Автор Луцик Світлана, учитель початкових класів і християнської етики Волицької ЗОШ I-III ст. Сокальського р-ну Львівської обл.
Мета: поглиблювати знання дітей про Десять Заповідей Божих; допомогти дітям усвідомити значення Божих Заповідей та важливість дотримання їх у своєму житті; виховувати любов до Бога, бажання виконувати правила, дані Богом у Його слові.
Ключовий вірш: «Якщо Ви Мене любите, — Мої заповіді зберігайте!» (Ів. 14:15).
ХІД УРОКУ
I. Вступна частина
1. Християнське вітання
— Слава Ісусу Христу!
— Слава навіки!
2. Розповідь учителя
Життя — це не тире між двома датами. Це кожна прожита тобою хвилина. Сьогодення. Усі хвилини твого життя — чисті сторінки. Тобі належить їх заповнити. Життя — це все, що маємо.
Одного разу до рабина Менделя з Коца прийшли вчені гості.
Вони довго веселилися, аж раптом господар запитав:
— Де живе Бог?
Ті засміялися і відповіли:
— Що за дивне питання? Чи ж Усесвіт не є повний Його слави?
Але рабина не задовольнила така відповідь. Він похитав головою і сказав:
— Бог живе там, куди ми дозволимо Йому увійти. І це є найважливіше в нашому житті — дозволити Богові увійти в наше серце. «Ось Я стою під дверима та стукаю», — каже Господь (Об. 3:20). Чи відчиниш ти Йому сьогодні двері свого серця?
Тож давайте зараз помолимось, щоб двері нашого серця завжди були відчинені для нашого Небесного Отця.
3. Молитва «Отче наш»
4. Актуалізація опорних знань
Бесіда
— У якому Завіті Бог об’явив Десять Божих Заповідей? (У Старому Завіті)
— Кому Бог дав Десять Заповідей? (Пророкові Мойсею)
— Де Мойсей отримав Заповіді Божі? (На горі Сінай)
— У якій книзі Старого Завіту записані Божі Заповіді? (У Книзі Вихід)
— На чому були записані Божі Заповіді? (На скрижалях)
— Що таке скрижалі? (Камінні таблиці)
— На які дві категорії можна розділити Заповіді Божі? (Перші чотири Заповіді врегульовують стосунки між людиною і Богом, а інші шість — між людиною та її ближніми)
— Що означає слово «декалог»? (У дослівному перекладі слово «декалог» означає «десять слів».)
5. Мотивація навчальної діяльності
Десять Заповідей Божих
Що робити, щоб прожити добре вік свій на землі,
Щоб були усі щасливі — старі люди і малі?
Щоб по смерті душі наші не тужили у вогні,
Треба Заповіді Божі у життя ввести святі.
Господь каже: живи так-то — довго вік свій проживеш
І по смерті, хоч помреш ти, в Воскресінні оживеш.
Не взивай даремно Ім’я Бога, Господа свого.
Не божись на кожнім кроці, не клянись Ім’ям Його.
Ім’я Боже ти старанно, свято, мирно призивай,
Лиш в молитві й величаво Христа Спаса прославляй.
Не роби собі кумирів, всяких ідолів-божків,
Не вклоняйся ти творінню, що на небі й на землі.
І не думай, що кумири — це лиш дерево чи звір,
Це і пристрасті у тебе, все, до чого прагне слух і зір.
Це твої забави, гроші, це твоя любов до благ.
Не ліпись до них душею, перед Богом — усе прах.
День недільний шануй свято, не працюй у день святий.
Можеш Біблію читати, про життя святих людей.
Хворим й бідним допомогу у цей день подать спіши.
Не забудь! — зі служби Богу день недільний розпочни.
Свого батька й свою неньку ти вшановуй все життя,
Бо немає більш святого, аніж дружная сім’я.
В старості своїх рідненьких доглядай, люби, лелій,
Коли сумно їм — утіш їх, нагодуй і обігрій.
Поділись із своїм ближнім, поки тут ще на землі,
Радістю, добром, любов’ю — Бог поверне все тобі.
«Не вбивай, — Господь нам каже, — не кради і не блуди».
Будь уважний, милий друже, заповіді ці люби.
І не заздри з того всього, що є в ближнього твого.
Не бажай нікому злого, роби людям лиш добро.
Будеш Господа любити, ближнього, як сам себе, —
За життя Господь святеє душу в небо вознесе.
