«…любов проганяє страх…» (1 Ів. 4:18)
Мені дуже хочеться вірити, що ви отримали велике задоволення від праці над чеснотою організований. У вас є великі перемоги над собою, ви почали робити набагато більше корисних справ, ніж раніше. Перемагати в собі ті речі, які заважають нам і тим, кого ми любимо, — це робити подарунок для себе й тих, кому ми дорогі. Тож продовжимо наше вдосконалення, роблячи тим самим своє життя й життя інших прекраснішим.
У наступних числах журналу ми навчимося бути люблячими та слухняними. Це дві чесноти, які вкрай необхідні в шлюбному житті, а також у всіх стосунках, які існують між людьми. Пориньмо в цю прекрасну подорож і отримаймо більше насолоди від нашого життя.
Люблячий — здатний давати, не чекаючи нічого взамін. Добровільний вибір та виконання того, що служить найкращим чином для блага тих, кого ми любимо. Протилежною якістю люблячого є егоїзм. Егоїстичність — себелюбство, байдужість до людей, нехтування суспільними інтересами задля особистих. Егоїстичні люди йдуть до своєї мети по головах інших, не зважаючи ні на що. Людина, яка думає тільки про себе, може побудувати блискучу кар’єру, але навряд чи зможе знайти своє гідне місце в суспільстві. Швидше за все, вона буде приречена на самотність чи оточена людьми, які не мають нічого спільного з поняттям дружба.
1. ІСУС — приклад любові
Взірцем любові на землі був Ісус Христос. Краще за Нього ніхто ніколи не любив. І ми маємо всі можливості повчитися від Нього, як потрібно любити. Бог залишив для нас цю можливість, описавши це у Своєму Слові.
Жертва заради спасіння людей
«Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16).
В Едемському саду дияволові вдалося обманути Адама та Єву. Вони послухали його, тим самим пішли проти Бога, за що мали отримати покарання в майбутньому. Це покарання полягало в тому, щоб перебувати всю вічність у пеклі. Як наслідок, усі люди почали народжуватися зі схильністю вибирати те, що вибрали їхні предки. Тому всіх людей чекало у вічності пекло.
Ісус Христос залишив Небо, славу Небесного Батька, поклоніння всіх небожителів і прийшов на землю, щоб урятувати нас від цієї жахливої участі. Він став жертвою заради нас. Пішов на страждання й смерть, та смерть Його не втримала — і Він воскрес. Це була і є Його велика любов до нас. Тепер кожній людині, яка повірила в те, що зробив Ісус, не потрібно після смерті йти в пекло. Усі, хто повірив і прийняв жертву Ісуса, будуть із Ним у раю. Так сталося з розбійником, який повірив в Ісуса на хресті й отримав запевнення, що буде з Ним у раю.
Ми всі робимо погані вчинки, які тягнуть за собою наступні погані вчинки. І для того щоб розірвати цей ланцюжок, потрібно, щоб хтось проявив свою безкорисну любов і підставив своє плече. Наведу такий життєвий приклад. Одному чоловікові на роботі стало зле, його забрала швидка в лікарню. Він був завскладом і не зачинив склади. Його співпрацівники виявилися непорядними людьми й винесли зі складу товарів на велику суму. Коли він дізнався про це, то сильно зажурився і з безвиході запив. Через це дружина вигнала його з дому. Коли його друг дізнався про ці справи, то дав йому необхідні гроші. Він перестав уживати спиртне, повернувся до сім’ї й продовжив повноцінне життя.
Любов до грішних
«А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками» (Рим. 5:8).
Щодо любові, то Біблія описує три категорії людей: коли їх люблять, то вони не люблять; коли їх люблять, то вони також люблять; коли їх не люблять, то вони люблять. До якої із тих трьох категорій належите ви? Ісус показав приклад, як любити тоді, коли вас не люблять. Слово Боже говорить про те, що Ісус полюбив і постраждав за нас, коли ми були грішними. Іншими словами, ми не заслужили на те, щоб нас любили. Нас потрібно було покарати, а Ісус полюбив нас у той час. Він дав нам бонуси наперед.
Ми повинні озброїтись цією істиною, щоб почати давати людям бонуси наперед, очікуючи, що настане момент у їхньому житті й вони обов’язково зміняться. Ми не можемо їм дорікати, а тільки терпеливо чекати, виявляючи їм свою любов раз за разом. Одна жінка вирішила розлучитися, бо чоловік почав їй зраджувати. Чоловік просив пробачення й обіцяв, що зміниться. Дружина готова була дати шанс, але якщо вона побачить, що він змінився. Я сказав цій жінці, що він ніколи не зміниться, якщо вона прямо зараз не почне з ним жити й допомагати йому змінитися. Вона згодилася, і тепер вони прекрасно живуть.
