Кожна людина, яка живе на земній кулі, хоче бути на когось подібною. Ми всі когось копіюємо. А тепер поставте собі запитання: «Чому саме цю людину копіюємо й чи немає більш достойного прикладу?»
Ісус Христос — найвидатніша Особистість Всесвіту. Про Нього написано найбільше книжок, знято найбільше фільмів, навколо Його Особи найбільше дискусій і суперечок. І кожного разу, коли розпочинається новий рік, ми говоримо: «2014 рік від Різдва Христового».
Чому нам потрібно наслідувати саме Ісуса, зокрема, у Його святості, і що ми від цього отримаємо?
Ми створені на образ Божий
«І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив…» (Бут. 1:27).
Бог нічого не робить просто так. Усе, що Він чинить, передбачає певну ціль. Створивши людину, Бог сказав: «Створімо людину за образом нашим, за подобою Нашою». Бог створив людину, аби вона відображала і представляла Його на землі. Однак хитрий змій, диявол, обманув її. Внаслідок чого вона пішла проти Творця і зробила заборонене Ним — гріх, який і розлучив її із Всевишнім. Гріх не просто розлучив людину з Богом, а й почав спотворювати Божу подобу в ній. Таким чином, людина стала більше вподібнюватися до диявола (вбити, вкрасти і погубити), ніж до Бога (добро, приємність і досконалість). І чим більше людина живе в гріху, тим більше він спотворює Божу подобу в ній. Як наслідок ми, дивлячись на алкоголіків або наркоманів, не бачимо в них нічого святого.
Небесний Батько вирішив цю проблему в Ісусі Христі, пославши Його на хрест Голгофи, щоб примирити людину з Собою. Коли ми схиляємося перед Ісусом у молитві покаяння (визнаємо свою гріховність, бунт проти Бога) і віддаємо в Його руки свої бажання і рішення, взамін отримуємо прощення і примирення з Господом. Тоді Божий мир наповняє наші серця. Біблія говорить, що ми стаємо на шлях святості. І зразу виникає запитання: якої святості потрібно досягнути?
Ісус — досконалий приклад святості
«Як слухняні, не застосовуйтеся до попередніх пожадливостей вашого невідання, але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні, бо написано: Будьте святі, Я бо святий!» (1 Петр. 1:14-16).
Божий Син прийшов на цю землю, щоб показати нам, як треба слухатися Небесного Батька. Він був прикладом усього, а тим більше святості. Святий — чистий, відділений від гріха, вибраний Божий. Найвищою планкою святості може бути тільки Бог (Ісус), який не мав нічого спільного з гріхом (1 Петр. 2:21-22): «Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його. Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу!»
Читаючи Слово Боже, ми бачимо благочестивий характер Ісуса Христа, тобто Його святість:
- у покорі земним батькам (Лк. 2:51-52): «І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці. А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей»;
- у покорі Небесному Батькові (Івана 5:19): «Відповів же Ісус і сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить»;
- у стосунках із людьми (Мк. 10:45): «Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох»;
- у бажаннях (Мк. 14:36): «І благав Він: Авва-Отче, Тобі все можливе: пронеси мимо Мене цю чашу!… А проте, не чого хочу Я, але чого Ти…»;
- у пріоритетах (Лк. 5:32): «Не прийшов Я, щоб праведних кликати до покаяння, а грішних»;
- у навчанні людей (Мт. 7:28-29): «І ото, як Ісус закінчив ці слова, то народ дивувався з науки Його. Бо навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники їхні»;
- у поведінці(Флп. 2:6-8): «Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної…»
І це далеко не всі аспекти святості Ісуса Христа. Це лише декілька головних.
Кроки для наслідування святості Христа
«Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання, а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя, а в благочесті братерство, а в братерстві любов. Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа. А хто цього не має, той сліпий, короткозорий, він забув про очищення з своїх давніх гріхів. Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь. Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа» (2 Петр. 1:5-11).
