автор Наталія Чорнобай, учитель основ здоров’я та християнської етики Рівненської гуманітарної гімназії
Мета
Освітня: розкрити учням значення закону в житті людини і суспільства; поглибити знання про актуальність Заповідей Божих для сучасної людини.
Розвиваюча: розвивати вміння правильно чинити в різних життєвих ситуаціях.
Виховна: виховувати відповідальність перед законом;
Завдання: створити правила спілкування в класі; познайомитися з Десятьма Заповідями Божими; з’ясувати, як діють Божі Заповіді в житті, вивчити золотий вірш уроку.
Біблійна історія: Десять Заповідей Божих.
Золотий вірш: «Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу!» (Псалом118 : 18).
Обладнання: підручники, вирізані долоньки за кількістю учнів, скотч, ватман, два малюнки до теми (на одному малюнку зображений пейзаж, на якому наклеєні паперові метелики, на іншому — стіна (паркан) з драбиною), паперові метелики.
ХІД УРОКУ
I. Вступна частина.
Вітання. Налагодження контакту з класом.
Гра «Не помились».
Учитель називає дії і просить, щоб діти виконали їх, якщо після назви дії є вираз «будь ласка». (Устаньте, підніміть руку, присядьте, усміхніться, помахайте рукою, поплескайте в долоні.)
Бесіда після гри.
Кожна гра має правила.
– Для чого люди придумують правила?(Відповіді дітей)
– А що стається, коли ми їх порушуємо? (Відповіді дітей)
– Які правила ви ще знаєте? (Дорожнього руху, ввічливості, поведінки у класі, транспорті)
– Як ви думаєте, чи потрібно виконувати якісь правила, щоб бути слухняним перед Богом? (Відповіді дітей)
Учитель: Так, звичайно. А що це за правила і як їх виконувати, ми з вами дізнаємося на сьогоднішньому уроці, відправившись у подорож по сторінках Біблії.
Повідомлення теми і мети уроку.
Завдання уроку схематично зображені на драбині (виконуючи їх — піднімаємося по щаблях угору):
– створення «Килима миру»;
– вивчення 10 заповідей;
– застосування їх у житті.
ІІ. Основна частина. Вивчення теми.
Актуалізація знань учнів.
Створення «Килима миру».
Хочу запропонувати вам для початку нашого спілкування створити правила спілкування. Адже кожен з нас хоче бути почутим, прийнятим, зрозумілим, мати підтримку і повагу. Для цього я протягую вам свою руку (вирізану долоньку), як символ відкритості, миру, допомоги з пропозицією комфортного для мене спілкування, те саме пропоную зробити і вам на долоньках, які є на ваших столах.
Діти записують на долоньках своє ім’я і правила, за якими вони хотіли б спілкуватися. Озвучують ці правила і прикріплюють їх на ватмані. Таким чином ми разом створюємо «Килим миру».
Отож, давайте будемо разом дотримуватися тих правил, які ми створили. А якщо раптом у вас виникне якесь непорозуміння чи суперечка, то ви завжди можете помиритися і з’ясувати мирним шляхом ваші стосунки.
Учитель: З правилами ми розібралися, а поміркуйте, будь ласка, і скажіть, що означають слова «закон» і «заповідь»? (Відповіді дітей)
Закон – правило, встановлене державою, яке має найвищу юридичну силу і обов’язкове до виконання всіма громадянами.
Заповідь – повчання морального характеру, дане людині Богом; правило поведінки, наказ.
З давніх-давен люди живуть за законами природи, виконуючи їх кожен день упродовж усього життя. Так, уранці, коли сходить сонце і настає день, люди встають; увечері, коли стає темно, лягають спати; коли йде дощ, люди ховаються, щоб не змокнути; взимку, коли стає холодно, люди носять теплий одяг, щоб не замерзнути тощо. З часом люди почали створювати закони для суспільного життя, щоб регулювати взаємини у людському суспільстві. Багато людей, які створювали правове законодавство, знаходили істину в Біблії і відповідно до неї формулювали основні державні закони. Англійська та американська правові системи базуються на Біблії.
Кожна країна і народ мають свої закони. Живучи в державі, люди підпорядковуються державним законам, мають свої права й обов’язки.
За час свого існування люди створили багато законів. Одні з них уже втратили свою силу і не діють, інші – переосмислюються, вдосконалюються. Тобто людські закони недосконалі, скороминущі, з часом змінюються.
Проте існують і такі закони, які зберігають свою цінність та важливість і донині. Це Божі закони, які ми називаємо заповідями. Сам Бог дав їх людям, щоб вони жили за ними. Ці Божі настанови записані у Біблії, зокрема стисло викладені у Десяти Заповідях, які пояснюють людям, що таке зло і добро, і вчать робити добро, а не зло (Вих. 20).
Знайомство з Десятьма Заповідями Божими.
Діти читають Десять Заповідей і пояснення до них. (Робота з підручником «Основи християнської етики» 5 клас, С. 74-75.)
Звернути увагу дітей на те, що у перших чотирьох заповідях Господь показав, як людина повинна ставитися до Нього, а в наступних шести заповідях говориться про стосунки між людьми. У Новому Завіті Ісус об’єднав ці Божі настанови у дві Заповіді: «Люби Господа Бога свого усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе» (Лк. 10:27).
Пропоную: Вивчення 10 заповідей за допомогою жестів (див. Додаток 1).
ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.
Учитель: Ось ми познайомились із Десятьма Божими Заповідями.
