На початку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово.
Євангеліє від Івана, 1:1
Слово — це рушійна сила, яка править світом. Слово — це надія, натхнення, опора. Це могутня зброя… Це тонке мистецтво… Це стосунки… Слово покладає велику відповідальність на того, хто бере на себе відвагу його проголошувати.
Учитель християнської етики — людина, покликана Словом, наповнена Словом і озброєна Словом. Це висока честь і величезна відповідальність. Іноді відчуваю невимовну радість, піднесення, внутрішній вогонь, а іноді — сумніви й невпевненість, та завжди маю бажання вчитися, переймати досвід колег, удосконалювати вчительську майстерність. Тому із задоволенням читаю журнал «Слово вчителю», особливо розробки уроків і методичні поради.
Упродовж чотирьох років мої учні беруть участь у Всеукраїнській олімпіаді «Юні знавці Біблії», ініціатором якої незмінно виступає Національний університет «Острозька академія». Вважаю це дуже потрібною і корисною справою, адже вона об’єднує дітей з усієї України навколо Слова Божого, яке єдине дає силу творити добро у світі, навколо Господа Ісуса Христа, Який є найкращим учителем для людей усіх поколінь.
Свої роздуми й поради пишу, насамперед, тим, хто в цьому навчальному році вперше готуватимете учнів до олімпіади, а можливо, й уперше викладатиме уроки християнської етики.
Першим пунктом у Божій методиці є молитва. Вона допомагає мені готуватися і проводити уроки, налагоджувати контакт з дітьми, а потім відібрати серед них тих, хто братиме участь в олімпіаді. Саме молитва допомагає знайти ключик до кожної дитини за дуже короткий час. Адже ми всі знаємо, скільки проблем сьогодні постає перед учителями християнської етики, і одна з найгостріших — скорочення годин на викладання. Та якщо ми правдиві християни, то це не повинно стати перешкодою для донесення Божого Слова дітям. МОЛІМОСЯ ЗА КОЖНУ ДИТИНУ.
Наступним елементом Божої методики є спілкування. Варто з першого уроку застосувати довірливу розмову, щиро запросити дітей до співпраці, обов’язково вислухати побажання дітей, приділити увагу, дати відчути себе особистостями. Розумію, що перевантаженому вчителю це здійснити важко, але великою винагородою є те, що через дружбу з дітьми, спілкування я маю можливість побачити дію Божого Слова в їхніх серцях. СТАНЬТЕ ДЛЯ СВОЇХ УЧНІВ ДРУГОМ.
Не секрет, що до участі в олімпіаді учитель готує обмежену кількість учнів. Завжди намагаюсь упевнитися, що це справді ті діти, яких направив до мене Бог у відповідь на мою молитву. Бо ж у Біблії читаємо: «Бо багато покликаних, та вибраних мало» (Мт. 22:14).
Так, цього року, прислухаючись до Слова у своєму серці, я змогла відібрати по кілька дітей з 3-го, 4-го, 5-го, 7-го та 9-го класів. Розпочався копіткий процес підготовки до олімпіади. Потрібно було врахувати й те, що у сьомих та дев’ятих класах я взагалі не викладаю християнської етики. Як підготувати таких дітей? Ми зустрічалися у вільний від уроків час, переглядали всі підручники, розробки уроків, починаючи з третього класу, аналізували тексти зі Святого Письма, шукали відповіді в Інтернеті, радилися зі священиками та керівниками методичного об’єднання вчителів християнської етики. І для нас став зрозумілим зміст слів: «Тому, хто стукає, — відчинять» (Лк. 11:10). Нам не лише відчинили двері, але і свої серця. Бог керував людьми, до яких ми зверталися. НЕ СОРОМТЕСЯ ПИТАТИ ПОРАДИ Й ПРОСИТИ ДОПОМОГИ.
Працюючи з дітьми, я насамперед ураховувала їхню віру в Бога, знання Святого Письма, але не залишала поза увагою і їхніх захоплень, особливостей поведінки. Господь благословив мене дуже хорошими ерудованими дітьми, які відзначаються гарною пам’яттю, що важливо для запам’ятовування уривків з Біблії, допитливістю, що дає змогу успішно проводити дослідження на задану тему, оригінальністю мислення, завдяки якому вони подавали непересічні ідеї щодо захисту робіт на олімпіаді. Разом з тим у процесі занять не лише розвивалися ті здібності дітей, про які вони вже знали, але й відкривалися досі приховані таланти.
