Автор Олена Коваль — старший учитель основ християнської етики Тернопільської ЗОШ І–ІІІ ст. № 28
Ісусе милий! Я тебе благаю:
Прийди до мене — щирим серцем прошу.
Будь світлом ясним у моєму серці —
І світло це хай людям я приношу.
Мета: навчити учнів, що Євангелія є тим дороговказом, який указує на Ісуса Христа; довести, що Ісус Христос є світлом у духовній темряві й показує правильний напрямок у житті; виховувати в учнів бажання брати приклад з Ісуса Христа, робити добрі діла й таким чином бути світлом для інших.
Біблійна основа: створення світла (Бут. 1:2-5); притча про свічку і свічник (Мт. 5:14-16; Мк. 4:21; Лк. 1:79; 8:16; 11:33).
Ключовий вірш: «Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі» (Мт. 5:16).
Допоміжні вірші: «Я навчу тебе, — каже Господь, — і вкажу тобі дорогу, якою ти маєш ходити» (Пс. 32:8); «Щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві,.. щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!» (Лк. 1:79).
Обладнання уроку: Біблії на кожну парту або Нові Завіти для кожного учня, свічка, сірники, прозора склянка, картонні та паперові заготовки для аплікації, фломастери, олівці, ножиці, клей (для кожного учня), кольорові ілюстрації.
Хід уроку
І. Організаційна частина
Християнське привітання. Мотивація до молитви. Молитва.
II. Актуалізація опорних знань
III. Виклад нового матеріалу
1. Розповідь учителя
Учитель. Понад 4000 років тому на горах та підвищеннях розпалювали вогнища, щоб їх було видно рибальським човнам і торговим суднам: уночі від них випромінювалося світло полум’я, а вдень виднівся стовп диму. Згодом почали будувати кам’яні вежі. На вершині такої вежі постійно підтримували вогонь. Потім ці споруди вдосконалили, і їх почали називати маяками.
До 1307 р. в Єгипті проіснував Олександрійський маяк. Будівництво його розпочалося приблизно 260 року до Р. Х. і тривало 20 років. Це була вежа заввишки 120 м зі складною системою дзеркал і технічними пристроями (одне з семи чудес світу). Цей маяк більше ніж 1000 років указував шлях морякам, які прямували в Олександрію. На превеликий жаль, він був зруйнований землетрусом.
А найдавнішим маяком, який існує й досі, є збудований ще за часів Римської імперії маяк поблизу м. Ла-Корунья в Іспанії.
Це невеличкий екскурс у історію появи маяків. Як бачимо, світло маяка було й залишається дороговказом кораблям, щоб вони могли потрапити в тиху гавань, до пристані.
Із перших рядків Старого Завіту дізнаємося, що на початку була темрява. Але Бог мав чудовий задум: створити людей і помістити їх у прекрасний світ. І перше, що Він зробив, ні, сказав: «Хай станеться світло!» (Бут. 1:3). І з’явилося світло. «Бог відділив світло від темряви. І назвав світло: «День», а темряву назвав: «Ніч» (Бут. 1:4-5). Темрява не була тим середовищем, куди Бог хотів помістити людину. Тому й з’явилося світло, а темрява одразу ж розсіялась, втекла — стала ніччю. Господь створив світло, день, щоб у цю частину доби людина могла працювати, творити тощо.
Але є ще темрява духовна. Читаючи Святе Письмо, неодноразово зустрічаємо запевнення, що люди, які не вірять у Бога, живуть у темряві. «Слово в Бога було споконвіку… І життя було в Нім, а життя було світлом людей. А Світло у темряві світить і темрява не обгорнула Його» (Ів.1:2-5). Далі з контексту дізнаємося, що тим Світлом був і є Син Божий — Ісус Христос. А ось і Його слова: «Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, — і світить воно всім у домі» (Мт. 5:14-15). «Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на свічнику?» (Мк. 4:21).
