Автор Оксана Оксенюк, вихователь ЗДО № 33 м. Рівне
Мета: формувати знання дітей про моральну чесноту слухняність на прикладі біблійного персонажа Ноя; учити відтворювати хід подій, описаних у Святому Письмі за допомогою фланелеграфа; дати уявлення про веселку як явище неживої природи, її характерні особливості — завіт Бога із людьми. Створювати позитивну емоційну атмосферу серед дітей, учити експериментувати із кольорами фарб, отримуючи веселкову гаму прийомом нетрадиційного змішування фарб. Виховувати слухняність, вдячність Богові за спасіння; охайність та естетичні почуття в образотворчій діяльності.
Матеріал: посудина з водою, ліхтарик; світлини із зображенням веселки; ілюстрація «Содом і Гоморра», фланелеграф із зображенням моря, модель у формі годинника «Дні тижня»; обладнання та матеріал для експериментування із фарбами: посуд, мийний засіб, молоко, фарби; мультфільм «Боже, яка краса», запис звуків грози та фізкультхвилинки.
ХІД ЗАНЯТТЯ
Вихователь. Діти, сьогодні Бог привітав нас чудовим ранком. Привітаймося й ми з нашими гостями. А тепер візьмімося за ручки. Ось яке в нас вийшло гарне коло. Коло друзів. Що ви відчуваєте, коли тримаєтесь за руки? (Тепло долонь своїх друзів.) Хто нам посилає це тепло? (Бог.) Так, Бог нам посилає Свою любов, а ми своїм теплом передаємо її одне одному. Повторимо разом такі слова:
Сонечко зранку проміння роздає.
Дякую, Господи, що Ти в мене є.
Відкриває молитва серденько моє.
Тішиться Господь, що я в Нього є.
Сьогодні поведемо цікаву розмову, а про що, ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку:
Понад гори, понад ліс
Виріс в небі диво-міст.
Хоч відомий він усім,
Та ніхто не йде по нім.
Має міст аж сім рядів
Із веселих кольорів.
Сонце сяє — міст палає,
Зайде сонце — міст зникає.
Що за диво, хто вгадає? (Веселка)
— То про що ж буде наша розмова? Так, про веселку. (Діти сідають на стільці.)
— Хто з вас бачив справжню веселку? А де її можна побачити? (Біля фонтана, річки, озера, над полем, горами, лісом. Навіть у мильних бульбашках (вихователь демонструє)). Чому цю кольорову дугу називають веселкою? (Тому що вона яскрава, кольорова, весела.) А які почуття у нас викликає веселка? (Радість, здивування, захоплення, захват, хочеться сказати: «Боже! Яка краса!») А коли можна побачити веселку? У яку пору року? Після якого явища? (Так, у теплу пору року, після дощу, коли світить сонце. Це гра світла і води.)
Дослід 1
Вихователь демонструє посудину з водою, дзеркальце, ліхтарик.
Світло ліхтарика послужить нам замість сонячного промінця. Коли сонечко кидає на землю свій промінець, він зустрічає маленькі крапельки води, які зависають у повітрі після дощу, проходить крізь них і, заломлюючись, розкладається на різні кольори, утворюючи веселку. (Діти намагаються «піймати» промінець і побачити веселку на білому тлі.)
Розглядання ілюстрацій із веселкою
— Діти, пропоную вам розглянути світлини фотографів, які вони зробили, спостерігаючи за веселкою. (Діти розглядають фото.) Що ви бачите на першому фото? (Веселку, ліс, хмари, поле.) А на другому? (Веселку, озеро, траву.) Пригадаємо вірш про веселку й хмаринку.
Хмарина тінню вкрила дерева у ліску,
Веселка опустила відерця у ріку.
Коромислом барвистим схилилася до них,
Сяйнула в хвилях чистих на берегах крутих.
Взяла вона водиці й у полі край села
І жито, і пшеницю з відерець полила.
— На що схожі ці веселки? (На місток, на ворота, на коромисло.) А ця веселка? (На усмішку.) І справді, небо дарує землі свою сонячну усмішку, ніби відкриває їй таємницю високого неба. Що ж це за таємниця?
