Бог святий (урок для молодших класів)

Автор Руслана Ковальчук, учитель християнської етики в Рівненській українській гімназії і Клеванській спеціальній загальноосвітній школі­-інтернаті № 1.  

Мета: ознайомити учнів із поняттями «святий», «святість»; розвивати вміння логічно мислити, робити висновки та виховувати прагнення змінити своє життя.

Ключовий вірш: «…бо написано: Будьте святі, Я бо святий!» (1 Петр. 1:16)

Біблійна основа: Вих. 19:18; 34:30; Лев. 22:32; Пов. Зак. 7:6; Іс. 6:1–7; Фил. 1:26; 1 Петр. 1:16; 2:9.

Обладнання: табличка з зашифрованими словами, картки з ключовим віршем, ілюстрації до біблійних історій.

ХІД УРОКУ

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Привітання, налагодження контакту з класом.

Перевірка домашнього завдання.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Повідомлення теми та мети уроку.

Учитель об’єднує учнів у дві групи й кожній з груп роздає табличку із прихованою темою уроку. Коли учні знайдуть два прихованих слова, учитель записує тему уроку на дошці, а учні — в зошити.

Гра «Знайди слово»

У загадці, яка перед вашими очима, заховано два слова, які вказують на тему уроку. Вам потрібно їх знайти.

Виклад нового матеріалу

Як ви розумієте слово «святий»? (Відповіді учнів.)

Святий з давньоєврейської мови «відділений», тобто той, що відрізняється від подібних йому.

Як би ви описали Святого Бога? (Відповіді дітей.)

Він є досконалою особистістю. Він увесь чистий, без плями та вади. Він повністю відокремлений від гріха. Він робить лише добро та ненавидить гріх у будь-яких проявах. Святість не тільки є атрибутом Божого характеру, але вона є основою всього Його буття.

Про це ми дізнаємося в Божому слові.

Читаючи Старий Завіт, ми зустрічаємося з тим, що Господь називає ізраїльський народ святим. Як ви думаєте, чому? (Відповіді учнів) Правильно, Господь Сам вирішив і вибрав, відділив цей народ для Себе. Він Сам захотів мати з цим народом особливі стосунки, «бо ти святий народ для Господа, Бога свого, тебе вибрав Господь, Бог твій, щоб ти був Йому вибраним народом зо всіх народів, що на поверхні землі» (Пов. Зак. 7:6), і щоб цей народ служив Богові Живому і був прикладом для інших народів, які на той час, на жаль, попридумували собі інших богів і поклонялися їм.

Народ ізраїльський не раз відчував у своєму житті святість Бога. Люди, які доторкалися до Божої святості, були в страху та тремтінні. Ось як описано велич святості Господа в Біблії: «А гора Сінай — уся вона димувала через те, що Господь зійшов на неї в огні! І піднявся дим її, немов дим вапнярки, і сильно затремтіла вся гора…» (Вих. 19:18).

Люди, які мали або мають спілкування з Богом, відображають образ святості Божої. У вождя ізраїльського народу Мойсея, який сходив із гори Сінай після спілкування з Богом, обличчя сяяло так, що люди не могли на нього дивитися (Вих. 34:30).

Коли пророк Ісая побачив Божу святість та серафимів, які були біля престолу Божого, то подумав, що він загинув.

Розглянемо уривок з Книги пророка Ісаї 6:1–7.
Учні читають та з допомогою вчителя досліджують
цей уривок.

Уривок можна поділити на декілька частин.

Перша частина

Ісая зводить очі догори і бачить Господа, ризи Якого переповнюють храм. Хто для Нього співає хвалу? Так, серафими, це ангели, небесні слуги Господа, але й вони закривають своє обличчя перед святістю Бога. Прислухайтеся до їхньої хвали Господу. Про що вони співають?

Вони визнають святість Господа й те, що вся земля повна слави Його, призначення всього творіння — приносити славу для Господа.

Друга частина

Після того, як Ісая побачив Божу святість, він зрозумів, наскільки він грішний. Про це написано в 5-му вірші:

— я занапащений;

— чоловік нечистоустий;

— сидить посеред народу нечистоустого.

Третя частина

Бог, бачачи розкаяне серце Ісаї, посилає до нього серафима. Що робить серафим?

