Рекомендовано для учнів 5-6 класів (діти 10-11 років)
Автор Алла Кириченко, учитель інформатики НВК ім. В. Чорновола, м. Южне, Одеська обл.
Заняття 3[1]. Як виникли спіральні галактики
Вітання. Молитва
Учитель роздає учням Біблії, зошити, ручки.
Учитель. Розгорніть зошити й знайдіть попереднє заняття. На жаль, у багатьох із вас мені довелося виправити помилки в словах «створення» і «освітлення». У них треба писати по дві букви «н». (Якщо учні звернуть на це увагу, то в них зросте успішність з української мови.)
Згадайте, для чого Бог створив зорі. Які із записаних тез про це говорять?
Учні. Освітлення, знаки, умовні часи.
Учитель. Так. Уночі нам сяє не тільки Місяць, а й надходить світло від зірок. На минулому занятті ми розглядали спіральну галактику із сузір’я Золота Риба (учитель показує фотографію галактики). Ця спіраль складається з двох рукавів. У рукавах зірок більше, а між рукавами менше. Наша галактика Чумацький Шлях теж спіральна й має два рукави, а Сонячна система розташована між рукавами[2]. Не всі галактики спіральні, але вчені кажуть, що саме спіральних у космосі дуже багато. Як же вони з’явилися?
Учні. Їх створив Бог, на четвертий день творіння.
Учитель. Так, ви сказали Хто й коли їх створив. А як саме? Питання дуже непросте. Коли Ісус Христос пояснював людям, що таке Царство Небесне, Він наводив багато прикладів: невід, скарб, перлина, гірчичне зерно, тісто, сіяч, поле, розповідаючи слухачам про одне й те ж із різних боків. Ми також так зробимо. Спочатку звернемося до Біблії. Знайдіть Книгу пророка Ісаї, розділ 40, вірш 22, прочитаймо (за бажанням хтось із учнів виразно читає): «Він Той, Хто сидить понад кругом землі, а мешканці її — немов та сарана. Він небо простяг, мов тканину тонку, і розтягнув Він його, мов намета на мешкання». А ще розділ 45, 12 вірш: «… небеса Я руками Своїми простяг і про їхні зорі звелів».
Запишіть: 3. а) «Він небо простяг, мов тканину тонку, і розтягнув Він його, мов намета на мешкання» (Іс. 20:22); «… небеса Я руками Своїми простяг і про їхні зорі звелів» (Іс. 45:12).
Отож, маємо ключове слово «простяг» або «розтягнув» (учитель бере згорнуту хустину з тонкої газової тканини й розгортає її, розтріпуючи). Зараз я «простягну» цю хустину над столом (покриває учительський стіл хустиною). Зверніть увагу, я просто розгорнула готову хустину й напнула її на стіл. Я не розтягнула її і не зробила більшою за розміром. А тепер уявіть себе в лісі в момент, коли ви напинаєте намет. Ви робите так само: розгортаєте його, розтріпуєте, розправляєте, напинаєте. Саме на цих двох прикладах або образах Бог нам пояснює, як саме Він учинив із небом. Спочатку Він його створив (хустина, намет), а потім зробив певної форми (розгорнув). А коли це сталося?
Учні. На другий день, бо в цей день було створено небо; ні, на четвертий, бо тоді ще не було зірок і галактик; важко сказати.
Учитель. Молодці, ви правильно мислите. Адже в 12-му вірші йшлося не про порожнє небо другого дня, а наповнене зірками й галактиками небо четвертого дня. Тож процес простягання неба, вірогідно, відбувся не раніше четвертого дня. Якщо ми уважніше прочитаємо 1 розділ Книги Буття, то будемо вражені таким фактом: Бог, оцінюючи об’єкти, створені в 1, 3, 4, 5 і 6 дні творіння, говорив про них «добре» або «вельми добре». І лише про небо в день його створення Він так не сказав[3]. Чому?