Якщо ми хочемо бути людьми, яким Бог щедро відкриє вхід у Царство Небесне, і представляти Його на землі, нам необхідно освячуватись. Урешті-решт, ми носимо Його ім’я — «християнин», а це означає, що маємо бути подібні до Його Сина Ісуса Христа.
У зацитованому тексті апостол Петро говорить про чесноти святості. Свою мову він розпочинає з надзвичайно цікавих слів: «…докладіть … всю пильність». Це свідчить про те, що людині, яка прагне змінюватися в образ Христа, необхідно докладати всіх зусиль. І ці зусилля треба акумулювати протягом усього земного життя, тому що Бог визначив для нас рівень святості (Рим. 8:29): «Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами».
У яких напрямках необхідно докладати зусиль, щоб набувати чеснот святості, які були в Ісуса і які в нас спотворив гріх?
Перший крок — очиститися від пожадливостей
Народившись згори й отримавши нову природу, людина, проте, бере з собою в нове життя старі звички, які Писання називає «діла плоті» (Гал. 5:19-21). Якщо вони не будуть викоренені з життя, то можуть спричинити трагічну втрату душі людини й стати причиною її падіння.
Апостол Павло пропонує рецепт, який забезпечує перемогу християнина над ділами плоті: «І кажу: ходіть за духом, і не вчините пожадливості тіла…» (Гал. 5:16). Чи легко весь час жити за духом, розпинати тіло із пристрастями та бажаннями? Звичайно ж, ні! Але Писання закликає нас жити за духом! (Гал. 5:25).
Як же підпорядкувати тіло духові? Відповідь дає саме Слово. Однак спочатку скажіть: «Молячись про те, щоб Господь дав вам перемогу над тілом, що ви просите у Нього натомість?» Мабуть, любові. Якщо так, то не дивуюся, що у вас виникають проблеми з цією чеснотою святості. Оскільки любов — це плід Духа. А плід не з’являється сам собою, з нічого. Часто, аби пояснити духовне, Господь наводив приклади з буденного життя. Подібно і я пропоную вам для наочності процес вирощування дерева. Починається він із садіння в землю насіння (саджанця), яке поливають і терпляче чекають, коли з’явиться стовбур. Потім чекають появи гілочок, листя, бруньок, цвіту і, нарешті, самих плодів. Якщо для того, щоб на дереві з’явилися плоди, потрібні роки копіткої праці садівника, то тим більше це потрібно для виховання благочестивих чеснот.
Першим найважчим кроком є перемога над своїми пожадливостями. Таких пожадливостей є три: пожадливість плоті, пожадливість очей і гордість життєва (1 Ів. 2:16). Сатана знає їхню силу, адже через гордість сам упав у гріх непокори Богові. Саме через ці три пожадливості диявол, спокусивши, увів у гріх перших людей. Цими трьома приманками він атакував Ісуса в пустелі, ними він спокушає і мене, і вас. Не здобувши перемоги над цими трьома спокусами, християнин не матиме успіху в духовному зростанні. Тільки звільнившись від недобрих звичок, він може почати розвивати в собі чесноти святості, притаманні Ісусові.
На жаль, багато хто недооцінює силу диявольських спокус і недбало ставиться до викорінювання пожадливостей, не розуміючи, що доти, поки вони не боролися з перерахованими пожадливостями, сатана був спокійний. Але тільки-но людина вирішує серйозно розвивати в собі якості характеру Ісуса й залишити все лихе, диявол негайно вдається до атак. Це підтвердить кожен, хто, працюючи над своїми чеснотами, боровся з «ділами плоті».
Можу вас утішити: незважаючи на те, що спокуси, які чекають на вас, будуть сильні, проявивши наполегливість, терпіння і повну довіру обіцянкам Господа, «Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її» (1 Кор. 10:13), ви витримаєте їх і з Божою допомогою вийдете переможцями.
Тільки не кидайте початого. Апостол Яків пише: «Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його». Лише тоді, коли відчуєте, що виграли битву з пожадливістю, сміло приступайте до виховання чеснот святості, про які пише Петро: «Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання…»
Другий крок — щодня моліться за набуття чеснот святості
Усе в житті християнина має розпочинатися з молитви. Ісус розпочинав свій день із молитви, своє служіння з посту й молитви. Ми також маємо розпочинати всі справи з молитви.