— бере розпалене вугілля з жертовника і доторкається до його уст;

— очищає від беззаконня його;

— говорить прекрасні слова: «гріх твій окуплений».

Я думаю, що такі слова бажали би почути багато людей у цьому світі.

Гріх Ісаї був окуплений через дотик до його уст розжареної вуглини з жертовника. А як окуплений наш гріх? Через кровну жертву Ісуса Христа на Голгофі. Кожен, хто визнає свій гріх і увірує в Нього як у свого особистого Відкупителя, буде прощений та очищений. Таких людей у Новому Завіті Бог називає святими.

«Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого» (1 Петр. 2:9).

Досягнення досконалої святості можливе не через справи, але за допомогою віри.

Так, наприклад, відбулося в житті одного з новозавітних героїв.

Учитель дає характеристику апостолу Павлу, а учні мають відгадати, хто це.

Він був жорстокосердим, гнав Церкву та карав християн, але по дорозі до Дамаску Господь осліпив його Своїм сяйвом, що той аж осліп на три дні, а ще він не їв і не пив. Після цієї події Господь змінив його серце, відтак кардинально змінилося його життя. Він був названий апостолом та служителем Церкви, а також святим. Пізніше він напише: «Для мене життя — то Христос, а смерть — то надбання» (Фил. 1:21).

Так, це апостол Павло.

Учитель показує для учнів малюнок із життя
апостола Павла.

Це найбільша радість людини, коли ти відчуваєш прощення гріхів та прийняття тебе Богом.

Ключовий вірш уроку заздалегідь розрізаний на пазли
та захований у класі.
Учні повинні його знайти, скласти, прочитати
та записати в зошити.

Багато разів у Святому Письмі Бог говорить до людей про Свою святість та те, щоб вони також були святими. Господь дає повеління людям: «Бо написано: «Будьте святі, — Я бо святий» (1 Петр. 1:16).

Чому ми повинні бути святі? (Відповіді дітей.)

Тому, що заплямована гріхом людина не може мати стосунків із Богом. Святість Божа знищує пітьму гріха.

Бог також хоче, щоб ми святили Його Ім’я. «І не будете безчестити Мого святого Ймення…» (Лев. 22:32). Тому Ісус, перебуваючи на землі, навчав Своїх учнів відомій молитві «Отче наш», у якій говориться про святість Господнього Імені.

Кожен християнин повинен жити таким життям, щоб оточуючі бачили святість та силу Божу. Коли ви перебуваєте в школі, вам хочеться чинити так, як інші діти, тобто, сваритися, ображати інших, говорити погані слова, насміхатися над слабшими та інше. Пам’ятайте, що все це ображає Бога та принижує Його, і ви не можете вже говорити іншим дітям про Бога, тому що ваша поведінка сама говорить за себе. Отож, подумайте над своїми думками, словами та вчинками.

III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

У Євангелії є гарні приклади святості для нас. Приклад Ісуса Христа, приклади життя апостолів указують на те, як потрібно жити. Які якості характеру Ісуса Христа нам слід узяти за взірець? (Відповіді дітей.)

Бог у Своїй великій любові до людини дав їй можливість стати святою. Коли Христос помер на Голгофі, то в храмі розірвалася завіса, і ми тепер маємо прямий доступ до Бога, Який дає звільнення від гріха раз і назавжди. «Пильнуйте про мир зо всіма, і про святість, без якої ніхто не побачить Господа» (Євр. 12:14).

Домашнє завдання

Вивчити напам’ять ключовий вірш уроку.

Не той святий, хто помилок не чинить,
Бо на землі таких людей нема.
А той, хто вміє визнати провини
І не відкриє уст своїх дарма.

У кого правда — не в словах, а в ділі.
Хто Божого шукає — не свого.
Хто не обходить бідних за три милі
І не кепкує з ближнього оков.

Хто бачить душу лиш очима віри
І знає силу, що в крові Христа.
Хто вміє гріх людський прощать без міри —
Така людина є єством свята.

І святість цю вона не заробила
Ділами благочестя, в молитвах…
Євангеліє душу воскресило
Та освятило в вічних небесах!
Лідія Гапонюк