Учні. Бо тоді ще не було довершене творіння неба.
Учитель. Так, ви справжні дослідники! Схоже, що оцінку «добре» Бог поставив небу або четвертого, або шостого дня.
Запишіть: б) Про все, що створив Бог протягом шести днів, у день творіння Він говорив «добре» і лише про небо Він так не сказав (Бут. 1:8).
Але повернемось до нашої галактики. Яка ж у неї форма?
Учні. Форма спіралі.
Учитель: Так, подвійної спіралі. Але ні хустка, ні намет так не закручуються. Де ми можемо в домашніх умовах бачити, як щось закручується, немовби спіраль? У ванній кімнаті, коли з повної ванни виливається вода. Вона не просто збігає в отвір стічної труби, а закручується виром, вирує. Причому в північній півкулі це відбувається за годинниковою стрілкою, а в південній — проти. Тож подивимось тепер на небо з іншого боку, начебто небо — це вода. (Помічник учителя приносить контейнер із водою, учитель установлює контейнер на стілець між партами так, щоб вода була в тіні парт, і дозволяє учням підійти ближче). Зараз ми проведемо експеримент. Я занурю руки у воду — небо із зірками — і буду простягати, розводити руки в сторони. А ви маєте уважно спостерігати й побачити, що станеться з водою (спочатку учні нічого особливого не помічають, потрібно декілька разів підряд повторити дію).
Учитель. Подивіться на тіні на дні контейнера.
Учениця. Чорні крапки, я бачу чорні крапки! Що це?! (Нарешті перша дитина на власні очі щось побачила і радіє).
Учитель. Це тіні від маленьких вирів води (учитель раз по раз розводить руки в воді, щоб усі учні побачили ці тіні). Вони закручуються саме по спіралі. Цікаво, що не вся вода позакручувалася вирами, їх утворилося тільки декілька. До речі, ви можете прийти додому й зробити такий самий експеримент. Отож, сьогодні ми спробували змоделювати процес виникнення спіральних галактик. Можливо, Бог робив саме так, і в результаті одні галактики закрутилися спіраллю, а інші — ні.
Учні. А в нас ще експерименти будуть? А хто вас навчив робити такий експеримент?
Учитель. Авжеж. Про вири я прочитала ось у цій вельми цікавій книзі: Філіп Стотт «Життєво важливі питання» (учитель показує книгу).
А тепер послухайте, як пояснюють виникнення космосу, а також і спіральних галактик сучасні вчені, які не вірять у Бога. Усі галактики колись перебували в одній точці[4], яка за розміром менша від вістря шпильки. Потім випадковим чином ця точка вибухнула, і в результаті з’явився Всесвіт. Цей вибух має назву Великий, відтак учені кажуть, що Всесвіт виник у результаті Великого вибуху. Спробуємо змоделювати його (учитель дістає паличку бенгальського вогню й сірники). Згадаємо про техніку безпеки: ви повинні знаходитись від мене на відстані не менше метра (запалює). Скажіть, по якій траєкторії, як саме розлітаються іскри? Так, по прямій лінії або, як кажуть фізики, прямолінійно. Це схоже на серію маленьких вибухів. Дивіться пильно, можливо, якісь іскри полетять не прямо, а закрутяться по спіралі (бенгальський вогонь догорів, учитель згідно з правилами техніки безпеки занурює стержень у воду).
Учні. Ні, усі іскри летіли прямо й урізнобіч.
Учитель. Так, тепер ми добре знаємо, при якому процесі з’являються спіральні вири, а коли — прямі лінії. У так званій космологічній теорії Великого вибуху дуже багато проблем, і одна із них — поява спіральних галактик. Закручені об’єкти ніяк не хочуть уписуватися в цю теорію. А Біблія їхню появу легко пояснює.