Щоранку необхідно просити Бога, щоб Він допомагав нам, даючи сил, зробити те, що Він бажає, аби ми зробили відповідно до наших чеснот святості. Ісус учив учнів молитися й у тих словах заклав цю ідею (Мт. 6:13): «І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь».
Він — наш Небесний Батько, тому, коли ми просимо Його те, що відповідає Його волі, Він обов’язково нам це дає (Ів. 16:24): «Не просили ви досі нічого в Ім’я Моє. Просіть і отримаєте, щоб повна була ваша радість».
Третій крок — набувайте одну чесноту в місяць
Дуже часто нам хочеться всього й одразу. Один бізнесмен часто зазнавав невдачі у своїй діяльності. Інший, на відміну від нього, завжди мав хороші прибутки. Перший жив то у віллі, то у квартирі, то їздив на Мерседесі, то на Жигулях. А другий, розпочавши з квартири і Жигулів, постійно збагачував свій маєток. Якось перший не витримав та й запитав свого конкурента, що дає йому такий успіх. На диво, відповідь була дуже простою: «Ти живеш за принципом: усе сьогодні й одразу. А я живу за принципом: сьогодні гривня, завтра гривня і, дасть Бог, так продовжуватиметься щодня».
Згідно з цим принципом, ми не можемо змінюватися відразу в усіх напрямках. Для того щоб розпочалося набування чеснот святості, необхідно розпочати з однієї якості характеру й працювати над нею, приміром, упродовж одного місяця. Згодом над іншою, і так над усіма 45 чеснотами підряд.[1] Коли пропрацюєте всі, то починайте все спочатку і продовжуйте до приходу нашого Господа Ісуса Христа.
Четвертий крок — проводьте аналіз своїх досягнень
«Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого, і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований… І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі: Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати, і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!…» (Пр. 24:30-34).
Іноді ми схильні думати, що час, який приділяємо аналізу та оцінці свого серця, не є ефективним. Але це велика неправда. Навпаки, коли ми не аналізуємо те, що робимо, то гальмуємо наше зростання.
До того, як приїхати в Рівне, я вважав себе правильним, так думали і ті, хто мене знав. Однак у Рівному я зустрівся з ще правильнішим хлопцем, ніж я. Коли почав спостерігати за його життям і пізніше порівнювати зі своїм, побачив, що він набагато кращий. Оцінка й аналіз змусили мене замислитися над власним життям і привели до кардинальних змін.
Через брак аналізу та оцінки ми часто чинимо неправильно або неякісно. Коли Бог створив світ, то все проаналізував і поставив оцінку (Бут. 1:31): «І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, вельми добре воно! І був вечір, і був ранок, день шостий».
Щовечора, перед тим як лягти спати, проведіть аналіз і поставте оцінку прожитого дня, упродовж якого ви працювали над конкретною звичкою вибраної якості характеру. Ви можете це зробити за будь-якою шкалою (10-бальною, 100-відсотковою тощо). Тому буде дуже добре, якщо ви оціните себе після кожного тижня праці над конкретною чеснотою святості, а також у кінці місяця рівень напрацювання всієї чесноти в цілому. Таким чином ви зможете визначити свої сильні та слабкі сторони, побачите, до чого треба докладати ще більше старань, аби змінитися. Буде дуже добре, якщо ви залучите людину, яка зможе разом із вами працювати над цією чеснотою й давати вам свою оцінку вашим результатам. Тоді, порівнявши оцінки, ви побачите реальну картину власних досягнень.
Зусилля, зусилля і ще раз зусилля — це те, що допоможе нам наслідувати святість Христа. Як говорить українське прислів’я: «Під лежачий камінь вода не тече».
Бог вибрав нас, щоб ми виявляли Його образ святості всім людям. Тому я бажаю кожному показувати Бога якомога краще.
Любомир Турчак
[1] Турчак Л. Бути: преображення в образ Христа. — Луцьк: РТМКФ «Християнське життя», 2012. — 160 с.