Автор Ольга Прокопович, м. Рівне
Мета: поглибити знання учнів про волю Божу; продовжувати розвивати вміння учнів працювати з Біблією; аналізувати, порівнювати та узагальнювати факти, що вивчаються; розвивати емоції учнів; сприяти формуванню в учнів християнського світогляду; прищеплювати учням чесноту смирення.
Обладнання: Біблія; «чорна скринька» (коробка), модель ковчега, лялька-хлопчик, скляна баночка з манною крупою; тести; невеликий аркуш паперу кожному учневі.
Тип уроку: комбінований.
… і щоб кожен язик визнав:
Ісус Христос — то Господь, на славу Бога Отця!
Флп. 2:11
Хід уроку
I. Організаційний момент
Вітання. Налагодження контакту з класом можна провести у вигляді вправи «Бартер».
Учитель. На свої долоні (показує їх учням) я кладу свою любов до вас, розуміння, терпіння. Ви ж на свої долоні покладіть свої знання, уважність, бажання пізнавати істину. А тепер зробімо «обмін»: я легенько «здмухую» до вас те, що в мене лежить на долонях, а ви «здмухуєте» на мене те, що лежить на ваших долонях. Наскільки успішним виявиться цей бартер — побачимо наприкінці уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Учитель використовує прийом «Чорна скринька». У коробці лежать три предмети. Учнів потрібно об’єднати в три групи. Кожна група отримує завдання і через хвилину повинна сказати, який предмет лежить у «скриньці», з якою подією це пов’язано, та назвати ім’я головного героя.
Завдання командам:
1. Онук Метушалаха (людина, яка найдовше — 969 років — жила на землі), разом із сім’єю пережив один із найжахливіших катаклізмів планети завдяки предметові, модель якого захована в «чорній скриньці».
Відповідь: предмет — модель ковчега; подія — потоп; ім’я — Ной.
2. Патріарх єврейського народу, покликаний з язичників; йому неодноразово відкривався Бог; через свою слухняність він був названий другом Божим. Назвіть предмет, який вказує на його близького родича, через якого він довів глибину та щирість своєї віри та слухняності Богові.
Відповідь: предмет — лялька-хлопчик; подія — принесення жертва Богові; ім’я — Авраам.
3. Великий пророк, життя якого чітко розділене на три періоди по сорок років кожен; останній період найбільш плідний і пов’язаний із багатьма чудами, які творив Бог через нього. Назвіть предмет у «чорній скриньці», який віддалено нагадує оригінальне «кулінарне» чудо.
Відповідь: предмет — манна крупа; подія — життя в пустелі після виходу з Єгипту; ім’я — Мойсей.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель. Чому в одній «скриньці» три такі різні предмети? Що їх об’єднує? (Відповіді учнів.)
IV. Повідомлення теми та мети уроку
V. Сприймання учнями нових знань
Учитель використовує одночасно прийоми «мозковий штурм» та «робота в групах».
Групи залишаються ті самі й отримують завдання:
1. Проаналізувати тему уроку
Очікувана відповідь:
Виконання — активна дія людини.
Бог — Творець усього, Отець Небесний, добрий до Своїх дітей, любить їх і піклується про них.
Воля — проявляється у прийнятті рішення та його виконанні.
Божа воля — активна дія Бога з утілення Його мети у Всесвіті, людстві та житті кожної людини.
Основа — фундамент, підвалина, база.
Мораль — система поглядів і уявлень, а також норм та оцінок, які регулюють поведінку людей.
Християнська мораль — поведінка людей регулюється на основі вчення Ісуса Христа, який прожив земне життя без гріха, тобто, так, як учив інших.
Отже, Божа воля — добра! А люди, які чинять згідно з волею Божою, чинять добре, правильно.
2. Розкрити суть понять: «смирення», «послух», «покора»
Очікувана відповідь:
Смирення — це одна з найголовніших чеснот у житті християн; його суть полягає в глибокому усвідомленні людиною власної немічності та гріховності перед величчю та святістю Бога.
Послух — це готовність людини охоче виконувати прохання чи накази своїх учителів, батьків, старших людей, керівників на роботі тощо.
Покора — це беззаперечна готовність виконувати чужі накази, вимоги, розпорядження тощо.
Синоніми до слова «покора»: слухняність, поступливість, лагідність, смирення.
Отже, ці поняття характеризують досить рідкісні в наш час якості характеру людини.
3. Яке відношення до теми уроку мають поняття «фаталізм» та «астрологія»?
Очікувана відповідь:
Фаталізм (від лат.fatum — доля) — це світогляд, який визнає панування над людиною та суспільством сліпих сил (карма, зорі, стихії тощо), які наперед визначають їхню долю.
