Автор Ганна Самолюк, учитель основ християнської етики, заступник директора з навчально-виховної роботи Заводської ЗОШ І–ІІІ ст. Чортківського р-ну Тернопільської обл.
Мета: пригадати історичні події хрещення Київської Русі, ознайомитись із передумовами, причинами та наслідками хрещення Київської Русі, біографічними моментами з життя княгині Ольги та князя Володимира, значенням Святої Тайни Хрещення для кожної людини; виховувати почуття гідності й відповідальності бути справжнім християнином, жити згідно із Заповідями Любові, йти слідами Ісуса, прожити земне життя так, щоб у Вічності зустрітися з Богом; розвивати вміння аналізувати історичні події, оцінювати їх, робити висновки та узагальнення.
Обладнання: свічка, Святе Письмо, ікони Ісуса Христа, Діви Марії, рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги, карта Європи, карта України, карта «Київська Русь за часів князя Володимира».
Хід уроку
І. Організаційний момент
Привітання. Учитель запалює свічку.
Молитва «Отче наш»
ІІ. Актуалізація опорних знань
Учитель.
Над сивовусими небесними ланами Бог проходить,
Падають
зерна
Кришталевої музики.
З глибини Вічности падають зерна
в душу.
I там, у храмі душі,
над яким у недосяжній високості в’ються голуби-молитви,
там, у повнозвучнім храмі, акордами розцвітають,
натхненими, як очі предків.
Учень.
Серед вітрів і бур житейських,
В щоденних клопотах буття
Єдина правда, як зірниця,
Нехай просвічує життя.
Я — християнин. Тая правда
Дає обов’язок мені:
Я мушу з Богом в серці жити
I в сонячні, і в сірі дні…
Тож жиймо, браття, якнайкраще,
Можливо, через це добро
Прозріють вороги і наше
Життя даремно не пройшло.
Учень.
Ім’я твоє — християнин.
Чи мало це? А чи багато?..
Ти достеменно мусиш знати,
Сягнувши істини глибин.
Християнин — це значить світла
Твоя душа, як джерело.
То значить є в тобі ота
Свята любов, що не вмирає.
Тож не марнуй дарма хвилин,
Вклоняйся Богу, не Ваалу.
І знай, що важиш ти немало:
Ім’я твоє — християнин.
Бесіда за питаннями
- Кого ми називаємо християнином? Чому?
- Чи можете ви назвати себе християнами?
- Що є важливим для християн?
- Кого вважають справжніми християнами?
Легка музика. Учень читає слова Ісуса:
Я обрав тебе на те,
Щоб ти не вмерла, не зогнила.
Я дав тобі ім’я святе,
Покликав, щоб зі мною жила.
I твоє серце так цвіте,
Немов троянда, ніжне й миле,
У нім любов Моя росте,
I там престол свій заложила.
Ти хліб для мого людства є,
Ти маєш все добро творити,
Я слово дам тобі Своє,
I будеш ним людей кормити.
Твій голосок торкнеться струн
Сердець незрячих і злиденних,
I понесе серед народів
Благую вістку про спасіння.
Ти будеш чистим джерелом,
Щоб всіх спрагнених напувати.
I душі, перейняті злом,
3 любов’ю будеш навертати.
Я не створив тебе на те,
Щоб із землі обличчя стерти,
У тобі ім’я є святе,
Ти не повинна зовсім вмерти.
У тобі вічне є буття,
У тобі Бог перебуває,
I до щасливого життя
Тебе з любов’ю закликає.
Тож ти радій, щаслива будь!
Прийми цей дар, що ти — людина.
Іди вперед і не забудь,
Своє звання — християнина!
Учитель. Лише той, хто охрещений в ім’я Пресвятої Трійці, визнає Ісуса Христа своїм Богом, виконує Заповіді Любові, живе згідно із законами Церкви, приймає Святі Тайни, не боїться йти слідами Ісуса, терпляче несе свій хрест і ніколи не нарікає на труднощі, може носити це почесне звання.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Постановка проблемного запитання
- Яка релігія є панівною в Україні?
- Чи наша держава завжди була християнською?
- Відколи християнство вважають релігією українського народу?
ІV. Повідомлення теми уроку
2018 р. Україна відзначає 1030-річчя хрещення Київської Русі. Князь Володимир зробив доленосний вибір — Київська Русь стала християнською державою. Пропоную зробити невеличкий екскурс у той період нашої історії.
