Більш докладно про методику виховання, що застосовується в скаутських організаціях, розповідає Оксана Заліпська — людина, яка близько 15 років безпосередньо працювала в «Пласті», пройшовши шлях від виховника новацтва до голови крайової пластової старшини, автор багатьох молодіжних проектів і програм, керівник авторського колективу з підготовки методичних матеріалів з виховництва у «Пласті».
Уже протягом 100 років практично немає жодної дитячої організації, яка б не використовувала у своїй роботі пластову (скаутську) методу. Що ж це за унікальна методика, яка дозволила виховати вже мільйони добрих громадян, добрих християн, лідерів у різних країнах світу і дала поштовх розвитку іншим не менш цікавим дитячим та молодіжним організаціям та педагогічним системам?
Пластовий метод — це комплекс взаємозалежних елементів, які творять одне ціле. Кожен з цих елементів сприяє загальному виховному процесу і кожен елемент доповнює вплив інших: дотримання Пластової Обіцянки і Пластового Закону, навчання через працю, виховання в малій групі, символічна основа, особистісний розвиток, життя в природі, підтримка дорослих.
Те, в якій послідовності або в якому поєднанні ці елементи застосовуються під час виховного процесу, відповідає рівню зрілості молодої людини. Не кожен з цих елементів рівночасно присутній або помітний сторонньому спостерігачу, однак під час довготривалих заходів, як, наприклад, пластовий табір, усі вони застосовуються одночасно, що й дозволяє отримати найкращий результат.
Кілька слів про кожен з елементів пластової методи.
Пластова Обіцянка і Пластовий Закон — це те, без чого неможливо уявити пластування як виховну організацію. Пластова обіцянка («Обіцяю робити все, що в моїй силі, щоб бути вірним Богові та Україні, допомагати іншим та жити за Пластовим Законом») складається підлітком добровільно в присутності товаришів, батьків, виховників. Цей урочистий церемоніал стверджує юнака у його власних очах і додає йому сил для подолання взятої на себе ініціативи. До моменту офіційного складання Обіцянки, її текст багато разів обговорюється з друзями і виховником, і кожна її частина стає для підлітка максимально зрозумілою.
Віра в Бога є невід’ємною складовою виховної програми скаутингу і «Пласту». Кожен пластун шанує Бога згідно зі своїм віровизнанням і одночасно шанує право кожного на своє віровизнання.
За час виховання в «Пласті» сім’я, виховники і духівники допоможуть підлітку пізнати і полюбити Бога, щоб виконувати обов’язки перед Богом в повсякденному житті. Релігія в «Пласті» вчить підлітка правил гуманного співіснування людей, а релігійна мудрість дає сили правильно оцінити свої власні вчинки та вчинки інших людей. Пластове благословення звучить так: «Нехай Великий Бог буде з нами, поки ми знову не зустрінемось!».
«Бути вірним Україні» — це поняття в «Пласті» означає активний патріотизм. Тобто менше слів, більше діла. Підліток повинен пам’ятати, що виконання обов’язку перед Україною допомагає країні бути сильною. Підліток стверджує свій патріотизм через, наприклад, популяризацію власним прикладом спілкування з однолітками українською мовою, що особливо актуально для центрального та східного регіонів України.
Гурткова система (мала група). У підлітковому віці спілкування з однолітками у всіх видах діяльності набуває виключної значущості. Спільне пізнання навколишнього світу й одне одного стають надзвичайно цінними. «Пласт» відповідає потребам підлітка перебувати в гурті однолітків. Виховувати підлітків у пластовому дусі бажають дорослі, а діти в першу чергу хочуть двох речей: щоб у них був гурт добрих друзів і мати можливість займатись цікавими справами. Гурток діє як мала автономна група юнаків (до 10 осіб), що має вибраного лідера, а кожен з її учасників виконує окремі обов’язки. Така система виховання, не порушуючи потреби підлітків творити свої команди, спрямовує їхню діяльність у позитивне русло. Це дозволяє молодим людям спільно розвивати свої здібності, індивідуальні вміння, таланти і формувати командний дух своєї групи.
Гурткова система дозволяє юнацтву розвивати конструктивні взаємостосунки з однолітками і дорослими, вчитися жити згідно з демократичною формою самоуправління.
Навчання через працю. Від того, чи буде дітям цікавою запропонована справа, залежить їхнє бажання залишатися в організації, чи ні, а також якісний склад учасників малої групи. Разом з тим, саме в процесі спільної діяльності формуються якості майбутньої особистості. Здавалося б, починати необхідно з вміння слідкувати за собою, своїм майном і приміщенням. Але, як виявляється, дуже важко привчити дитину, підлітка до самообслуговування. З куди більшим ентузіазмом підліток візьметься за виконання «дорослої», більш відповідальної праці. А щоб таки виховати звичку дотримуватися «нудних» речей, то тут на допомогу повинна прийти гра.
Символічна основа. Підлітки психологічно орієнтовані на те, щоб жити і діяти в своєму гурті, вони зацікавлені в об’єднуючій системі своїх знаків, які, як і в дорослому світі, відображають їхній статус в організації, національну приналежність, поступ у самовдосконаленні.
