Адвент — 2023 (сценарій свята)

СВІЧКА НАДІЇ

Слайд «АДВЕНТ»

1. Пісня

СЛАЙД «НАДІЯ НАРОДЖУЄТЬСЯ»

2. Ведучий робить вступ, пояснює суть Адвенту.
3. Пісня різдвяна

ВІДЕО «РІЗДВЯНА ІСТОРІЯ»

Під інструментальний супровід звучить вірш:

Наче дивні зірки у застиглій тиші
Через сотні років і забутість віків
Нам освітять момент і закличуть в Адвент
Ці чотири свічі засвітились вночі.

Стелять ясним теплом, наче ангел крилом.
Світять впевнено нам і в душі роблять храм.
Вічнозелено там, де показують нам шлях до тихих ясел
Де вівця і осел, де притихлі поля, де Давида земля.

Там де золота блиск, там де цар має зиск.
Східний вітер подув, про Дитя хтось почув
І поспішно дари позбирали волхви.
І пішли де зоря, крізь піщані моря.

Вифлеєм, Вифлеєм, у душі тихий щем.
У пелюшках Дитя. Що за звістка свята?
То Дитя із Небес! Сталось чудо з чудес!
Скрізь любов і хвала! Сила Божа зійшла! (Віра Муляр)

СЛАЙД «НАДІЯ НАРОДЖУЄТЬСЯ»

Учасник 1. Псалом 39:2: «Непохитно надіюсь на Господа, і Він прихилився до мене, і благання моє Він почув».

В цей час Учасник 2 запалює свічку на сцені.

Учасник 1. Світ поляризується, негласно ділиться на два табори. Хтось грається в ігри з безжальними правилами і високими ставками, людське життя знецінюється. «Народи хвилюються і задумують марне…» – написано давно, але актуально зараз. Але у цій марноті нищаться долі, гинуть люди, немає місця милосердю. Коли підступає липкий туман безнадії, стрічка новин повна невтішних прогнозів і виникає питання: «Що буде далі?» «Що буде з нами?». Тоді я дивлюся на свічку Надії, що тепло і обнадійливо світить в книзі пророка Ісаї: «Бо Дитя народилося нам, даний нам Син і влада на раменах Його….»

Учасник 2. Син – це сила і пишність Батька, у Ньому сила продовження роду і спадкоємність.  Яку цінність і надію ми набуваємо приймаючи Сина! Божественна воля і повновладдя явилися у Ньому. Щоб не відбувалося на планеті Земля, все видиме для Божого ока, все підвладне Його руці. Псалом 2:6-12: «Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою. Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив. Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі! Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський… А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі: Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням! Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!»

Учасник 3. Сумніви…вагання….невпевненість. Як часто вони підступають до нас і бентежать наше серце. Який напрямок обрати? Як вчинити? Проявити милість чи суворість? Говорити чи змовчати? Проявити увагу чи бути байдужим? Вірити чи сумніватися? Ми вміємо легко роздавати поради іншим, але так часто відчуваємо невпевненість перед власним вибором. Коли я на роздоріжжі і вибір складний, тоді моя надія в словах: «Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть Ім’я Йому: Дивний порадник…»  Тоді я іду порадитися з Мудрістю, що існувала до початку часів, мудрістю, що заснувала світ. Прислухайся до голосу Ісуса і не помилишся!

Учасник 4. Втома і перевтома. Апатія і безсилля. Батарейка сіла, бак порожній, рух заблоковано.  Тіло втомлюється рухатися, голова думати, а серце відчувати. Вже немає сили, але марафон ще не завершився. Що ж робити: поставити життя на паузу? Опустити руки? Зовсім ні! Я дивлюся на свічку надії! «Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: «Дивний Порадник, Бог Сильний…!» Ісус дозволяє нам долучитися до Його сили і відпочити у Його присутності, щоб наповнитися нею! « Він змученому дає силу, а безсилому міць».

Учасник 5. Тривога стискає серце, хвилює дихання, захоплює в полон думки. Тривога про когось, про щось, або просто незрозуміла тривога. Вона не дає жити тепер, бо малює невтішні картини майбутнього. Підступна злодійка, викрадачка спокою! Разом зі страхом водить вона людей безводними пустелями, викрадаючи мир і сьогодення. Ми піддатливі їм, та вони не можуть втримати владу над нами. Світло Пророцтва, що вже відбулося, розсікає тривогу і страх гострим мечем істини, дарує надію на вільність. Вчора, сьогодні і завтра в руках Отця Вічності і Князя Миру. «Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру». Його турбота огортає і зігріває нас ясним теплом. Він завжди і всюди з нами:  « І ото Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку. Амінь»

СЛАЙД ІСАЇ 9:1

Учасник 6. « Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними!» Ісаї 9:1-2. Народження Ісуса Христа запалює наші серця надією! Ним ми спасаємося! З Ним живемо і очікуємо славної вічності!

