Віртуальна реальність: фантастика чи життя

Словосполучення «XXI століття» майже в усіх асоціюється з розвитком новітніх технологій. Якщо 15 років тому для пересічної людини комп’ютер був інопланетним гостем, то зараз ця річ стала невід’ємною частиною нашого життя.

Обережно: ігроманія!

Молоді комп’ютер виявився «до смаку», адже він не тільки допомагає в навчанні, але й дає широкий спектр можливостей для відпочинку. Одним із таких засобів для «боротьби з буденністю» є комп’ютерна гра. Як не дивно, але ця, на перший погляд, безневинна річ стала лихоманкою нашого часу!

Ігроманія або лудоманія (лат. ludus — гра) — це надмірне захоплення комп’ютерними або азартними іграми. Говорячи про віртуальні ігри, лудоманією страждає переважно молодь.

Психологи стверджують, що пристрастю до гри «уражено» близько 10 відсотків людей у світі. В багатьох із них вона перетворюється на хворобу. У зв’язку з цим ігроманію Всесвітня організація охорони здоров’я офіційно визнала хворобою ХХІ століття.

Навіщо грати?

Відповідь проста: дехто не може самореалізуватися, і страх перед цим змушує відмовитися від жорстокого світу, аби поринути в ілюзію, де легко завоювати авторитет і стати героєм. Деякі грають, щоб зменшити відчуття самотності: для них гра є альтернативою дружній компанії або улюбленій справі.

За даними дослідження Державного інституту розвитку сім’ї та молоді «Молодь України: червень-2007» (опитано 1800 респондентів в усіх регіонах України) 14 % дітей взагалі не займаються спортом та фізичною культурою, окрім уроків фізичного виховання. Ще 34 % не беруть участі в гуртках і не займаються ніякими видами творчості. Натомість вони проводять весь вільний час біля телевізорів та за комп’ютерними іграми (кожен третій підліток!). Як стверджує більшість підлітків, вони обирають «комп’ютерний світ» через те, що не мають теми для спілкування з ровесниками чи батьками.

Запеклих гравців можна легко помітити серед оточення через їхню дратівливість, неспроможність зосередитися і складність у спілкуванні. Професор Акіо Морі з Коледжу гуманітарних та точних наук університету Ніхон (Японія) виявив, що під час гри в людини працюють тільки зорові та рухові нерви, що призводить до зниження розумової діяльності. Проаналізувавши мозкові ритми 240 осіб у віці від 6 до 29 років, які захоплюються віртуальними іграми, виявилось, що активність кори головного мозку, яка відповідає за емоційну та творчу здатність, практично дорівнює нулю. Тобто, мозок людини деградує в плані розумової та творчої діяльності.

Комп’ютерна залежність

Однак основною проблемою користувачів, які довго перебувають за комп’ютером, є формування мультимедійної залежності. В такому випадку дуже важливо вміти переключати свою увагу на інші види діяльності, такі, наприклад, як спортивні вправи або творче заняття. Якщо ж людина не може змусити себе відволіктись від монітора, то вона вже залежить від віртуального світу і варто почати боротьбу з цією хворобою. В США була розроблена програма для боротьби з ігроманією, яка схожа на систему лікування наркоманії та алкоголізму. Такий «рецепт» уже розповсюджений по всьому світу, і Україна не є винятком. Уже рік у Києві працює медичний центр для лікування ігроманії (тел.: 8–050–997–16–35 ).

Ігри-вбивці

Тисячі досліджень, проведених провідними інститутами та спеціалістами в сфері психіатрії, зібрали беззаперечні докази того, що причинно-наслідковий зв’язок між насиллям на екрані та агресивною поведінкою певної групи молоді існує. Висновок лікарської спільноти, отриманий унаслідок більш ніж тридцятирічного наукового пошуку полягає у тому, що перегляд сцен насильства може призвести до розвитку агресивних почуттів, реакцій і поведінки молодих людей. Більше того, тривале спостерігання жорстоких сцен веде до того, що людина стає нечутливою до насилля у реальному житті. Останнім часом стає відомо дедалі більше випадків, коли комп’ютерні ігри вбивали людей.

Квітень 1999

Двоє підлітків розстріляли дванадцятьох однокласників, вчителя і поранили ще декількох людей, розкидаючи саморобні гранати, після чого наклали на себе руки. Очевидно, що діти з’їхали з глузду не без сторонньої допомоги, однак у знятому ними перед останнім походом до школи фільмі один із них говорить, що всі наступні події будуть «чимось на зразок гребаного DOOMу». Саме ця фраза і схожість інциденту з сюжетом комп’ютерної гри DOOM дали привід для позову, який батьки загиблих дітей подали проти виробників комп’ютерних ігор.

