Шановні колеги, у журналі «Слово вчителю» № 1/2011 ми пропонували на ваш розгляд кілька ситуацій, що трапилися на уроках, і просили поради, як найкращим чином відреагувати на них. Пропонуємо вашій увазі варіанти відповідей. Будемо раді почути і вашу думку.
Ситуація про стурбовану восьмикласницю
«Я б сказала: сьогодні в Оленки якісь проблеми, щось її непокоїть. Звернімося до Бога в молитві, адже Він подає допомогу і спокій у будь-якій ситуації. Прочитала б молитву «Отче наш…» і починала урок. З дівчинкою обов’язково поговорила б після уроку».
Патій Галина Василівна,
директор Рівненського НВК №1
Ситуація, пов’язана з портретом Т. Г. Шевченка
«Я б не афішувала цієї ситуації на весь клас. Потрібно підійти до хлопців, мовчки закрити підручник, відсунути вбік. Мімікою, жестами або короткою фразою заспокоїти їх, дати зрозуміти, що про це ми поговоримо потім. Якщо привернути увагу класу, то може знайтися ще декілька дітей, які почнуть хихотіти. На заспокоювання всіх буде згаяно багато часу. Потрібно вияснити ситуацію поза уроком. На перерві провести бесіду з хлопчиками про те, що кожна людина є унікальною, що в людині закладений образ Божий, тому нищити людські зображення — гріх. Біблійними принципами роз’яснення повинні стати: «Чини з іншими так, як хочеш, щоб чинили з тобою». Хотів би ти, щоб хтось так помалював твоє фото? Звісно, померлій людині це байдуже, але існує повага до пам’яті будь-якої людини, як видатної, так і звичайної. Також можна наголосити про повагу до імені співвітчизника, про бережливе ставлення до книжок. Ця ситуація дуже актуальна й реальна. Тому варто провести в інший час бесіду й з класом (не конкретизуючи імен цих хлопчиків) про всі перераховані моменти».
Кіндрат Інна Ростиславівна,
вихователь-методист і вчитель християнської етики
Рівненського НВК №1
«Привертати увагу до цієї ситуації, на мій погляд, варто, тому що це не поодинокий випадок у школі, у дітей немає поваги до нашої історії, до людей не лише видатних, але й звичайних (сусідів, знайомих тощо). Учневі сказала б: „Дай Бог, щоб колись і твоє фото помістили в підручник і вчитель говорив про тебе лише хороші слова”».
Рудич Наталія,
учитель російської мови та літератури, м. Харків
Ситуація про тата напідпитку
«Я б запропонувала зустрітися і поговорити в інший час, запросила б до себе в кабінет і все обговорила б, але в той день не стала б із татом спілкуватися. Дівчинку треба заспокоїти, підбадьорити, сказати, що все минеться, що діти не несуть відповідальності за своїх батьків. З класом поговорила б про Божі заповіді пошани до батьків, якими б вони не були. Про те, що ніхто не досконалий, і дорослі теж мають багато недоліків. Про заповідь не судити інших. А якщо це старші класи, то закликала б їх зробити висновки на майбутнє і не засуджувати, а вчитися на чужих помилках і не чинити так, коли стануть дорослими».
Патій Галина Василівна,
директор Рівненського НВК №1