Наша війна майже безнадійна, але кінцева мета
варта того, щоби битися все життя.
Ігор Шемігон
Група хлопців грала мелодичний хардкор, публіка відривалася, танцювала: ту-степ, слем, мош, відчувалася єдність. Соліст давав можливість співати публіці, яка заздалегідь знала тексти пісень. Це не концерт чергового світського гурту, це — християни, які таким чином прославляють Господа і розказують іншим людям про Бога.
Християнська екстремальна музика (далі ХЕМ) з’явилась у середині 80-х років в Америці. Із самого початку свого існування вона була досить рідкісним явищем і негативно сприймалася більшістю християн. Як спосіб розказати людям про Бога, її використовували лише неопротестантські (харизматичні) церкви. Усі інші сприймали її як відступництво від біблійних принципів або, навіть, як чергову маску сатанізму. Навіть у наш час можна зустріти християн, які вважають, що ця музика не від Бога, але з кожним днем усе більше людей розуміє, що це не так і що через неї можна свідчити про Бога.
Повертаючись до історії, найвідомішими гуртами-засновниками ХЕМу були — «Stryper» (hard’n’heavy) і «The Crusified» (old school hardcore).
За наступні десять років кількість команд значно збільшилася. З’явилися невеликі лейбли (лейбл — це бренд, створений компаніями, які займаються виробництвом, розповсюдженням і «проштовхуванням» аудіо- й інколи відеозаписів), які почали займатися «розкручуванням» цих колективів. У цей час переважна більшість християнських лідерів змінюють своє бачення з цього приводу, і незабаром metal/hardcore-гурти ділять одну сцену з найпопулярнішими проповідниками.
Наближаючись до кінця 90-х рр., християнська музика стає конкурентоспроможною й комерційно успішною. У цей час з’явилися талановиті імена, вийшли культові альбоми: «P. O. D.», «Project 86», «Zao». Це час розквіту таких лейблів як «Solide Stat e records» і «Tool&Nail records». Починають з’являтися екстремальні гурти й в інших країнах, серед них і українські. ХЕМ перестає бути виключно протестантським явищем: хоч і в невеликій кількості, але вже є й католицькі, і навіть православні гурти. Найвідомішими гуртами-представниками ХЕМ є: «Underoath», «The Devil Wears Pradа», «As I Lay Dying», «Emery» , «xDeathstarx», «Zao», «Norma Jean» та інші. З українських прогресивних гуртів можна виділити: «ОПОЗИЦІЯ» (Київ), «Factor 150», «Recovery» (Київ), «Слід» (Луцьк), «Nоїz» (Харків), «E-42» (Лубни), «Holy Blood» (Київ).
Для того щоб з’ясувати, як до такої музики ставляться служителі церкви, звернувся до диякона київської євангельської церкви «Святої Трійці» Ігоря Шемігона: «Ставлюсь позитивно. Дуже приємно, що сучасна молодь у такий спосіб може наблизитись до Бога. Добре і те, що ХЕМ вже не є маргінальним явищем, яке підтримують лише євангельські церкви. Є підтримка й історичних церков. Після того, як у Скандинавських країнах державними лютеранськими церквами почали проводитись рок-фести, то навіть наші православні створили схожі проекти — «День Хрещення Русі», «Рок до Неба». Це одна із хороших можливостей засвідчити людям про Бога».
Для музикантів, які грають цю музику, християнство — це смисл життя, і тому логічно, що їхня творчість тісно пов’язана з їхньою вірою.
«Ми не звертаємо уваги на прискіпування до нашої музики деяких християн, які не розуміються на цьому», — прокоментував обурення з боку віруючих музикантів барабанщик гурту «Factor 150» Rain.
«У цьому зрадливому світі, де все постійно руйнується й втрачається, ми маємо стосунки з Богом, Який ніколи не зраджує. І змінити Христа на нікчемних ідолів, щоб догодити натовпу, просто безглуздя», — зауважив Олег — соліст гурту «Recovery».
Ідея, яку несуть християнські екстремальні гурти, — це вірність і чесність до кінця. Заклик — не підлаштовуватися під зрадливий світ, не опускати руки, боротися за свої мрії й за будь-яких обставин залишатися на боці Неба.
Як сказав для «Слова вчителю» Ліс, вокаліст гурту «ОПОЗИЦІЯ»: «Наша творчість орієнтована на людей, які думають, і які все ще шукають істину та правду. Якщо хтось думає, що ця музика — це набивання кишень, то помиляється, адже це не так. Музиканти ще й свої кошти вкладають у це… Моє побажання людям, які читатимуть цей матеріал: «Благословень! До зустрічі на концертах. Сподіваюся, що наша музика зміцнить вашу віру. Шукайте свій унікальний шлях і не перебувайте в полоні міфів».
Юрій Тивончук