Автор Ірина Губеня, магістр християнської педагогіки, учитель курсу «Основи християнської етики» 1–11 класу Лебединської ЗОШ І–ІІІ ст. № 1, учитель Біблії УЦХВЄ «Джерело життя» м. Лебедин Сумської обл.
Мета: дослідити історію життя Адама та Єви в Еденському саду, розкрити цінність довіри до Божих Заповідей, пізнаючи Божий характер; розвивати критичне мислення, зв’язне мовлення, творчі здібності; виховувати шанобливе ставлення до Бога та Його створіння.
Обладнання: Біблії.
Біблійний вірш: «Як впокоряться люди Мої, що над ними кличеться Ім’я Моє, і помоляться, і будуть шукати Ім’я Мого, і повернуть зо злих своїх доріг, то Я вислухаю з небес, і прощу їхній гріх, та й вилікую їхній Край!» (2 Хр. 7:14).
Біблійна історія: гріхопадіння перших людей (Бут. 3:1–24).
Міжпредметні зв’язки: література, психологія, українська мова.
Словник:
гріх — це дія не за Божою волею;
довіра — це надання простору дій для поведінки інших людей, відсутність контролю з вашого боку.
СТРУКТУРА УРОКУ
I. Вступ
Організаційний момент
Вітання. Налагодження контакту з учнями
Учитель. Дорогі учні, мені приємно бути разом із вами, бо час, проведений у роздумах над Божим Словом, формує світогляд, виховує характер і плекає в нашому розумі вічні цінності — любов, доброту, повагу та щирість! Ваша активність робить наші зустрічі цікавими та неповторними! Слава Богові.
II. Мотивація навчальної діяльності
Бесіда
— Дівчата й хлопці! Чи відоме для вас таке уявлення про Бога:
«Бог — спадок. (На дошці). Він був успадкований нашими предками, передавався з покоління в покоління як частина сімейної традиції, пов’язана з минулим. Дуже складно говорити про Нього, як про щось важливе в житті, і як про Того, Кого цікавлять наші питання чи проблеми».
Учитель. Наскільки ви згодні з такою думкою?
(Очікувані відповіді учнів:
— Так, ми не раз чули такі вислови.
— З такими уявленнями не згодні.
— Він любить людей.)
Учитель. Послухайте ще таке уявлення про Бога:
«Бог — це хороший дідусь з довгою бородою. Він перебуває в недосяжності для сучасного метушливого й зайнятого суспільства. Він маленький та повненький, як Дід Мороз. Коли ми йому молимося, то іноді отримуємо те, про що просимо, і, мабуть, Йому подобається, коли ми молимося в церкві».
— Більшість дітей і навіть дорослих так сприймають Бога. Пригадую, якось на уроці один хлопець із 6 класу з великим сумом у голосі сказав: «Я молився, просив у Нього, але Він мене не почув!..»
— А якби вас попросили дуже коротко розказати про Бога, що б відповіли ви?
(Очікувана відповідь: Бог — це Господь. Він нас створив, щоб любити, і ми любимо Його у відповідь.)
Висновок. Із ваших відповідей я зрозуміла, що більшість із вас мають уявлення про Бога як Творця, але ті, хто має сумніви, впевнена, зможуть сьогодні їх позбутися.
III. Основна частина
Повідомлення теми та визначення мети і завдань уроку
Учитель. Сьогодні ми продовжимо поглиблювати знання про Бога з Першоджерела — Його Слова. Ми з вами будемо читати історію про гріхопадіння перших людей, аналізувати зміст прочитаного, обмінюватися власними думками — зробимо ще один крок уперед до пізнання безмежної любові нашого Господа.
Сприйняття нових знань, формування опорних умінь та навичок
Учитель. Ми знаємо, що вся створена Богом земля була прекрасною, але особливість Божої любові до Адама та Єви виявилася ще й у тому, що Він помістив їх у найпрекраснішому місці — в Еденському саду і Сам приходив до них у прохолоді дня, щоб спілкуватися з ними, виливати Свою любов.
Фронтальна бесіда
- Чи були перші люди в Еденському саду щасливими у всій повноті? Чому?