V. Вивчення нового матеріалу
А. Сприймання інформації
Учитель. Чому князь Володимир вибирає християнство?
Учень 1 (розповідає, використовуючи географічну карту). Я вважаю, що цьому передували певні історичні події. Є свідчення у «Повісті минулих літ», що після Вознесіння Христа апостол Андрій Первозванний проповідував на берегах Чорного моря і по річці Дніпро вирушив угору. Зупинившись біля Київських гір, сказав: «Бачите гори оці? На цих горах возсіяє Благодать Божа, буде город великий, і воздвигне Бог багато церков». І зійшов на гори, благословив їх, і поставив хрест, помолився Богові. Вважають, що святий Андрій мав своїх учнів на українській землі.
Ще в кінці першого століття до каменоломень Акерману, що на Херсонщині, антихристиянська римська влада заслала святого Климента — четвертого папу після святого Петра та його учня. У Криму та різних містах і селах папа вже застав християнську громаду, яка нараховувала близько 2000 вірних. Було багато каплиць і церков. Святий Климент і в засланні продовжував нести Євангелію Христову й навернув чимало злочинців до Бога. За це можновладці 102 р. втопили його в Чорному морі.
У VII ст. папа святий Мартин І з політичних мотивів теж опинився у вигнанні в Криму, де помер 655 р.
1965 р. оприлюднено результати археологічних розкопок на місці старої грецької колонії Танаїс, розташованої на березі Азовського моря. У передмісті знайдено церкву, яка належить до І ст. християнської доби, а також церкву початку ІІ ст.
Учень 2. Християнство поширювалося в Україні ще задовго до князювання Володимира Великого. Уже близько 860 р. охрестилися Аскольд і Дір, які ходили великим походом на Царгород. Уже за князя Ігоря 944 р. в Києві стояла церква св. Іллі, і деякі воїни княжої дружини були християнами.
Учень 3. Існує переказ, що князь Володимир, щоб дізнатися, яка релігія може бути найкращою для Київської Русі, відправив послів у різні держави, щоб вони ознайомилися із релігіями тих країн. Коли вони повернулися, то розповіли про віру тих держав. Князю Володимиру найбільше до душі припало християнство.
Учень 4. Також існує інший переказ, що Володимир осліп, а коли прийняв хрещення, то почав бачити. Можливо, йдеться про символічний момент прозріння, коли людина знаходить сенс життя, Найвищу Істину, тобто відкриваються не тільки її фізичні очі, але й духовні.
Учень 5. Важливу роль у духовному становленні князя Володимира відіграла його дружина Анна, яка була християнкою.
Учень. Визначний вплив на виховання князя Володимира мала княгиня Ольга, його бабуся, яка сама охрестилася 955 р.
Учитель. Що вам відомо про княгиню Ольгу?
Учень 6. Ольга народилася 890 р. на Русі, у селі Либуті над річкою Великою поблизу сьогоднішнього міста Пскова. 903 р. з нею одружився київський князь Ігор. Після смерті Ігоря княгиня Ольга правила від імені сина Святослава. Після прийняття хрещення Ольга бажала охрестити й свого сина, але Святослав не хотів навіть слухати про це. Княгиня ввела християнство як другу офіційну релігію в державі. 958 р. Ольга відправила посольство до німецького короля Оттона І і просила єпископа і священиків для своєї держави. На єпископа було висвячено Лібутія (960 р.), але він навіть не вирушив у Русь, бо 961 р. помер. Згодом було висвячено Адальберта, який прибув до Києва під кінець 961 або на початку 962 р. На той час Ольга вже передала правління своєму синові Святославу, який сам був поганином і мав жінку поганку. За таких обставин єпископ Адальберт не мав підтримки, і тому повернувся до Німеччини. Княгині Ользі не вдалося стати українською святою Монікою (навернути до Господа свого сина), але вона мала великий вплив на виховання внука Володимира. Померла Ольга 24 липня 969 р.
Учитель. А що ви можете розповісти про князя Володимира?