Полюбив людей до кінця
«Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх» (Ів. 13:1).
Двоє закоханих людей до одруження готові перевернути гори одне для одного. Та після весілля вони часто починають накладати умови на свою любов. Дружина вимагає від чоловіка любові й лише взамін готова йому коритися. Чоловік вимагає покори, а тільки тоді навзаєм готовий любити. Чекають, хто зробить крок перший. Не дочекавшись правильних кроків із боку свого партнера, починають жити кожен своїм життям.
Ісус приймав людей, не виставляючи їм умов. Він виявляв любов, не зважаючи на їхні вчинки. І Біблія сповнена таких прикладів, які показував Христос. Біля купальні сидів хворий чоловік, якого Ісус запитав, чи хоче він бути здоровим. Цей чоловік почав виказувати своє незадоволення тим, що немає людини, яка змогла б йому допомогти. Ісус, замість того, щоб поставити його на місце, каже йому: «Будь здоровий».
Тож будемо вчитися від Ісуса любити людей такими, як вони є. Нам дуже не хочеться, щоб люди вказували, якими ми маємо бути. Так само й людям не хочеться, щоб їм указували на їхні помилки. Христос проявляв Свою любов і вірив, що вона буде змінювати людей. Це ми бачимо в історії з десятьма прокаженими. Вони пішли від Ісуса, коли Він за них помолився. Дорогою побачили, що зцілилися. Дев’ять егоїстів пішли до своїх домівок і лише один повернувся, щоб подякувати. Коли ми любитимемо людей такими, як вони є, люди змінюватимуться, а від цього змінюватиметься світ, який нас оточує.
2. Біблійні принципи
Любити Бога
«Він же промовив йому: “Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою”» (Мт. 22:37).
Для того щоб навчитися любити людей, нам необхідно навчитися любити Бога. Люди сьогодні готові віддавати великі гроші за журнали, навчання, тренінги, щоб мати любов, утім так її й не отримують. Вони не розуміють головного: любов людині дає Бог, коли ми Його любимо. Ісуса потрібно полюбити всім розумом. Це означає, що всі наші думки мають бути про Нього й від Нього. Наповнивши свій розум Богом, ми відчуємо, як наше серце (сутність, бажання) стають схожими на серце Ісуса Христа. Як наслідок, усі наші вчинки будуть схожими на вчинки Ісуса.
Любити Бога — це означає, що завжди на першому місці Він. Це буде викликати в нас бажання розпочинати день із читання Його Слова. Нашими першими думками після того, як ми прокинемось, будуть думки про Творця нашого життя. Перевагою наших учинків буде бажання догодити Богові, а не людям. Нам захочеться виконувати Його Заповіді безкомпромісно.
Любити ближнього
«…Любити свого ближнього, як самого себе, це важливіше за всі цілопалення й жертви!» (Мк. 12:33).
Після того як людина навчиться любити Бога, у неї з’явиться велике бажання любити людей. Люблячи людей, ми робимо своє земне життя повноцінним і щасливим. Нічого так не радує людину, як віддавати всього себе заради щастя інших.
Бог закликає нас, щоб ми любили людей так, як ми любимо себе. Він не просить від нас більшого. У Слові Божому сказано чинити з людьми так, як би ти хотів, щоб вони чинили з тобою. Не люблячи інших, ми обділяємо себе їхньою любов’ю, бо такий Божий принцип. Люби людей настільки сильно, наскільки ти хочеш, щоб вони любили тебе.
Любити ближнього — це покривати гріхи, які вони роблять (1 Петр. 4:8): «Найперше майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів!» Даючи людині шанс виправитись після помилки, сказати добре слово, коли нам зробили зле, підставити плече тоді, коли по-людськи потрібно було прогнати — це і є покривати гріхи ближнього. Так поводячись із людьми, ми збиваємо їх із пантелику й розтоплюємо їхні жорстокі й черстві серця.
Ще одним важливим кроком любові є те, щоб ставити потреби інших людей вище за власні й намагатися насамперед задовольнити саме їх.
Любити ворогів
«А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує, щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних» (Мт. 5:44-45).
Найважче завдання, яке Бог ставить перед людьми — це любити своїх ворогів. І якщо подивитися на земне життя Ісуса, то ми це бачимо повсюди. Юда, один із учнів Ісуса, крав гроші, які їм жертвували на прожиття, продав Його за 30 срібних монет, а Ісус дозволив йому поцілувати Його.
Декілька порад, які залишив для нас Ісус стосовно ворогів. «Благословляти тих, хто проклинає». Нам бажають поганого, обзивають нецензурними словами, а ми, зі свого боку, бажаємо, щоб Бог цю людину благословив. Так чинив Ісус, так робили Його учні.
