Лише людина здатна у цьому світі творити… Це — наслідок доторку Божого, того, що ми називаємо «іскрою Божою». І ця іскра в нас саме тому, що ми створені «за образом Його і за подобою Його». Лише людина спроможна відгукнутися на доторк Творця чимось створеним, а не запрограмованим на рівні інстинктів. На цьому базується вся творчість, це її підґрунтя і її філософія. Тому в усі віки і в усі покоління творчість набувала неймовірних висот у прославленні Творця. Безліч митців творило лише для Бога і для Його слави.
Проте на сьогодні вже призабуто ті причини, які спонукали Й.С.Баха, М.Шагала, Ф.Достоєвського, К.Льюїса, Л.Армстронга, Й.Брамса чи І.Рєпіна звертатися до Біблії і до увіковічення її слів у художніх творах. Потрібно виправити цю несправедливість. Адже незнання породжує невігластво. А невігластво породжує байдужість і сірість. І хто, як не люди, що взяли на себе високу і відповідальну місію виховання дітей, повинні знати ці призабуті факти…
Покликання музики — розпаливши в серці людини вогонь, піднести її до Бога в поклонінні і вшануванні Творця. Адже музика — це мова душі, невимовна розмова духа з Творцем. Чи не тому в тяжкі хвилини життя Давид грав Богові і в псалмах виливав свої думки Всевишньому? Чи не тому величні твори світової музики тісно пов’язані із поклонінням Богові?
За часів існування радянської імперії нас переконували, що тоді була така ситуація в світі, і релігія ставала засобом, яким творча людина могла самовиразитись. Але це — лише бажання людей, які не вірять у Бога, по¬трактувати, чому творчість цих людей «пронизана» Богом і Його Словом. Пильно поглянувши на життя і творчість великих людей, ми побачимо лише бажання прославити Творця.
Йоганн Себастьян Бах. Про цю людину композитор Людвіг ван Бетховен сказав: «Не Струмок тобі ім’я, а Море!» Адже його спадщина і спрямування на досягнення досконалості в музиці дали поштовх усій сучасній класичній музиці. Його новаторства та ідеї лягли в основу всього музичного мистецтва. Він став засновником нового напряму в музиці і випередив музичну думку своєї епохи на 50 років. Відомий композитор, улюбленець князів і блискучий концертуючий музикант — що ще може бажати людина в цьому світі?
Проте вся творчість цієї людини свідчить про Того, завдяки Кому і заради Кого було створено понад 500 композицій, із них кантати, багато мес, «Різдвяна» й «Великодня» ораторії, численні хорали, мотети, інст¬рументальні твори тощо. Більшість вокальних творів Й. С. Баха написана на релігійні тексти (напр., «Страсті за Іоанном» (1723), «Магніфікат» (1723), «Страсті за Матвієм» (1729), «Меса сі мінор» (1733—38)). Їх музика пройнята глибоким релігійним почуттям.
Інструментальна музика Й. С. Баха написана для органа (прелюдії, токати, фантазії, фуги тощо), для клавесина («Добре темперований клавір» — 48 прелюдій і фуг тощо) — це твори, які виконувались у церкві, адже Бах був церковним органістом. Після виконання у 1723 р. «Страстей за Іоанном» у церкві св. Фоми в Лейпцигу, Бах отримав посаду кантора цієї церкви з одночасним виконанням обов’язків учителя школи при церкві (латина й спів). У Лейпцигу (1723–50) Бах стає «музичним директором» усіх церков міста, стежачи за особистим складом музикантів і співаків, спостерігаючи за їхнім навчанням, призначаючи необхідні до виконання твори тощо.
На полях своїх творів він навіть зазначав, що означає та чи інша тема: тема ангелів, що згрішили, тема вознесіння, тема Діви Марії тощо. Саме така богоцентричність його творів стала причиною нерозуміння більшістю людей глибинного змісту цієї музики.
Йоганн Себастьян Бах усе життя присвятив Богові і звеличенню Його. Він не тиражував своїх творів і не заснував своєї органної школи, тому після смерті композитора про нього забули. Але не забув Бог, адже у Нього немає нічого прихованого, що б не стало явним. І через 80 років інший великий композитор, який щиро вірив у Бога і писав твори для прославлення Його імені, — Фелікс Мендельсон-Бартольді — відкрив для світу скарб Баха. Скарб, який був присвячений лише Богові…
Олег Блощук