В. Г. Генсьорський
На сьогоднішньому уроці поговоримо про Десять Заповідей Божих, постараємося їх глибше зрозуміти й усвідомити їх важливість у нашому житті.
II. Основна частина
Розповідь учителя
Про що не запитає Бог
Бог не запитає, яким автомобілем ти їздив, але скільки людей підвіз.
Бог не запитає, яку площу мав твій будинок, але скільки людей у ньому гостювало.
Бог не запитає, у що ти вдягався, але кого ти одягнув.
Бог не запитає, скільки ти заробляв, але в який спосіб.
Бог не запитає, яку посаду ти обіймав, але як працював.
Бог не запитає, скільки ти мав приятелів, але для кого з них ти був другом.
Бог не запитає, у якому оточенні ти жив, але як ти ставився до сусіда.
Бог не запитає, якого кольору твоя шкіра, але який твій характер.
Бог не запитає, чому ти зволікав із прийняттям спасіння, Він із любов’ю проведе тебе до твого нового дому на небесах.
Як небесні тіла рухаються за законами, встановленими Богом (Пс. 148:6), так і люди повинні жити за Божими законами — Заповідями. Господь Бог дав нам Заповіді для нашого тимчасового й вічного щастя. Свята дорога у вічний Небесний Єрусалим для людини пролягає через виконання Божої волі, яка розкрита в Божих Заповідях, продиктованих Самим Творцем, і об’явлена Ісусом Христом, Сином Божим, народженим від Діви Марії. З Біблії знаємо, що Бог дав людям Закон, який мав служити добру, і в такий спосіб уподібнити людину до Самого Бога. Отці церкви навчають, що лише людина, переображена в Христі, народжена згори, здатна своїм життя уподібнюватися до Бога. Апостол Павло пише, що «людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса» (Гал. 2:16). Життя в Христі, дароване нам у Святих Таїнствах, є основою християнської моралі — правил і норм поведінки християнина. Християнське моральне життя — це свідчення віри. Отже, виконуючи Заповіді Божі, людина тим самим засвідчує свою віру в правдивого Бога, Творця Всесвіту, і Сина Його Ісуса Христа.
Без законів людина загубиться, а людське суспільство зруйнується. Кожна країна, будь-яке суспільство має свої закони, які регулюють взаємовідносини, встановлюють певні правила поведінки та принципи існування людей. Є закони, які діють на певній території і обмежені певним терміном дії та іншими чинниками. Як би там не було, але щоб був лад і спокій, потрібно поважати закон і жити за правилами.
Божі Заповіді — непорушний фундамент щастя й миру для всього людства. Вони як фундамент для дому, мотор для машини, повітря для легень, крила для птаха. Але щоб вони дали нам щастя, задоволення і спокій серця на землі й запевнили вічне щастя, то треба їх знати, розуміти, любити та зберігати не «десь» і «колись», а щодня й протягом усього свого життя. Хто дотримується Божих Заповідей, той любить Господа Бога, як навчає святий євангеліст Іван: «Бо то любов Божа, щоб ми додержували Його заповіді, Його ж заповіді не тяжкі» (1 Ів. 5:3).
2. Читання Святого Письма (Вих. 20:1–11)
3. Опрацювання прочитаного
— На що вказує Бог людині й до чого спонукає в першій Заповіді?
Цією Заповіддю Господь Бог указує людині на Самого Себе і спонукає шанувати Його — єдиного істинного Бога.
Ніщо й ніхто не повинен стояти на перешкоді в нашому наближенні до Творця. Пам’ятаймо слова нашого видатного співвітчизника Степана Бандери: «Мета життя людини — це наближення до Бога!» Наше серце повинне на 100% належати Богові. Не дозволяймо ворогові (сатані) заволодіти нашим серцем через світські спокуси, бо «що навзамін дасть людина за душу свою?» (Мк. 8:37). Це перша, найголовніша Заповідь у Законі Божому, бо з неї випливають три головні християнські чесноти — ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ.
Грішать проти цієї Заповіді ті, хто з пустої цікавості чи через недовіру Богові звертається за допомогою до різних екстрасенсів, відьом, ворожок, чаклунів, гороскопів та поза Христовою Церквою йдуть уприємнювати собі слух до різних сект, створених людьми, а не Господом нашим Ісусом Христом.
— Що забороняє Бог у другій Заповіді?
У другій Заповіді Бог забороняє ідолопоклонство, тобто забороняє робити собі для шанування кумирів або ідолів, або шанувати подобу чи зображення того, що ми бачимо на небі, що перебуває на землі або у водах.