Астрологія — це псевдонаука, що розглядає процеси та життя на Землі відповідно до положення й руху небесних світил, які здатні визначати долю людей та країн.
Але ми, християни, знаємо, що зорі призначені для того, щоб «проповідувати славу Божу» і «звіщати про справи рук Його».
Тому ці два нехристиянські поняття в контексті теми уроку можна розглядати лише як протилежні до поняття волі Божої.
Групи учнів одночасно отримують завдання, але відповідатимуть на різних етапах вивчення нового матеріалу.
1. Учитель. Перша група учнів займалась аналізом теми уроку. Якого висновку ви дійшли? (Звіт 1 групи.)
Так, справді, в історії ізраїльського народу, як свідчить Біблія, було багато людей, які охоче виконували волю Божу. Але також правда й те, що були люди, які (з різних причин) діяли з власної волі. Наприклад, Мойсей чинив волю Божу — і це було благословенням для ізраїльського народу. А фараон не хотів так робити, як йому казав Бог через Мойсея, — і страшні кари спіткали єгиптян, самого фараона та його військо. Або згадайте, скількох пригод зазнав пророк Йона, доки не погодився вчинити так, як звелів йому Бог. А жителі Ніневії послухались Бога (через проповідь пророка Йони), покаялись — і Бог простив їм. Дійсно, воля Божа завжди добра і той, хто чинить згідно з нею, — робить правильно.
2. Учитель. Але, як бачимо, не всі хочуть чинити волю Божу. Чому? Тут є кілька причин. По-перше, унаслідок гріхопадіння людей постраждало не лише тіло людини, але й її розум, воля, совість. Тому грішна людина з власної ініціативи не шукає Бога та Його волі. Але коли вона, все ж таки, починає це робити, то це свідчить лише про те, що ця людина небайдужа Богові й Він спонукує її шукати. Шукати Бога в усьому і скрізь. Шукати волю Його для себе та інших, читаючи Біблію та розмовляючи з Ним у молитві. По-друге, кожна людина унікальна. Унікальна не тільки зовні, але й за характером. Які якості характеру повинна плекати людина, щоб чинити так, як цього хоче Бог? Над цим працювала друга група учнів. (Звіт 2 групи.)
Далеко не в усіх людей є такі якості, як смиренність, послух, покірність.
Американський теолог XX ст. Рейнгольд Нібур писав: «О Боже! Дай нам смирення приймати те, чого ми не в змозі змінити; дай хоробрості змінити те, що потребує змін; і дай нам мудрості, щоб відрізнити перше від другого».
А блаженний Августин взагалі вважав, що «краще бути смиренним грішником, ніж гордим праведником». А все тому, що в Біблії сказано:
«Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать» (1 Петр. 5:5б).
До речі, слово «гордий» у контексті сказаного слід розуміти як «зарозумілий» і не пов’язувати його із честю чи гідністю людини. Зарозумілість — це коли людина думає про себе краще, ніж вона є насправді, або й узагалі уявляє себе богом і, що ще гірше, починає діяти згідно з таким уявленням про себе. Наслідки таких дій завжди будуть руйнівними. Смиренна людина думає про себе, що їй абсолютно все дарує Бог. І, маючи всі ресурси (подаровані Богом), вона навіть учинити щось добре не може без Божої допомоги та благодаті. Смиренна людина в усьому покладається (і не безпідставно!) на милосердя Боже.
Щодо послуху (слухняності), то тут, здається, усе зрозуміло, хоча теж є свої нюанси. Зокрема, послух полягає не лише в тому, щоб узагалі виконувати прохання чи накази, а виконувати їх охоче. Ми часто виконуємо прохання, але робимо це неохоче, аби «відчепились», інколи зі злістю, бо поспішаємо, чи нам не подобається прохання (або людина), чи є ще якась причина. Але послух у біблійному (християнському) розумінні — це послух, при якому людина виконує волю іншої людини тільки через те, що цей учинок був би приємний Богові. Таким чином, людина мусить чимось поступитись, щоб послухатись і виконати прохання, особливо тоді, коли воно суперечить її власним бажанням чи інтересам. Отже, послух — це жертва. А тепер оцініть розмір жертви Авраама, коли він поклав свого сина на жертовник. Авраам віддавав навіть більше, ніж самого себе. У синові втілювалось усе, що вже мав Авраам, і все, що він міг мати — він жертвував Богові своє майбутнє. А це свідчить про його слухняність і любов до Бога. Послух і віра Авраама зарахувались йому як праведність, а його сина Бог благословив стати родоначальником єврейського народу.
