Мета
Освітня: з’ясувати, чому Ісус захотів спожити Свою останню вечерю разом із учнями.
Виховна: виховувати духовні цінності.
Розвивальна: розвивати благоговійне ставлення до Бога.
Біблійна основа: Таємна вечеря (Лк. 22:7–34).
Найважливіша думка уроку: Ісус бажає останні години Свого життя провести з учнями. Для Нього дорогими й цінними є друзі.
Ключовий вірш: «Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16).
Обладнання: Біблія, хліб, чаша, мішечок із 30 монетами, сито, жменя пшениці (усе це лежить на окремому столі, застеленому червоною скатертиною).
ХІД УРОКУ
I. ВСТУПНА ЧАСТИНА
Привітання, налагодження контакту з класом.
Перевірка домашнього завдання.
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Гра-зачіпка «Відповідь Ісусові»
Заходить переодягнений у форму поштаря хлопець, на голові в нього кашкет, на плечах сумка із написом «Пошта». Він вітається з присутніми учнями й передає їм і вчителю персональні листи від Ісуса. Усі розкривають конверти й починають читати.
Учитель читає вголос.
Доброго дня тобі, дорога Моя дитино!
Як тобі живеться? Я повинен написати тобі. Мені б хотілося, звичайно, краще поговорити наодинці, проте знаю, що для цього в тебе не вистачає часу. Вчора вранці, наприклад, довго чекав, коли ти прокинешся, щоб разом обговорити плани на день прийдешній, надати тобі впевненості для звершення нелегких справ. Але ти постійно відвертався, щоб ще на декілька хвилин продовжити свій солодкий сон…
А потім у тебе просто не було часу: ти вмивався, старанно чистив зуби, одягався, ретельно розчісувався. Останній погляд у дзеркало — і ти рушив до дверей. По дорозі твій погляд зупинився на Біблії. Я подумав, що ти хочеш прочитати Моє Слово, поговорити зі Мною хоча б хвилинку. Я навіть уже знав, як подарую тобі Свій час. Але ти пішов, акуратно зачинивши за собою двері.
Протягом дня Я знову намагався порозмовляти з тобою. Чекав цього моменту. Пам’ятаєш сніданок: гарячий напій та смачна їжа? Це все від Мене. Але ти навіть не подумав про це, не кажучи вже про слова подяки.
Після ситного обіду ти важко зітхнув. Я стояв поруч і чекав, що ось зараз ти відкриєш Мені все, що пригнічує душу, попросиш допомоги. Але якась думка, очевидно, важливіша для тебе, відволікла твою увагу. І думки закружляли, шукаючи виходу.
Зрештою, проблем у тебе вистачало завжди. Але чому ти не звернувся до Мене? А пам’ятаєш, ти отримав недобру звістку? Мені так хотілося осушити твої сльози. Я навіть намагався зробити це по-Своєму: послав легкий, теплий вітерець, пташок, щоб вони веселим співом відволікли тебе від недобрих думок, сонячні промені, голубе небо… Проте ти нічого не зрозумів, не заговорив зі Мною.
І навіть увечері, прийшовши додому, ти не згадав про Мене. Похапцем повечерявши, увімкнув телевізор. Телепрограми надовго заволоділи твоєю увагою. Невже вони цікавіші від спілкування зі Мною?!
Ти вибився за день із сил, і Я добре розумію твою втому. Не звинувачую за те, що ти безсило впав на ліжко. У такому стані важко молитися, думати про духовне, але Я все ж таки сподівався на це, тому що в твоєму серці з’явилася думка про Мене, але це було вже крізь сон. Він швидко заволодів тобою, і ти не чинив опору. А Я так чекав. Хотілося разом згадати прожитий день, проаналізувати його, і Я би тебе підбадьорив, утішив…
Коли настане новий день, згадай про Мене. Я завжди поруч.
З любов’ю — Ісус
Учитель роздає дітям чисті аркуші паперу й конверти. Учні за 5 хвилин мають написати відповідь Ісусові на той лист, який отримали від Нього, покласти в конверт, підписати від кого й віддати поштареві.
2. Обговорення гри
— Чи хотів би хтось розповісти, що він написав Ісусові?
— На вашу думку, чи реальним було спілкування з Богом через написання листа?
— Чому для Христа важливе спілкування з нами?
Поштар повертає учням листи зі словами: «Думаю, буде краще, якщо цього листа ви самі зачитаєте Ісусові сьогодні ввечері під час молитви».
3. Оголошення теми та мети уроку. Виклад нового матеріалу.
Учитель прикріплює до дошки намальований на ватмані конверт із написом «Цілком таємно». Суть ілюстрації полягає в тому, щоб пояснити дітям одну істину — Ісус любить людей настільки сильно, що свої останні години життя Він проводить з учнями, вкотре відкриває їм Своє серце та розповідає про ті страждання, які ось-ось настануть у Його житті. Остання вечеря з учнями відбувається цілком таємно від усього іншого люду.
Звучить аудіозапис або хтось із учнів зачитує біблійний уривок — Євангеліє від Луки 22:7–34.
Учитель. Остання вечеря Ісуса з учнями, яка відбувається таємно (адже Господа вже шукали, щоб убити), була надзвичайно важливою і дорогою для Христа. Бо тільки Він Один знав, що то остання трапеза з Його друзями, разом з якими Він прожив пліч-о-пліч три роки і яким відкрив багато таємниць Небесного Царства.
