Автор Людмила Соловйова, м. Дальнєгорськ, Приморський край, Росія
Мета: розповісти учням про дієвість молитви, про надприродну дію Бога у відповідь на молитву віруючих; навчити радіти й довіряти Богові в різних життєвих обставинах; формувати чесноту вдячності Богові та людям.
Ключовий вірш: «Завжди радійте. Безперестанку моліться. Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі» (1 Сол. 5:16-18).
Біблійна основа: Дії 12:1-17; Пс. 24:8, 10; Іс. 55:8-9.
Випереджувальне завдання: за 2-3 тижні до проведення уроку запропонувати учням прочитати книгу Елінор Портер «Поліанна».
Словник термінів:
Ірод (Дії 12:1) — Ірод Агриппа — онук Ірода Великого, який правив у рік Різдва Ісуса Христа.
Яків (Дії 12:2) — учень Ісуса Христа; він і його брат Іван були синами Зеведея; перший із апостолів прийняв мученицьку смерть. Спосіб страти вказує на те, що Якова звинуватили в тому, що він начебто схиляв людей поклонятися лжебогам.
Іван Марк (Дії 12:12) — автор Євангелія, названого його іменем.
Яків (Дії 12:17) — брат Ісуса Христа, пресвітер Єрусалимської церкви.
«Підніс руки» — ідіома, що означає здійснення насильства.
«Дні опрісноків» — тижневе свято після єврейської Пасхи.
«Чотири чвірки» — чотири четвірки воїнів, що змінювали одна одну.
Обладнання: Євангеліє для кожного учня; альбоми, кольорові олівці або фломастери; книга Е. Портер «Поліанна»; білий аркуш паперу з чорною крапкою посередині.
ХІД УРОКУ
I. Вступна частина
- Вітання
- Гра «Добре — погано»
Учитель. На початку уроку пропоную вам пограти в гру «Добре — погано». Ми всі станемо в коло, я назву якусь річ або явище й поясню, чому це добре. Той, хто стоїть біля мене, називає моє останнє слово й пояснює, чому це погано. Починаймо!
Сонце — це добре, тому що воно дає тепло.
Тепло — це погано, тому що в теплі псуються продукти.
Продукти — це добре, тому що з них складається наша їжа.
Їжа — це погано, тому що від неї товстіють.
Товстіти — це добре, тому що хорошої людини повинно бути багато.
Багато — це погано, тому що тоді важко зробити вибір.
Вибір — це добре, тому що ти можеш обрати те, що тобі подобається.
Подобатися — це погано, тому що якщо ти робиш лише те, що тобі подобається, ти стаєш неприємним для оточуючих.
Оточуючі — це добре, тому що з ними весело.
Весело — це погано, тому що премудрий Соломон сказав, що «іноді і від сміху болить серце» (Пр. 14:13).
Серце — це добре, воно проганяє по нашому тілу кров, і т. д. (За необхідності учитель допомагає учням.)
II. Основна частина
Учитель. Діти, ми недаремно розпочали урок із цієї гри. Зараз ви побачите, що в житті іноді трапляються такі ситуації, які здаються людині нездоланними і навіть трагічними, але Бог перетворює їх на привід для радості й Божої слави.
Сьогодні ми разом читатимемо й розмірковуватимемо над текстом із Біблії — Дії святих апостолів, 12 розділ.
Вірші 1-2. Цар Ірод успадкував від свого діда підступний характер і переслідував християн, щоб догодити юдейським вождям. Цей чоловік був настільки вражений гріхом, що заради зміцнення своєї влади готовий був застосувати будь-які методи. А колись же Ірод був милим хлопчиком, як і всі дітки в дитинстві, і нікому й на думку не спадало, що він стане жорстоким убивцею. Але ніхто не потурбувався допомогти йому пізнати Бога, і гріх заволодів його життям.
Ворог Божий — диявол — намагається переконати нас, що гріх — це лише помилка, що всі так роблять. Одна з причин, чому ми не опираємося дияволу, полягає в тому, що ми не бачимо гріха в його істинному світлі. Ми не бачимо, який він насправді жахливий і гидкий, які страшні його наслідки. Диявол є сильним і злісним ворогом, і він часто успішно контролює наш розум, оскільки дуже винахідливий на те, як утримати людину у своїй владі. Ворог переконує, що Бог хоче ускладнити наше життя, тому вигадує різні правила, а насправді гріх навіть буває вигідним і корисним: наприклад, можна прибрехати, щоб тебе не покарали. Ніхто ж не помітить!