Ми разом раділи, коли комусь удавалося яскраво й творчо висловити свої думки в написанні есе, творів, віршів на запропоновані теми, художньо оформити роботу, висловити думки в малюнках, доповнити відповіді мультимедійними презентаціями, співом та музикою, акторською грою, щоб краще передати почуття та емоції при захисті роботи. ДАЙТЕ ДІТЯМ СВОБОДУ ДЛЯ ТВОРЧОСТІ, і ви переконаєтеся, які вони в нас талановиті.
Готуючись до олімпіади, учні мали можливість залучитися до занять науковою працею. Адже вивчення Біблії — це послідовний дослідницький процес, під час якого діти навчаються чітко висловлювати свої думки, аналізувати причини й сенс подій, читають додаткову духовну літературу.
Постійно намагалася робити наголос на необхідності практичного застосування біблійних знань. Звичайно, ми ставили перед собою мету успішно скласти тести на знання Біблії, аргументовано захистити свої ідеї і посісти призове місце, але це мало бути не для власної слави, а для прославлення Господа Бога і звеличення Його Слова. Хочу, щоб це було не проміжною метою, а головною метою всього нашого життя: і мого, і моїх учнів. А глибини Божої мудрості невичерпні! ЖИВІТЬ ДЛЯ БОЖОЇ СЛАВИ!
Дякуючи Божій руці, двоє моїх учнів посіли перші місця у міському етапі Всеукраїнської олімпіади «Юні знавці Біблії». Діти ділилися знаннями Слова Божого, використовуючи різні методи та власний досвід. Так, наприклад: Олександр Островський, учень дев’ятого класу, використав мультимедійну презентацію на тему «Біблійні афоризми та їх значення у біблійному тексті»; Ілля Іванченко написав на цю тему змістовне есе; Аліна Тимошенко, учениця третього класу, і Інна Андрійчук, учениця четвертого класу, тему «Народження та дитячі роки Ісуса Христа» виклали у своїх власних віршах.
***
Ось в яселках спить Дитина,
Біля Неї вся родина.
Мудреці прийшли вітати,
Пастухи — хвалу віддати.
Спить маленьке Немовля,
Його славить вся земля.
І ти, друже, не барися —
Йди Ісусу поклонися.
***
Ось на небі зірка сяє,
Промінь землю обійма,
Кожен з нас новину знає
Про народження Христа.
І якщо у тебе, друже,
Ясла серця ще пусті,
Постарайся зараз дуже
І Христа туди впусти.
З діл твоїх усі пізнають,
Що Христос в тобі живе.
Ті, що Слово Боже знають,
Не сховаються ніде.
В темноті не заховаєш
Цей світильник, що горить,
Добре, друже, ти це знаєш:
Світло є — тьма зникне вмить.
Андрійчук Інна, 4 кл.
«Дитячі роки Ісуса є прикладом наслідування для нас: послух батькам, працелюбність, вивчення Святого Письма, служіння своєму Небесному Отцеві… І ще в дитячі роки Ісус показав нам приклад, пророкуючи у Храмі, як кожен з нас уже сьогодні має сіяти Боже Слово своїм одноліткам та рідним» (Озімковська Богдана, 4 кл.)
«Біблія вчить нас любові бездоганної, справжньої. Апостол Павло практично стверджує, що всякі добрі справи без любові марні… Бог уособлює в Собі любов, і ця любов є у кожному з нас. Ця любов заспокоює і розширює серце, а ненависть стискає та тривожить його. Коли людина береться за будь-яку справу не маючи в серці ні краплі любові, усі її справи марні» (Ілля Іванченко, 9 кл.)
Наостанок хочу нагадати слова Ісуса Христа: «Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, — бо таких Царство Боже!» (Мк. 10:14); «Коли хто в Ім’я Моє прийме одне з дітей таких, той приймає Мене» (Мк. 9:37). Ці слова мають знати і розуміти батьки, які виховують дітей у християнській вірі та не забороняють відвідувати уроки християнської етики. Це Слово має сколихнути серця нашої адміністрації і заохотити впроваджувати уроки християнської етики в школах. Це послання, перш за все, маємо виконувати ми, учителі християнської етики, тому що ми несемо відповідальність за наших дітей. І підготовка та участь дітей у олімпіаді «Юні знавці Біблії» є тим кроком, який поставить їх на першу сходинку вузького шляху, що веде до Спасителя.
Я дякую Богові, що маю можливість говорити Слово до дітей. І які б перешкоди не стояли у мене на шляху, дякую Ісусові за ту владу, яку Він має у моєму житті. Я дякую Богові за Слово, яке Він говорить до мене щодня: «Не лякайсь, тільки віруй!» (Мк. 5:36); «…треба молитися завжди, і не занепадати духом» (Лк. 18:1). Це Слово допомагає любити дітей і разом із ними творити добро: сіяти зерна Слова Божого.
Олена Клімчук