Програма прогресивного розвитку особистості. Гра лише тоді цікава, а атрибутика бажана, коли життя створює можливості для особистого розвитку підлітка — труднощі, які необхідно подолати, щоб отримати певні заохочення. Підліток дорожитиме тим, що здобув важкою працею і що підвищує його статус в очах оточуючих. Нерідко в сучасному суспільстві такі випробування носять негативний характер (дідівщина в армії тощо). «Пласт» дає можливість підлітку пройти позитивну соціалізацію, постійно набувати корисних навичок і вмінь. Кожен пластун разом із виховником сам встановлює для себе планку зростання — індивідуальну програму розвитку на рік. Це дає можливість досягати нових результатів, що призводить до змін у статусі молодої людини в організації. Цей процес дозволяє підлітку усвідомлювати власний прогрес і ставати впевненішим у собі.
Життя в природі. Природне середовище є ідеальним місцем для застосування пластової методи. Засновник скаутингу Бейден Пауел писав про вплив природи на особистість: «Для тих, у кого є очі, щоб бачити, і вуха, щоб чути, ліс — це одночасно лабораторія, клуб і храм». Природа створює нам природні труднощі, оздоровлює і, крім того, пробуджує релігійні почуття. Саме в спільній мандрівці, лісовій грі підліток зможе перевірити стійкість своїх переконань, а виховник знайде менш академічний, але більш дієвий шлях до серця підлітка.
Підтримка дорослих. Хоча для дітей важливе спілкування одне з одним, ефективне виховання можливе лише тоді, коли в ньому беруть участь виховники і батьки. Прин¬ципова відмінність взаємин дітей та дорослих у «Пласті» від системи шкільного виховання в тому, що тут дорослі виступають як старші друзі, партнери в діяльності. Цьому сприяє те, що віковий бар’єр між виховниками і вихованцями не дуже великий: з дітьми та підлітками в основному працюють молоді люди. Ставлення підлітка до дорослого в організації будується на довірі, взаємній повазі і бажанні підлітка бути схожим на старшого, а не лише на необхідності засвоєння певної суми знань. Разом з тим, у «Пласті» є розуміння, що неформальне виховання ніколи не замінить того, що може дати сім’я, а тому особливе значення приділяється роботі з батьками, залученню їх до участі у виховному процесі.
Виховник повинен забезпечити, щоб усі справи, розпочаті підлітками, були доведені до кінця. Виховник у гурт¬ку може не мати всіх навиків і вмінь, які пропонуються виховною програмою, але повинен забезпечити свій гурток технічною підтримкою і допомогою фахівців тоді, коли це необхідно. Як педагогу, виховникові необхідно встановити особистий контакт із кожним вихованцем, постійно підтримувати інтерес підлітка до процесу самовиховання та безперервний розвиток гуртка як цілого організму.
Успіх методу полягає в тому, що від ігрових ситуацій, притаманних віку змагань та випробувань підліток поступово переходить до випробувань морального характеру. Підліток освоює такі поняття як честь, стриманість, відповідальність, упевненість, воля.
Суспільство справляє значний вплив на формування особистості. Тому підліткове середовище практично нічим не може відрізнятися від середовища дорослих. Під впливом оточуючих (сім’я, родичі, знайомі, педагоги або просто перехожі на вулиці) у підлітка може сформуватись як позитивна, так і негативна соціальна поведінка. Відтак, щоб не виникало соціальних відхилень у поведінці підлітка, вкрай необхідно, щоб вплив суспільства був позитивним, що в наших реаліях ми спостерігаємо нечасто.
Якщо ти соціально активний, добрий і чуйний, отже — ти не такий як усі, а підліток не бажає бути «білою вороною». Якщо ми, дорослі, хочемо бачити поряд із собою уважних, чесних і добрих дітей, ми повинні самі бути такими і допомагати дітям створити підліткове середовище, для якого вищеперераховані якості були б цінністю.
Підліток, потрапивши до пластового гурту і бачачи навколо себе розуміння і турботу, сам учиться не боятися виявляти ці позитивні якості. Звичайно, спочатку це відбувається лише всередині пластової групи, але поступово підлітки починають привносити позитив і в своє підліткове позапластове середовище.
Підростаюче покоління не вміє організовувати свій вільний час. Вони дивляться і вчаться цього у дорослих. Що ж вони бачать? — Свята з великою кількістю алкоголю… Пластові проекти і табори дозволяють підліткам не лише якісно проводити свій вільний час, але й набувати знань і умінь з організації свого вільного часу самостійно. В «Пласті» юнаки з 15 років беруть активну участь у підготовці і проведенні різноманітних проектів. Наприклад, при підготовці і проведенні пластового табору виховники і підлітки спільно готують програму, а пізніше й реалізують її. В результаті юнаки набувають досвіду організації свого вільного часу, усвідомлюють, що зовсім необов’язково пити, курити, щоб було весело і щоб мати багато друзів.
Дуже часто підліток відчуває себе непотрібним суспільству, і саме тому у нього народжується агресія до оточуючих. Щоб відчути себе потрібним суспільству, необхідно щось у ньому робити. У «Пласті» є традиція добрих справ. Добрі справи можуть бути різними, і виконувати їх може як окрема людина, так і мала група або й ціла організація. Крім того, традиція добрих справ допомагає практично утвердити в свідомості підлітка один із головних постулатів християнства: «Люби ближнього, як самого себе».
Досвід інших країн, зокрема сусідньої Польщі, свідчить про серйозний потенціал розвитку скаутингу в Україні, перспективи перетворення його в популярний масовий рух молоді, який може охоплювати близько 10 % молоді України.
Це реально за умови проведення тісної співпраці між скаутськими організаціями, органами державної влади і суспільством у цілому в питаннях виховання молоді та її конструктивної соціалізації.