Першого липня цього року набрав чинності новий Закон України «Про вищу освіту»[1], який має понад 100 сторінок. Урядовці й освітяни сподіваються, що він справді допоможе здійснити перехід вищої освіти від радянської до іншої, європейської реальності: забезпечить автономію університетів, зробить прозорішою сферу фінансування вузів і призначення на посади їх ректорів, працюватиме на подолання плагіату тощо.
Є в новому Законі й положення, яке становить особливий інтерес для нашої читацької аудиторії. Так, у ХV розділі вперше за останні десятиріччя з’явилася згадка про визнання державою спеціальності «Богослов’я» як окремої галузі знань. У 18-му пункті перехідних положень зазначено, що «під час проходження в установленому законодавством порядку вищим духовним навчальним закладом процедури ліцензування та акредитації освітньої програми за спеціальністю «Богослов’я», створення та діяльності аспірантури, докторантури, спеціалізованої вченої ради цього вищого духовного навчального закладу за галуззю знань «Богослов’я» документи про вищу освіту, наукові ступені та вчені звання викладачів (педагогічних і науково-педагогічних працівників) і членів спеціалізованої вченої ради, видані вищими духовними навчальними закладами, вважаються еквівалентними відповідним документам, що видаються в установленому законодавством порядку».
Стаття 22 пункт 5 нового закону про вищу освіту вповноважує Кабінет Міністрів України «протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити затвердження центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки єдиного переліку галузей знань, який повинен поєднати чинні переліки галузей освіти та науки, виділивши «Богослов’я» в окрему галузь знань…», а пунктом 6, починаючи з 1 січня 2018 року, «…у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом… із залученням представників релігійних організацій прийняти нові нормативно-правові акти та внести зміни до чинних з метою правового та інституційного забезпечення створення та діяльності аспірантури, докторантури та спеціалізованих вчених рад вищих духовних навчальних закладів і подальшого державного визнання присуджених ними наукових ступенів з наукових спеціальностей, що входять до галузі науки «Богослов’я», а також щодо порядку присвоєння вчених звань науково-педагогічним працівникам вищих духовних навчальних закладів…»
Окрім того у статті 28 «Типи вищих навчальних закладів» у підпунктах 1 та 2 під час розшифровки таких типів як галузевий університет, а також академія та інститут зустрічаємо визначення «богословський/теологічний».
Будемо сподіватися, що такі кроки законодавців назустріч виходу релігії із суспільної ізоляції позитивно вплинуть на розвиток демократичного суспільства, і в перспективі на прищеплення молоді християнських моральних цінностей.
Тетяна Артерчук
[1] http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18