Автор Тамара Патратій, учитель християнської етики в Татарбунарському р-ні Одеської обл.
Мт. 24:45-51; Лк. 12:35-48
Хто з них отримає винагороду від господаря, а кого буде покарано?
1. Тест на засвоєння
- До яких людей бути подібними закликає нас Ісус Христос у притчі? (До тих, що очікують господаря свого)
- Як господар винагородить вірного раба? (Поставить його над усім своїм маєтком)
- А як поставиться господар до раба, який знає волю господаря, але не виконує її? (Звелить побити)
- А що чекає на раба, який не знав і не виконав волі господаря? (Буде мало битий)
- Як закінчується ця притча? (Від кожного, кому дано багато, багато від нього і жадатимуть. А кому багато повірено, від того ще більше жадатимуть)
2. Тест на розуміння
- Як Ісус Христос називає тих, хто пильнує достатки господаря завжди? («Блаженними», тобто праведними і щасливими)
- Кого символізує господар? (Господа, який дає людині свободу вибору: «Жити з Богом або забути про Нього»)
- Що значить «пильнувати господарство»? (Свято берегти віру й примножувати її добрими ділами)
- Чому не можна ухилятися від виконання своїх обов’язків? (Тому що віддалимося від Бога й приречемо себе на недовіру й зневагу)
- Коли повернеться господар? Коли прийде Господь? («Прийде Син людський тієї години, коли ви не думаєте…»)
3. Вірш
Блаженний раб, як пан його прийде,
У всьому лад і послух там знайде.
Над всім маєтком він слугу поставить.
Підвищить над всіма його, прославить.
О першій і о другій стражі ночі
Пильнують за порядком вірні очі.
Невірний раб, як пан кудись поїде,
Зачне пиячити, потім гуляти піде,
Почнеться бійка, розгориться гнів —
Не виконає те, що пан звелів.
Повернеться зненацька пан з дороги
І розітне навпіл раба презлого.
Тож вибираймо шлях слухняного слуги,
Щоби не чути плачу навкруги.
4. Висновок
Цією притчею Ісус Христос навчає нас бути відповідальними. Ухиляючись від виконання своїх обов’язків, ми віддаляємося від Бога. Прирікаємо себе на недовіру й зневагу з боку друзів і знайомих. Коли людина усвідомлює свою відповідальність і чинить по-іншому — то є найтяжчий гріх. Тож будемо щодня аналізувати свої вчинки й виправляти свої помилки. Цим ми виховаємо в собі дуже цінну християнську чесноту — смирення. А смирення — то прояв любові. Любімо ж Господа й один одного.