і двох часів — Старого й Нового Завітів.
ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу
Пропоную послухати притчу «Йти назустріч Богу»
— Скажіть, учителю, чому попри те, що я вже так довго йду назустріч Богу, моє життя не змінюється? — запитав учень.
— А ти прогнав зі свого серця образи, гнів, гордість, роздратування? І чи наповнилося твоє серце любов’ю, прощенням, терпінням, смиренням — якостями, котрі окриляють душу й серце людини?
— Ні!
— Тоді з чого ти взяв, що ти йдеш назустріч Богу? У кращому випадку ти стоїш на місці. З такою ношею, як у тебе, не приходять до Бога. Ти просто не зможеш і кроку зробити назустріч Господу. І з такою ношею ти швидко скотишся вниз.
— Чого ця притча навчає нас? (Відповіді дітей.)
— Як ми повинні готуватися до зустрічі з Богом? (Відповіді дітей.)
— А де ми можемо зустрітися з Богом? (Відповіді дітей.)
Так, відвідування церкви, слухання від віруючих людей свідчень про Бога, читання Біблії, зустрічі з прекрасним у природі й музиці, безкорислива допомога людей — усе це наші зустрічі з Богом. Але якщо після декількох таких зустрічей із Богом людина відмовляється від Нього, то Господь може перервати зв’язок із нею.
— Як ви думаєте, чого найбільше чекає від нас Господь під час зустрічі з Ним? (Відповіді дітей.)
Бог чекає від усіх людей покаяння. І навіть від тих, які відмовилися від Нього під час зустрічей-нагадувань.
— А що Господь дарує людині, коли вона всім серцем і душею поспішає назустріч Йому? (Відповіді дітей).
Він дарує нам спасіння і надію на вічне життя.
Вивчення ключового вірша
«Я надію на милість Твою покладаю, моє серце радіє спасінням Твоїм» (Пс. 12:6).
Учні записують цей вірш у зошит.
Учитель роздає окремим учням картки (формат А4) зі словами ключового вірша. Вони повинні вийти до дошки зі своїми картками і вишикуватись так, аби решта учнів могла правильно прочитати цей вірш.
Потім за бажанням один учень виходить із класу, в той час учні з картками стають навмисно в неправильному порядку. Вчитель закликає учня до класу, аби той правильно вибудував вірш. Завдання можна повторити з іншими учнями.
А зараз я вам пропоную цікаве завдання: виготовити пташку.
— Яких птахів принесли Марія та Йосип у жертву Богові? (Відповідь дітей.)
Їхня жертва була скромною, але наймилішою Господу.
Тому ми будемо виготовляти з паперу білого голуба.
Голуб уособлює чистоту і мир душі. Це символ Божого благословення і Божої благодаті.
Діти виготовляють голуба за допомогою техніки орігамі. Див. додаток 1.
Нехай ці птахи нагадують нам про те, що нам потрібно робити в житті якнайбільше добрих, приємних в очах Бога вчинків. Тільки люди, які вірять у Ісуса Христа, творять добро, дбають про чистоту своєї душі, можуть зустріти Бога. Тому все робімо для того, аби в нашому житті постійно відбувалися зустрічі з Богом.
ІV. Висновок
Зустріч із Богом неминуча для кожної людини, і вона відбувається тут, на землі, перш ніж буде інша зустріч — остання або вічна. Усе вирішується в житті кожної людини залежно від того, як вона ставиться до Христа, і тут не може бути ніякої «золотої середини»: або вона з Христом, або вона проти Нього. Треба постійно прагнути, щоб у нашому тимчасовому житті було якнайбільше зустрічей зі Спасителем. Адже це справжнє свято для нашої душі. І щоб під час останньої зустрічі, у день судний, кожен із нас почув звернений до нас голос Христа: «Прийдіть, благословенні Отця Мого, наслідуйте Царство, уготоване вам від створення світу» (Мт. 25:34).
V. Домашнє завдання
Написати твір-роздум на тему: «Зустріч із Господом — найголовніше свято для душі».
Додаток 1
1. З цупкого паперу вирізаємо квадрат, згинаємо і розгинаємо його по діагоналях.
2. Згинаємо по вертикальній діагоналі й перетворюємо в трикутник.
3. У вказаних пропорціях загинаємо лівий кутик трикутника вправо.
4. Розділяємо загнутий кутик і верхню його частину, знову ж таки, у вказаних пропорціях відхиляємо вліво.
5. Згинаємо фігуру навпіл.
6. Опускаємо вниз крила.
7. Повертаємо пташку на 180 градусів.
8. Загинаємо обидва крила й вигинаємо всередину дзьобик.
Голуб готовий.