Поміркуймо, чи можуть ці слова стосуватись Ісуса Христа? Так! Вони стосуються в першу чергу саме Його, бо Він був і залишається світлом. Тим Світлом, про яке пише апостол Іван; тим Світлом, що світило і світить із вершини гори; світлом маяка, що пронизує темряву й указує шлях; світлом, що є дороговказом для тих, хто не знає, у якому напрямі рухатись. Як неможливо сховати світло міста, що стоїть на вершині гори, так і неможливо сховати світло Ісуса Христа, що світить через тисячоліття всім людям з усіх народів. Та й, зрештою, Сам Ісус Христос сказав: «Я — Світло для світу».
Коли людина усвідомлює, що гріховне життя є духовною темрявою, щиро розкаюється й просить у Бога прощення за свої гріхи, то Господь прощає. Така людина стає християнином. Тоді світло Ісуса Христа починає сяяти в душі й житті такої людини. Інші люди можуть побачити це світло. Виникає запитання: як саме? Дивлячись на вчинки й життя такої людини.
2. Дослід «Не став свічку під посудину»
Необхідні матеріали: невеличка свічка, сірники, прозора склянка.
Учитель пропонує всім розгорнути Нові Завіти й знайти текст — Мт. 5:14-15.
Вибирає двох учнів за бажанням. Перший зачитує текст, другий — проводить дослід, а вчитель коментує.
Другий учень запалює свічку і ставить її на підвищення або на перекинуту догори дном склянку.
Учитель. Подивіться на свічку. Вона горить, світить і гріє, але сама згоряє. Коли Ісус приходить у життя людини, то в її серці, подібно полум’ю нашої свічки, загоряється світло. Вона здатна любити Бога, людей, робити добро іншим, жертвувати собою, тобто горіти.
А що ж станеться зі свічкою, якщо сховати її під склянку?
Другий учень знімає запалену свічку з підвищення, ставить її на стіл й накриває прозорою склянкою. Через кілька секунд свічка згасає.
Учитель. Що сталось зі свічкою?
Учні. Вона погасла! Згасла, але не згоріла (мал.1).
Учитель. Християнин може й не робити добрих учинків, не виявляти любові до інших, але тоді світло Христове в ньому згасне. І, звичайно, він не виконає Божої волі щодо свого життя, нікому не принесе користі.
Перший учень читає Мт. 5:16: «Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла та прославляли вашого Отця, Який на небі». Відтак обидва учні, які брали участь у досліді, сідають на місця.
Учитель. Ісус Христос наче підбиває підсумок, пов’язуючи світло з добрими ділами, бо лише добрі вчинки притягують людей, і вони починають тягнутися до тих, хто робить добро. Бачачи таке світло в християнах, люди звертають свій погляд далі — на Христа. Починають більше довіряти Йому, вірити в Нього й самі, зрештою, стають християнами.
3. Вивчення ключового вірша
Учитель запалює свічку, дає її одному з учнів. Той говорить два або три слова ключового вірша, передає свічку іншому учневі, який каже наступні слова, і так доти, поки учні вивчать увесь ключовий вірш уроку.
Учитель. Священик Захарій сказав про мету приходу Ісу-са Христа на землю так: «Щоб просвітити сидячих в темряві,.. щоб спрямувати ноги наші на дорогу миру» (Лк. 1:79). Із цих слів бачимо, що Ісус є світлом, а Слово Боже є дороговказом, що направляє на правильну дорогу. Інший вірш Святого Письма підтверджує це: «Я навчу тебе, — каже Господь, — і вкажу тобі дорогу, якою ти маєш ходити; даватиму тобі поради, і око Моє над тобою» (Пс. 32:8).
