ДИСЦИПЛІНА В КЛАСІ. 99 КОРИСНИХ ПОРАД
Шарон Р. Беррі
Дисципліна в класі — одна з найактуальніших проблем для кожного вчителя. Якщо немає дисципліни — утрачається контроль над процесом навчання. Вирішити цю проблему не завжди легко. Автор книги, доктор педагогічних наук, пропонує 99 корисних порад щодо дисципліни в класі. Вони є результатом його багаторічного досвіду вчителя. Поради ґрунтуються на педагогічних і біблійних принципах, перевірених на практиці.
Шарон Р. Беррі. Дисципліна в класі. 99 корисних порад. — МАХШ. — 30 с.
ВІЙНА СЛІВ
Пол Тріпп
Це дуже важлива книга про наші слова й нашого Бога. Далеко не всі люди по-справжньому розуміють, яку силу і вплив можуть мати слова, яким даром і благословенням вони можуть бути, а також яку небезпеку можуть приховувати. Ця книга вчить спочатку думати, а потім говорити. Вона спонукає читача під час будь-якої бесіди чи розмови пам’ятати про Бога.
Трипп П. Война слов / Пер. з англ. — Одесса: Тюльпан, 2010. — 240 с.
ISBN 978–985–454–488–5
БЕСІДИ ІВАНА ЗЕМЛЕРОБА
Чарльз Гаддон Сперджен
Це збірник коротких духовно-повчальних бесід на різні життєві теми служителя церкви й відомого християнського проповідника Ч. Г. Сперджена. У ній ви знайдете безліч мудрих порад, повчальних прикладів, викладених доступною виразною мовою з елементами тонкого англійського гумору.
Сперджен Ч. Бесіди Івана Землероба. — Одеса: Християнська просвіта, 2005. — 144 с.
ISBN 5–8404–0157–9
Пропонуємо вашій увазі кілька уривків із книги «Бесіди Івана землероба», що перегукуються з темою цього випуску часопису
БОРГИ
Коли я був ще дуже маленьким хлопчиком, я носив фартушину і ходив у початкову школу, якось трапилося таке, що мені знадобився грифель, а в мене не було гро¬шей, щоб його купити. Я боявся, що мене будуть сварити за те, що я так часто гублю грифелі, оскільки я був доволі-таки незібраним хлопчиком і боявся домашніх допитів. У нас по сусідству була невеличка крамничка, у якій поваж¬на бабуся продавала горіхи, бублики, пряники й іграшки, і я знав, що вона часто давала в борг моїм одноліткам. Я подумав, що наближається Різдво, а це значить, що мож¬на було очікувати, що мені подарують кілька п’ятачків, а може навіть і цілий двогривенний. Тому я захотів узяти грифель у борг, а потім уже легко розплатитися за нього на Різдво. Мені було нелегко наважитися, але все ж таки я зібрався з силами і за¬йшов до крамнички. Грифель коштував копійку, і оскільки я ще ніколи не брав у борг і мій кредит стояв високо, добра старенька залюбки дала мені грифель, і в мене з’явився борг.
Мені було не дуже приємно, і я відчував, що погано вчинив, але я не уявляв собі, як скоро мені доведеться пошкодувати про те, що я зробив. Я досі не знаю, яким чином мій батько про це дізнався, але він серйозно взявся за мене. Нехай благословить його Бог за це. Він був розсудливою людиною і знав, як виховувати своїх дітей. Він не хотів привчати своїх дітей спекулювати або займатися тим, що великі шахраї називають фінансовими операціями, і тому негайно поклав кінець моєму боргу. Він негайно зробив мені суворе зауваження, сказавши про те, наскільки мій учинок близький до крадіжки, як легко та¬ким чином занапастити себе і як хлопчик, що заборгував копійку, може згодом заборгувати тисячу карбованців, по¬трапити до в’язниці й збезчестити всю родину.
Це було, дійсно, сильно сказано; мені здається, я чую ці батькові слова й зараз, вони звучать у мене у ву¬хах при згадуванні про нього. Після цього я, гірко плачучи на всю вулицю і з відчуттям ве¬ликого сорому, був відведений до крамниці, подібно до того як відводять дезертира до казарми: мені здавалося, що мій борг відомий усьому світу. Копійку сплатили з багатьма серйозними попередженнями, і нещасного боржника нарешті відпустили на волю, як пташку, яку випустили з клітки. Як приємно почувати себе вільним від боргу! Як тріпотіло моє маленьке серденько і запевняло, що ніщо у світі ніколи більше не змусить мене заборгувати! Це був хо-роший урок, і я ніколи не забував про нього. Якби всім хлопчикам у дитинстві закладали в голову такі поняття, то це був би для них подарунок, що дорівнює цілому багатству, і який зберіг би їх від великої кількості при¬кростей у житті. Нехай Бог благословить мого батька, кажу я, і було б добре, щоб у нашій країні було побільше таких батьків, щоб врятувати її від розпаду і пороку, тому що в наш час, при всіх цих акціях і облігаціях, товариствах і кредитках, наш народ буде незабаром так само з’їдено, як червиве дерево…
Мій девіз — платити негайно й стерегтися навіть маленьких боргів. Маленькі рахунки легко сплачувати. Плати те, що винен, і ти будеш знати, що в тебе є. Краще лягти спати без вечері, ніж прокинутися з боргами. Гріхи й борги завжди більші, ніж ми їх собі уявляємо. Потроху людина грузне в них з головою.
