Небеса прекрасні

Багато людей постійно подорожують по світу, щоб побачити його красу, яку створили Бог та людина. Бажання милуватися та пізнавати нове є прекрасним. Але паралельно з пізнанням земного, людина може пізнавати віч­не, небесне, яке набагато красивіше за видимий Усесвіт. Ось Небеса, якими їх бачив у видінні апостол Іван: «І бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було. І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як невіста, прикрашена для чоловіка свого. І почув я гучний голос із престолу, який кликав: Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними, і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерті. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося! І сказав Той, Хто сидить на престолі: Ось нове все творю! І говорить: Напиши, що слова ці правдиві та вірні!» (Об. 21:1–5).

«Якщо я знаходжу в собі бажання, яке ніщо у світі не може задовольнити, це можна пояснити тим, що я створений для іншого світу» (Клайв Льюїс).

1. Небеса нові
   Усе, що Бог творить попереду, краще за те, що вже було: «І бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було. І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як наречена, прикрашена для чоловіка свого» (Об. 21:1-2). Тільки людина, творячи нове, може зробити його гіршим за старе. Бог коли творить нове, то тільки з однією метою — зробити його кращим, ніж те, що вже було.
   Чим буде відрізнятися новий світ від сьогоднішнього?
   Нова земля
   Нова земля буде значно досконаліша, ніж ця, на якій ми зараз живемо. Наша земля теж була прекрасна до гріхопадіння. Вона додавала людині сил, коли та її обробляла. На землі не було бур’янів, вона родила плоди цілорічно завдяки парниковим умовам: «І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю… І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла. І річка з Едену виходить, щоб поїти рай» (Бут. 2:6, 9–10). Гріх, який робить людина, спотворює нашу землю, яку Бог змушений буде знищити: «День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять…» (2 Петр. 3:10). Відчаю немає для тих, хто вірить у Бога й у те, що Він створить нову, набагато прекраснішу землю.
   Нове небо
   Астрономи не можуть намилуватися Всесвітом, який спостерігають, він направду прекрасний. Але Творець Усесвіту запевняє нас, що створить нове небо, яке буде набагато прекрасніше за те, яке ми нині спостерігаємо. Перші християни дуже втішалися новим небом, ось що про це пише один історик: «Малюнки на стінах катакомб зображують небо з прекрасними ландшафтами, дітьми, які граються, і дорослими, які бенкетують».
   Новий Єрусалим
   Кожна свідома людина мріє відвідати місто Єрусалим, побувати в тих місцях, де наш Господь Ісус Христос здійснив спасіння людства. Це місто, яке за рік відві­дують мільйони людей, абсолютно незрівнянне з тим Новим Єрусалимом, який створить Господь: «І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як наречена, прикрашена для чоловіка свого». Прекрасне порівняння! Молода готується дуже скрупульозно й витрачає на це чимало часу й зусиль. Можна лише уявити, наскільки прекраснішим створив Господь Новий Єрусалим для Своєї нареченої Церкви.

«Хороше залишається з нами, краще чекає попереду» (Ренді Елкорн).

2. Небеса — це оселя Бога
   Гріх Адама призвів до втрати стосунків із Богом. Людина була вигнана з Еденського саду, а отже, втратила безпосереднє спілкування з Богом. Протягом 6 тисяч років людство прагне повернути свою спільноту з Богом, тому що Бог створив її для того, щоб вона приносила Йому славу: «І кожного, хто тільки зветься Іменням Моїм, і кого Я на славу Свою був створив, кого вформував та кого Я вчинив» (Іс. 43:7). Лише в Ісу­сі Христі стало можливим відновлення стосунків із Творцем. Він примирив людей із Богом і пообіцяв забрати їх зі Собою на Небеса: «А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви» (Ів. 14:3).
   Відроджену людину очікує в Небесах щось по-особливому прекрасне, вона буде перебувати всю віч­ність у присутності Бога: «Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними» (Об. 21:3). Це не просто спілкування з Богом через Біблію чи молитву, як із людиною телефоном. Це спілкування віч-на-віч усю вічність. Це мрія кожної відродженої людини, яку вона плекає протягом усього свого земного життя. Вона набагато більша за мрію маленькою дитини побути в присутності батьків, чи мрію голодної людини насититися.
   Оселя Бога з людьми матиме індивідуальне місце для кожного. Творець знає особливості кожної людини, тому Він створив там оселі кожному індивідуально, врахувавши всі особливості нас із вами: «Господь знає тих, хто Його» (2 Тим. 2:19). Уже тепер насолоджуймося блаженством Неба, яке очікує нас у вічності в присутності Бога.