А сьогодні в спокої та в повному складі Він бачить їх востаннє. Для будь-якої людини, яка знає, що от-от помре, останні години її життя набирають особливого значення. Саме тоді людина хоче бачити тих, хто їй дорогий. Ісус планує спожити Пасху з найріднішими — Своїми апостолами. Бо Він їх любить понад Своє життя.
Під час їжі Ісус укотре нагадує про Свою мученицьку смерть і залишає важливу заповідь для всіх християн, яка звершуватиметься аж до Його другого приходу. «Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: «Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!» По вечері так само ж і чашу, говорячи: «Оця чаша — Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається» (Лк. 22:19–20).
А далі Ісус говорить про зраду. Тільки Він не хвилюється про Свою долю під час цієї зради, Він переживає за долю зрадника: «Бо Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!» (Лк. 22:22). Після того, як Христа було зраджено, слово «Юда» стало загальновідомим і таким, що вживається лише у ситуації, котра пов’язана зі зрадою. Ганебна доля людини, яка зрадила Христа! Не доведи Господи, опинитися у ситуації, де потрібно вирішувати — залишитися вірним чи зрадити!
Продовжуючи цю розмову, Ісус знову говорить ще про одну зраду: «Симоне, Симоне, — ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю. Я ж молився за тебе, щоб не зменшилася віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!» А той відказав Йому: «Господи, я з Тобою готовий іти до в’язниці й на смерть!» Він же прорік: «Говорю тобі, Петре, — півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене…» (Лк. 22:31–34).
Милості Божої немає меж. Любові Господній немає кінця. Божому розумінню людини немає пояснення. Бо так любити людей може тільки Ісус!
Упродовж чотирнадцяти століть єврейське свято Пасхи вказувало на прихід Пасхального Агнця. Ісус споживав Пасху, а після цього був Сам убитий як пасхальне ягня. Ісус помирав на хресті в той самий день, коли заколювали пасхальних ягнят у храмі. Виконувалося Писання.
Бесіда. Використання обладнання та проголошення основних думок за темою
Біблія — єдина Книга всіх християн, яка розповідає про мученицьку смерть Ісуса Христа;
хліб, чаша — це те, що було в руках Ісуса Христа під час Таємної вечері;
мішечок із 30 монетами — такою виявилася сума, за яку Юда продав Учителя;
сито, жменя пшениці — сатана просив у Бога просіяти віру апостолів, проте Христос заступився за учнів Своєю молитвою;
те, що все це лежить на окремому столі, застеленому червоною скатертиною, говорить про близьку смерть Христа.
Вивчення ключового вірша: «Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16).
4. Закріплення матеріалу шляхом дискусійної гри «Круглий стіл».
Питання для обговорення:
1. Яким повинен бути справжній друг?
2. Де виховуються справжні друзі?
3. Чи отримуєте ви підтримку від свого друга тоді, коли її потребуєте?
4. Хто були друзі Ісуса?
5. Як Він з ними поводився?
6. Як поводилися з Ісусом Його друзі — учні?
7. Чому Христос захотів спожити останню вечерю саме зі Своїми друзями?
8. Один із друзів Ісуса, Юда, зрадив Його. Як можна оцінити цей учинок?
9. Як учинив з Юдою Христос?
10. Чи прощаєте ви своїм друзям їхню зраду?
11. Як потрібно поводитися з тими, хто зрадив вас?
III. ПІДСУМОК УРОКУ
Скарбниця життєвої мудрості
Діти підходять до скарбнички, беруть яскраві картки з афоризмами і зачитують.
«Ви друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую» (Ів. 15:14).
«Істинна дружба не має секретів. Усе відкрите, все доступне».
«Справжня дружба — це рослина, яка повільно росте і за якою потрібно доглядати».
«Друзі на те й існують, щоб допомагати один одному» (Р. Роллан).
«Справжньою дружбою можуть бути пов’язані лише ті люди, які вміють прощати один одному».
«Довіра — перша умови дружби» (Ж. Лабрюйер).
«Прикраса дому — друзі, які гостюють у ньому» (Р. Емерсон).
«Вірність — заповідь дружби, найдорожче, що взагалі дане людині» (Д. Гей).
«Найкращим другом може бути той, хто знає про тебе найгірше і все ж не перестає тебе любити» (Л. Толстой).
«Для вірного друга не можна зробити занадто багато» (Г. Ібсен).
«Друзі за щасливих обставин життя повинні приходити за запрошенням, а в нещасливих — без запрошення, самі, за велінням свого серця».
Домашнє завдання:
Вивчити напам’ять ключовий вірш.
Ще раз прочитати Євангеліє від Луки 22:7–34 і занотувати найцінніші думки в духовний щоденник.
Практично допомогти тій людині, якій ти спроможний це зробити.
Молитва
«Господи Єдиний! Ми дуже дякуємо Тобі, що Ти пройшов Свій хресний шлях до кінця і переміг смерть та гріх. Тепер ми маємо спасіння завдяки Твоїй любові й Твоєму розумінню людської природи. Допоможи, будь ласка, завжди пам’ятати про це і не завдавати Тобі болю своїми гріхами. А також пошли в наше життя хороших справжніх друзів-християн, які стануть підтримкою в нашому слідуванні за Тобою. Амінь».