Що таке неправда
1. Термінологія Старого і Нового Завітів
У Старому Завіті найчастіше використовуються два слова в значенні «неправда» та «обман»:
- єврейський іменник «неправда» (sheqer), який використовується у Старому Завіті: «Не будеш ти жити, бо ложне говориш Господнім Ім’ям!» (Зах. 13:3б);
- єврейське дієслово «обманювати» (kazabh): «Чи буду неправду казати за право своє?» (Йов. 34:6а); «Коли б чоловік,.. брехню набрехав, говорячи: Буду тобі проповідувати про вино та про напій п’янкий, то був би він любим пророком оцьому народові» (Мих. 2:11).
У Новому Завіті найчастіше в цьому значенні використовується грецьке слово «pseudos» — «говорити неправдиво», «видумувати (фабрикувати)», «робити неправдиві твердження». «Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді» (Ів. 8:44).
2. Що є неправдою?
Неправда — це навмисне викривлення істини. Однак потрібно зауважити, що неправда не обмежується одними лише словами.
- Неправдою може бути все життя, прожите в догоджанні неправдивим принципам або лицемірно.
- Поклоніння ідолу також є неправдою.
- Неправдива система цінностей та побудоване на ній світобачення також є неправдивими.
- Самообман та прикидання є розповсюдженою неправдою.
- Неправдою також є оманливі надії та очікування.
- Лицемірство, лестощі, лукавство та подвійне життя також є прикладами неправди.
Заперечення божественності Ісуса Христа є неправдою: «Хто неправдомовець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це антихрист, що відрікається Отця й Сина!» (1 Ів. 2:22).
3. Походження неправди
Неправда є протилежністю істини й ніколи не походила від істини:
«Я не писав вам, немов ви не знаєте правди, але що знаєте її, і що всяка лжа не від правди» (1 Ів. 2:21). Якщо неправда не походить від Бога, Який є Істина, то звідки взялась неправда?
Витоки неправди безпосередньо пов’язані з особою сатани, якого Слово Боже називає неправдомовцем та батьком неправди: («Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді» (Ів. 8:44); «І промовив Петро: Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю?» (Дії 5:3)).
Ставлення Бога до неправди
1. Неправда — універсальний гріх
Неправда — це гріх, у якому винне все людство: «Від лоня ще матернього вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці…» (Пс. 57:4).
Людина обманює у дитинстві, у молодому та зрілому віці і в старості. Людина обманює з якихось причин і просто так. Людина каже неправду навмисно й спонтанно. Кожен із нас знає, що обманювати — недобре, проте слова неправди періодично злітають із наших вуст. Можливо, ви дуже рідко говорите неправду і, можливо, вам не подобається обманювати інших, та це не робить вас невинними в неправді. Це є частина нашої старої природи Адама, від якої віруючий у Ісуса Христа повинен звільнитися: «Тепер же відкиньте і ви все оте: гнів, лютість, злобу, богозневагу, безсоромні слова з ваших уст. Не кажіть неправди один на одного, якщо скинули з себе людину стародавню з її вчинками, та зодягнулися в нову, що відновлюється для пізнання за образом Створителя її…» (Кол. 3:8–10).
2. Боже ставлення до цього гріха
Боже ставлення до цього гріха достатньо чітко викладене як у Старому, так і в Новому Завітах.
A. Господь ненавидить неправду
«Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидота душі Його: очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють, серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе, свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!» (Пр. 6:16–19). «Уста брехливі — огида у Господа, а чинячі правду — Його уподоба» (Пр. 12:22).
Б. Праведні покликані…
- ненавидіти неправду: «Ненавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює» (Пр. 13:5);
- уникати неправди й відкидати її: «Останок Ізраїлів кривди не буде робити, і не будуть казати неправди, і облудний язик в їхніх устах не знайдеться, бо пастися будуть вони та вилежуватись, і не буде такого, хто б їх настрашив» (Соф. 3:13), «Тому-то, неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього, бо ми члени один для одного» (Еф. 4:25);
- не виявляти поваги неправдомовцям і не шукати їхньої прихильності: «Блаженна людина, що Бога вчинила своєю твердинею, і не зверталась до пишних та тих, що вони до неправди схиляються! (Пс. 39:5)»; «Обманець не сяде в середині дому мого, і міцно не стане навпроти очей моїх неправдомовець!» (Пс. 100:7);
- молитися про вибавлення від цього гріха: «Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона!» (Пс. 118:29), «Господи, визволь же душу мою від губи неправдивої, від язика зрадливого!» (Пс. 119:2).
B. Нечестиві, згідно з Божим Словом…
- люблять неправду: «…Ти зло полюбив над добро, а неправду — більш, як правду казати» (Пс. 51:5);
- звертаються по її допомогу: «Вони тільки й думають, як би зіпхнути її з висоти, вони полюбили неправду: благословляють своїми устами, в своєму ж нутрі проклинають!..» (Пс. 61:5);
- шукають її: «…Доки будете марне любити, шукати неправди?» (Пс. 4:3);
- прислухаються до неї: «Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного» (Пр. 17:4).