Учитель показує дітям чистий із одного боку аркуш паперу, швидко повертає його другим боком, де посередині намальована чорна крапка, і знову обертає чистим боком. Питає, чи хтось помітив різницю.
Усі ви помітили чорну крапку. Так і гріх помітний відразу. От тільки світ навколо нас, на жаль, ставиться до гріха поблажливо й навіть схвально.
Вірші 3-4. У нашому житті трапляються неприємності, труднощі, проблеми. Як ви думаєте, ситуація, у яку потрапив апостол Петро, була неприємністю, трудністю чи проблемою?
Розглянемо кілька прикладів, щоб з’ясувати це питання.
Ти йдеш по вулиці, і раптом… на тебе падає велика волохата гусениця. Бр-р-р, яка неприємність. Як ти реагуєш у такій ситуації? (Відповіді учнів). Можна порадіти, що це всього лише безневинна гусениця. «Завжди радійте!» (1 Сол. 5:16).
Припустимо, учениця готувалася до контрольної роботи, але отримала «задовільно». Це трудність чи проблема? Так, це трудність. Їй потрібно докласти більше зусиль, щоб краще вивчити тему. Потрібно помолитися, попросити Бога, щоб Він дав старанність, терпеливість, хорошу пам’ять, щоб вивчити матеріал. І тоді за контрольну буде «відмінно»! «Безперестанку моліться!» (1 Сол. 5:17). Сам Ісус, коли ходив по цій землі, дуже багато молився. Він молився до Отця щоденно й навіть уночі. Після того, як Він спілкувався з народом і учнями, Він ішов на гору або у відлюдне місце, щоб помолитися.
Хтось із вас прочитав книгу Еліонор Портер «Поліанна»? Про яку подію в її житті розповідає автор на початку книги? (Дівчинка втратила батьків.) Що це, по-вашому, — неприємність, трудність чи проблема? У неї була велика проблема — вона втратила батьків. Цієї проблеми не може вирішити ніхто. Звичайно, можуть знайтися добрі люди, які замінять дитині батьків. Але самих батьків уже не повернути. І це дуже велике горе.
Ви не хочете поставити мені якесь запитання? (Спонукувати учнів запитати: чи може Бог вирішити цю проблему і як. Запропонувати учням, які прочитали книгу, відповісти, як Бог вирішив проблему дівчинки?) Бог вирішує наші проблеми не так, як ми. «Бо ваші думки — не Мої це думки, а дороги Мої — то не ваші дороги, говорить Господь. Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги, а думки Мої за ваші думки» (Іс. 55:8-9). Ось що Він зробив. Бог дав цій маленькій дівчинці стійкий характер і вдячне серце, і вона не лише могла мужньо переносити свою втрату, але й стала підтримкою й благословенням для багатьох людей. Людина з радісним, чуйним, вдячним серцем завжди буде приємною для оточуючих. «Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі» (1 Сол. 5:18).
Учитель пропонує дітям намалювати в альбомах те, що їм здається неприємним у житті. А потім подумати, як це може бути радістю для них і приводом для подяки Богові. (Якщо на уроці недостатньо часу, це може бути домашнім завданням.)
Як ми оцінимо становище Петра — неприємність, трудність чи проблема? Це була проблема, і вирішити її Петро не мав змоги. У нього для цього не було ніяких ресурсів.
Вірш 5. Діти, чому церква молилась? Тому що в них теж не було ніяких ресурсів для вирішення цієї проблеми, окрім одного — молитви. Вони були віруючими, і тому молились. Вони молилися тому, що знали: їхній Бог — благий, усе, що Він робить, допомагає людям на добро. «Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі… Всі Господні стежки — милосердя та правда для тих, хто Його заповіта й свідоцтва додержує» (Пс. 24:8, 10). Бог спонукував їх молитися, тому що Він Сам бажав утрутитися в цю ситуацію. Однак не слід думати, що Бог не міг утрутитися в цю ситуацію без їхньої молитви. Міг! Але повинна була бути явлена слава Божа серед людей.
Церква молилася ревно. Вони молились не 15 хвилин. І не півдня. Протягом 3-4 днів як мінімум, тому що дні опрісноків після Пасхи тривають тиждень, а Ірод уже мав намір вивести Петра до народу.