- Чи зробили особистий внесок Адам і Єва для облаштування щасливого життя в Еденському саду? Що вони створили для щастя?
На підтвердження ваших відповідей звернемося до біблійної історії про гріхопадіння перших людей (Бут. 3:1–24). У тексті ви маєте знайти відповідь на ще одне важливе запитання:
— Коли Єва втратила почуття справжнього щастя?
Читання біблійної історії про гріхопадіння перших людей (Бут. 3:1–24)
(Очікувана відповідь учнів: Єва перестала бути щасливою ще в раю, а не після вигнання, тоді, коли заговорила зі спокусником.)
Роздуми над біблійною історією
— Чому Бог не примушував людей бути слухняними?
— Чому, коли Єва рвала плід, Бог не стримав її руку?
— Чого очікував Бог від випробування Адама та Єви?
— Подумайте, що відчував Бог, коли Єва зривала заборонений плід?
— Чи перестав Господь любити людей?
Робота в групах (не більше 3 хв.)
Об’єднати учнів у дві групи.
Завдання для першої групи:
— Користуючись змістом біблійної історії, з’ясувати, що втратила Єва під час розмови зі змієм у момент спокуси.
(Очікувана відповідь учнів: почуття щастя та довіру до Бога.)
Завдання для другої групи:
— З опорою на біблійну історію дослідіть якості Божого характеру та виокремте ті якості, які виявилися в день гріхопадіння.
(Очікувана відповідь: Творець, Премудрий, Любов, Добрий, Щедрий. А милосердя та справедливість виявилися в день випробування.)
Висновок. Незважаючи на людську зраду, Бог у Своїй любові незмінний!
IV. Узагальнення та систематизація набутих компетентностей
Учитель. Бог знає слабкість людей, однак цінує нас, бо ми створені за Його образом. Господь поставив милосердя вищим за суд, бо в той самий день, коли перші люди згрішили, Господь пообіцяв людству Спасителя. Тварина, яка померла, стала прообразом смерті Божого Сина — Ісуса Христа. Творець не тільки виявив милосердя та справедливість до людей, але й не перестав про них піклуватися.
«І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну і зодягнув їх» (Бут. 3:21).
— Втрата довіри до Бога та Його єдиної, на той час, заповіді, породила дисгармонію в усіх сферах життя. Обіцяними богами люди не стали і замість блаженства відчули на собі гіркий смак гріха: вини, сорому, смутку та страху покарання.
V. Закріплення знань, виховання характеру
Бесіда
— Спираючись на знання Божого Слова, яку відповідь дали б ви для тих, хто уявляє Бога, як Діда Мороза?
(Очікувана відповідь: Бог цінує не тільки всіх людей загалом, але приділяє особливу увагу кожному, як, наприклад, двом людям — Адаму та Єві. Він наш Батько. Ми — Його діти, Його найбільша цінність!)
— Хто бажає розтлумачити людям їхнє хибне уявлення про Бога як поліцейського, що причаївся на Небесах та тільки й чекає зручного випадку, щоб упіймати того, хто зробив гріх?
(Очікувана відповідь: Божа реакція в момент гріхопадіння є доказом протилежного уявлення, адже Господь не перешкоджав Єві вчинити задумане.)
Вправляння
Складіть коротке повідомлення зі словами довідки.
Довідка: Творець, любов, світ, людина, турбота, взаємність, здатність, випробування, довіра, почуття, гріх, втрата, милосердя, справедливість.
Доповніть речення (написати їх на аркуші А4).
Божі заповіді для нашого життя є премудрі та… (досконалі), вони дані всім людям… (на добро).
Через дотримання Його заповідей виявлятиметься моя… (любов) та … (довіра) до Нього.
Роблячи добро, я піклуюся про … (Божий світ), доводжу свою любов на ділі, до… та… (Бога та людей).