3. Покарання за неправду
Неправда є гріхом. А за кожен гріх є покарання. За неправду Господь карає дуже суворо: «Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами, він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми, в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває, — тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий — і ліку нема!» (Пр. 6:12–15).
Крім того, Біблія попереджає всіх неправдомовців про те, що…
- неправдомовці не спадкують Царства Божого: «І не ввійде до нього [в Небесний Єрусалим] ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидоту й неправду, але тільки ті, хто записаний у книзі життя Агнця» (Об. 21:27); «Блаженні, хто випере шати свої, щоб мати право на дерево життя, і ввійти брамами в місто! А поза ним будуть пси, і чарівники, і розпусники, і душогуби, і ідоляни, і кожен, хто любить та чинить неправду» (Об. 22:14–15);
- вони будуть укинуті в озеро огненне: «А лякливим, і невірним, і мерзким, і душогубам, і розпусникам, і чарівникам, і ідолянам, і всім неправдомовцям, — їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою, а це — друга смерть!» (Об. 21:8);
- на них чекає загибель: «Погубиш Ти неправдомовців, кровожерну й підступну людину обридить Господь» (Пс. 5:7). І ця загибель прийде від Господа;
- їм не буде помилування: «Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований» (Пр. 19:5);
- їм закритий доступ до спілкування з Господом: «Хто зійде на гору Господню, і хто буде стояти на місці святому Його? — У кого чисті руки та щиреє серце, і хто не нахиляв на марноту своєї душі, і хто не присягав на обману, — нехай носить він благословення від Господа, а праведність — від Бога спасіння свого!» (Пс. 23:3–5).
У теорії так усе просто й зрозуміло: не кажи неправди. Та на практиці все набагато складніше. Що ж нам робити? Ми пропонуємо вам намагатися створювати для себе такі життєві умови, в яких вам би не доводилось обманювати. Неправда є початком і кінцем гріховного ланцюжка. Неправда або прикриває вже скоєні нами гріхи, або є першим кроком до скоєння наступного гріха. Намагайтеся не робити того, за що вам буде соромно перед Господом Богом, людьми та й самим собою, і тоді ви не будете потрапляти в ситуації, вихід з яких можливий лише за допомогою неправди. Намагайтеся не грішити і не робити таких учинків, які б вам довелося прикривати брехнею.
Біблійні терміни, пов’язані з неправдою та неправдивими свідченнями
На сторінках Святого Письма часто зустрічаються слова з часткою «лже».
1. Лжесвідки (pseudomartus)
Лжесвідки — люди, що неправдиво дають клятву та неправдиві свідчення.
«А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому, і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з’явилися двоє…» (Мт. 26:59–60). «Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!» (Вих. 20:16).
2. Лжепророки (pseudoprophetes)
Лжепророки — люди, які неправдиво пророкують від імені Господа Бога.
«Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині — хижі вовки» (Мт. 7:15). «Так говорить Господь Саваот: Не слухайте слів цих пророків, що вам пророкують, — вони роблять безглуздими вас, висловлюють привиди серця свого, а не слово з уст Господніх…Як довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду, та пророкують оману свого серця?» (Єр. 23:16, 26).
3. Лжевчителі (pseudodidaskalos)
Лжевчителі — учителі, які навчають неправдивим, небіблійним доктринам.
«А між людом були й неправдиві пророки, як і будуть між вас учителі неправдиві, що впровадять згубні єресі, відречуться від Владики, що викупив їх, і стягнуть на себе самі скору погибіль. І багато хто підуть за пожадливістю їхньою, а через них дорога правдива зневажиться» (2 Петр. 2:1–2).
4. Лжебрати (pseudadelphos)
Лжебрати — нечестиві люди, що вкралися в оточення віруючих і видають себе за братів та сестер у Господі.
«…у мандрівках я часто бував, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих,.. у небезпеках між братами фальшивими…» (2 Кор. 11:26). «А щодо прибулих фальшивих братів, що прийшли підглядати нашу вільність, яку маємо в Христі Ісусі, щоб нас поневолити, то ми їх не послухали ані на хвилю, і не піддалися були, щоб тривала в вас правда Євангелії» (Гал. 2:4–5).
5. Лжеапостоли (pseudapostolos)
Лжеапостоли — це люди, які видають себе за посланців Божих, у той час як є лжебратами, лжевчителями та лжепророками.
«Такі-бо фальшиві апостоли, лукаві робітники, що підроблюються на Христових апостолів» (2 Кор. 11:13).
6. Лжехристи (pseudochristoi)
Лжехристи — це нечестиві, які проголошують себе Христом — Месією, обіцяним Богом народу Божому. Лжехристи — це люди, які видають себе за посередників між Богом і людиною.
«Бо постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели б, коли б можна, і вибраних» (Мт. 24:24). «Бо повстануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити ознаки та чуда, щоб спокусити, як можна, і вибраних» (Мк. 13:22).
Роман і Євгенія Сверлови
Із сайту Біблійного дискусійного клубу (http: //cogmtl. net)
Переклад з російської Альони Югової
Досить гарна стаття, доречі про про психологію брехні можна ппочитати у 4-ому номері україномовного психологічного журналу Експеримент