Інтерв’ю з Тетяною Кузіною-Івановою, методистом відділу освіти міста Южного Одеської області. Закінчила Одеський педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського, учитель початкових класів.
У цьому навчальному році 10 грудня в місті Южному вперше за роки незалежності пройшла олімпіада з християнської етики (міський етап). У ній брали участь учні з трьох шкіл Южного (всього в місті чотири школи). П’ятдесят три учасники з 1 по 11 клас змагались за звання кращого знавця Біблії.
— Тетяно Михайлівно, що стало поштовхом до такого нововведення?
— По-перше, я сама виховувалась у сім´ї, де вже декілька поколінь вивчають Слово Боже. Іще прабабуся була глибоко віруючою людиною, тому й нас, дітей, теж виховували у вірі. Я вважаю, що в наш жорстокий час тільки віра в добро допомагає людині вижити, а цьому добру навчає нас Біблія.
По-друге, в Авторській школі М. П. Гузика працює дуже старанна, талановита, добра, чуйна, наполеглива вчителька Алла Михайлівна Кириченко, яка викладає християнську етику. Вона своїм ентузіазмом та наполегливістю змогла взяти участь зі своїми вихованцями у Всеукраїнській олімпіаді «Юні знавці Біблії» та отримати досить високі результати. Це був її перший самостійний крок; наш відділ освіти підтримав її в цих починаннях. Звичайно, були перешкоди, адже це було вперше в нашому місті, бо атеїзм настільки вкоренився у суспільстві, що зараз досить важко людям знову повернутися лицем до віри в Бога. Тому в цьому році, коли Алла Михайлівна звернулася до нас знову з пропозицією провести олімпіаду з християнської етики, тільки вже на міському рівні, відділ освіти все ж таки підтримав цю ідею.
— Шкільну програму ускладнюють, кількість годин, відведених на реалізацію програми, зменшують. Можливо, треба більше звернути уваги на фізику, математику, а не на християнську етику? Наскільки цей предмет потрібний?
— Так, фізика, математика потребують уваги, рівень їх викладання та рівень підготовки учнів на цей час, як показує моніторинг та результати учнів при тестуванні, на досить низькому рівні. Але наша духовність настільки низько впала, що потребує термінових змін. Наркоманія, алкоголізм, що породжують жорстокість, насильство, настільки поглинули нашу молодь!.. Де порядність, чистота стосунків, доброта, чесність?
Тому введення цього предмета в навчальний процес — дуже важливий крок у освіті, адже все починається з дитинства. І як ми виховаємо наше підростаюче покоління, таке й суспільство в майбутньому отримаємо.
— Яка, на Вашу думку, головна мета таких олімпіад? Чи лише тільки озброїтись новими знаннями?
— Я вважаю, що ці олімпіади — це перш за все спосіб, за допомогою якого діти спілкуються, адже в спілкуванні, у живому слові людина знаходить себе.
— Яке значення має Біблія — Боже Слово — у Вашому житті?
— Я про це не люблю говорити багато, це моє внутрішнє, тільки додам: Бог, віра в Нього повинні жити в кожного в душі, і наскільки ця віра міцна, показують учинки людини, її життя. Намагаюся жити за Законом Божим, дотримуюсь Його заповідей, учу своїх дітей, щоб не було соромно найперше перед самою собою.
— Коли Ви були ще маленькою дівчинкою, на яких світоглядних принципах Вас виховували?
— Я ще змалечку разом з бабусею й мамою відвідувала церкву. На той час це було під забороною, але створювалися осередки (це групи віруючих християн у селах, а також містах, які збиралися на богослужіння, вивчали Слово Боже, просто спілкувалися між собою). Пам’ятаю стареньку хатинку з лавками. Мені тоді дуже подобалося співати разом із дорослими пісні про Ісуса, Його життя, відчувати себе теж дорослою серед них. Можливо, я і не до кінця розуміла всього, що відбувалося, але той дух, ті стосунки між дорослими, ті слова, які промовляли, назавжди закарбувалися в моїй свідомості.