Вірші 6-8. Для Петра це була ніч здивування. Не знаю, чи вдалося б мені заснути, якби я перебувала у в’язниці, скована ланцюгами, і усвідомлювала, що завтра на мене, можливо, чекає смерть. Друзі, ангелові довелося розштовхувати Петра — він спав так міцно! Коли ж він прокинувся й побачив ангела, то був переконаний, що це сон.
Вірші 9-11. Для Петра це була ніч вибавлення. Що таке вибавлення? Це визволення. Воля Божа полягала в тому, щоб звільнити Петра із в’язниці, і церква дуже точно зрозуміла Божу волю й молилась про це. Колись Господь звільнив Петра від гріха через покаяння. Петро став вірним і безстрашним послідовником Ісуса й проповідником Його вчення.
Найточніше виконання волі Божої для грішника — це молитва покаяння. Тому що Бог хоче нашого вибавлення від гріха. В очах святого Бога гріх — це смертельна хвороба, наслідком якої є наша загибель. Божа справедливість вимагає покарання гріха. Але велика й непереможна Божа любов не бажає смерті грішника. Коли Господь Ісус був на землі серед людей, Він звершив багато зцілень, воскрешав померлих, давав голодним хліб, сліпим повертав зір, навчав людей праведного життя, і Сам був прикладом праведного й святого життя. Коли наближався час арешту й розп’яття Ісуса, Він молився за Своїх учнів. І настав день, коли Ісус був розіп’ятий за гріхи всього світу, Агнець Божий пролив святу кров, яка очищає кожного, хто вірує, звільняючи від влади гріха, від вини гріха й від наслідків гріха.
Ми також знаємо, що Ісус не залишився мертвим, Він воскрес. Він очікує, що ти зрозумієш весь жах і мерзенність гріха, визнаєш і приймеш Ісуса в своє серце, щоб через благодать отримати Його праведність і не бути вже рабом гріха.
Вірші 12-16. Отож, церква ревно молилася Богові про Петра. І ось, усі, хто був у домі Марії, побачили результат своєї молитви! Думаю, що вони щиро дякували Богові за це чудо. «Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі» (1 Сол. 5:18).
Життя з Богом сповнене здивування й радості. У ньому, безумовно, вистачає й суму, неприємностей, труднощів і проблем. Але як ми буваємо здивовані, коли виявляється, що все це Бог посилає нам для певної дуже важливої мети в нашому житті, у житті Його церкви й навіть у житті нашої держави. «Завжди радійте! Безперестанку моліться! Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі» (1 Сол. 5:16-18).
Вірш 17. Віруючі люди діляться один із одним чудовими благословеннями, які вони отримують із Божої волі. Ми радіємо й ділимося цією радістю. Ми продовжуємо молитися, щоб нам завжди йти за Ісусом Христом. І дякуємо Йому за все, що відбувається в нашому житті.
III. Заключна частина
- Біблійний кросворд
1 | П | Р | О | Б | Л | Е | М | А | |||
2 | М | О | Л | И | Т | В | А | ||||
3 | З | А | В | Ж | Д | И | |||||
4 | П | О | Л | І | А | Н | Н | А | |||
5 | Д | И | Я | В | О | Л | |||||
6 | Р | Е | В | Н | О | ||||||
7 | А | Н | Г | Е | Л | ||||||
8 | В | Д | Я | Ч | Н | І | С | Т | Ь |
1. Що виникло в житті апостола Петра?
2. Розмова з Богом.
3. Коли нам потрібно радіти?
4. Ім’я головної героїні книги Е. Поттер.
5. Страшний ворог людської душі.
6. Як церква молилася про Петра?
7. Хто вивів Петра із в’язниці?
8. Дуже важлива якість людини.
- Вивчення ключового вірша
Метод «Справний телефон»
Усі стають у коло. Учитель говорить пошепки на вушко учневі, що стоїть поруч із ним, по одній фразі, діти передають за годинниковою стрілкою, потім проти годинникової стрілки.
Метод «Палиця»
Учні стоять у колі. Учитель у центрі тримає палицю довжиною близько 1 м (нижній кінець палиці обпертий об підлогу, верхній притримує вчитель). Попередньо потрібно домовитися, на які фрази поділити ключовий вірш. Учитель називає ім’я учня й відпускає палицю. Доки палиця не впала, учень повинен підхопити її, сказати одну фразу, назвати ім’я наступного учня й відпустити палицю. Названий учень підхоплює палицю, говорить наступну фразу, називає ім’я наступного учасника, відпускає палицю тощо.
- Домашнє завдання:
– вивчити ключовий вірш;
– бути радісними і вдячними, молитися.