У Біблії описана ще одна історія, коли зовсім юна й незаміжня Марія погодилась народити Сина, який стане Спасителем світу і Родоначальником особливого народу — дітей Божих, християн. «Нічого більшого не в змозі дати людина Богові, як свою волю підкорити волі Бога» (Тома Аквінський, італійський філософ і теолог XIII ст.).
Ще один нюанс, який стосується послуху, — це його межі. Ми маємо право не слухати вчителів, батьків, старших чи начальників тоді, коли вони наказують робити те, що заборонив Бог. Наприклад, батьки не мають права примушувати дітей до немилого шлюбу чи обирати професію, до якої вони не мають покликання (яке дає нам Бог), але діти можуть прислухатись до порад батьків чи інших людей. Зрозуміло, що не можна порушувати заповіді Божі. Людина, яка не навчиться шанувати закони Божі, ніколи не буде шанувати закони людські (Конституцію, закони трудового чи учнівського колективу тощо).
Покірність (як смиренність та слухняність) також включає визнання нашої залежності від Бога й бажання підкорятися Його волі; не суперечити Йому й поступатися в усьому, виявляючи таким чином повагу й пошану до Бога. «Жертва Богові — зламаний дух; серцем зламаним та упокореним Ти не погордуєш, Боже!» (Пс. 51:19).
Прикладом смиренного й покірливого життя для всіх нас, звичайно, є земне життя Ісуса Христа. Бог Ісус Христос смиренно прийняв втілення; був «…тихий і серцем покірливий» (Мт. 11:29); терпляче зносив глузування та катування ворогів; усе Своє земне життя Він робив добро людям і помер задля їхнього спасіння; «Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерті, і то смерті хресної… Тому й Бог повищив Його, та дав Йому ім’я, щоб перед Ісусовим ім’ям вклонялось кожне коліно небесних, і земних, і підземних, і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос — то Господь, на славу Бога Отця!» (Флп. 2:8-11).
Ісус Христос виконав Божу волю — і мільйони людей отримали спасіння!
3. Учитель. Але повернемось до нашого запитання: чому не всі люди хочуть чинити волю Божу? Ми назвали дві причини — гріхопадіння людей і особливості їхнього характеру (як наслідок гріхопадіння). Але є ще одна причина. Це ворог душ людських, мета якого вкрасти, убити й погубити. І для цього всі методи йому підходять, навіть засліплення розуму людей. «Хочете вірити й поклонятись? Будь ласка!.. Але не Богу». Третя група учнів досліджувала деякі інші уявлення людей про вплив на їхнє життя. Якого висновку ви дійшли? (Звіт 3 групи.)
Сучасна теологія розглядає астрологію як один із засобів наживи на забобонах і невігластві пересічної людини.
У Біблії наводиться багато прикладів змагань астрологів (магів, чаклунів) із пророками Божими, у яких чародії завжди зазнають поразки. І це не дивно, адже пророцтва й чудеса через пророків чинить Сам Бог, Своєю силою та Духом Святим, а маги чи астрологи — силою демонічною, тому й зазнають поразки. Нині астрологія перетворилась на «соціальний наркотик» для втіхи слабовольних, нещасних людей.
Ще нещаснішими є фаталісти, бо вони приречені жити під владою отих сліпих сил, зазвичай байдужих до людей. У їхньому житті немає місця для чудес, для щирої розмови з Богом, який вислухає, допоможе, потішить, порадить, бо любить Своїх дітей.
Та в сучасному суспільстві світогляди людей дуже різні — від «сам собі режисер» до «все вже вирішено про нас і без нас».
Позиція ж християнства дещо інша. Людина в певній ситуації робить абсолютно все, що від неї залежить. Вона усвідомлює, що є добрий Бог, який формує життя цієї людини через обставини, котрі інколи важко збагнути. Але в молитві «Отче наш» християни визнають «хай буде воля Твоя», чим надають перевагу Божій волі у своєму житті. Адже Бог є наш Господь і Творець усього, який у Своїй премудрості від початку визначив те, чому належить статись (чи то у всесвітній історії людства, чи то в житті окремої людини). І тепер Він Своєю силою та волею здійснює це: через «наші» наміри й волю спрямовує нас до визначеної Ним мети.
Святий Василій Великий (IV ст.) писав так: «Випадок» і «доля» — це слова язичників і їхнє значення зовсім не повинне проникати у віруюче серце. Оскільки всяке благополуччя є знаком Божого благословення, а всяка біда — знак Його прокляття, то «долі» не залишається місця в тому, що відбувається з людьми».
«Ми кажемо «можливість», «імовірність», але все потрібно пояснювати передбаченням Божим. Воля Божа є першою і найвищою (souveraine) причиною всього, бо нічого не здійснюється без повеління й дозволу Бога» (Блажений Августин, IV ст.).