Тепер життя змінилося, змінилося саме суспільство. Не існує заборон, і людям потрібно лише повернутися до нашого Отця, впустити Його в свої зранені серця та душі.
— Яким Ви бачите майбутнє цього предмета, різних заходів, з ним пов’язаних?
— Наша українська школа позбавлена дієвої виховної ідеології. Діти в ній навчаються, а не виховуються. Тому християнські цінності мають бути покладені в основу ідеології нашого суспільства. У майбутньому, я думаю, лише за підтримки держави викладання цього предмета в закладах освіти дасть нашому суспільству високоморальних та високодуховних молодих людей, які будуть не лише носіями знань, а й носіями високих чеснот.
— Що Ви хочете побажати освітянам, колегам?
— Божого благословення, віри, вміння прощати, вміння любити. Донести до своїх вихованців, за яких ми в сьогоденні несемо велику відповідальність, ті знання, ту культуру, які не будуть фальшивими, а справжніми, і наповнять їх життя гармонією.
Розмовляла Алла Кириченко
У нас збереглося інтерв’ю з учасниками міської олімпіади. Ось що вони думають.
Яків Буряк, 5 клас, ЗОШ №1
Мені дуже сподобалось на олімпіаді. Найбільше, коли ми співали пісню і коли нам вручали грамоти й подарунки.
Марічка Мельникова, 6 клас, НВК ім. В. Чорновола
Готуючись до цієї олімпіади, я відкрила для себе багато нового. Ця олімпіада принесла мені багато користі.
Анастасія Цупяк, 6 клас, НВК ім. В. Чорновола
Я дуже хотіла перемогти, перед тим багато займалася, займалася, і Бог мені допоміг.
Орина Калашенок, 8 клас, НВК ім. В. Чорновола
Християнська етика дуже близька мені.
Владислав Авдєєв, 4 клас, НВК ім. В. Чорновола
На перше місце я не дуже розраховував, але помолився, щоб Бог мені допоміг. І так сталося. Можна сказати, що це Бог «заробив» перше місце. Далі буду й на Бога надіятися, і Біблію більше читати.
Костянтин Васильченко, 8 клас, НВК ім. В. Чорновола
Я вірю в Бога, і Він направляє мене на правильний шлях. Коли я молюся, то мені навіть здається, що з Богом я можу все: не боюсь нічого, не хвилююся. На олімпіаді посів друге місце.
Софія Григорчук, 7 клас, Авторська школа М. П. Гузика
Половину мені батьки допомогли, а половину Бог допоміг — я молилася.
Владислав Дмитрієв, 8 клас, Авторська школа М. П. Гузика
Я відвідую церкву, там ми вивчаємо Біблію. Крім того, я відвідую додаткові заняття з вивчення Біблії. У школі в нас є уроки християнської етики. Все це допомогло мені зайняти призове місце.
Нелля Калашенок, мама учасниці олімпіади
Ми, батьки, дуже раді, що проводяться такі олімпіади. Свою доньку намагалися всіляко заохочувати під час підготовки.
Іралія Мойсеєнко, бабуся учасника олімпіади
Я дуже рада, що мій онук брав участь у такій олімпіаді. Він росте без батьків. Дуже важливо, щоб наші діти розуміли, що є Той, Хто може покрити ту нестачу, яку вони відчувають у житті, щоб вони трималися Бога.
Це незвичайна олімпіада, тому що Головною Постаттю в ній є наш Господь. Діти, які беруть участь у цій олімпіаді, також незвичайні, тому що вони перебувають під Божою опікою, вони відчувають дію Святого Духа, вони читають Слово Боже. Я переконана, що ці діти не підуть слизьким шляхом. Я рада, що тут були присутні священнослужителі з різних церков, які благословили дітей, що тут були батьки, які небайдужі до того, що відбувається в школі, чим займаються їхні діти. Сподіваюся, що надалі кількість учасників буде збільшуватися, рейтинг буде підвищуватися, авторитет Біблії серед дітей і молоді зростатиме.