Щоб відповісти на це запитання, пригадаємо:
• Хто створив людей? (Бог)
• А хто створив небо, Сонце, зорі? (Бог)
• Де взялися птахи, рослини, комахи, тварини? (Їх теж створив Бог)
— Так, увесь цей чудовий світ створив Бог. Він хотів, щоб люди насолоджувались його красою, дружили з Богом, спілкувалися з Ним, вірили Йому, дякували за турботу, піклувалися про тварин та птахів. Та люди дуже засмутили Бога. Вони перестали вірити в Бога, стали непокірними, неслухняними, почали чинити зло: нищити природу, лихословити, казати неправду, ображати один одного, вбивати. Що буває, коли дитина виявляє непослух? (Покарання.) Люди, які зневажали й знеславляли Боже Ім’я, теж повинні були понести покарання.
Бог сповістив чоловікові на ім’я Ной, який залишався вірним і слухняним Богові, що вирішив послати на землю великий потоп і знищити всіх нечестивих людей. Як це відбувалося, зараз пригадаємо й спробуємо відтворити ці події на картині.
Інтерактивна форма роботи: моделювання на фланелеграфі картини із ситуативним аналізом.
Вихователь читає віршований твір, а діти в процесі слухання виставляють персонажів на фланелеву основу.
1. Мінявся світ за віком вік,
Напоєний росою,
І жив на світі чоловік,
Якого звали Ноєм.
Були у Ноя три сини,
Хороший світлий дім.
Жили родиною вони,
Був праведником він.
— Діти, як ви розумієте слово «праведник»? Яку людину можна назвати праведником? Так, це людина, яка живе за заповідями Божими, намагається все чинити правильно, не грішити ні в словах, ні у вчинках. Як ви думаєте, якими якостями міг володіти Ной, яким він міг бути? (Можливі відповіді дітей: добрий, слухняний, вихований, розумний, працьовитий, терплячий, вірний, мудрий, хороший, сміливий, сильний, великодушний.)
2. Та на землі у ті часи
Безвір’я процвітало.
Життя людей на тій землі
Темніше ночі стало.
Розглядання картини «Содом і Гоморра»
— Кого ви бачите на цій картині? (Людей) Який настрій у цих людей? (Вони налякані, відчувають, що їхньому життю загрожує небезпека.) Які кольори використав художник? Чому темні? Що він хотів показати? Адже він зобразив не ніч. Яким стало життя людей? (Люди стали дуже грішити, серед них запанувало зло, вони перестали вірити в Бога, слухатись Його, почали кривдити один одного, їхні вчинки стали лихими і недобрими. Їхнє життя стало подібним до темряви.) Який настрій у цієї картини? (Сумний)
3. Сказав Бог Ною:
«Ти один залишився у вірі,
Родину всю спасу твою,
Спасуться птахи й звірі.
Ной знайшов милість у Господніх очах, і Бог указав йому шлях до спасіння. (Діти виставляють на фланелеграфі Ноя і його родину.)
4. Збудуй із дерева ковчег,
Тварин візьми з собою,
А землю за гріхи людей
Я затоплю водою». (Діти виставляють ковчег.)
— За що Бог карає людей? (За гріхи.) А як ви розумієте слово «гріх»? Що це таке? Що наказав Бог зробити Ною? Чи послухався Ной Бога? А якщо ви не слухаєтесь своїх батьків, це добре чи погано? Отже, непослух є гріхом. А наслідок гріха — покарання.
5. Покликав Бог тварин, птахів,
Усі ввійшли по парі.
Ввійшла родина, і тоді
Сам зачинив Бог двері. (Діти виставляють фігурки тварин.)
6. Сім днів минуло… Тоді враз
Все небо потемніло,
Грім загримів, почався дощ,
І землю затопило. (Прибирається земля та рослинність, залишається один ковчег на воді.)
7. І довго дощ той не вщухав,
Здавалось — цілий вік,
І по воді безкрайній плив
В ковчезі чоловік.
