Шановні читачі, дорогі друзі! Мир вам!
Відомо, що більшість людей, які на сьогоднішній день складають основу освітянської і наукової еліти України, виховувались на твердому переконанні, що релігійний і науковий світогляди не мають нічого спільного, понад те, що вони заперечують одне одного. Слава Богові, часи войовничого атеїзму в нашій країні відходять у небуття, українці пригадують своє християнське коріння й повертаються обличчям до Бога, але щодо взаємовідношення релігії і науки погляди практично не змінюються. А й справді: науковий світогляд формується на підставі наукових спостережень і емпірично встановлених фактів, а в основі християнства лежить віра в Бога і Його Слово, — що тут може бути спільного?..
Готуючи цей випуск часопису, ми намагалися донести читачеві кілька важливих тез:
- протиставлення релігії і науки як ірраціонального підходу до раціонального є забобоном, тому що віра і розум не заперечують, а доповнюють одне одного, про це свідчить хоча б те, що в релігійному досвіді ми вступаємо в контакт із вічним Розумом;
- християнство відіграло особливу роль у формуванні світоглядних основ соціуму, тривалий історичний період філософія, наука, мистецтво, політика розглядалися крізь призму християнства, яке виступало носієм єдиної всеохопної істини;
- сучасні наукові дослідження та відкриття ставлять під серйозний сумнів еволюційну теорію, яка з’явилася два століття тому й заполонила науковий простір у період кризи релігії, і підтверджують теорію створення світу Богом-Творцем;
- багато видатних учених сучасності відкрито сповідують свою віру в Бога і бачать Його руку як у творінні, так і в різних сферах буття, які вони досліджують;
- відтак на часі біблійна інтеграція, тобто таке викладання навчальних дисциплін, яке формує християнський світогляд учнів.
До прикладу, коли останнього дня січня цього року пішов із життя перший і єдиний космонавт незалежної України Леонід Каденюк, у ЗМІ неодноразово звучала інформація про те, що, побувавши в космосі, він повірив у Бога. «Така краса — вона не могла сама собою виникнути, обов’язково повинен був якийсь Вищий Розум її створити, — казав Каденюк. — Боже, бережи нашу Землю, дай розуму людям…» Понад усе Каденюк мріяв знову полетіти в космос.
Так, небо відвіку вабить людей своєю безмежністю, красою, таємницями і тим, що в нашій уяві асоціюється з місцем перебування Бога. «Так говорить Господь: «Небеса — Мій престол, а земля — то підніжок для ніг Моїх… Таж усе це створила рука Моя, і так все це сталось, — говорить Господь! — І при тому дивлюсь Я на вбогого та на розбитого духом, і на тремтячого над Моїм словом» (Іс. 66:1-2).
Отож, дорогі друзі, запрошуємо вас перегорнути сторінки нового числа часопису «Слово вчителю», тема якого «На перехресті світоглядів».
З повагою — редакційна колегія
Дуже класно!!!!!,і повчально….