Березень 2000

Китайський геймер — любитель комп’ютерних ігор — Ку Ченвей убив друга, який продав його віртуальний меч — зброю, якою Ку воював на віртуальних просторах рольової гри Legend of Mіr 3. «Шаблю дракона» Ку Ченвей і його приятель виграли як загальний приз. Крута зброя і персонажі з розвинутими характеристиками, «прокачування» яких є основним сенсом існування гравців, можуть продаватися за реальні гроші, незважаючи на свою віртуальну сутність. Тож приятель китайця продав на одному з аукціонів в Інтернеті «шаблю дракона», отримавши за неї близько 900 доларів. Однак Ку Ченвей не погодився з тим, що партнер продав чарівний меч без його згоди. Спочатку Ку звернувся в поліцію. Однак поліцейські вказали, що в Китаї немає законів, що регулюють володіння віртуальними цінностями, знайденими на полях битв неіснуючих королівств. Після цього геймер прийшов до приятеля і зарізав його.

Усе більше і більше гравців, що проводять значну частину часу у віртуальних світах, намагаються в реальному суді вирішувати свої питання. Так, австралійський студент Девід Сторі купив собі цілий віртуальний острів, витративши на це 35 тисяч доларів. На острові є мальовничий замок, кілька пляжів і гарні угіддя для полювання на монстрів. Щоправда, існує він лише в комп’ютерній грі. Сторі хоче продавати ліцензії на полювання і на видобуток корисних копалин на своєму острові, сподіваючись виручити в найближчий рік до 40 тисяч доларів.

Квітень 2001

22-річний мешканець Таїланду помер під час гри у Counter-Strike. Відпрацювавши зміну на заводі, він вирушив до інтернет-клубу, а щоб зайвий раз не відриватися від комп’ютера, закупив провізію. Друзі знайшли його у критичному стані лише наступного дня. Юнака доправили у лікарню, але було запізно і він помер, не приходячи до тями. Причиною смерті стала серцева недостатність — геймер просто перехвилювався під час гри. Його смерть послужила причиною для розслідування діяльності комп’ютерних клубів: у поліції виникла підозра, що власники комп’ютерних клубів домішують у питну воду амфетаміни, щоб відвідувачі довше не відходили від комп’ютерів.

Вересень 2001

У Тюмені затриманий сімнадцятирічний юнак, який убив своїх батьків залізними стрижнями через те, що вони не пускали його до комп’ютерного клубу. Вбивство підліток скоїв удвох із приятелем, і за задумом злочинців ця розправа мала покласти початок серії вбивств у місті: горе-гравці збиралися продовжити грабежі, вбиваючи батьків інших фанатів комп’ютерних ігор.

Березень 2002

Американець Шон Вілі застрелився з 22-каліберної гвинтівки через втрату артефакту в популярній грі EverQuest.

Травень 2002

Двоє дніпропетровських підлітків зайшли у гості до приятеля і вбили його. Мати, яка повернулася ввечері додому, знайшла тіло чотирнадцятирічного сина зі слідами ножових поранень і ударів молотком по голові. Після затримання злочинці зізналися, що викрадені з квартири вбитого гроші та золоті прикраси пішли на оплату комп’ютерного часу в клубах.

Жовтень 2002

У туалеті одного з південнокорейських комп’ютерних клубів виявлено тіло 24-річного геймера. Причина смерті — виснаження і перевтомлення організму. Зважаючи на записи власників клубу, молодий чоловік провів за іграшкою понад 86 годин, не відволікаючись ні на прийом їжі, ні на сон.

Літо 2004

В англійському місті Лестері 17-річний Уоррен Леблан заманив свого товариша, 14-річного Стефана Пакира, в міський парк і зарізав. На суді обвинувачуваний заявив, що перебував під впливом комп’ютерної гри «Manhunt». За словами батька хлопчика, що загинув, спосіб, в який вбито їхнього сина, нагадує правила гри «Manhunt», у якій учасники діють за допомогою молотків і ножів.

Травень 2005

У Єкатеринбурзі 12-річний школяр помер від обширного інсульту після того, як 12 годин поспіль провів за комп’ютером в одному з місцевих ігрових клубів. Під час гри хлопчику раптом стало зле, він упав на підлогу і в нього почалися судоми. З діагнозом епілептичний напад юного геймера доправили до міської дитячої лікарні. Він втратив орієнтацію у просторі, перестав упізнавати батьків, поводився неадекватно. Через тиждень його перевели на штучну вентиляцію легенів, а через три дні хлопець помер. Завідуючий наркологічним відділенням лікарні був приголомшений ступенем ураження мозку дитини, в результаті емоційного стресу порушилося кровопостачання головного мозку і відбулася закупорка судин. Йому стало зле, закрутилася голова, але тяга до гри була такою сильною, що він продовжував грати. Підліток умирав, але не міг відірватися від гри. Розтин показав, що більша частина його мозку загинула від нестачі кисню. Дитина відірвалася від комп’ютера лише тоді, коли її скрутив найсильніший напад.