Наступне, до чого закликає нас Ісус стосовно наших ворогів, — це творити добро тим, хто нас ненавидить. Ось життєвий приклад. Через непорозуміння з начальником працівник змушений був змінити місце роботи. Після цього начальник почав зводити наклепи на свого колишнього працівника, спілкуючись з його клієнтами. А той, навпаки, почав направляти клієнтів до нього за товаром. Минуло трохи часу. Коли ці люди зустрілися, начальник почувався ніяково й урешті попросив пробачення за свою поведінку.
І ще одне, що Ісус нас просить робити нашим ворогам, так це молитися про них. Той, хто практикував це, може засвідчити, що молитва — це потужний інструмент, який може змінити нашого ворога й навіть перетворити його на друга. Якщо у вашому житті є така людина, почніть молитися про неї!
Любов — це жертва
«Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується» (1 Кор. 13:4-8).
Люди закохуються, одружуються, а пізніше розчаровуються й починають вірити, що справжньої любові не існує. Диявол викривив у людей розуміння любові. Він нав’язав думку, що любов — це коли тебе роблять щасливим. Біблійне розуміння любові — це коли людина робить щасливою іншу людину. Тобто, любов це не щось отримувати, а віддавати найкраще для того, кого любиш. Писання говорить: «Блаженніше давати, ніж брати!» (Дії 20:35). Ми завжди отримуємо більшу радість, коли щось даємо, ніж тоді, коли щось отримуємо.
В основі розуміння любові лежить слово жертва того, хто любить. Невідомий автор сказав: «Любити — це давати людині те, що їй дуже потрібно, тоді коли вона найменше на це заслуговує». Любов завжди шукає можливості творити добро тому, кого вона любить. Якщо ми матимемо таке розуміння любові, то Біблія нам обіцяє, що така любов ніколи не перестає. Така любов зможе любити навіть тоді, коли вона не має нічого подібного стосовно себе.
Примножувати любов
«Бога не бачив ніколи ніхто. Коли один одного любимо, то Бог в нас пробуває, а любов Його в нас удосконалилась» (1 Ів. 4:12).
Любов не може залишатися на одному рівні. Вона може зростати або маліти, і це залежить від тих учинків, які ми здійснюємо. Для того щоб наша любов посилювалась, необхідно усвідомити наступне.
Любов — це пізнання Бога
Я можу пізнати, що таке любов, зі Слова Божого. Вона раціональна. Я можу розуміти й примножувати знання про любов протягом усього свого життя. Можливо, ви не думали про Біблію в такому аспекті, але вся Біблія є історією про любов, у якої є чого повчитися. Це історія незмінної Божої любові до невірного людства. Протягом усієї Біблії ми бачимо, як Бог доглядає, годує, піклується про людей, яких Він любить. Завжди намагається залучити до Себе дорослих і дітей: «Здалеку з’явився мені Господь і сказав: “Любов’ю вічною Я полюбив тебе, тому милість тобі виявляю”» (Єр. 31:3).
Старий Завіт говорить про взаємовідносини між Богом Яхве та євреями, як про любов чоловіка до своєї зрадливої дружини, що прагне повернути її, незважаючи на минуле. У Новому Завіті це об’явлення розширюється, щоб показати чудову картину Божої любові до всіх людей. Любові безмежної, виявленої в здійсненні остаточної Божої жертви для того, щоб оточити нас Своїм вічним піклуванням. Ми бачимо Бога в Особі Ісуса, що втілився в Людину, готового піти на смерть для того, щоб спасти тих, кого Він любить.
Зростання в любові одне до одного можна порівняти з рівностороннім трикутником, на вершині якого Бог. Чим ближче чоловік і дружина до Бога, тим ближче вони одне до одного.
Якби нам потрібно було підсумовувати все, що ми можемо пізнати про любов за допомогою вивчення Божих справ, зроблених для людей, про які оповідає Писання, то можна було б сказати просто: «Любити — означає завжди робити все найкраще для того, кого любиш». Тому нам не варто бути необізнаними в понятті про любов. Ми можемо вивчити це поняття зі Слова Божого — єдиного повністю достовірного джерела інформації.
Любов — це мистецтво
Цей принцип виправляє загальне помилкове поняття про любов, що переважає особливо серед підлітків, які думають, що любов — це найлегша для пояснення й найпростіша у світі річ. Любити легко, для цього не потрібно ні міркувань, ні старань. Інакше кажучи, немає необхідності вчитися любити й навіть думати про це. Потрібно діяти так, як підказують обставини.