Пісня.

СВІЧКА МИРУ

ВІДЕО “ЦІНА МИРУ” (Відео: Оксана Грицюк
Прочитання: Андрій Панчук, Настя Господарисько)

Через мінні поля, по дорогах смертельних,
Через втому і страх, через відчай і біль
Йде твій син, Україно, із Богом у серці,
Захищає свій край, здобуваючи мир.

За спокійні вечері і кАвові ранки,
За можливість співати різдвяні пісні,
І так вільно свій голос в суспільстві підняти,
Хтось на лінії фронту життям заплатив.

Мир – це цінність велика, яку відчуваєш
кожним рухом душі у горнилі війни.
Мир – не просто слова, бо його здобувають
у сміливих боях, у важкій боротьбі.

Ми сварилися з Богом, від саду Едему,
Ми уперто ходили на власні стежки,
Заблукали самі у безводній пустелі,
А Творця звинуватили, блудні сини…

Одягали вінець із колючого терну
І плювали у Світло із брудної тьми,
Ми зрубали чудові зелені дерева,
Щоб із них збити хрест для Царя всіх царів.

Заслужили прокляття і вічну погибіль
та Любов не здалася і стала у стрій,
і війну на хресті через кров припинила:
заплатила ціну, вмилостивила гнів.

Мир – це цінність велика, що скроплена кров’ю.
Нас Ісус через хрест із Отцем примирив.
Мир – не просто слова, і його здобуває той,
Хто вмер для гріха і для Бога ожив. (Віра Муляр)

Учасниця 1. Важко говорити про мир, коли війна розриває артерії нашої країни, а мужні захисники, ціною власного життя, накладають їй турнікети.
Учасниця 2. Ми, як християни, розуміємо, що коріння кожної ворожнечі заховане у бунті проти Творця, у спотвореному розумінні картини світу.
Учасниця 3. У темряві днів, коли відчай темною хвилею хоче накрити мене, моя душа зігрівається біля Вифлеємських ясел. Там народився Примиритель.

Запалює свічку.

Учасниця 4. Ісус щоденно воює за людську душу на мінних ворожих полях, витягує з-під обстрілів спокусника, вправно тампонує завдані ворогом рани. Його рука не вкоротшала, щоб допомагати, Його благодаті достатньо. Він знає, що таке бути пораненим за наш мир. Він став для нас миром.
Учасниця 1. Ісаї 53:5: «А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено».
Учасниця 2. Послання до римлян 5:1: «Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа, через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, що в ній стоїмо…»
Учасниця 3. Івана 14:27: «Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю!…Серце ваше нехай не тривожиься, ані не лякається!»
Учасниця 4. «Благодать вам та мир нехай примножаться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!» (2 Петра 1:2).

СВІЧКА РАДОСТІ

Пісня 1 «Хай не тривожиться душа»

Музичний гурт виконує пісню, а потім учасники гурту читають тексти про радість з Писання:

Ісаї 61:10: «Я радісно буду втішатися Господом, нехай звеселиться душа моя Богом моїм, бо Він зодягнув мене в шату спасіння, і в одежу праведности мене вбрав…»

Псалом 15:11: «Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою, завжди блаженство в правиці Твоїй!»

Івана 15:10-11: «Якщо будете ви зберігати Мої заповіді, то в любові Моїй перебуватимете, як і Я зберіг Заповіді Свого Отця, і перебуваю в любові Його. Це Я вам говорив, щоб радість Моя була в вас, і щоб повна була ваша радість!»

Пісня 2 «Маленьке місто Вифлеєм»

Гасне світло в залі і приглушується на сцені, щоб було добре видно слайди.

Читець1:
Подаруй мені радість, Ісусе, тоді, коли серце моє у смутку.
Втіш мене Своїми обітницями.
Засвіти Своїм лицем на холодні куточки моєї душі, де ховається страх, де причаївся невигойний біль, зігрій їх сонцем радості, розтопи маску байдужості.
Нехай радість від Твоєї присутності лікує рани самотності.
Дай зазвучати для Тебе, Могутній, звучною піснею, радісною піснею похвали.
Радію спасінням, яке приніс мені Ти через муки Голгофи! Радію, бо любов твоя милосердна і жертовна ради мене!
Радію, бо спадком дивним і нетлінним обдарував Ти мене, о Величний!
Тішуся присутністю Твоєю! Душа моя наповнюється відрадою коли чує Твій голос!