Окрім справжніх маяків, раніше існували й фальшиві. Вони були збудовані так, щоб заманити корабель на мілину та рифи, а потім пограбувати. Такий маяк у XVII ст. збудував естонський барон із міста Таллінна. Цей маяк заманював судно на мілину, а коли воно потрапляло в пастку, з’являлися слуги барона-розбійника й грабували його. У сучасному світі запалено багато фальшивих маяків. Коли ми не будемо знати Слова Божого, Євангелія, не матимемо приклада Ісуса Христа перед собою, то не будемо мати дороговказу й світла. Тоді опинимось у темряві й ніколи не досягнемо заповітної цілі, а нею є досконале життя з Ісусом Христом тут на землі, а потім і у вічності.
Що маже стати для нас фальшивим дороговказом і неправдивим світлом? Наприклад, сучасна реклама цигарок, пива, алкоголю. Цю рекламу не раз бачимо в інтернеті, на телебаченні, на вулиці, у магазинах. Може скластися враження, що оскільки її так багато й вона така приваблива, яскрава, то, можливо, це саме те, що й потрібно в житті. Але коли читаємо Слово Боже, то знаходимо таку заповідь: «Не вбивай!» Людина не повинна руйнувати своє здоров’я, не повинна повільно вбивати себе тютюном, алкоголем, чи наркотиками. Євангеліє попереджає, що людина не повинна бути рабом будь-якої шкідливої звички.
Ще неправдивим дороговказом і фальшивим світлом можуть стати ті друзі, які не вірять у Бога й чинять гріх. Тому не слід брати з них приклад, а слід дивитись на справжній маяк — Ісуса Христа. Він ніколи не заведе наш корабель на мілину.
ІV. Закріплення знань
- Про що повідомляє Святе Письмо з перших рядків? (Про те, як Бог творив світ і найперше створив світло.)
- На кого вказує Слово Боже, Євангеліє? (На Сина Божого Ісуса Христа.)
- Перекажи притчу про свічку і свічник.
- Поясни, як ти її розумієш.
- Розкажи ключовий вірш уроку.
- Поясни ключовий вірш.
- Що таке духовна темрява? (Це коли людина чинить так, як вона вважає за потрібне, або так, як їй вигідно, не звіряючи свої вчинки з Божими заповідями і принципами.)
- Що може світити в духовній темряві? (Учинки, життя Ісуса Христа, а також і Його послідовників.)
- Що Ісус Христос говорив Сам про Себе? («Я Світло для світу».)
- До чого закликає Ісус Христос Своїх послідовників? (Бути світлом для інших, робити добрі діла.)
V. Підсумок уроку
Маючи Євангелію як дороговказ і світло Ісуса Христа, людина ніколи не блукатиме в темряві, а йтиме правильною дорогою в правильному напрямку. У цьому їй допомагатиме Господь. Така людина стає світлом (прикладом) для інших, може їх вести за собою, і вони досягнуть цілі — досконалого життя, життя з Богом тут на землі, а потім і у вічності.
VI. Оцінювання учнів
Саморобка-пам’ятка або аплікація. Учитель роздає учням заготовки, пояснює й показує послідовність роботи. Учні починають робити на уроці, а завершують удома як домашнє завдання (мал. 2, 3).
Інструкція з виготовлення
- Розфарбувати, а потім вирізати глечик і свічки.
- Тло краще розділити по діагоналі або хвилястою лінією: одну половину зробити світлою, а другу — темною.
- У верхній лівий кут приклеїти запалену свічку, а в нижній правий кут — погаслу свічку і глечик. Глечик слід приклеїти за дно так, щоб його було легко «піднімати» (перевертати).
- До зворотного боку слід приклеїти ніжку (підставку) з картону.
- На саморобці (аплікації) слід написати ключовий вірш — Мт. 5:16.
VII. Домашнє завдання
- Прочитати й опрацювати біблійні джерела: Бут. 1:3-5; Ів. 1:2-5; Мт. 5:14-16; Мк. 4:21; Лк. 1:79, 8:16, 11:33.
- Вивчити напам’ять ключовий вірш.
- Зробити саморобку або аплікацію.
VIII. Молитва
IX. Християнське прощання або благословення учнів