Одного разу ми їхали в мікроавтобусі з дітками з інтернату. Дорослі розмовляли поміж собою, у дітей була своя балачка. І раптом щось змусило мене прислухатися до слів Ромчика, хлопчика-сироти, який ніколи не був надто уважним на уроках християнської етики, які я викладала в їхньому класі.
— Ти знаєш, для чого Ісус Христос прийшов? Він не просто так прийшов! Він прийшов, щоб узяти наші гріхи й померти за нас на хресті, — тлумачив він своєму сусідові. — Не можна про Ісуса так собі говорити. Він — Бог. Він ніякого гріха не зробив, а Його розп’яли!..
Мене ці слова дуже втішили, адже хлопчик, фактично, ділився зі своїм однолітком Євангелією, яку сам свого часу почув, прийняв і засвоїв настільки, що готовий був розповідати іншим. А це одна з найголовніших цілей духовного наставника — чітко, доступно, зрозумілою мовою донести людям євангельську звістку.
Унікальність цієї звістки полягає в тому, що вона універсальна й практично однаково звучить для найрізноманітніших аудиторій. У зв’язку із цим пригадую іншу ситуацію. Біблійна школа для дорослих. За столиками жінки середнього і старшого віку. Старанно записують чотири духовні закони (це один із варіантів пояснення Євангелії), щоб ще раз обновити в пам’яті, а ще, як самі кажуть, «щоб онукам розповісти». А вам, дорогий читачу, відома євангельська звістка?
Чому це важливо? Тому що всі люди потребують спасіння, тому що є єдиний шлях спасіння і про нього обов’язково потрібно знати кожному.
На теренах України вже багато років здійснюється Міжнародне служіння «Від серця до серця — ВЄ», підрозділом якого є програма «Вістка євангельська — дітям», з якою й хочу вас сьогодні познайомити.
Мета і завдання «ВЄ — дітям»: пояснити Добру Вістку дітям, привести їх до спасаючого знання про Христа й допомогти їм стати свідками Ісуса Христа.
Служіння «ВЄ — дітям» ґрунтується на низці ключових засад:
- Кожен християнин повинен бути свідком Ісуса Христа («І сказав їм Ісус: „Ідіть услід за Мною, і зроблю, що станете ви ловцями людей“», Мк. 1:17; «Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі», Дії 1:8).
- Християни повинні бути підготовлені до благовістя («І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів, щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового», Еф. 4:11-12).
- Найкраща підготовка здійснюється на практиці («І визначив Дванадцятьох, щоб із Ним перебували, і щоб послати на проповідь їх», Мк. 3:14).
- Підготувати благовісника набагато важливіше, ніж завоювати одну душу («А що чув ти від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, що будуть спроможні й інших навчити», 2 Тим. 2:2).
Крім того, є біблійні принципи, які особливо підтримують служіння благовістя й навчання дітей:
- Діти — це дар від Господа («Діти — спадщина Господня, плід утроби — нагорода!», Пс. 126:3).
- Діти посідають особливе місце в серці Христа («Тоді поприносили діток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоряли. А коли спостеріг це Ісус, то обурився, та й промовив до них: „Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, бо таких Царство Боже! Поправді кажу вам: хто Божого Царства не прийме, немов те дитя, той у нього не ввійде“. І Він їх пригорнув, і поблагословив, на них руки поклавши», Мк. 10:13-16).
- Істину, яку дорослі отримали від Господа, потрібно передавати наступному поколінню («Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам, того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!», Пс. 77:3-4).
- Діти можуть розуміти Євангелію й отримати спасіння в ранньому віці («А ти в тім пробувай, чого тебе навчено, і що тобі звірено, відаючи тих, від кого навчився був ти. І ти знаєш з дитинства Писання святе, що може зробити тебе мудрим на спасіння вірою в Христа Ісуса», 2 Тим. 3:14-15).
- Дітей можна та необхідно підготувати до благовістя іншим («Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї», Пр. 22:6).
- Як приклад для інших дітей Ісус почав служити Своєму Отцеві в ранньому віці («А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи. І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли. Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того. Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими. Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його. І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх. Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям. І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе… А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві? Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив. І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці. А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей», Лк. 2:41-52).
Виклад Євангелії за програмою «ВЄ — дітям» базується на шести ключових словах: Небеса, людина, Бог, Христос, віра, навернення.
НЕБЕСА
Ти коли-небудь думав про Бога? Бог хоче, щоб ми були з Ним на Небесах.
Небеса — це безоплатний дар. Їх не можна заробити чи заслужити.
«Бо заплата за гріх — смерть, а дар Божий — вічне життя…» (Рим. 6:23).
«Бо спасенні ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився» (Еф. 2:8-9).
Припустимо, мій найкращий друг вирішив зробити мені дуже дорогий подарунок, а я хочу заплатити чи відпрацювати за нього. Якщо ви платите за подарунок, то це вже не подарунок. Ми не можемо заробити Небеса чи заслужити їх.
Що заважає нам отримати цей дар? Гріх.
ЛЮДИНА
Людина є грішною і не може спасти саму себе.
«Бо всі згрішили і позбавлені Божої слави» (Рим. 3:23).
Якщо ми намагаємося заробити Небеса своїми добрими вчинками, то ми схожі на людину, яка вирішила спекти щось з тухлим яйцем. Навіть якщо всі інгредієнти будуть високої якості, одне тухле яйце все зіпсує. Для Бога навіть одного гріха достатньо, щоб перекреслити все достойне, що ми зробили.
Чому Бог хоче, щоб ми були досконалими?
БОГ
Бог — святий, люблячий і справедливий.
З одного боку, Бог любить нас і не хоче карати, а з іншого боку, Бог справедливий і повинен покарати за гріх.