Читець2:
Приємність огортає мене коли спішу до дому Господнього, бо знаю, що там я побачу мою велику Божу родину!
Коли Слово Твоє відкривається мені – я втішаюся Духом Святим! Незбагненний,…мої сумніви тануть у Твоїй безкінечності. Обіцяний віддавна,…про тебе писали Пророки, про Тебе звіщали ангели, до Тебе бігли пастухи і мудреці йшли вклонитися Твоїй смиренній величі!
Тебе очікував праведний Симеон і ще горсточка праведних, що зберегли віру.
Ясла прихистили Того, Кому належало все. Вифлеєм став центром небесно-земної історіі.
І тепер ти дозволяєш мені стати частинкою вічної поеми в Тобі!
Так багато радості вогником благодаті засвітилось в мені на Різдво!
Пісня 3 «Прийдіть і поклоніться»

На сцену вибігають хлопчики. Вовтузяться, намагаючись вирвати з рук один в одного запальничку.
– Віддай запальничку! Чуєш, що кажу!
– Ні, я хочу запалити свічку радості!
– Поступися! Я цього дня чекав цілий рік!
– Ти думаєш я не чекав?!
На сцену поспішно виходять дівчатка.
Дівчинка 1:
– Хлопці, хлопці, не сваріться! Хіба ж можна з таким настроєм запалювати свічку радості?
Дівчинка 2:
– Це ж Адвент! А ви тут змагання влаштували!
Хлопчик 1:
– А ви чого сюди прийшли? Теж хочете свічку запалювати?
Дівчинка 3:
– Ні. Ми підготували вірш і хочемо його розказати. Послухаєте?
Хлопчик 2:
– Ну гаразд, давайте вже, розповідайте ваш вірш.
Дівчинка 1:
Лунає дзвін так чисто і святково!
Несе до серця радість і тепло.
Марія заспіває колискову
для Сина і Спасителя свого.
Дівчинка 2:
Ще мить і стане небо зовсім близько.
Почують клич різдвяний пастухи,
І поклонятись будуть низько-низько
Вельможні і натомлені волхви.
Дівчинка 3:
Засяє зірка досі невідома,
Висить як знак, для тих, хто на шляху
Щоб провести заблудлого додому,
Щоб розчавити голову гріху!
Дівчинка 4:
Лежить у яслах Немовля як агнець,
Великий Бог такий земний для нас.
Радійте, люди, шану віддавайте,
Прийшов Ісус і нас з тобою спас!
Хлопчик 1:
– Візьми, друже, запали свічку ти!
Хлопчик 2:
– Я не проти, щоб ти це зробив!
Хлопчик 1:
– А давай, щоб ніхто не образився, ми попросимо, щоб це зробив …я знаю, що він теж хотів!
Виходить хлопчик із залу і запалює свічку.
Діти співають пісню і розповідають слова:
Учасник 1:
Радість, розкажи нам, де ти мандрувала?
Де у цьому світі ти вже побувала?
Радість:
Я була повсюди, і мене приймають,
Люди у оселях радо зустрічають!
Там де я проходжу, квіти розквітають!
А туга і горе хутко утікають!

Та найбільшу радість принесла новина:
Народилась в яслах дивная дитина!
Це подія давня, та, однак, поважна
Зараз все розкажемо, слухайте уважно:
Учасник 2:
Вифлеємські землі, пастухи, отари,
Раптом розступило небо свої хмари!
І зʼявилась сила і потуга Божа,
Так, що затремтіла темрява ворожа!
Учасник 3:
Ангели звіщають: «В людях добра воля!»
Благодать лилася там посеред поля.
Мир зійшов на землю, Царство не від світу!
Ну скажіть, як можна нам не порадіти!?
Учасник 4:
До ясел ідемо! В тілі Син явився!
Щоб душею кожен з Богом примирився.
День такий чудовий! Радість скрізь панує.
Про Ісуса кожен серцем хай почує!

СВІЧКА ЛЮБОВІ

Ведучий говорить про те, що Божа любов до людства проявилася через Ісуса Христа, що ми протягом місяця мали час Адвенту і наближалися до Різдва, а сьогодні маємо засвітити останню свічку Любові і разом прославити Народженого Спасителя!

Пісня 1

Вимкнути світло в залі. Слайди на екрані і читання з залу.

1.Любов іде з нами по життю. Спочатку приймаюча любов мами дає дитині безпеку і впевненість, що вона потрібна в цьому світі.

Далі татова любов підхоплює і відкриває перед маленькими ніжками двері у великий незвіданий світ.