— Що заборонено третьою Заповіддю?
Не можна без потреби й належної Творцеві поваги та любові вживати в розмові Його Святе Ім’я, «бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно» (Вих. 20:7). Мають провину проти цієї Заповіді ті, хто, склавши гідно на Біблії чи за допомогою Імені Божого військову присягу, не виконує або порушує її.
— Що повеліває Бог четвертою Заповіддю?
Ця Заповідь зобов’язує нас щонеділі й у свята брати активну участь у Святій Божественній Літургії, поглиблювати свої знання правд віри та не робити важкої праці без важливої потреби. Адже записано: «Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа» (Вих. 20:9).
Святими й угодними Богу ділами є: турбота про спасіння своєї душі, молитва в храмі Божому і вдома, вивчення Закону Божого, просвічування розуму й серця корисними пізнаннями, читання Святого Письма та інших корисних для життя книг, благочестиві розмови, допомога бідним, відвідання хворих і ув’язнених, утішання засмучених тощо.
— Що наказує нам Господь Бог п’ятою Заповіддю?
Почуття любові кожна людина плекає в собі ще з лона матері своєї. І хоча джерелом любові є Господь, Бог наш, але кожна дитина вчиться тієї любові через посередництво своїх батьків, які на той час представляють для неї Бога, правдиве джерело любові. Ми ж, як діти, зобов’язані цією Заповіддю віддавати батькам належну їм шану і повагу, послух і любов, за їхню співдію з Творцем у творенні життя.
Ця Заповідь також зобов’язує нас любити свою Батьківщину, свою українську націю, мову, культуру, звичаї, традиції й у разі потреби навіть віддати своє життя за них. «Ніхто більшої любові не має, — каже Ісус, — над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх» (Ів. 15:13). Вона також зобов’язує задля Бога коритися світській владі, якщо влада не зловживає і закони держави не вступають у протиріччя із Законом Божим, але в протилежному випадку християни не зобов’язані їх виконувати.
Ця Заповідь єдина із десяти дає нам обіцянку: якщо ми шануватимемо своїх батьків, то матимемо довге життя в добробуті.
— Що забороняє Господь Бог шостою заповіддю?
Оскільки саме життя в земному тілі є найбільшим Божим даром, на основі якого базуються всі інші Божі дари, то ніхто не має права, окрім Творця, забрати життя, тобто його знищити. Отже, порушниками цієї Заповіді є не лише ті, хто відбирає життя в ближніх, але й ті, хто вкорочують у будь-який спосіб своє життя, — самогубці. Також грішать проти цієї Заповіді ті, хто чинить аборт або призводить чи намовляє когось до нього, або вживає контрацепції з метою вбити зародок людського життя. Важчим гріхом за цей є лише духовне вбивство, тобто вбивство душі — згіршення ближнього.
— Що забороняє Бог сьомою Заповіддю?
Цією Заповіддю Господь забороняє перелюб, тобто порушення подружньої вірності й будь-яку незаконну й нечисту пристрасть.
Чоловікові й дружині Бог забороняє порушувати шлюбну вірність і любов. Неодруженим Бог велить дотримуватися чистоти думок і бажань.
Слово Боже наказує нам зберігати наші тіла в чистоті, бо наше тіло — «храм Духа Святого» (1 Кор. 6:19).
— Що забороняє Господь Бог восьмою Заповіддю?
Це гріх проти власності, бо кожна людина має право користуватися дочасними благами, придбаними й заробленими чесним шляхом, щоб утримувати себе, свою родину й чинити з того милосердя та милостині. Оскільки крадіжка противиться чесноті справедливості, а ми знаємо, що всяка несправедливість — це зло та беззаконня, то не можна чинити зла, від якого ми всі страждаємо. До порушення цієї заповіді належить:
— крадіжка (злодійство, потай привласнена чужа річ);
— грабунок (розбій, напад, відкрито із застосуванням сили (зброї));
— лихва (відсотки в банку з чужого добра);
— вандалізм (нищення чужої власності);
— ошуканство (шляхом обману заволодіння чужим добром (на вазі, за рахунок якості тощо));
— затримання заробітної плати (цей гріх кличе про помсту до Неба);
— захланність або скупість — це гріх супроти Бога (бо все, що ми маємо у власності, матеріальне чи духовне, належить виключно Йому й від Нього ми все одержали в дар). Вона протилежна до милостині. Святий Іван Златоуст, повчаючи нас, дає таку пораду: «Велике діло — милостиня, полюбімо її, ніщо з нею не зрівняється. Вона може покрити гріхи й охоронити від засуду. Ти мовчиш, — а вона стоїть і охороняє тебе. Що більше, тоді, як ти мовчиш, тисячі уст дякують за тебе».