Запишіть: в) Іскри від бенгальського вогню розлітаються по прямій лінії так само, як розлітаються вибухові частинки із центра вибуху. Спіральні галактики не могли з’явитися в процесі прямолінійного вибуху.
Наше заняття добігає кінця. Бачу, що воно вам дуже сподобалось, і радію з цього. У таких випадках кажуть: я на сьомому небі. А що, буває сім небес? На наступному занятті ми з вами будемо рахувати… небеса!
Заняття 4. Кількість небес
Вітання. Молитва
Учитель роздає учням Біблії, зошити, ручки.
Учитель. На минулому занятті ми дізналися, із чим порівнював Бог небо, щоб люди могли краще зрозуміти його природу. Що це за порівняння?
Учні. Тонка тканина, намет. А ще ми говорили про сьоме небо. Ми порахуємо сьогодні небеса?
Учитель. Так, обов’язково порахуємо. Але все за порядком. Із чим ми ще порівнювали небо? (З водою.) Так, і недаремно. Адже якщо досліджувати першоджерело — давньоєврейське П’ятикнижжя (Тору), то з’ясується, що «небо» цією мовою називається «шамаім»[5], а «вода» — «маім». Слово «шам» означає «там». Це слово «шамаім» або «там вода» записане в найпершому вірші Біблії й перекладене як «небо». Те, що там, на небі є вода, ми знаємо з дитинства: дощ іде саме з неба.
Запишіть: 4. а) Давньоєврейське слово «шамаім» із першого вірша Біблії перекладено як «небо» і буквально означає «там вода».
А тепер прочитаємо, що записано в 6, 7 і 8 віршах (хтось із охочих учнів зачитує вказаний уривок виразно вголос). «І сказав Бог: «Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою». І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так. І назвав Бог твердь Небо. І був вечір, і був ранок — день другий». Про яку кількість небес тут ідеться?
Учні. Тут тільки одне небо.
Учитель: Так, твердь або небо одне, а чому тоді апостол Павло стверджував, що існує третє небо? Читаємо: «Я знаю чоловіка в Христі, що він чотирнадцять років тому — чи в тілі, не знаю, чи без тіла, не знаю, знає Бог — був узятий до третього неба» (2 Кор. 12:2). Отож, існують як мінімум три різні неба. Схоже, що вони розділені чимось між собою, бо як інакше їх відрізнити? Якщо так, то яке небо ми бачимо кожного дня: перше, друге чи третє?
Учні. Перше; для нас перше, бо ми іншого не бачимо.
Учитель. Так, погоджуюсь. А де тоді друге небо? Або інакше: де кінець першого неба й початок другого?
Учні. Ми не знаємо. А про це написано в Біблії?
Учитель. Дещо написано. Ще раз уважно прочитаємо уривок Бут.1:7. Скільки тут описано вод?
Учні. Дві води: зверху тверді й знизу.
Учитель. Добре. З нижньою водою ми досить добре знайомі: це океани, моря, ріки, озера (вода в рідкому стані) і полярні шапки (вода у вигляді криги). Потім починається перше небо, яке закінчується другою водою, «що над твердю вона». Що це за вода, чи ми бачимо її? Чи належать до неї хмари і дощ? Читаємо в 17-му вірші про місцезнаходження новостворених Сонця й Місяця: «І Бог умістив їх на тверді небесній, щоб світили вони над землею…» Отож, і хмари, і дощ, який із них виливається, не належать до вод над твердю, бо розташовані нижче від Сонця й Місяця. Виходить, що наше перше небо включає в себе і космос з усіма зірками і галактиками. А там, де закінчується космос, і має бути вода над твердю. Ви коли-небудь чули про таке? А саме про це й написано 148-му Псалмі: «Хваліте Господа з небес, хваліте Його в висоті!.. Хваліте Його, сонце й місяцю, хваліте Його всі зорі ясні! Хваліте Його, небеса із небес, та води, що над небесами!» (Пс.148:1-4). А от вам і біблійна назва другого неба: небеса небес. За аналогією з назвами відділень у ковчезі завіту: святе і святе святих.