Учень 7. Народився Володимир 954 р. у Києві. Після смерті Ярополка (11 червня 978 або 980 р.) Володимир став єдиним спадкоємцем великої Київської держави. Упродовж перших років князювання йому доводилося воювати, аж поки він з’єднав у могутню державу всі землі, які раніше належали до Києва, а також приєднав деякі нові. Князя Володимира називають Великим. Та по-справжньому великим він став тоді, коли після навернення і хрещення запровадив державною релігією Київської Русі християнство. На той час з усіх європейських країн лише Русь-Україна залишалася поганською державою. 977 р. вважають роком хрещення Володимира Великого. Щодо року хрещення народу, то віддавна ним вважають 988 р. Однак новітня історія припускає як більш вірогідний — 990 р., тобто після корсунського походу, що відбувся 989 р. Місцем урочистого спільного хрещення стала мала річка Хрещатик. Після походу князь Володимир одружився із грецькою царівною Анною, сестра якої була дружиною римського імператора Оттона ІІ, що був водночас і німецьким королем. Відтак князь Володимир став партнером і родичем наймогутніших володарів тодішньої Європи.
У Києві князь спорудив церкву святого Василія та Десятинну церкву. У Десятинній церкві поклали мощі святого Климентія. Є дані, що за часів правління Володимира Великого було збудовано близько 400 церков. Князь Володимир помер 28 липня 1015 р. Його поховали в підземеллі Десятинної церкви поруч із домовиною його жінки Анни, яка померла кількома роками раніше. Під час нападу татар 1240 р. гробницю святого Володимира засипало руїнами храму. 1635 р. її віднайшов митрополит Петро Могила. Потім частина мощей святого Володимира перебувала в соборі святої Софії в Києві, частина — у Печерській лаврі, а частина — у Москві. Так тривало до революції 1917 ру. Подальша їхня доля невідома.
Розповіді супроводжуються використанням карт.
Учитель. Як ви вважаєте, які основні причини хрещення Київської Русі?
Учень 8. Гадаю, що це власні релігійні переконання князя Володимира Великого, які формувалися ще під впливом бабусі княгині Ольги; зовнішні інтереси Київської Русі; спроба вирішення певних внутрішніх проблем.
Звучить тиха спокійна музика.
Учитель. Уявіть собі вечір. Князь Володимир сидить у роздумах. Він повинен прийняти відповідальне рішення, зробити доленосний вибір не тільки для себе, своєї сім’ї, але й для всієї держави. Від нього залежить доля народу. Відбувається розмова.
Князь Володимир. Хто Ти, Господи?
Ісус. Я — Путь…
Князь Володимир. Чому, Господи, Ти — Путь?
Ісус. Тому що «Я — Добрий пастир. Добрий пастир життя своє за овець покладе» (Ів. 10:11). «Я ж Добрий пастир і знаю своїх, а мої мене знають» (Ів.10:14). Тому що «Я — двері для овець» (Ів. 10:7), «Хто ввійде крізь мене — спасеться» (Ів. 10:9). Тому що «Слово стало тілом» (Ів. 1:14), «Я — Син Божий» (Мт. 27:43). Чи готовий ти пройти рішуче, енергійно й мужньо цією Дорогою?
Князь Володимир. Хто Ти, Господи?
Ісус. Я — Істина…
Князь Володимир. Чому, Господи, Ти — Істина?
Ісус. «Навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем» (Мт. 11:29). «Я — світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме в темряві, а матиме світло життя» (Ів. 8:12), «І поки Я у світі — Я світло світу» (Ів. 9:5). «Я на те уродився і прийшов у світ на те, щоб свідчити істину. Кожен, хто від істини, слухає голос мій» (Ів. 18:37). Чи готовий ти на жертви, щоб тільки у твоїй душі запанувала Правда?
Князь Володимир. Хто Ти, Господи?
Ісус. Я — Життя.
Князь Володимир. Чому, Господи, Ти — Життя?
Ісус. «Я — хліб живий, що з неба зійшов» (Ів. 6:51). «Я прийшов, щоб мали життя — щоб достоту мали (Ів. 10:10). «Я — воскресіння і життя» (Ів. 11:25). «Я — виноградина правдива, а мій Отець — виноградар» (Ів. 15:1). «Я — виноградина, ви — гілки» (Ів. 15:5). «Я — перший і останній… я живий на віки вічні» (Об. 1:17). «Я — той, хто випробовує почуття і думки» (Об. 2:23). «Я — корінь і паросток Давида, ясна зоря досвітня» (Об. 22:16). Чи маєш ти святе прагнення бути святим? Не бійся бути святим. Для цього будь вірним Тому, Хто є Путь, Істина і Життя.
Учитель. Як ви думаєте, чи могла відбутися така розмова?
- Яку відповідь дав князь Володимир?
- Чи уявляли ви себе на місці князя Володимира?
- Чи готові ви сказати Ісусові «так», як це зробив Володимир Великий?
Учитель. Яке значення хрещення Київської Русі?