«Я радше хотів би бути в пеклі з Христом, аніж на Небі без Нього» (Мартін Лютер).

3. У Небесах є вічні блага
   У Небесах усе буде зодягнене в Божу славу, навіть сама природа. Там будуть вічні блага, які ніколи не закінчаться. Ми почнемо ними користуватися з першого дня нашої присутності на Небесах і будемо це робити протягом усієї вічності. Бог через апостола Івана відкриває нам трошки цих благ.
   Ріка живої води
   У Небесах буде ріка живої води (Об. 21:6, 22:1). У нас на землі немає жодного напою, який би повністю й назавжди втамував нашу спрагу. На Небесах буде жива вода. У спеку Ісус сидів біля колодязя й, коли побачив жінку, то попросив напитися, а на заміну пообіцяв їй дати живої води: «Надходить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: Дай напитись Мені! Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити поживи. Тоді каже Йому самарянка: Як же Ти, юдеянин бувши, та просиш напитись від мене, самарянки? Бо юдеї не сходяться із самарянами. Ісус відповів і промовив до неї: Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: Дай напитись Мені, ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води. Каже жінка до Нього: І черпака в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, звідки ж маєш Ти воду живу? Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його? Ісус відповів і сказав їй: Кожен, хто воду цю п’є, буде прагнути знову. А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне» (Ів. 4:7-14). Ісус залишив для нас рецепт того, як потрапити на Небо. Якщо людина на землі читатиме й виконуватиме Слово Боже, яке є живою водою, то вона відродиться й потрапить на Небо, де буде вічно насолоджуватися живою водою.
   Дерево життя
   У Небесах буде дерево життя (Об. 22:2), яке було в земному раю. Якби людина їла в раю з дерева життя, а не з дерева пізнання добра і зла, то жила б вічно на землі. Вона втратила цю можливість через гріх. Бог дуже любить людину, тому дав їй другий шанс, але ним можна буде скористатися вже на Небесах. Ці прекрасні дерева даватимуть плоди кожного місяця, і вони будуть оздоровлювати народи.
   Відсутність зла
   «І жодного прокляття більше не буде» (Об. 22:3). Якби Біблія більше нічого не говорила про життя на вічному небі й новій землі, із цих слів ми могли б почерпнути велику кількість інформації. Життя на Небесах буде прекрасне тим, що там не буде зла: «І моря вже не було… І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерті. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» (Об. 21:1, 4). У вічності не буде того, чого людина найбільше боїться на землі: смерті, сліз, смутку, крику, болю, проклять. Усе Боже творіння, яке буде на Небесах, приноситиме нам тільки радість.

Боже ім’я
Ще одне блаженство (щастя) очікує на відроджених людей у Небесах — це нове Боже ім’я: «І побачать лице Його, а Ймення Його на їхніх чолах» (Об. 22:4). Бог дасть кожному Своє ім’я, яке буде прекрасніше від усіх імен на землі. Мені надзвичайно подобається, коли до мене звертаються «Любчик». Але Боже ім’я, яким мене нарече Ісус, буде набагато прекрасніше!
Вічне світло
«А ночі вже більше не буде, і не буде потреби в світлі світильника, ані в світлі сонця, бо освітлює їх Господь, Бог, а вони царюватимуть вічні віки» (Об. 22:5). Вічне світло, яким буде Сам Бог. Воно не палить, не спопеляє й не ховається за хмари. Воно буде просвітлювати нас наскрізь. Для того щоб перебувати на Небесах у присутності Світла, необхідно вже на землі дозволити Світлу просвітити нас: «І життя було в Нім, а життя було Світлом людей. А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його… Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну людину, що приходить на світ» (Ів. 1:4–5, 9). Жити у світлі — це бути повністю відкритими перед Ісусом Христом, визнавати всі свої провини, про які говорить нам наша совість і Святе Писання. Ходити в світлі — це постійно перебувати в Слові Божому: читати, вивчати напам’ять, досліджувати й практикувати.