8. Та дощ скінчився (виставляється гора), тоді Ной
Віконце відчинив
І крука випустив, щоб той
Над водами летів (виставляється ворон),
Щоб суходіл він відшукав
Ген-ген удалині…
Та повернувся птах назад,
Бо не знайшов землі.
9. Ной зачекав, сім днів пройшло —
Голубку випустив в вікно (виставляється голубка),
Пташина вірною була,
Та землю так і не знайшла.
10. Минуло ще сім днів, і знов
Голубка полетіла,
Галузку в дзьобі принесла,
Як на віконце сіла.
(До голубки виставляється зелена гілочка.)
11. Ось пташку втретє Ной послав,
Та крилами змахнула,
Хоч довго так її чекав,
Назад не повернула.
12. Це добра звістка всім була,
Щоб вийти із ковчега.
«Земля вже знову ожила!
Радіти всім нам треба!
(Виставляється земля з рослинами.)
Тепер помолимось разом,
Схилившись на коліна, —
Звеличимо Творця всього!» —
Закликав Ной родину.
13. І впали на коліна всі,
Подяку склали Богу,
Слухняність Він нагородив
І захистив від злого.
14. Всевишній мовив вже тоді:
«Не бути більш такій біді,
Такого більше не зроблю —
Потоп на землю не пошлю».
15. За словом Господа ураз
Яскраво сонце засвітилось,
Земля вся в квіти зодяглась,
Веселка в небі заіскрилась.
Поява веселки — це був Божий знак, Його обіцянка не посилати більше на землю потопу. Бог сказав: «Коли будете бачити веселку в небі, пам’ятайте Мою обіцянку».
Ми повинні пам’ятати цей завіт між Богом і людьми, вірити Йому, бути слухняними. Жити так, щоб своїми вчинками та поведінкою не засмучувати Бога. І тоді Він не буде гніватись на людей та карати їх. І все на землі буде добре.
Фізкультхвилинка «Веселка»
Практична робота
Ми вже говорили про те, що веселка викликає в нас радісні та яскраві почуття. Спробуємо ще раз відчути ту радість за допомогою гри із кольорами веселки.
Скільки кольорів має веселка? (Сім, діти називають кольори.)
Дослід 2
Кольори веселки можна отримати за допомогою цукерок. Для цього не обов’язково брати всі сім кольорів. Достатньо буде використати фарби трьох основних кольорів (червону, жовту і синю). Коли ці фарби змішують, то на межі їх з’єднання утворюються додаткові відтінки. (Вихователь демонструє.)
Експериментальна діяльність із кольорами
Вихователь. А тепер ви побавитесь із фарбами і спробуєте отримати веселкову гаму. Для цього нам знадобиться молоко, фарби трьох кольорів, ватна паличка й мийний засіб. Виливаємо молоко в тарілочку. Почергово вибираємо піпеткою із палітри фарбу й капаємо в молоко так, щоб краплі торкалися одна одної. Вмочуємо ватну паличку в мийний засіб і ставимо її в середину тарілочки. Молоко вступає в реакцію з мийним засобом і змушує фарби рухатись. Вони ніби танцюють. Змішуються одна з одною, утворюючи нові відтінки.
Самостійна робота дітей
Ось які гарні веселки у нас виходять. Життя людей буває таке ж яскраве. У ньому переплітаються різні відтінки. Вони бувають то світліші, то темніші. Ці відтінки доповнюють один одного, формуючи життєву лінію людини.
Підсумок
Лише одна у Всесвіті Земля,
Планета голуба, чудова.
Лише одне у нас життя,
Барвисте, різнокольорове.
Життя — то багата палітра безцінна,
Цінуй кожний колір її неодмінно.
Життя нам дарував Бог. І ми маємо бути вдячні Йому за це. Як колись ковчег допоміг спастися Ною, так тепер нашим ковчегом є Ісус Христос, який є нашим Спасителем і Порадником у всьому. Якби Ной не ввійшов у ковчег, то яким би добрим, слухняним, праведним він не був, він би загинув. Так і ми, люди XXI століття, можемо спастися тільки в Ісусі Христі, в Церкві Христовій – Божій сім’ї.