Висновок. Хоча світ, у якому ми живемо, частково втратив свою первозданну красу, усе ж не перестав бути прекрасним та добрим. Адже Бог не позбавив людей Своєї великої гідності — носити Його образ, пізнавати Свого Творця та створений Ним світ: любити, творити, співчувати, допомагати, дякувати та бути милосердними. І якими сильними не були б спокуси, усе ж ми можемо їх перемагати вірою в нашого Спасителя. Бо Його перемога на Голгофі — це наша перемога! А пізнання нашого Творця та довіра до Його заповідей здатні берегти гармонію й у стосунках, і в природі. Бо Господь сказав: «…як впокоряться люди Мої, що над ними кличеться Ім’я Моє, і помоляться, і будуть шукати Ім’я Мого, і повернуть зо злих своїх доріг, то Я вислухаю з небес, і прощу їхній гріх, та й вилікую їхній Край!» (2 Хр. 7:14).
Якщо комусь важко повірити в ці слова, то подумайте, чи важко вилікувати наше довкілля для Бога, який із нічого все створив Своїм словом!
Молитва. Господи, щиро дякуємо Тобі за досконалу любов та милосердя! Попри нашу зіпсовану людську природу, Ти близький до кожного з нас. Для нас є великим щастям пізнавати Твій характер і змінюватися в Твій образ.
Допоможи нам, Боже,
Виконати Твої веління:
Турбуватися про ближніх
І наше довкілля!
Інструктаж для виконання домашнього завдання
- Відновити в пам’яті біблійний вірш (2 Хр. 7:14).
2. Прочитати вірш «Вдячність» Ірини Губені (додаток 1).
— На які роздуми він вас наштовхнув?
— Напишіть, що таке, на вашу думку, вдячність (3–4 речення).
Додаток 1
Вдячність
З глибин віків, із сивого століття
Гукає Бог: «Адаме мій, де ти?
Люблю тебе і радий спілкуватись!
Присядьмо в холодочку, йди сюди!
Лиши роботу — їй кінця ні краю!
Продовжиш потім, набери води,
Посидите, Я розкажу вам знову
Все, що цікавить! Сину мій, де ти?»
Чи чув Адам, що Бог прийшов із Неба?
Звичайно, голос Господа він знав.
Чому ж сховалися поміж дерева,
Щоб Бог їх не побачив, не карав?
— Адаме, де ти? Чи з тобою Єва?
Нащо питати? Бог давно все знав!
— Чи ти бува не їв з отого древа,
Що Я тобі тоді забороняв?
— Не я, а жінка їла, я вже потім…
І не вона погана, а той змій!
Це він нашкодив, бо прийшов, мов злодій!
Навіщо, Боже, Ти його створив?
Ми не хотіли! Чи ж бракує їжі?
Усього повно, аж рясніє сад:
Банани, дині, сливи, апельсини,
Кокоси, ананаси, виноград!
Їмо все вдосталь, що для нас ще треба?
Спасибі, Боже, як же щедрий Ти!
Чи вдячними були Адам та Єва?
Давайте поміркуємо усі…
Здається, вдячні, раді Богу з Неба,
Що Він створив для них такий комфорт!
Прекрасний сад — це справжній рай Едема!
Його Дизайнер — Сам Господь і Бог.
Що ж таке вдячність? Як це пояснити?
Це відповідь на вчинене добро.
Не на словах, що скачуть на язиці,
А з серця, від яких в душі тепло.
Скажімо так: людина, щиро вдячна,
Не радує себе лише одну,
А повертає радість адресату,
Аби приємно було і йому!
Бог чув, як сатана робив рекламу,
І бачив, коли Єва рвала плід,
Як смакувала та несла Адаму.
Чому ж її за руку не спинив?
Як міг стерпіти гіркоту образи
У відповідь на щедрості усі?!.
Якби ж хоч привід був засумніватись
У Його щирій і святій любві!
Повірили для ворога, для змія…
Оце так вдячність… Господи прости!..
За що ж для сатани така довіра?
Що захотів до них у сад прийти?
За каплю тої гіркої отрути,
Що викрав віру до Господніх слів…
Вже плач — не плач, а раю не вернути.
Гіркий обман їх душі полонив…
Чи є в цих роздумах для нас щось нове?
Чи ще цікавить нас Едемський сад?
Ловлю себе на думці, як же схожі
Ми на Адама й Єву в котрий раз.
Господь гукає: «Мій Адаме, де ти?
Люблю тебе!» О Господи, прости!
Здається, вдячні Богу за щедроти,
Все ж для подяки треба підрости!!!
Ірина Губеня
