З метою перекладу, друкування та поширення Святого Письма – Бiблiї та окремих її частин – на теренах України 1991 р. було створено Українське Бiблiйне Товариство. Генеральний директор УБТ Роман В’ячеславович Вовк люб’язно погодився дати інтерв’ю для читачів часопису «Слово вчителю».
– Шановний Романе В’ячеславовичу, як, на Вашу думку, знання біблійних істин може впливати на життя сучасної людини?
Я християнин у четвертому поколінні, тому вважаю, що Біблія і релігія – це основа життя людини, тим більше сучасної людини. Нас багато років вчили, що Бога немає, але сьогодні ми бачимо, що нас вчили неправильно і всі визнали, що це велика помилка і тепер ми пожинаємо те, що сіяли, що було упущено. Дитина, підліток, дорослий, який читає або читав Біблію, чи був ознайомлений з Біблією, ніколи не зробить поганого вчинку. Божі заповіді для цієї людини, яка читала Слово Боже, є певною мірою гальмом. Вони змушують її задуматися.
– Що Вас найбільше хвилює у ставленні українського народу до Біблії?
Я дуже задоволений, що надійшов той час, коли ми можемо читати Біблію в школах, розповсюджувати християнську літературу і не мати ніякої перешкоди. Колись, в радянські часи, ситуація була іншою, ми хотіли мати і читати, а зараз, коли люди вільно мають Слово Боже, вони ставлять Біблію вдома на поличку і припадає вона пилом…
Я постійно зустрічаюся з людьми, буваю в різних кабінетах… навіть у нашого Президента і у наших депутатів є не одна Біблія. Невже вони не можуть прочитати Біблію і жити по ній. Чи маєш Біблію? І не одну… А чи читаєш її?.. Я б хотів, щоб це була книга настільна, щоб наші люди кожний день читали Біблію. І коли вони будуть читати, вони будуть жити по Біблії, вони будуть змінюватися.
– Чи потребує, на Вашу думку, українська школа вивчення християнської етики?
Я думаю, що якомога швидше треба впровадити в школах християнську етику. Ви знаєте, я є поборник того, щоб не була тільки одна етика. Я хочу, щоб було три етики – «Етика», «Християнська етика», «Етика віри» – і щоб дитина та батьки вибирали самі, щоб не примушували людину робити те, що вона не хоче. Хочеш вивчати етику – вивчай етику, хочеш християнську етику, будь ласка, хочеш етику віри – будь ласка, вивчай етику віри. Як я можу мусульманина примусити вивчати Біблію? Я проти того, щоб у школах займалися насадженням якоїсь однієї конфесії. Я за те, щоб вивчали Біблію, але щоб не було домінування якоїсь однієї церкви.
– Я думаю, що відповідь на наступне запитання буде продовженням цієї Вашої думки. Яке Ваше ставлення до можливої загрози розпалювання міжконфесійної ворожнечі навколо вивчення християнської етики в школах?
На сьогоднішній день я особисто маю багато прикладів, свідчень і скарг на те, що деякі вчителі перегинають палку. Тобто, якщо я, вчитель, скажімо, православний, католик чи протестант, я намагаюся зробити дитину такою ж. Я категорично проти такого нав’язування. Коли мій син навчався в школі, я був дещо залучений до цього процесу. Наприклад, дитині з протестантської сім’ї дають цілувати образ. Він каже: «Я не буду цього робити». Тоді вчителька знервовано вдарила його по голові тим же самим образом.
– Тобто Ви за те, щоб традицій, обрядів на уроках не подавати, а подавати лише сутність самої Біблії.
Так. Будь ласка, Ви хочете навчати догматичних основ якогось віровчення, збирайтеся поза уроком, в неділю, в суботу, робіть суботні та недільні школи і там вивчайте, але в школах слід вивчати загальні християнські принципи і ніякого віросповідання.
– Якою діяльністю Ви зараз займаєтеся?
Одним словом це важко сказати. Ми займаємося багато чим. Головна праця Біблійного Товариства – переклад, друк і розповсюдження Слова Божого. Ми зараз маємо дуже багато проектів. Пріоритетними для нас є молодь і школа. Упродовж останніх двох років ми неодноразово зверталися до Міністерства освіти і по різних інстанціях, щоб ми мали право розповсюджували по школах християнську літературу, оскільки ми міжконфесійна організація, в якій працюють люди різних конфесій. І, дякувати Богу, ми єдина в Україні організація, яка має право в школах розповсюджувати Слово Боже.
– Коли відбулося Ваше перше знайомство з Біблією і яку роль відіграє вона зараз у Вашому житті?
Біблія – це основа мого життя. Якби ми були у Львові, я б показав Вам свою першу Біблію. І мені сльози навертаються на очі, коли я сьогодні бачу різноманітні дитячі Біблії. А моя перша Біблія була зроблена як альбом з фотографіями. Коли на той час хтось привозив з-за кордону одну Біблію, її перефотографовували і ці фотографії вклеювали в альбом. Ми читали Біблію так.