Відповіді учнів
- Християнство проголошено державною релігією.
- Усі українські племена об’єднано в один народ.
- Викорінювалися поганські звичаї.
- Християнська віра змінила погляди на подружжя, родинне життя та взаємини між батьками і дітьми.
- На місцях, де стояли ідоли, було збудовано християнські церкви.
- Князь Володимир призначав допомогу бідним та знедоленим, будував притулки, заїзні доми та лікарні.
- Християнство стало на сторожі справедливості, поборювало рабство. Власники дарували невільникам волю.
- Нова віра вчила любити рідну землю.
- Володимир дбав про місіонерів, катехитів та духовенство.
- Загальне запровадження християнства сприяло величезному й швидкому зростанню культури.
Учитель. Як ви думаєте, чому Київська Русь лише у Х столітті приймає хрещення?
Відповіді учнів
- Можливо, лише у Х ст. склалися відповідні історичні передумови.
- Лише князь Володимир отримав відповідне християнське виховання від своєї бабусі Ольги і він захотів змінити життя країни.
- Як ми знаємо, у Київської Русі на той час були певні як внутрішні, так і зовнішні проблеми, які було важко вирішити. Люди навертаються до Бога у важкі моменти свого життя, коли самі нічого не можуть вдіяти.
- Можливо, лише тоді на це була Божа воля.
- А мені здається, що всі ці чинники мали значення, але саме у Х ст. настав той момент, про який говорить відомий тернопільський поет Володимир Вихрущ:
Дорогу до храму
Кожен проходить сам,
Навіть людина без ніг,
Навіть сліпий інвалід,
Коли приходить пора,
Сам проходить дорогу до храму.
Дорогу до храму
Кожен проходить сам,
Навіть смішний атеїст,
Навіть страшний егоїст,
Коли приходить пора,
Сам проходить дорогу
До храму.
А дорога ця ясна й проста
Через душу проходить вона.
Учитель. Яке значення має хрещення Київської Русі для наступних поколінь і особисто для нас?
Відповіді учнів:
- Хрещення показало єдиного правдивого Бога.
- Відкрило шлях до Царства Небесного.
- Кожна людина, приймаючи Святу Тайну Хрещення, вмирає для гріха.
- Кожного з нас Бог знає по імені.
- Нам відкривається доступ до інших Святих Тайн.
- Ми стаємо членами Христової Церкви.
- Ми отримуємо спасіння.
Б. Узагальнення інформації
Учитель. Упродовж історії Українська держава пережила багато труднощів і випробувань. Лише віра в Бога допомагала народові вистояти, коли чобіт чужинця топтав наші землі, коли нас хотіли поставити на коліна. Але Бог почув молитви, що підносили до неба сотні років нескорені люди, і 24 серпня 1991 р. подарував нам незалежність та свободу, яку знову хочуть від нас відібрати. Був Майдан, Революція Гідності, Небесна Сотня. На сьогодні маємо анексований Крим, на сході держави, в зоні АТО, триває неоголошена війна, де гинуть наші батьки, сини, рідні, близькі, знайомі, просто хороші люди — справжні патріоти України, які живуть згідно з заповідями Христа: «Любіть один одного, як я вас полюбив» (Ів. 15:12), «Немає більшої любові за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх…» (Ів. 15:13), «Ви чули, що було сказано: Люби ближнього свого й ненавидь ворога свого. А я кажу вам: Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас» (Мт. 5:43-44). У нас є дуже багато проблем, але що в людей неможливе — можливе в Бога. Тому…
Учень. Не розчаровуйсь в Україні —
Немає єдності у нас.
То наша головна провина
За весь неволі довгий час.
Не розчаровуйсь в Україні
І зрозумій її печаль.
Що робиш ти для неї нині —
У себе спершу запитай.
Не розчаровуйсь в Україні.
Вона свята, а грішні — ми.
В її недолі часто винні
Її ж бо дочки і сини.
Не розчаровуйсь в Україні,
Ідеї волі певним будь,
Бо тільки той є справжнім сином,
Хто вміє неньки біль збагнуть.
Не розчаровуйсь в Україні,
Вір, що мине важка пора,
Розквітне пишний цвіт калини
В садах достатку і добра.
Виходить дівчина в українському вбранні, тримаючи в руках букет із калини та верби.
— Я — не окраїна, я — не руїна.
Я — Україна, я — Україна!
Навік обрала собі дорогу:
Іду до Бога, іду до Бога.
Мій шлях ізмірить єдина міра —
Свята Віра, святая Віра.
