Автор: Ольга Прокопович, учитель фізики, астрономії та християнської етики НВК № 18 м. Рівне, учитель-методист
Мета
Освітня: ознайомити учнів з різними гіпотезами походження людини, її розвитку та призначення; допомогти учням зрозуміти християнський погляд на людину.
Розвиваюча: розвивати в учнів вміння аналізувати, порівнювати та узагальнювати факти; активізувати пізнавальну діяльність учнів; сприяти розвитку їх емоцій.
Виховна: сприяти духовному вихованню учнів через читання Слова Божого; сприяти патріотичному вихованню учнів.
Біблійна основа: Бут. 1:26–28; 2:7.
Ключовий вірш: «І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею» (Бут. 2:7).
Обладнання: ілюстрація.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку
ІІІ. Сприймання нових знань
1. Діти, як би ви відповіли на питання, хто є людина?
Напевне, відповідь залежатиме від того, що мають на увазі під словом «людина»: організм, особистість чи член суспільства.
Якщо людину розглядають як організм, то біологія визначає тип (хордові), підтип (хребетні), клас (ссавці) і ряд (примати).
Якщо розглядають особистість людини, то ми покладаємось на знання психології, етики (науки про мораль) та християнської етики (науки про моральне добро на основі Слова Божого).
Якщо йдеться про людину як члена суспільства, то на уроках права ви вчили деякі закони, які регулюють життя громадян у визначеному соціумі, вказуючи на певні права та обов’язки.
2. З точки зору будь-якої науки при вивченні певного предмета (об’єкта, факта, явища,.. людини) ми повинні дослідити:
причини виникнення (походження);
ознаки (будова);
особливості (розвиток);
наслідки (призначення);
попередження негативних наслідків (смерть).
При цьому вчені користуються науковими методами:
спостереження — експеримент — гіпотеза — моделювання — теорія.
3. Отже, хто є людина? Чи зустрічались ви з якимись теоріями, які могли б відповісти на це питання?
4. Так, справді існує декілька гіпотез (не теорій, оскільки гіпотеза перетворюється на теорію лише при експериментальному її підтвердженні), які намагаються це зробити. Їх усі можна звести до двох: гіпотеза еволюції (викладена в шкільних підручниках) та гіпотеза створення (викладена у Біблії).
Розглянемо відповіді цих двох гіпотез на одні й ті ж питання.
Учитель разом з учнями заповнює таблицю.
Гіпотеза еволюції (атеїзм) Гіпотеза створення (християнство) | |
1. Походження | |
— усе виникло само собою; — перша жива клітина виникла з неживої матерії; — весь живий світ виник з першої живої клітини шляхом її поділу і перетворень (еволюції). | — усе створив Бог (Бут. 1); — живе походить від живого Бога (Бут. 2:7); — різні форми життя Бог створював по-різному протягом 6 днів (Бут. 1). |
2. Час | |
~ 20 млрд. років тому виник Всесвіт; ~ 4,5 млрд. років виникла Земля; ~ 2 млрд. років — одноклітинні; ~ 500 млн. років — тварини; ~ 4–5 млн. років — австралопітек; ~ 1,7 млн. років — людина прямоходяча; ~ 300 тис. років — людина розумна. | ~ 6 тис. років тому Бог створив: — першого дня — світло; — другого дня — атмосфера (небо); — третього дня — суходіл (земля), море і рослини; — четвертого дня — небесні світила (сонце, місяць, зорі); — п’ятого дня — морські тварини та птахи; — шостого дня — сухопутні тварини та людина; — сьомого дня Бог відпочивав і насолоджувався творінням. |
3. Будова | |
— людина має тіло, воно матеріальне і досить добре вивчене (у нього виділяють тканини, органи та фізіологічні системи); — на підтвердження походження людини від тварини (мавпи) ця гіпотеза вказує на наявність у людини рудиментів та атавізмів (наприклад, апендикс, куприк тощо), а також сфальсифікований закон Геккеля — Мюллера, за яким індивідуальний розвиток (онтогенез) будь-якого організму — це вкорочене і стисле повторення історичного розвитку (філогенезу) даного виду. Але сучасні досягнення медичної науки і техніки повністю заперечують ембріональну подібність різних істот на однакових фазах їх розвитку! Натомість доводять, що апендикс — не рудиментарний червоподібний відросток сліпої кишки, а важливий орган імунної системи людини, куприк — місце кріплення опори дна промежини, що надає стійкості тазові через міжкуприкові зв’язки. | на основі Бут. 2:7: людина має матеріальне тіло («порох земний» — із 116 хімічних елементів в тілі людини наявні понад 88) + особлива дія Бога (людина отримала частинку Бога живого — «дух» і стала «душею» живою), тобто, людина «створена за подобою» Триєдиного Бога; тіло — видима (матеріальна) оболонка людини, служить для пізнання матеріального світу (навіть «інструменти» має для цього: очі, вуха, руки, ніс, язик); душа — невидима, але дуже тісно пов’язана з тілом; служить для пізнання себе та душі іншої людини; дух — невидимий; служить для пізнання Бога. |
4. Особливості Обидві гіпотези сходяться на тому, що в людини є: — абстрактне мислення — трудова діяльність — членороздільна мова — суспільний характер — творчі здібності — естетичні почуття — моральна свідомість — правова свідомість — релігійне мислення | |