– Так коли ж відбулося Ваше перше знайомство з Біблією?
Мені було років 4-5. Справа в тім, що у нас вдома постійно була духовна література. Наша родина завжди була релігійна. Брат мого діда був католицьким священиком, другий брат діда – адвентистський проповідник, батько – диякон церкви, дід співав у церковному хорі в православній церкві.
– Що б Ви могли побажати читачам часопису «Слово вчителю», тобто українським освітянам?
Працюйте для того, щоб спасати молодь, дітей. Тому що якщо ми не дамо їм Слова Божого, вони підуть не тими дорогами. Треба залучити до духовності наших дітей з дитинства, прищепити їм любов до Слова Божого. Коли ми будемо дітей вчити і говорити їм, що є добро і що є зло, я думаю, що це буде корисно.
Біблійне Товариство впродовж кількох років перекладало і готувало книжку для того, щоб наші вчителі мали посібник, який могли б використовувати, викладаючи християнську етику. Це тритомник «Людина та її світогляд». За два роки ми роздали 500 тис. цих книг в Україні (перший том). Зараз вже є надруковано 100 тис. другого тому і 40 тис. третього. Найближчим часом ми зможемо дати нашим викладачам християнської етики хороші підручники та посібники, якими вони зможуть користуватися при вивченні християнської етики. І не тільки, тут є матеріал і для інших вчителів-предметників: тут є і математика, і біологія та інші предмети. Щоб учителі інших предметів змогли подавати свій матеріал під християнським кутом зору.
Розмову вів Олександр Бондарчук.
Роман В’ячеславович Вовк
народився 1955 року в м. Львові. Після закінчення школи в 1970 р. працював на заводі радіоелектронної та медичної апаратури слюсарем з ремонту друкарських та лічильних машинок, а з 1973 року брав участь у друкуванні релігійної літератури, забезпечуючи численних друкарок самвидаву друкарськими машинками та матеріалом для друкування і палітурної роботи. В часи войовничого атеїзму це можна було робити лише нелегально.
1993 року, вже в незалежній Україні, брав участь у заснуванні Західного регіонального відділення Біблійного Товариства у м. Львові і став його виконавчим директором. З 1999 року – генеральний секретар Українського Біблійного Товариства.
2001 року обраний головою Ради директорів Біблійних Товариств на території СНД.
Нагороджений орденом України «За заслуги» ІІІ ступеню (2005 р.), орденом Архистратига Михаїла Української Православної Церкви Київського Патріархату (2005 р.), орденом св. Нестора Літописця Української Православної Церкви Московського Патріархату (2006 р.), орденом св. Андрія Первозванного І ступеня Української Авто-кефальної Православної Церкви (2006 р.).
Історія Українського Бiблiйного Товариства
Поняття “Бiблiйне Товариство” існує з 1710 року, коли в Галлі (сучасна Німеччина) було засноване перше Бiблiйне Товариство для забезпечення мiсцевої бiдноти дешевими Бiблiями.
Згодом, 1804 року утворюється Британське та iноземне Бiблiйне Товариство (БIБТ) з метою поширення Святого Писання передусім в Уельсi. Але невдовзi БIБТ поширює свою дiяльнiсть i на iншi країни, де засновуються нацiональнi Бiблiйнi Товариства: 1813 року в Росiї, 1814 року в Нiдерландах, 1816 року в США та в iнших країнах свiту.
З огляду на величезний розмах, якого набув цей рух i з метою об’єднання зусиль, виникла iдея утворити єдину свiтову органiзацiю Об’єднанi Бiблiйнi Товариства (ОБТ), яку вдалося реалізувати у 1946 роцi. На сьогодні до ОБТ входить 144 нацiональних Товариства, зусиллями яких ведеться праця з поширення Слова Божого в понад 200 країнах свiту.
Основнi завдання, якi ставлять перед собою всi Бiблiйнi Товариства, – це, передусiм, – зробити Слово Боже доступним:
– для кожного його рiдною мовою;
– без будь-яких примiток та коментарiв вiровизнавчого характеру;
– за прийнятними цiнами.
Українське Бiблiйне Товариство утворилося 22 червня 1991 року, його першим президентом був Яків Духонченко. Нинішній президент УБТ – Анатолій Глуховський.
Девіз Українського Біблійного Товариства: «Біблію – в кожний дім». За 16 років існування ним було видано понад 7 мільйонів примірників Біблій, Євангелій та іншої біблійної літератури.
1996 р. УБТ вперше на території України було надруковано Біблії українською мовою. За участю зарубіжних організацій було освоєно друк частин Біблії великим шрифтом для людей з проблемами зору, шрифтом Брайля для сліпих. Касети «Віра від слухання», на яких записаний увесь Новий Завіт, також допомагають тим, кому важко читати. Сьогодні регіональні центри Товариства функціонують у Києві, Львові, Харкові та Херсоні. Велика кількість літератури надрукована мовами тих народів, які живуть в Україні.