…Для юнаків, які починають життя, корисно вислухати мою коротку проповідь, яка складається з трьох пунктів:
1. Живи завжди скромніше, ніж можеш;
2. Ніколи не бери в борг і
3. Пам’ятай, що багато боргів — це багато клопоту і турбот.
БРЕХНЯ
Ми повинні прагнути говорити лише правду й одну лише правду. Якщо ми почнемо видавати дванад¬цять вершків за аршин, то можемо закінчити тим, що будемо видавати один вершок за двадцять. Якщо ми на¬звемо теля коровою, то можемо дійти до того, що зробимо з миші слона. Варто лише почати перебільшувати, і не можна передбачити, як далеко ми зайдемо в цьому: ви залишили шлях правди, і невідомо, куди заведе вас ваша звивиста стежка. Хто промовляє маленьку брех¬ню, той не замислиться над великою, оскільки принцип один і той самий. Там, де проходить миша, незабаром пролізе і пацюк, а за кошеням іде слідом кішка. За дрібним дощиком іде злива; маленька неправда викликає велику брехню.
Самовихваляння не може бути хорошою рекоменда¬цією. Похвала пахне добре, якщо її вимовляють чужі вуста, але з власних вуст вона тхне. Вирощуй свій влас¬ний садок, але не хвали сам себе; лише гречана каша сама себе хвалить.
Хвальки не варті й ламаного ґудзика. Довгий язик оз¬начає короткі руки. Хто багато говорить, той мало робить. Собака, який багато гавкає, втікає, коли треба кусатися. Найхудіша свиня рохкає голосніше за всіх. Не та курка кладе більш за все яєць, яка кудахкає голосніше. Слова і справи — не одне й те саме. Ялова корова мукає голосні¬ше за всіх. Молотьба без хліба буде найголоснішою. Багато галасу — користі мало. Багато піни — мало пива. Барабан звучить голосно саме тому, що він порожній. Хороші люди знають собі ціну й не потребують того, щоб самим себе вихваляти. Порожні баржі піднімаються високо у воді, але чим вони повніші, тим глибше осідають. Хороші товари продаються без крику на базарі. Хороше вино не потребує строкатих ярликів. Якщо люди дійсно чудові, то про це не потрібно спеціально говорити, щоб інші помітили. Хвас¬тощі видають дурня, як віслюка впізнають по його крику. Якщо недосвідчена людина мовчить, то ніхто й не поду¬має нехтувати нею; якщо ж вона піднімає теревені, ніби в неї сорок язиків, то вона сама пише собі наступними літе¬рами: дурень.
ПЛІТКИ
Спиратися на те, що «так говорять усі», — значить брехати. Правда з уст інших є наполовину брехнею. Подія ніколи не втрачає в новому переказі, а навпаки, допов¬нюється новими подробицями, як сніжна груда, яка росте в русі. Той, хто говорить багато, багато і бреше. Якби люди передавали лише те, що вони бачили насправді, то весь світ негайно став би миролюбним. Мовчання рідко є при¬чиною зла, а от теревені — це болячка для всієї околиці. Мовчання розважливе; і якщо оцінювати людей за цією озна¬кою, то розважливих людей дуже мало. Тихі болота — найбільш глибокі; однак найменші потоки піднімають найбільший галас; це доводить, яка рясна дурість. Роззявлений рот показує порожню голову. Якщо в шафі є золото і срібло, то ви не залишите її стояти постійно відкритою. Балакучість викликається природою, і потрібні деякі зу¬силля, щоб її побороти; прагнення до правдивості краще за все приборкує балакучість кожного чесного чоловіка і кожної порядної жінки.
Якщо ми вже маємо говорити, то треба, принаймні, утримуватися від лихослів’я й стримувати язика від накле¬пу. Наклеп — це забавка балакунів, але вона вбивча для тих, кого стосується. Убивство можна так само легко скої¬ти язиком, як і рукою. Найгірше зло, яке ви можете спричинити людині, це позбавити її доброго імені. Благочестива людина говорила своєму собаці: «Я не буду тебе сварити, не буду тебе бити, а зате дам тобі погане прізвисько». Не всі ті злодії, на яких гавкають собаки, але зазвичай із ними поводяться, як зі злодіями. Бо люди вважають, що немає диму без вогню, і те, що говорять усі, — істина. Тому слід стежити, щоб не завдати нашим сусідам шкоди в такій важливій справі, як їхня добра слава, тому що важко стерти бруд, якщо його вже на когось кинули. Якщо ж хтось потрапив до лю¬дей на «чорний список», то йому буде дуже важко позбутися поганої думки про себе. Якщо ми не зовсім упевнені в тому, що не скажемо поганого, то слід говорити якомога менше; бо, якби всі гріхи людини зв’язати в два рівні вуз¬ли, то один із них складався б з гріхів, пов’язаних із балакучістю.
Пліткарі й пліткарки, залиште ваше соромне заняття, не будьте більше ковальським міхом, яким диявол роздмухуає полум’я ворожнечі, припиніть сварити людей. Якщо ви не можете відрізати шматок свого язи¬ка, то посипте його хоча б сіллю любові. Хваліть більше Бога й менше сваріть сусідів. Кожен гусак може ґелґотіти, будь-яка муха зможе знайти хворе місце, будь-яка по¬рожня бочка звучить голосно, кожен шип може поранити людське тіло. Якщо ваш рот буде прикритий, то мухи не залізуть у ваше горло й дурні слова не вилетять із нього. Думайте багато, а говоріть мало; будьте швидкі на роботу й повільні на балачки; і перш за все просіть Бога, щоб Він охороняв ваші вуста.