Не знаю, хто там у центрі світу,
Я ж в центрі світла, і в центрі світло.
Кличу вас, люди, зліва і справа
В Святу державу, в мою державу,
В країну сонця, добра й свободи
Рушай, народе, рушай, народе!
Нас порятує від зла і крові
Голос любові, голос любові.
Вже час позбутись лиха-сваволі,
Плекаймо волю, плекаймо волю!
Пора звільнитись нам від прокляття —
Єднаймось, сестри, єднаймось, браття!
Плакати годі, годі тужити —
Нумо творити, нумо творити!
Будем служити Богу одному
І більше нікому, більше нікому!
Лиш перед Богом я на колінах.
Я — Україна, я — Україна!
Учень. Не ділімо цю землю,
Не ділімо це небо,
Не ділімо хатини
І сім’ї не ділімо,
Бо ми, браття, єдині
В українському слові,
В українських коріннях,
В українській любові.
Учень (бере свічку в руки).
Горить свіча
і випікає серце
її вогонь…
і серце
скапує сльозами
в пригорщі долонь…
нема від серця сліду —
тільки світло –
яскраве й тепле,
наче подих свічки…
горить свіча…
а, може, то
Душа?..
Учень. Пом’яни, Господи, душі дітей Твоїх,
Що загинули за Віру, Правду, Свободу
І Незалежність Батьківщини,
вбитих, замучених, замордованих
у катівнях, концтаборах чи тюрмах,
Їх імена Ти знаєш, Господи.
Учень (читає молитву святого Франциска).
Дай мені, Господи, бути знаряддям Твого миру,
щоб я приносив любов тим, хто ненавидить,
прощення — кривдникам,
примирення — ворогуючим,
віру тим, хто має сумнів,
надію — зневіреним,
радість тим, хто в скорботі,
щоб я приносив світло у темряву.
Дай мені, Господи, втішати, а не чекати втіхи,
розуміти, а не чекати розуміння,
любити, а не чекати любові,
бо хто дає — той здобуває,
хто про себе забуває — той знаходить себе,
хто прощає — буде прощений,
хто помирає — той воскресає для життя вічного.
Учень. Всевишній Боже, світу Володарю,
Прийми молитву, мого серця спів:
До стіп Твоїх складаю щиру дяку,
Що українцем Ти мене створив.
І що така велика і багата
Моя землиця рідна, немов рай,
За те, що я героям стався братом,
Що, як вони, кохаю рідний край.
За те, що Ти народові моєму
Ніколи щедрих ласок не скупив,
Що дав йому чарівну нашу мову,
Чарівну пісню, наче диво з див.
Не опускай його з Своєї власті,
Йому на власній поможи землі
Здобути кращу долю і покласти
Вінець нев’ялий слави на чолі.
Моїй душі дай, Боже, твердість криці,
Будь сторожем думок і справ моїх,
Зроби, щоб честі рідної землиці
Поганим вчинком я не сплямив ввік.
Легка музика. Звучать слова Ісуса.
Я не прийшов, щоб покарати світ,
Але зцілити все, що було хворе,
Я не прийшов, щоб загасити гніт,
А щоб розлить любов між вас, як море.
Я не прийшов у золоті й у славі,
Те марнотою є в очах Моїх.
Я не прийшов, аби судити й обмовляти,
I не за те розп’ятись дав за всіх.
Я не прийшов, щоб царство руйнувати,
I в бідноті родився не на те.
Тому прийшов, щоби гріхи прощати,
Та пояснити: що грішне, що святе.
Я вже іду.
Цей час благословен,
Хто видержить в добрі,
Буде навік спасен.
Гімн «Боже, великий єдиний»
Література
- Дороцький М. Садочок українських святих. – Львів, 2005
- Катехизм УГКЦ: Христос – наша Пасха. – Львів : Свічадо, 2011
- о. Карлос Мігела Буела. Молодь у третьому тисячолітті. – Львів : Добра книжка, 2009
- Самолюк Г. С. Кращі конспекти з основ християнської етики. – Тернопіль – Харків : Ранок, 2009.
- Самолюк Г. С. Опорні схеми з основ християнської етики. – Тернопіль – Харків : Ранок, 2010.
- Святе письмо
- Словник біблійного богослов’я / Ред. Ксав’є Леон-Дюфура та ін. – Львів : Місіонер, 2010
- Трух Г. Життя святих. Твори в чотирьох томах. Том 3. – Львів : Місіонер, 1998