Вітаю Вас, друзі! Маємо нагоду знову зустрітися на сторінках рубрики, що присвячена Слову Бога.
Переконаний, що ті з нас, хто читав Біблію впродовж останніх декількох місяців, мали багато нових вражень і допомогу у повсякденності життя. Не виключено, що було важко впевнено перенести зміст Біблії у власне життя. Але це варте опанування. Хтось пожартував, що Біблію треба читати так, як їсти рибу – відкладати кісточки. Майже всі, хто читає її вперше, мало що розуміють. На це можуть бути різні причини. Перед тим, як приступити до читання Біблії, я звертаю увагу на власне серце, тому що Бог бачить, чи справді воно шукає спілкування з Ним. Тоді читання Біблії перетвориться на подію, відбуватиметься зустріч.
Ставимо доречні запитання…
Зараз ми поговоримо про наступний важливий елемент вивчення Біблії – вміння ставити запитання до тексту. Ці запитання будуть доречними завжди, яку б книгу Біблії ми не відкрили.
Ось перше: хто автор написаного? Погодьтеся, що від відповіді на це запитання частково залежить розуміння змісту. В Біблії ми зустрінемося з різними авторами. Загалом їх близько сорока. Задумайтеся над актуальністю запитання «хто автор конкретної книги?» з огляду на наступне: під обкладинкою Біблії зібрані шістдесят шість книг, які писалися майже 1500 років. Деяким її частинам вже 3500 років. Автори окремих частин Біблії були людьми з різних прошарків суспільства. Так, наприклад, Мойсей навчився всієї мудрості єгипетської, Ісус Навин був генералом, Соломон – царем, Амос – пастухом, Даниїл – міністром, Петро – рибалкою, Лука – лікарем, Павло – рабином тощо. Писалась Біблія за різноманітних обставин: у радості, в смутку, в різних місцях: у Азії, Африці і Європі1). Що є об’єднуючим фактором у всій цій різноманітності? Погляд на авторство в древніх – цікаве питання. Гілберт Кийт Честертон, коментуючи книгу Йова, пише: «Тоді місто було як людина; а тепер людина як місто, що охоплене громадянською війною»2). Отже, коли ми замислюємося над авторством, ми повинні враховувати епоху, коли писалася книга.
Захоплюючись унікальною єдністю Біблії, яка пов’язана з тим, що різних людей надихає один Бог, ми можемо забути про те, що Біблія несе на собі відбиток особистісних якостей її авторів. Коли ж ми більше дізнаємося про авторство, то краще зрозуміємо те, що написано.
Друге важливе запитання до прочитаного: для кого писалася, для кого призначалася книга, або хто її перші читачі? Автори Біблії адресували свої послання конкретній аудиторії свого часу. У них була певна мета й уява про тих, для кого вони пишуть. Щоб не перекручувати змісту прочитаного, нам потрібно намагатися краще зрозуміти цих людей3).
…відкриваючи книгу Буття
Наступною книгою, яку ми будемо вивчати, є перша книга Біблії – книга Буття. Книга була написана десь між 1471-1405 рр. до Р.Х. Правдоподібним є припущення, що гостре усвідомлення необхідності написання цієї книги виникло (а можливо, тільки ствердилось) після того, як її автор, Мойсей, зійшов з гори Сінай і побачив поганську вакханалію в таборі ізраїльтян, які щойно покинули Єгипет4). У будь-якому випадку Божі люди отримали П’ятикнижжя, у яке входить Буття, перед тим, як осісти в землі Обітованій. Воно готувало їх до нового випробування в їхньому житті – з народу кочового їм треба було стати народом осілим.
Випробування полягало не лише в тому, що земля була вже заселена і потрібно було воювати з її мешканцями. Проблемою було і те, що народ не звик вести осілий спосіб життя. Земля мала велике значення для землеробів, а Божий народ тоді складали пастухи. Через кочовий спосіб життя вони дуже сильно відрізнялися від тих, хто жив на землі. Різнилися їхні соціальні цінності, спосіб поклоніння, стиль побудови стосунків. Ми зрозуміємо актуальність написання П’ятикнижжя Мойсея, яке починається з книги Буття, якщо порівняємо їх з людьми, які переїхали на нове місце, в абсолютно незнайому культуру. Багато несподіванок і незручностей треба пережити, щоб засвоїти новий стиль життя і виробити нові звички. Можливо, хтось із нас переживав щось подібне. Це – кризовий стан, своєрідний стрес, пов’язаний зі світоглядом людини, який формується по-новому. Тому книга Буття дає відповіді на найсуттєвіші питання людського світогляду у перспективі Божого Об’явлення5).
Ознайомимося з особливостями світогляду перших читачів книги Буття. Це допоможе нам у читанні цієї книги.