Цікаво, що засновник гіпотези Чарльз Дарвін так писав згодом: «При думці навіть про незначні деталі влаштування цього органу (ока) я почуваю себе незручно. А коли дивлюсь на перо у павичевому хвості, мені стає просто не по собі». (Дарвін так і не пояснив, для чого існує краса в природі. Естетичні почуття має людина: левові байдуже, якого кольору антилопа чи форма смужок у зебри). | Такі якості має сам Бог, але в Нього вони абсолютно досконалі, бо Він досконалий. А Біблія каже, що саме в цьому проявляється створення людини «за образом Божим». Хотілось би зауважити, що мова — це озвучена думка і властива вона тільки людям. Адже, Бог сказав — і сталося, а оскільки люди створенні за образом Божим, то мова для людини є Божим даром і скарбом, а це вимагає ставитись до неї належним чином (Еф. 4:29, 31). Ісус, будучи на Землі, так навчав людей: «А хто скаже на брата свого «рака», підпадає верховному судові, а хто скаже «дурний», підпадає геєнні огненній» (Мт. 5:22). [А що тоді буде за нецензурну лайку?] Тарас Шевченко так писав про мову: Ну що б, здавалося, слова … Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, Як їх почує!.. Знать, од Бога І голос той, і ті слова Ідуть меж люди!.. Максим Рильський: Як парость виноградної лози Плекайте мову… Дмитро Білоус: Коли забув ти рідну мову — яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Учені також не залишаються осторонь і одностайно встановлюють такі функції мови: — інформаційна (полягає в тому, що мова є засобом пізнання і оформлення всіх знань, які накопичені людством); — комунікативна (реалізується в спілкуванні; створює суспільство як соціум; виступає як самовираження особистості); |
— емотивна (реалізується в художній літературі, ораторському мистецтві, дискусійному мовленні, пісні, опері); — когнітивна функція проявляється в спогадах, роздумах у хвилини відпочинку, формуванні письмового тексту, підготовці усних виступів тощо. Крім того, спеціалісти з молекулярної біології РАН встановили, що людська мова здатна впливати на молекули ДНК, змушуючи їх змінювати свою форму і структуру. Якщо людина постійно вживає нецензурні слова, то її хромосоми мутують і деформуються. | |
5. Розвиток | |
Від простого до складного (від мавпи до людини; а самі люди з часом стають все кращими — розумнішими, гарнішими, моральнішими,.. тобто розвиток відбувається по висхідній спіралі.
Але разом з цим чомусь на землі не зменшується кількість хвороб чи страждань. Крім того, цей постулат гіпотези еволюції йде в розріз з ІІ законом термодинаміки про необхідність природних процесів: у замкнутій системі ентропія («хаос») зростає. | Для того щоб людина розвивалась, Бог передбачив наступне (Бут. 2, 3): — тіло (матеріальна складова) харчувалось матеріальними плодами з дерев райського саду; — дух (духовна складова) живився при постійному спілкуванні з Богом. Але згодом сталася катастрофа («гріхопадіння», як каже Біблія), наслідки якої торкнулись усіх складових людини: — тіла (тяжка фізична праця, хвороби, біль, бідність, обмеження фізичних можливостей, зменшення тривалості життя, смерть); прокляття всієї землі; — духовної сфери (зло, несправедливість; зіпсовані почуття, розум, воля, тобто відбулось спотворення образу і подоби Божої в людині). Висновок: з часом людина деградує. |
6. Смерть | |
— це припинення фізіологічної діяльності організму. | Біблія (Екл. 12:7) стверджує: тіло + душа + дух БОГ домовина |
7. Призначення | |
За гіпотезою еволюції призначення людини НЕВІДОМЕ
Стівен Крейн (кін. ХІХ ст.) висловився так: Людина сказала Всесвіту: — Ваша величносте, я існую! — Так, — відповів Всесвіт, — однак це мене ні до чого не зобов’язує! | Біблія розкриває мету створення людини: — керувати землею і панувати над усім (Бут. 1:26; Пс. 8:4–10); — для добрих діл (Еф. 2:10); — для слави Божої (1 Петр. 5:10). Але через гріхопадіння людина не може досягти цієї мети: — не керує, а знищує, забруднює, убиває тварин, виснажує надра Землі (корисні копалини); — замість добрих діл грабує, знущається, воює… — славить не Бога, а співаків, акторів, науку, себе, гроші — «ідолів». І відновити гармонію духу і тіла людини принципово не вдається, бо її дух від Бога і її тіло також від Бога. І ніякі теорії (гіпотези) чи науково-технічні досягнення також не допоможуть. Де ж вихід? Потрібен Спаситель. Це єдиний шлях, який пропонує Бог для відновлення образу й подоби Божої в людині. Біблія також стверджує, що найбільшою цінністю для Бога є людина: «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16).
|
IV. ОСМИСЛЕННЯ ЗНАНЬ
Поміркуйте, чи має якесь значення для людини те, яка гіпотеза буде основою її життєвої філософії і світогляду?
V. ПІДСУМОК УРОКУ
«Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?» (Мт. 16:26).