Мета: показати важливість Христових заповідей і спонукати учнів до їх виконання.[1]
Обладнання: зразок договору купівлі-продажу, картки з біблійними посиланнями.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Вступна частина
- Привітання
— Добридень, діти! Приємно бачити вас у хорошому гуморі та доброму здоров’ї. І все це — прояв великої Божої милості й любові до нас. Отож, прославмо Його нашим співом та молитвою.
- Вступ до теми
Чи помітили ви, що в наш час усе побудовано на договірних засадах? Які ви знаєте договори? (Розвинути бесіду про те, які бувають договори (усні та письмові), хто їх укладає, на яких умовах, від чого залежить надійність виконання договірних умов. Висвітити на екрані або дати учням роздрукований зразок договору купівлі-продажу, обговорити його).
У житті трапляються різні ситуації, пов’язані з договорами. Ось і в Біблії записана одна така історія, яку розповів Ісус Христос.
Прочитати текст або показати інсценізацію біблійної притчі про робітників у винограднику.
«Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник. Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника. А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку, та й каже до них: «Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам». Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій і дев’ятій, і те саме зробив. А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: «Чого тут стоїте цілий день безробітні?» Вони кажуть до нього: «Бо ніхто не найняв нас». Відказує їм: «Ідіть і ви у виноградник». Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: «Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших». І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію. Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли. А взявши, вони почали нарікати на господаря, кажучи: «Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту…» А він відповів і сказав до одного із них: «Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною? Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі. Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?» Отак будуть останні першими, а перші останніми!» (Мт. 20:1-16).
II. Основна частина
— А чи знаєте ви, що Бог теж укладав договори з людьми? У Біблії їх названо завітами.
Завіт — у богословсько-релігійному слововжитку означає урочисту обітницю, договір, зазвичай, між Богом і людиною (людством). Це союз, укладений Богом з людиною з Його волі й завдяки Його милості, про те, що Син Божий, Ісус Христос, узяв на Себе покарання за людські гріхи, а люди, зі свого боку, повинні вірувати в Нього й любити Господа понад усе на світі.
Біблійне завдання
Об’єднати учнів у групи, роздати групам аркуші з посиланнями на біблійні тексти. Учні повинні прочитати текст, визначити предмет завіту, сторони, між якими укладався завіт, умови договору, тобто обов’язки сторін. Після дослідження представник кожної команди озвучує результати.
| Бут. 6:18 | Бут. 9:13 | Бут. 15:18 | Бут. 17:21 |
| Вих. 6:4 | Вих. 19:5 | Вих. 34:27 | Повт. Зак. 28 |
| Бут. 31:43-54 | Бут. 2:15-17 | Вих. 12:11 | Лк. 22:20 |
— Коли Христос прийшов на землю, Він приніс людям Новий Завіт і на підставі цього завіту дав повеління. Для тих, хто вірить в Ісуса Христа, хто любить Його й прагне бути Його послідовником, виконувати Христові заповіді та повеління не важко, тому що повеління Господа співпадають із бажаннями їхніх сердець.
«Якщо ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте!» (Ів. 14:15).
— Що ж це за заповіді? Розглянемо їх.
Заповіді можна висвітлювати по черзі на екрані або записувати на дошці.
Заповіді любові
«Він же промовив йому: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша й найперша заповідь. А друга однакова з нею: «Люби свого ближнього, як самого себе». На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять» (Мт. 22:37-40).
Повеління, що випливають із заповідей любові
Покаяння
Покаяння — це крок, що складається з двох дій: відвернення від гріха та навернення до Бога.
«Із того часу Ісус розпочав проповідувати й промовляти: Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!» (Мт. 4:17).
Вірування
Ми повинні увірувати в Євангелію, вірити в Бога й Ісуса Христа, Сина Божого.
«Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте!» (Ів. 14:1).
Народження згори
Народження згори — це прихована від людського розуму дія Святого Духа в людині, яка відроджує її для нового життя з Богом.
«Не дивуйся тому, що сказав Я тобі: “Вам необхідно родитись згори”» (Ів. 3:7).
Прийняття Святого Духа
У кожному християнинові повинен жити Дух Божий, Котрий підкріплятиме й даватиме силу.
«Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі» (Дії 1:8).
Слідування за Христом
Віруючий повинен відкрито слідувати за Христом.
«Як хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як хто служить Мені, того пошанує Отець» (Ів. 12:26).
Молитва
Християнське життя неможливе без молитви.
«Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Людським!» (Лк. 21: 36).
Віра
Дітей Божих відрізняє віра в великого Бога.
«Майте віру Божу! По правді кажу вам, як хто схоже горі цій: “Порушся та й кинься до моря”, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, — то буде йому!» (Мк. 11:22-23).
Дослідження Писання
Це щоденна насущна потреба кожного віруючого.
«Дослідіть-но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, — вони ж свідчать про Мене!» (Ів. 5:39).
Свідчення для світу
Кожен християнин повинен поширювати Христове світло у світі.
«Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла та прославляли Отця вашого, що на небі» (Мт. 5:16).
Ставлення до влади
Християни повинні коритися владі.
«Ісус тоді каже у відповідь їм: “Віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже”» (Мк. 12:17}.
Ставлення до ближніх
Наш ближній — це той, хто потребує нашої допомоги.
«…Люби свого ближнього, як самого себе» (Мт. 19:19).
«Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки» (Мт. 7:12).
Про зажерливість
Наше життя — це прагнення до небесного, а не до земного.
«І промовив до них: “Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливості, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його”» (Лк. 12:15).
«Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, — а все це вам додасться» (Мт. 6:33).
Про лицемірство
Пильнуйте, щоб вам не бути релігійними лицемірами.
«Стережіться розчини фарисейської, що є лицемірство!» (Лк. 12:1).
Лагідність
Будемо наслідувати Христа в лагідності, смиренні, скромності.
«А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба» (Мк. 10:44).
Бути досконалим
І не менше! Це — стандарт, встановлений Ісусом для віруючого.
«Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!» (Мт. 5:48).
Проповідь Євангелії
Кожен християнин повинен проповідувати Євангелію на своєму місці.
«І казав Він до них: «Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!» (Мк. 16:15).
Очікування другого приходу Христа
Щомиті ми повинні бути готові до цієї події.
«Тому будьте готові і ви, — бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!» (Лк. 12: 40).
Вірність до смерті
«Будь вірний до смерті і Я тобі дам вінця життя» (Об. 2:10).
«А хто витерпить аж до кінця, — той буде спасенний!» (Мт. 24:13).
ІІІ. Молитва
Подякуймо Богові за Ісуса Христа та Його заповіді. Попросімо в Господа щирої любові до Нього й до наших ближніх.
[1] Ляшенко О. Зібрання у клубі «Майбутнє». — Рівне, 2010. — Ч. 2. — С. 60-65.