Особливість 1. Вони дивляться на речі конкретно і функціонально. Читаючи, можна сміливо запитувати: «Що робить це слово? Як воно виглядає?» Для прикладу, подивимося на сучасних бедуїнів, спосіб життя яких досі нагадує спосіб життя древніх. Даючи назву кульковій ручці, він не скаже «ручка», а скаже «те, що пише». Ця особливість обумовлює те, який опис Бога ми зустрічаємо в Біблії, особливо в Старому Завіті. Опис Бога в термінах абстрактних, для яких потрібна ідейність, тут майже відсутній. Бог в Старому Завіті – не Абсолют чи Добро, Він – Воїн, Пастир, Господар, тобто описаний у функціональних категоріях.
– Як ця особливість світогляду древніх відобразилася на написаному в книзі Буття?
– Як Бог розкриває Себе в історіях, з яких складається книга?
Особливість 2. Вони сприймають час циклічно, а не лінійно. Абстрактна система датування, розповсюджена на Заході, мало що значить для людей Сходу. Вони не надають значення запитанню: «Скільки тобі років?» Вони цього часто просто не знають. Час для таких людей сприймається як щось циклічне, а не хронологічне. За такого підходу велике значення надається минулому, людина ніби обернена лицем у минуле, самі категорії минулого, теперішнього і майбутнього не є для неї екстраважливими.
– Що в книзі Буття говорить про таке сприйняття часу?
– Як це допомагає зрозуміти підбір Мойсеєм матеріалу для книги?
Особливість 3. Вони мають цілісне сприйняття світу. Поділу на матеріальне, земне і священне не існує. Немає також нейтральних щодо Бога сфер. Тому голитися, прибирати чи щось подібне – це теж духовне заняття. Такий прямий зв’язок, для прикладу, можна побачити в житті одного з біблійних героїв. Опинившись у череві риби, Йона думає: «Чим я не догодив Богові?» (див. книгу Йони). Хоча секуляризація виникла вже в часи Соломона, навіть світогляд людей, які жили набагато пізніше Соломона, загалом є більш цілісним, ніж наш.
– Які сфери нашого життя мають початок в Бозі, згідно з написаним у книзі Буття?
– Що нового ви дізналися про себе і про різні аспекти власного життя?
Особливість 4. Людей вони сприймали як членів суспільства, а не окремих індивідів. У людських стосунках бачили безліч зв’язків, які мали велике значення. Питанню «ти звідки?» надається не географічний, а соціальний вимір. Це було особливо актуально, коли не було власної землі. Не маючи дому на землі, вони знаходили свій дім у людях. Виховання дітей незалежними – це не дуже хороша ідея для такого типу людей. Навіть наказ «залишити батька і матір і пристати до жінки» не повинен сприйматися як наказ розірвати стосунки, а тільки як зміна пріоритетів. За такого підходу, якщо ви навіть маєте рацію, але принижуєте іншого, виникає велика проблема.
– Що в книзі говориться про особливу роль стосунків, суспільного життя?
– Чого ви шукаєте у стосунках – свободи чи залежності?
Особливість 5. Вони будують стосунки не прямо, а потаємно. Мається на увазі, що говорити прямо, або як ми кажемо «в лоб», не вважається чеснотою. Ваша репутація, а не те, що ви про себе думаєте, – ось що має значення. А це пов’язано з тим, що про вас думають люди в місті, де ви живете, як ви поведете себе в кризовій ситуації: зрадите чи ні. На такій мові говорить з людьми Бог у Старому Завіті. Він ніби приховується, Він недоступний. Ми не зустрічаємо в Старому Завіті прямих відповідей на запитання «Хто є Бог?», але маємо багато історій про те, що Він робить. Саме в цьому значенні людина може «пізнавати» Бога.
– Що ми дізнаємося про Нього з історій книги Буття?
– Що у вашому житті свідчить про Божу діяльність?
Особливість 6. Безпека і надія полягають у тому, що є зараз. Цінність у тому, щоб хтось був поруч, а не в тому, щоб надіятися на необмежені ресурси. Головне – не бути ізольованим, а задовольнятися малим.
– Які вірші, уривки в тексті говорять про домінування такого світогляду?
– Чого це вчить людину XXI століття6)?
Юрій Ліщинський
1) Як виникла Біблія? (матеріали відеосемінару); CLV, 1992р, Germany. – С. 11-14.
2) Неожиданный Честертон: Рассказы. Эссе. Сказки. – М.: Истина и жизнь, 2002. – С. 166.
3) Генрі А. Веклер. Герменевтика. Принципи і процес тлумачення Біблії; стор. 26-28,51-56.
4) Див.: Вихід 32-34. Вихід 34:27 містить повеління записати об`явлене: «І промовив Господь до Мойсея: „Напиши собі слова, бо згідно з цими словами склав Я заповіта з тобою та з Ізраїлем“».
5) Термін «Об’явлення» застосовується в теології, коли йдеться про надприродне втручання Бога в природний процес життя і пізнання; не плутати з назвою останньої книги Біблії – «Об’явлення св. Івана Богослова».
6) Складено на основі матеріалів лекцій д-ра Брайана Вітбіна; Київ, СЄСНК, осінь 2003 р.