Порушення цієї Заповіді тягне за собою обов’язок реституції, тобто повернення чужої власності власникові речі. Добрий приклад дає усім злодіям митник Закхей. Розкаявшись, він каже, що «коли кого скривдив був чим, верну вчетверо» (Лк. 19:8).
— Що забороняє Господь Бог дев’ятою Заповіддю?
Це гріх язика. Устами людина може спілкуватися з ближнім, славити й величати Бога, або обмовляти, очорнювати, осуджувати, гостро критикувати, принижувати честь і гідність свого ближнього, проклинати, богохулити тощо. Через те, що людина слабка й схильна більше до зла, як до добра, то для неї дуже повчальною є приказка: «Мовчання — золото, а слово — срібло». А мудрий іспанський богослов Хосе Ескріва сказав: «Коли не маєш чого доброго сказати про людину, — промовчи. Вже ж тебе те слово не розірве».
— Що забороняє Господь Бог десятою Заповіддю?
Ця Заповідь забороняє нам мати лихі думки проти чужої власності, бо вони тягнуть за собою отруйне почуття — заздрість, яка роз’їдає і нищить душу людини й приносить у її життя неспокій і журбу.
Істиною є те, що жодна людина ще не втекла й ніколи не втече від власної совісті. Де б ти не пішов, де б не сховався, всюди твоя брудна совість тебе знайде й про себе нагадає отруйною гадиною. Навіть безбожники й ті відчувають докори сумління й, залишаючись із ним наодинці, невимовно страждають. Про яке ж тоді щастя можна говорити, коли така біда обсяде людину й ніде не дасть їй спокою.
III. Застосування знань
Робота в групах
— Пригадайте, хто з біблійних персонажів порушував Заповіді Божі і які саме? (10 прикладів).
Запис цитат зі Святого Письма в зошит
«Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!» (Мт. 12:36).
«Бо заплата за гріх — смерть, а дар Божий — вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!» (Рим. 6:23).
«…Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе» (Лк. 10:27).
«Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте!» (Ів. 14:15).
Розповідь учителя
На одному залізничному мосту працював сторож-механік. Ріка була судноплавною, і коли проходили пароплави, міст піднімався силою електричних двигунів. У сторожці був годинник, розклад руху поїздів і чіткий напис великими літерами: «За 10 хвилин до приходу поїзда міст повинен бути опущений». Трапилося якось, що незадовго до приходу пасажирського поїзда до моста підійшли три пароплави, подаючи гудки, щоб підняли міст. Хоча згідно з інструкцією в цей час уже не можна було піднімати міст, сторож подумав, що це займе зовсім небагато часу, — і підняв міст. Але трапилося непередбачене. Один із пароплавів саме під мостом сів на мілину й не міг просунутися ні вперед, ні назад. У сторожа не було ніяких засобів, щоб попередити фатальний момент. Потяг злетів у ріку, і багато пасажирів загинуло. Від розпуки сторож збожеволів: перебуваючи в лікарні, він рвав на собі волосся й усе кричав: «О, якби я міг!»
Обговорення розповіді
— Як ви зрозуміли цю розповідь? Що було причиною цієї трагедії? (Неточне виконання розпорядження.)
— Чого навчає нас ця розповідь? (Потрібно завжди намагатися бути точними у виконанні Божих розпоряджень, інакше можна гірко поплатитися за свою недбалість.)
Підсумок уроку
1. Розповідь учителя
Один чоловік попросив лікаря призначити йому ліки від гріхів. Лікар дав йому таку пораду.
Накопати корені послуху, зібрати плоди щирості, нарвати листя терпеливості, назбирати квітів душевної чистоти. Усе це висушити постом, покласти в посудину добрих діл, посолити сіллю братньої любові, додати сліз щирого каяття, розтерти в горщику коліносхильної молитви, остудити милостинею і приймати по столовій ложці страху Божого тричі на день. Одягнутися в одежу праведності Ісуса Христа, не виходити на вітер пустомовства, щоб не застудитись і не захворіти, бо після недуги прийде смерть.
Щоб у вашому житті завжди панували лад і гармонія, спокій і взаєморозуміння, живіть вірою в Ісуса Христа й виконуйте Божі Заповіді.
2. Домашнє завдання
Скласти кросворд на тему «Заповіді Божі».
3. Молитва