Запишіть: б) «Хваліте Його, сонце й місяцю, хваліте Його всі зорі ясні! Хваліте Його, небеса із небес, та води, що над небесами!» (Пс.148:1-4).
Що ж ми отримали? Щоб краще це зрозуміти, розглянемо малюнок.
На малюнку зображено три обмежені неба. Перше небо (або твердь, або космос разом із атмосферою Землі) обмежене зверху водою. Друге небо (або небеса небес) теж має межу. Про її існування знав ще цар Соломон: «Ось небо та небо небес не обіймають Тебе, — що ж тоді храм той, що я збудував?» (1 Цар. 8:27). Отже, яке б не було величезне друге небо, а й воно має певний розмір. Бо й воно належить до категорії Божого творіння, а все Його творіння обмежене.
Запишіть: в) «Ось небо та небо небес не обіймають Тебе, що ж тоді храм той, що я збудував?» (1 Цар. 8:27).
Те саме треба сказати й про розмір третього неба. Цікаво, що коли апостол Павло писав про третє небо, він обмовився про рай. Схоже, що це ще одна назва третього неба. А ще цей опис дивовижний тим, що людина без скафандра, без космічної ракети, можливо, навіть без власного тіла змогла побувати за межами космосу й неушкодженою повернутись назад! Які в Бога потужні й незбагненні для сучасної людини технології! Тож у нас є прекрасний взірець: якщо ми будемо жити так, як жив апостол Павло, то, можливо, і хтось із нас буде взятий до третього неба.
Отож, ми сьогодні порахували небеса й отримали біблійну космологічну модель Усесвіту. Багато вчених-креаціоністів займаються створенням такої моделі. Один із таких науковців доктор Рассел Хамфріс. Він теж порахував небеса і свої досить складні наукові розрахунки помістив у книгу «Зоряне світло і час. Поширення світла далеких зірок у молодому Всесвіті» (учитель показує книгу). Скільки тут цікавого!
На наступному занятті ми знову будемо рахувати: цього разу — зорі.
Наукова довідка
«Отож, порахуємо небеса. Якщо розпочати відлік від Землі, то першим небом буде міжзоряний простір, відомий також як твердь небесна, яку Бог створив у день Другий… Над першими небесами, за межами найвіддаленіших галактик, розміщена стіна звичайної води (товщина її невідома, а поверхня зараз, скоріше за все, є кригою). За зовнішньою поверхнею цих вод міститься простір, який я тут називаю другим небом, яке іменується також небесами небес, які Бог створив у день Перший. Про ці другі небеса ми знаємо зовсім мало — тільки те, що вони створені й скінченні… Десь за другими розміщені треті за рахунком небеса, про які ми знаємо ще менше. Можливо, саме там живе Бог. У будь-якому разі найпрямішою й найпростішою відповіддю на запитання: «Що розміщене за межами вод над нами?» — буде: «Другі небеса»[6].
[1] Продовження, попередні заняття див. «Слово вчителю» № 3/2016.
[2] Климишин І. А., Крячко І. П. Астрономія 11 клас. — К. : Знання України, 2003. — 157 с.
[3] Рассел Хамфрис Д. Звёздный свет и время. — Симферополь: ДИАЙПИ, 2009. — С. 62.
[4] Пришляк М. П. Астрономія 11 клас. — К. : Ранок». 2012. — 126 с.
[5] Деннис Петерсен. Ключи к тайнам творения. Дивные дела Божьи: руководство исследователя. — Симферополь : ДИАЙПИ, 2011. — 20 с.
[6] Хамфрис Д.Рассел. Звёздный свет и время. Распространение света далёких звёзд в молодой Вселенной. — Симферополь: ДИАЙПИ, 2009. — 59 с.