Насправді, любов дорого дістається. Вона багато жадає від люблячого навіть тоді, коли її прояв дає досконалу радість. Якщо ви діятимете відповідно до обставин, то майже завжди будете помилятися. Любов — це мистецтво, котрого потрібно навчитися, і дисципліна, котрої потрібно дотримуватися.
Як же цього вчитися? У Біблії є прямі настанови щодо мистецтва любові в подружжі, а також дошлюбного життя, зокрема в Книзі Пісня над піснями Соломона. Ми можемо навчатися цього на різноманітних біблійних семінарах і курсах із цієї тематики. Таке навчання й нагадування постійно потрібне тим, хто одружений. Людина, яка перестає вчитися, починає деградувати.
Любов — це вибір
Важливо зрозуміти вищевказаний принцип у світлі атак світської пропаганди, що наполягає на тому, що любов — це почуття, яке не піддається контролю. Мовляв, любов прилітає й відлітає, як бездомний горобець, сідаючи там, де його не просять, і відлітає тоді, коли йому заманеться. Більшість сюжетів кінокартин або телевізійних драм, що показують, як юнак зустрічає дівчину, як дівчина розлучається з юнаком або як чоловік розлучається з дружиною, засновані на передумові, що любов є випадковим почуттям. Буває так, що почуття любові взагалі не з’являється. Або ж, коли воно якось виникне, а потім зникне, то не можна нічого зробити, щоб повернути його назад.
Але істина полягає в тому, що любов — це діяльна сила, контрольована волею людини. Ви не є «просто рабом любові», як співається в одній пісеньці. Якщо ви християнин, у серце якого вилилася Божа любов, то можете прийняти рішення любити своїм розумом. Ви можете відновити любов у своєму шлюбі; ви можете протистояти недобрим почуттям, які приходять, щоб вони не поневолювали вас.
Вибір щодо шлюбного партнера потрібно робити все життя, а не лише перед одруженням. Диявол пропонуватиме чоловікам дивитися на інших, привабливіших жінок. Який вибір ми зробимо? Нам необхідно щодня робити вибір на користь своєї шлюбної половини. Якщо я помічатиму й акцентуватиму увагу лише на хорошому своєї половини, то зі мною житиме принцеса. А якщо робитиму навпаки, то зі мною житиме баба яга. І все залежить від мене, який вибір я роблю кожного дня.
Одного разу після конференції на сімейну тематику до мене підійшов хлопчина років чотирнадцяти. Він розказав, що закохався в дівчину, яка набагато старша за нього, що дуже тяжко страждає й хоче бути з нею. Я порадив йому перестати про неї думати, намагатися не бувати в тих місцях, де буває вона, зайнятися корисною справою з удосконалення себе. Через два тижні він зателефонував мені й подякував за те, що я допоміг йому. А я ще раз переконався, що ми любимо тих, на користь кого зробили свій вибір. І чим серйозніший вибір ми зробили, тим сильніші почуття нас відвідали.
Любов — це зусилля
Нескінченний потік реклами спрямований на те, щоб навчити людей, як стати привабливими. Для цього потрібно підібрати правильну зубну пасту, парфуми, креми, шампуні, дезодоранти тощо. Фактично, є список речей, які майже гарантують залучення потенційних коханців, що без кінця стукатимуть до вас у двері, або постійно зупинятимуть на вулиці. Наше суспільство, кероване засобами масової інформації, вимірює привабливість трьома мірилами: популярністю в суспільстві, сексуальною привабливістю, використанням «правильних» продуктів.
Слово Боже розкриває справжній секрет, як бути привабливим і бажаним у шлюбі. Секрет полягає в тому, щоб самому вміти любити, замість того щоб докладати всіх зусиль, щоб бути любимим. Один чоловік шукав собі ідеальну дружину. На своє запитання, як знайти ідеальну дружину, отримав відповідь: «Коли ти станеш ідеальним чоловіком, тільки тоді знайдеш ідеальну дружину». Для того щоб стати ідеальним партнером для когось, необхідно докласти багато зусиль, щоб самому бути таким, а це значить — змінюватись в образ Ісуса Христа, уподібнюватися Йому.
Любов — це дати людині те, у чому вона має найбільшу потребу, тоді, коли вона найменше на те заслуговує. І це досягається через великі зусилля, докладені для того, щоб служити своєму партнерові. Царство Боже зусиллями береться, а диявол нав’язує думку, що почуттями. Якщо ми перестаємо тиснути на педаль газу в автомобілі, він відразу перестає їхати. Любов процвітає пропорційно прикладеним зусиллям для служіння своєму партнерові.
Можна збудити любов, мудро проявляючи її першим.
Любомир Турчак, директор Рівненського біблійного інституту, пастор церкви ЄХБ «Благодать», м. Рівне