Липень 2005

У Великобританії 21-річний Джеймс Таффс, одержимий відеоіграми, вбив свого чотиримісячного сина. Ридаюча мати розповіла в суді, що напередодні вона знайшла одного зі своїх синів-двійнят мертвого на дивані — малюк був роздушений тілом сплячого батька, який з ранку до ночі грав на ігровій приставці Nintendo GameCube і гнівався, якщо його відривали від цього заняття.

28-річний південнокореєць на прізвище Лі помер після 50-годинного марафону в комп’ютерному кафе міста Тагу. Незадовго до смерті Лі покинув роботу, щоб ніщо не відволікало його від гри у бойові стимулятори. Знайомі покійного кажуть, що від комп’ютера він відлучався лише у туалет. Друзі на прохання матері, занепокоєної тривалою відсутністю сина, знайшли Лі у інтернет-кафе. Він пообіцяв повернутися щойно закінчить гру, втім за декілька хвилин його не стало.

Серпень 2005

У Пекіні відкрилася клініка для підлітків, «хворих» на інтернет. Лікування коштує близько 50 доларів у день. У 80 % пацієнтів є психологічна залежність від комп’ютерних ігор, інші прикипіли до інтернет-чатів або грають в азартні ігри по інтернету. Один із хворих уночі втік із палати і, підібравши пароль, увійшов до комп’ютерної системи клініки.

Червень 2006

Голландська компанія «Сміт енд Джоун аддікт консалтансі» відкрила першу в Європейському союзі клініку для людей, хворих на лудоманію. Подібні клініки, які використовують досвід лікування наркоманії і алкоголізму, вже існують у США.

Липень 2007

Молоді батьки з американського штату Невада були засуждені на 12 років за нехтування батьківськими обов’язками. Весь свій час Міхаель і Яна Стро проводили за комп’ютерними іграми, зокрема за «Dungeons & Dragons». В результаті діти ігроманів (старшому на той момент було майже 2 роки, молодшій дівчинці — 11 місяців) були доведені практично до передсмертного виснаження. Як заявив прокурор, в домі завжди була їжа, але подружжя настільки захопилося грою, що просто «не вистачило часу» погодувати дітей.

Січень 2008

15-річний мешканець бельгійського міста Ля Лувьєр був госпіталізований у стані повного психо-фізичного виснаження, до якого він довів себе, безперервно граючи у відеоігри в період зимових шкільних канікул. Мати підлітка викликала швидку після того, як, повернувшись з роботи, побачила сина, що лежав на дивані без свідомості. Бригада швидкої допомоги констатувала у хлопчика коматозний стан, з якого його вдалося вивести лише через два дні.

Жовтень 2008

У Москві киянин Андрій Пономаренко убив свого суперника в комп’ютерній грі Lineage II. 22-річний студент Московського інженерно-фізичного інституту Олександр Бльосткін встряв у бійку на тусовці геймерів в одному з московських клубів і вмер у лікарні, куди був доставлений з переломом черепа.

Листопад 2008

Учені Упсальського і Каролінського університетів (Швеція) встановили, що комп’ютерні ігри зі сценами насилля викликають у підлітків нестабільний серцевий ритм під час сну. Цей процес позасвідомий, але дуже шкідливий для дитячого серця.

Таким чином, комп’ютерні ігри не сприяють духовному розвитку особистості, збіднюють емоційну палітру відчуттів, у молодих людей відбувається знецінення моральних орієнтирів, ігрова залежність провокує агресивне поводження. Щодо дітей, то у них не формуються навички живого спілкування, вміння вирішувати конфлікти, які найчастіше здобуваються під час «живого» спілкування з однолітками. Натомість у грі всі питання і проблеми вирішуються найчастіше за однією моделлю — завдяки пострілам…

Отже, варто подумати над доцільністю захоплення комп’ютерними іграми і, можливо, знайти альтернативу, доки ще не пізно.

В’ячеслав Артерчук

Джерела:

1. Освітній портал, http://www.osvita.org.ua/articles/345.html

2. Аналітичний звіт за результатами дослідження «Молодь України: червень 2007», http://www.osvita.org.ua/articles/345.html

3. http://www.osvita.org.ua/articles/345.html