2.Дружня любов дає підтримку і синергію.

Вірність, відданість і ніжність подружньої любові створює простір безпеки, турботи, надійності.

3.Братня любов – готова прийти на допомогу, підтримати, подати руку у скруті, порадіти твоїм успіхам.

Любов до справи – це завжди розвиток, якість, формування традицій та схвалення інновацій.

1.Наш світ існує завдяки любові. Вона відображається у характері чеснотної людини:

Любов терпляча, добра, не заздрісна, не хвалькувата, не пихата. Вона не поводиться непристойно, не егоїстична, не скора на гнів, не злопам’ятна. Любов ніколи не радіє злу, але радіє правді.

2. Любов завжди терпить, завжди вірить, завжди сподівається, завжди стійка. Дар пророцтва, дар мов, дар знання — усе це зникне, але любов ніколи не скінчиться.

Хтось в цей час виходить запалювати свічку Любові.

3.Нехай світло любові заповнює простір нашого життя, вогник любові робить наші помисли чистими, а добрі діла безкорисними для Божої слави. Вифлеємське світло має світити не лише в грудні, але й протягом року.

Пісня 2

Іде відеоряд із словами і музикою.

1.Видатна подія, що дала старт новому літочисленню! 400 років Божого мовчання завершено! Небо голосно озвалося рядом надзвичайних подій: Непорочне зачаття! Явлення анголів! Астрономічний прояв – поява дивної зірки!

2. Земля відгукнулася, але так по – різному: Марія і Йосип – довірою і покорою. Ірод – несамовитою ненавистю, що ознаменувалася дітовбивством! Пастухи  – прекрасні у своїй простоті: народився цар, отже треба вклонитися. Волхви принесли символічні подарунки, що підкреслили царське походження Ісуса, його місію первосвященника, та жертовну посвяту людям, аж до смерті.

3. Землі був явлений Спаситель! Велична любов Бога знайшла втілення! Руки Ісуса доторкнулися до багатьох тіл, Його проникливе слово торкнулося і торкається багатьох душ!

4. Христос став людиною. Він став живим виконанням давніх пророкувань. Первосвященник досконалий, що дав нам можливість відновити комунікацію з Отцем Небесним.
5. Завдяки приходу і смерті Христа ми маємо прощення гріхів, спасіння душі, усиновлення. Він поніс наше покарання за гріхи. Переміг смерть і тепер по правиці Отця є нашим Заступником!

6. Зовнішні обставини можуть випробовувати нашу віру, але вони не здатні нас відлучити від величної, огортаючої любові Ісуса! На Різдво народилася Любов, що ніколи не перестає!

Запалюють Різдвяну свічку.

7. Яскраве світло Різдвяної свічки горить через віки і благовістить нам радість велику! Звіщає про мир, до якого може долучитися кожен по добрій волі! Ця надія, мов якір міцний і безпечний. Вона проникає до Святого Святих за завісу! Любов же є повнотою, що перевищує усяке знання! Отак Бог виявив до нас любов Свою: Він послав Свого єдиного Сина у світ, щоб через Нього ми дістали життя!

Вмикається світло в залі.

Пісня 3 

Сьогодні прекрасний день, ми запалили символічну свічку Любові і розпочали святкувати величний день Різдва. Але для нас це свято приправлене полином. Ми розуміємо, що багато українців цей день не можуть святкувати з родиною. Не маємо права забути про військовополоненних, поранених, тих, хто боронить нас на передовій і пильнує повітряний простір. Тому вислухавши поезію ми будемо молитися про них, а також про команду братів, які поїхали їх провідати.

Різдвяні нариси

Різдво Христа. Війна. Холодне небо.
У яслах Бог. У небі хор і дрон.
Декор. Окоп. На серці щемно-щемно.
Верблюд. Мудрець. Зірки посеред крон.

Реальність поміщає різні речі:
Війна і свято. Поряд ходить смерть.
Життя бере своє і через плечі
летить рюкзак, хтось йде у коловерть.

Ягня і лев. Могутність і смирення.
Дари волхвів та Ірод у злобі.
Картини пролітають сьогодення.
Не покидають друзів у біді.

Наш фронт душі натягнуто струною
Під свист спокус триває бій зі злом
Цей діалог між Богом і тобою,
У Нього перемога над гріхом.

Різдво душі – це духа воскресіння!
Різдвяні дзвони на спасіння нам.
Ісус Христос – Помазаний Месія
Очистить серце і відновить храм.

Різдво для нас це вістка про надію.
Горить свіча Любові у вінку
А поряд мир, чи навіть просто мрія
І радість, що розсвітлює пітьму!

Пісня 4