Як і будь-який інший гріх, захоплення порнографією є пороком, який увійшов у світ і в людські серця разом із гріхопадінням перших людей. Як і будь-який інший гріх, порнографія для когось стала тим, що задовольняє «пожадливість тілесну, і пожадливість очам, і пиху життєву» (1 Ів. 2:16), стала тим плодом, який люди постійно зривають з дерева пізнання добра і зла, але так і не можуть сказати: «Досить», а лише: «Давай, давай!». Однак порнографія, як і будь-який інший гріх, ніколи не принесе вічної насолоди тому, хто нею наповнює свою душу. Наявність цього гріха в житті, як і інших, свідчить про те, що нам не вистачає для насолоди вічного Бога.
Мабуть, кожен винахідник очікує, що його творіння принесе йому славу, владу або гроші, яких ніколи не вистачає. Але Бог вічно щасливий, і тому в Нього нема того, чого б Йому не вистачало. Якщо для пересічної людини бути другом свого кумира честь і велике щастя, то чи не повинна дружба з Богом приносити незрівнянно більше задоволення, адже Його слава незрівнянно більша від усіх, ким ми захоплюємося на землі? Бог потрібен нам, бо ми цілком і повністю залежні від Нього, а не навпаки. Інтерес до порнографії — свідчення нашої залежності не від Нього, а від дешевих замінників, що є мерзотою в Божих очах.
Гріховна суть порнографії стає ще очевиднішою, коли пригадати те, що Бог зробив з наготою перших людей. Одразу після гріхопадіння люди почали прикривати те, що раніше не викликало ніякого сорому. Вони це робили за допомогою листя фіґового дерева, а Господь замість нього дав їм інший, шкіряний одяг. Творець Адама і Єви, шлюбу та інтимних стосунків одягнув першу пару, щоб захистити їх від страху. Страх стискав їхні серця в очікуванні, що хтось побачить слабкі місця і вразить їх. Небесний Батько дозволив відкривати свою наготу чоловікові та жінці в шлюбі, де серця кожного захищені шлюбним завітом, де двоє — одне тіло. «Бо ніколи ніхто не зненавидів власного тіла, а годує та гріє його» (Еф. 5:29).
Зараз усе рухається в протилежному напрямку. Якщо раніше грішникам було соромно роздягатися, то тепер соромно одягатися. Є й такі поклонники тіла, які піднімають порнографію на рівень мистецтва, цінувальниками якого самі й стають.
Якщо ми любимо Бога, то нам буде байдуже, що про нашу любов до Нього думають інші. Так само, як і закоханим парам байдуже, що про їхню любов думають інші. Консервативність зовнішнього вигляду має випливати саме з консервативності біблійної любові, яка за своєю природою є божественною, а тому — чистою, святою, жертовною, бо такий Бог. Але тим грішникам, які не мають ні краплі Бога в собі, ніколи не зрозуміти краси Божої любові, від якої захоплює подих, бо вона для них незрозуміла, як і Сам святий Бог. Божа святість ясніша від сонця, бо її проміння проникає у все і не дає тіні. У ній немає нічого нечистого. Навіть ангели, які возносять Богові хвалу, прикривають своє обличчя й ноги від світла Божої святості, щоб бути поряд з Джерелом, що б’є шаленим, нестримним потоком.
Отож, хто з нас не побоїться плювати в славне Боже обличчя, намагаючись знайти насолоду в порнографії? Хіба Його немає там, де ми одні? Хіба Він не більший від батьків, рідні та друзів, від яких ще можна приховати свій гріх? Хіба Він не всюди?
Ті, хто знаходить замилування в порнографії, не можуть водночас шанувати й любити Бога. Чоловік не може любити свою дружину й спати з іншою. Порнографія — це зрада. Зрада Богові, а потім і людям.
Порнографія починається не з «пташки», яка пролітає над головою, а з «гнізда», яке звив гріх у людському серці. Мислення людини, сконцентрованої на собі, обов’язково захоче того, що може породити людське «Я». Очі її будуть бачити поживу здалеку, як і очі хижака, що полює на здобич.
Для тих, хто особливо слабкий, уже немає різниці, у яке пір’я одягнені «пташки» і як вони себе ведуть. Образи в таких серцях повстають один за одним, і цьому брудному потоку думок немає ніякого опору, доки пожива не втратить свій смак і не захочеться чогось іншого або більшого.
Небезпека порнографії полягає ще й у її жахливих наслідках. Біда неодруженої людини в тому, що вона віддає своє серце комусь, а не Богові, і, відповідно, не береже його для тієї половинки, яку Бог обрав для неї. Кожного разу гріх вириває шматок серця і робить його дедалі слабкішим і більш невірним. І ця невірність неминуче виявлятиметься. Коли така людина вступить у шлюбний завіт, їй буде важче стати одним цілим зі своєю дружиною (чоловіком), важче, маючи «всі ті образи» в голові, будувати сім’ю з реальним Божим образом.
Біда одруженої людини, яка захоплюється порнографією, також у тому, що вона порушує вірність і руйнує себе, але разом з тим «вимивається» фундамент подружжя і стіни дають тріщину: скоро ще одна сім’я подасть на розлучення. І, можливо, ще одні діти залишаться без батька чи матері. Порнографія, як захворювання на рак, уражає один орган, але поступово вмирає весь організм.
Який вихід?!! Де він?!! — У ті ж двері, тільки у протилежному напрямку, від темряви до світла!
По-перше, Ісус Христос говорить: «Я — дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене» (Ів. 14:6). Ісус стверджує: «Я — двері…» (Ів. 10:9). Ісус говорить: «Я Світло…» (Ів. 8:12). Отож, вихід, дорога, правда, життя, двері та світло — одні, як і один Ісус Христос. Немає інших шляхів до свободи, як тільки Ісус Христос. Свобода в серці, де народився Христос. Чи народився Він у вашому серці? Ми ж розуміємо, що доки тіло паралізоване, людина не підніметься. Так само, доки Ісуса Христа немає в серці, ніхто не має сили боротися з гріхом і перемагати гріх, бо гріх переміг лише Христос.
По-друге, будуйте міцну стіну навколо свого серця. Складіть завіт із вашими очима, щоб не шукати того, що вам не належить. Буквально відвертайте свій погляд, дивіться в інший бік, навіть коли щось саме собою з’явиться перед вами, коли ви й не шукали.
По-третє, будуйте ще одну стіну.. . Беріть у полон усяку думку, що починає формувати у вашому розумі той образ, який вам не належить. Не дозволяйте собі мріяти про те, про що не дозволив би собі мріяти Сам Христос. Дуже добре допомагає молитва, коли знову оновлюємо своє покаяння перед Богом і нагадуємо собі про ту свободу, яку маємо в Ісусі, Божому Сині.
З часом, коли Бог благословлятиме перемогами, ви зможете помітити, що ваш подружній партнер стає все привабливішим. А неодружені будуть шукати щастя в Бога, і коли настане той славний день зустрічі зі своєю половинкою, вони зможуть бути закоханими, а тому й вірними настільки, наскільки зберегли Богом даровану чистоту.
Артем Приступа