Що Біблія говорить про дружбу?

У  Новому Завіті використовується два значення слова «дружба»: «філос» – любов та відданість; «хетайрос» –  товаришування, співпраця. Узагалі, дружба у Біблії розуміється як тісні стосунки між людьми, що супроводжуються такими обов’язковими характеристиками:
1. ЧЕСНІСТЬ. Справжній друг намагається говори¬ти правду і приймати правдиві слова від іншого. Підлабузництво не робить добра, а навпаки, заважає побачити власні помилки і змінитися на краще. Друг, хоча й знає недоліки свого товариша, не відштовхує його, а докладає зусиль, щоб допомогти.
«Людина, що другові своєму підлещує, на стопах його пастку ставить» (Пр. 29:5).
«Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому» (Пр. 27:14).
2. ДОВІРА. Чудовий приклад справжньої дружби — Йонатан та Давид (1 Цар. 19). Їхні стосунки були довірливими і надійними. Роками вони берегли вірність один одному. Не зважаючи на те, що батько Йонатана намагався розділити друзів, їхня дружба збереглася.
«Лукава людина сварки роз¬сіває, а обмовник розділяє друзів» (Пр. 16:28).
3. ПРИЙНЯТТЯ. Прощення — один із найважливіших принципів збереження стосунків. Нагадувати про колишні помилки та вчинки означає руйнувати стосунки, але справжнє прощення допомагає позбутися відчуття провини та образи.
«Хто шукає любов — провину ховає, хто ж про неї повторює, розганяє друзів» (Пр. 17:9).
4. ТУРБОТА ТА УВАГА. Справжній друг щедрий і безкорисливий. Він з радістю робить добро тому, кого він любить. Друг може пожертвувати своїми інтересами заради інших.
«Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити, не кажи своїм ближнім: «Іди, і знову прийди, а завтра я дам», коли маєш з собою» (Пр. 3:27–28).
5. УЧАСТЬ У ЖИТТІ. В період успіху і в нещасті справжній друг поруч. Постійність і відданість перевіряються бідами і проблемами життя, в які потрапляє кожен із нас.
«Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом» (Пр. 17:17).
«Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду» (Пр. 27:9).
Згідно з Біблією, людина повинна бути обережною у виборі друзів, адже друг — це той, хто має неабиякий вплив на самооцінку, поведінку та спосіб життя іншого.
«Не дружись із чоловіком гнівливим, і не ходи із людиною лютою, щоб доріг її ти не навчився, і тенета не взяв для своєї душі» (Пр. 22:24–25).
«Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде» (Пр. 13:20).
«Не дайте себе звести, товариство лихе псує добрі звичаї!» (1 Кор. 15:33).