VI. Осмислення знань учнями
1. Учитель. Що б ви порадили людині, яка хоче знати й виконувати Божу волю? (Відповіді учнів.)
Очікувана відповідь:
- молитись про Боже керівництво в кожній справі;
- намагатись свідомо не грішити, а перебувати внутрішньо в мирі Божому;
- зростати духовно (1 Сол. 4:3);
- робити добро (1 Петр. 2:15);
- мати терпеливість (Євр. 10:36);
- за все дякувати Богові (1 Сол. 5:18);
- в усьому наслідувати Христа.
2. Учитель. Чи варто боятися Божої волі? (Відповіді учнів.) Деяким людям здається, що воля Божа — це така неприємна річ, коли маєш забути про все на світі, усього себе переламати та позбутись свободи. А людині дуже хочеться бути вільною! Тому й здається, що воля Божа — це позбавлення волі, це мука й неймовірний подвиг, на який не кожен здатен. Але насправді це не так. Воля Божа — це і є свобода. Адже слово «воля» — це синонім слова «свобода». І коли людина це по-справжньому зрозуміє, то вона вже нічого боятись не буде. Добро, яке звершує Бог, звершується настільки делікатно, що ми цього майже не усвідомлюємо. Тому нам потрібно з вдячністю приймати Божу волю, бо вона добра для нас. І не боятись!
3. Учитель пропонує учням тестове завдання.
VII. Підсумки уроку
А. 1. Воля Божа завжди добра.
2. Воля Божа відкривається в Біблії.
3. Люди, які виконують волю Божу, чинять правильно.
4. Здійснюючи Свою волю, Бог ніколи не чинить насильство над людиною, а співпрацює з нею.
5. Підкоряючись абсолютному авторитетові Бога, ми найкраще виконуємо Божу волю й швидше досягаємо досконалості.
6. Найкоротшим шляхом до нормального життя (суспільного, сімейного, особистого) є боротьба із власною зарозумілістю та виконання волі Божої.
Б. Вправа «Зворотній квиток».
Учні на одному боці аркуша паперу записують те, що їх найбільше вразило під час вивчення теми чи стало відкриттям для них. На іншому боці аркуша записують одне запитання, що стосується теми уроку, але відповідь на яке під час уроку не прозвучала.
VIII. Домашнє завдання
1. Написати твір-роздум «Воля Божа для України».
2. Вивчити духовний гімн України «Боже, великий, єдиний!»
ТЕСТ
1) У якій молитві закликаємо волю Божу керувати нашими вчинками?
а) «Богородице Діво, радуйся»;
б) «Отче наш»;
в) до Ангела-хоронителя.
2) Воля Божа…
а) робить із людини біоробота;
б) співпрацює з волею людини;
в) поневолює людину.
3) Що є першим завданням християн?
а) слухатись повелінь Господніх;
б) іти за повелінням власного розуму;
в) довіряти думці друзів.
4) Як виробляється навичка послуху?
а) у розмовах на духовну тематику;
б) через послух батькам, дорослим;
в) через самонавіювання.
5) Проблема послуху й непослуху…
а) не існує;
б) залежить від ерудиції людини;
в) існує стільки ж, скільки існує людство.
6) Перший непослух людей стався …
а) у Єгипті;
б) у Єрусалимі;
в) в Едемському саду.
7) Гріх торкнувся…
а) лише людини (її тіла, душі, духу);
б) всієї планети;
в) лише тварин, шкіри яких Бог дав Адаму і Єві.
8) Бог обрав Марію Матір’ю Ісуса Христа, бо вона була …
а) дуже гарна;
б) дуже багата;
в) покірна волі Божій.
9) Коли маємо право не послухатись наказу старших?
а) коли він суперечить сумлінню і закону;
б) коли не маємо вільного часу;
в) коли не подобається завдання.
10) Воля Божа відкривається людям через …
а) релігію;
б) гороскопи;
в) Біблію.
11) Коли важко виконати обіцяне, то потрібно …
а) забути про це і спокійно жити далі;
б) пообіцяти щось інше, яке легше виконати;
в) молитись, щоб Бог дав нам силу дотримати свого слова.
12) Слухняні люди — це люди, які …
а) невдахи по життю;
б) охоче виконують накази своїх керівників задля Бога;
в) не мають організаторських здібностей.
13) Воля Божа поширюється …
а) на Всесвіт;
б) на Землю;
в) на людей.
Відповіді до тесту на с. 35: 1б, 2б, 3а, 4б, 5в, 6в, 7б, 8в, 9а, 10в, 11в, 12б, 13а