4. Небеса прекрасно облаштовані
   Якщо ми запитуємо людину, якої моделі її автомобіль, і не запитуємо, яка там комплектація, то ми мало знаємося на сучасних автомобілях. Про облаштування Небес можна сказати земним терміном так: там повна комплектація.
   Грандіозна архітектура
   У Небесах усе створено з найкращого матеріалу: «І заніс мене духом на гору велику й високу, і місто велике мені показав, святий Єрусалим, що сходив із неба від Бога. Славу Божу він має. А світлість його подібна до каменя дорогоцінного, як каменя ясписа, що блищить, як кришталь. Мур воно мало великий і високий, мало дванадцять брам, а на брамах дванадцять Анголів та ймення написані, а вони імення дванадцятьох племен синів Ізраїля… І міський мур мав дванадцять підвалин, а на них дванадцять імен дванадцяти апостолів Агнця. А той, хто зо мною говорив, мав міру, золоту тростину, щоб зміряти місто, і брами його і його мур. А місто чотирикутнє, а довжина його така, як і ширина. І він зміряв місто тростиною на дванадцять тисяч стадій; довжина, і ширина, і вишина його рівні. І зміряв він мура його на сто сорок чотири лікті міри людської, яка й міра Ангола. Його мур був збудований з яспису, а місто було щире золото, подібне до чистого скла. Підвалини муру міського прикрашені були всяким дорогоцінним камінням. Перша підвалина яспис, друга сапфір, третя халкидон, четверта смарагд, п’ята сардонікс, шоста сардій, сьома хризоліт, восьма берил, дев’ята топаз, десята хрисопрас, одинадцята якинт, дванадцята аметист. А дванадцять брам то дванадцять перлин, і кожна брама зокрема була з однієї перлини. А вулиці міста щире золото, прозорі, як скло» (Об. 21:10–21).
   Досконалий храм
   «А храму не бачив я в ньому, бо Господь, Бог Вседержитель то йому храм і Агнець» (Об. 21:22). Господь Бог Уседержитель є храмом! Усі сучасні села й міста прикрашають храми різних конфесій. Головні пам’ятки, які завжди показують екскурсоводи, — це храми. Біблія говорить, що в раю Бог жив серед людей і їм не потрібний був храм. Вони розмовляли з Ним повсюди й постійно. Потім Соломон побудував перший храм. І для того, щоб поклонитися Богові, людина йшла в Єрусалим. У Новому Завіті Бог говорить, що людина є храмом, у якому живе Дух Святий: «Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої?» (1 Кор. 6:19). Ми можемо поклонятися Богові на кожному місці, якщо живемо в Дусі. А в Небесах храмом буде Сам Бог. Це означає, що ми постійно будемо перебувати в стані поклоніння Господу.
   Найкраще освітлення
   Зараз надзвичайно модно мати багато освітлення. Його роблять дуже різноманітним. Але на землі нікому не вдасться перевершити освітлення Неба. Там буде найпрекрасніше освітлення, слава Божа буде освітлювати: «І місто не має потреби ні в сонці, ні в місяці, щоб у ньому світили, слава бо Божа його освітила, а світильник для нього Агнець» (Об. 21:23).
   Людям залишається отримати приписку в Небесах, тим, хто її ще не отримав: «І не ввійде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидоту й неправду, але тільки ті, хто записаний у книзі життя Агнця» (Об. 21:27). Тим же, хто прописаний, бажаю прагнути в Небеса всім своїм серцем, душею і тілом, бо «це оселя Бога з людьми» (Об. 21:3).

Любомир Турчак
сімейний психолог-консультант, пастор євангельської церкви «Дім Божий» м. Рівне