«Бог є любов» (1 Ів. 4:8).
«Та певне не вважатиме чистим винуватого, бо карає провину…» (Вих. 34:7).
Отже, ми заслуговуємо покарання, але Бог любить нас і не хоче карати.
Ви бачите проблему?
Бог вирішив цю проблему, пославши у світ Свого Сина, Ісуса Христа.
ХРИСТОС
Ісус Христос є Бог. Він із Небес прийшов на землю, прожив досконале життя, помер на хресті, заплативши за наші гріхи, воскрес із мертвих і тепер із Небес пропонує нам дар вічного життя.
«Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16).
Уявімо, що в одній книзі записані всі мої гріхи. Бог любить мене, але Він ненавидить гріх, який розділяє мене з Богом. Бог послав Свого Сина, Ісуса Христа, у цей світ: «І на Нього Господь поклав гріх усіх нас» (Іс. 53:6). Усі мої гріхи були покладені на Ісуса, який узяв покарання за них і поніс їх на хрест. Оскільки за гріх була заплачена ціна, я маю безпосереднє спілкування з Богом. Він пропонує тобі і мені дар вічного життя.
Як же ми можемо отримати цей дар? Завдяки вірі.
ВІРА
Спасаюча віра — це не просто знання про Бога.
Спасаюча віра — це не щось тимчасове.
Спасаюча віра — це довіра Ісусові Христу всім своїм серцем для отримання вічного життя.
«Віруй у Господа Ісуса, — і будеш спасенний…» (Дії 16:31).
Уявімо, що я один у човні, який символізує мої добрі вчинки, і я відплив на ньому дуже далеко. Мій човен почав протікати. Я не вмію плавати й боюся потонути. Раптом бачу: підпливає до мене інший човен, капітан якого пропонує рятівний круг. Мені варто перестати покладатися на себе й довіритися лише Ісусові Христу всім своїм серцем. Ви розумієте, про що йдеться?
НАВЕРНЕННЯ
А ви хотіли б зараз помолитися, попросити Ісуса простити ваші гріхи й подарувати вам вічне життя? Якщо так, то це означає, що ви хочете довіритися Ісусу, відвернутися від своїх гріхів і йти слідом за Ним.
Можна помолитися так: «Дорогий Ісусе, прости мені мої гріхи, увійди в моє життя і стань моїм Господом і Спасителем. Амінь».
«Хто вірує в Мене, — життя вічне той має» (Ів. 6:47).
Після навернення ми зростаємо духовно через виконання Божого Слова, молитву, відвідування церкви, спілкування і свідчення іншим.
Усі діти мають потребу в спасінні. Але не всі діти мають можливість дізнатися, як отримати спасіння. Служіння дітям сприяє розвитку благовістя дітям, а також навчає самих дітей викладати Євангелію іншим дітям і дорослим.
Навчання розпочинається з проведення семінару для лідерів дитячого служіння, директорів і викладачів недільних шкіл. Протягом трьох днів семінару стажери вивчають матеріал, розрахований на 14 занять із дітьми, і проходять практичні заняття, розповідаючи Євангелію дітям у лікарнях, інтернатах, на вулицях. Випускники стають наставниками й тепер самі можуть навчати дітей і викладачів недільних шкіл. Вони також отримують усі необхідні матеріали й наочність.
Починаючи з 2002 р., семінари відбуваються в різних куточках України. Практично в кожній області є викладачі, які пройшли навчання й самі готові поділитися знаннями і досвідом з іншими. На території Луганської і Донецької областей, які зараз перебувають у зоні АТО, також проходили семінари «ВЄ — дітям» (зокрема, у квітні 2016 р. такий семінар провели в м. Шахтарську). І зараз там є команда викладачів, яка, не зважаючи ні на що, трудиться, навчаючи дорослих і дітей ділитися своєю вірою.
Досвід показує, що дітям дуже подобаються заняття за цією програмою, і їм подобається самим розповідати Євангелію.
Зі самого малечку наші діти засвоюють чимало корисних звичок. Після того, як дитина присвятила своє життя Ісусові Христу, важливо, щоб у неї виробилася духовна звичка — свідчити іншим про Христа.
На жаль, мільйони дітей в Україні не знають Бога й не мають вічного життя.
У своєму житті діти проходять чотири головні етапи. Перший етап — «Відкриття». Від народження до 5 років діти вбирають і засвоюють усе, що вони бачать навкруги.
У віці від 4 до 8 років діти розглядають те, що вони вивчають або що з ними відбувається по-новому. Це етап запитань і «Проникливості».
Але починаючи приблизно з 7 років, запитання дітей набувають нового значення. У віці 7-12 років діти починають визначатися з цінностями, переконаннями й стосунками. Тому в цьому віці багато дітей приймають Ісуса Христа. Протягом цього етапу «Рішення» дуже важливо, щоб дитина почула й зрозуміла євангельську звістку.
Тривалий час ми ігнорували той факт, що переважна частина дитячої духовної освіти й розвитку відбувається у віці до 13 років. Якщо ми не робимо всього можливого, щоб навчити й настановити наших дітей на дорогу праведності до 13 років, не варто дивуватися, якщо згодом вони зійдуть із цього шляху.
Чи ж не варто навчитися досягати дітей, щоб вони потім були учнями й свідками Ісуса Христа все своє життя?
Діти України чекають.
Для того щоб отримати додаткову інформацію про служіння «ВЄ — дітям», звертайтеся до координатора цієї програми в Україні Наталії Сухини за тел.: 067 9132674, 099 7705762, або пишіть на e-mail: [email protected].
Матеріал підготували Інна Алконова, Руслана Ковальчук, Наталія Сухина