– А чи дієві вони сьогодні, чи не втратили вони своєї актуальності? (Відповіді дітей)
– Чи не здається вам, що заповіді мають багато заборон й обмежують нас?
Ось малюнок з парканом. Спробуємо разом зазирнути за цей паркан. Вам цікаво, що за ним?
Завдання: Пропоную прочитати разом різні життєві історії, які записані в оповіданнях, і з’ясувати, до якої Божої Заповіді ми можемо звернутися, щоб вирішити ту чи іншу життєву проблему.
Повчальні оповідання (див. Додаток 2): «Марія» — (Не призивай імені Бога надаремно); «Не ображай пташок» — (Не вбивай); «Вірність» — (Не чини перелюбу); «Чесний Авраам» — (Не кради); «Квітка» — (Не свідкуй неправдиво).
Обговорення теми:
Учитель:
— Що дарують нам заповіді? (Відповіді дітей)
— Чи потрібно їх виконувати? (Відповіді дітей)
Справді, Божі Заповіді дарують нам свободу, захищеність, мир з Богом і людьми. І коли ми просимо Бога, щоб Він «відкрив нам очі, і ми побачили чудеса Законів Його», то перед нами відкривається зовсім інша картина.
Забрати малюнок з парканом і показати пейзаж із метеликами.
І так, як на початку уроку ми створювали правила спілкування у класі, говорячи тим самим, що воно залежить від нас самих, так само від нас самих залежить, вибираємо ми послух законам Божим чи ні.
Притча про мудреця і метелика, або Все в твоїх руках
Чоловiк спiймав метелика, злегка затис його в долонi i спитав у старого мудреця: «Скажи, мудрецю, метелик у моєму кулацi живий чи мертвий?» А сам думає: «Посмiюся над ним! Якщо вiн скаже «живий», я стисну пальцi – i метелик помре. Якщо скаже «мертвий» – я розкрию долоню, i метелик полетить. Так чи iнакше, а мудрець помилиться!» Старенький уважно подивився чоловiковi в очi i сказав: «Все в твоїх руках!».
Отож, візьміть на пам’ять про сьогоднішню нашу зустріч маленького метелика і пам’ятайте, «все у ваших руках»: довіритись Богові чи ні, слухати Його чи ні, жити згідно з Його Словом чи ні. Надіюсь, що ви використаєте у своєму житті отримані сьогодні знання.
Висновок уроку
Багато людей знають Божі Заповіді і прагнуть виконувати їх, але жодній людині на землі не вдалося це зробити. Лише Ісус Христос, Бог, Який прийшов на Землю в тілі людини, повністю виконав Закон і може допомогти нам у цьому. Більше того, коли ми приходимо до Христа і розкаюємось перед Ним у своїх гріхах, Він дарує нам прощення і справжню радість і свободу в Законі.
Додаток 2
Марія
В одного багатого чоловіка була велика кількість працівників. Його старша дочка мала одну погану звичку: вона при будь-якій можливості казала: «О, Боже мій!» Батькові це не подобалось і він дуже часто казав їй, щоб не зловживала іменем Господнім.
— О, тату, — звичайно відповідала вона, — ви надаєте цьому надто серйозного значення, я ж це роблю не через злі думки, і тому це не може бути гріхом.
Одного разу вранці господар скликав усіх своїх слуг і сказав:
— Сьогодні я прошу вас допомогти мені зробити щось особливе, я вам за це добре заплачу. Займаючись своєю роботою, ви цілий день, з раннього ранку, час від часу голосно кличте: «Маріє! Маріє!» (Так звали його дочку) А коли моя дочка запитає, що ви від неї хочете, кажіть: «Ой, нічого, ми просто так кажемо, ми тебе не кликали».
Вранці Марія пішла до комори, щоб видати служницям продукти на обід, як раптом почула з кімнати: «Маріє! Маріє!» Вона швидко побігла наверх:
— Що трапилося? Для чого ви мене кликали?
— О, нічого! Нічого! Ми це просто так сказали, — відповіли служниці.
Марія з незадоволенням зачинила двері. Як раптом почула з кухні: «Маріє! Маріє!» На кухні їй відповіли те саме, що й у кімнаті. Вона помітила, що служниці ледь стримуються від сміху. Раз за разом то зверху, то знизу чулося: «Маріє! Маріє!»
Марія розсердилася і, тупнувши ногою, почала вимагати пояснення, чому вони весь час її кличуть.
— Ми над цим не задумувалися, — відповідали слуги та служниці.
Але дуже швидко Марія вже не могла їх терпіти, і вона побігла в кабінет до батька.
— Що з тобою, моє дитя? — запитав лагідно батько. — У тебе такий схвильований вигляд.
— Для цього у мене достатньо причин! — закричала вона і почала розповідати батькові, як його працівники над нею насміхаються.
— Ой, — сказав батько, — але ж вони роблять це, зовсім не маючи злих думок. Вони просто не задумуються над цим.
Тут дочка почала плакати:
— Твоя прислуга так нешанобливо зі мною поводиться, а ти ще радієш та схвалюєш це.
— Маріє, Маріє, — перервав її батько, — я не розумію, чому я повинен покарати цих людей лише за те, що вони тебе кличуть? А ти думаєш, що великий, святий Бог не покарає тебе за те, що ти постійно призиваєш Його Ім’я, навіть не думаючи про Нього.
Слова батька дуже вразили Марію, вона дуже плакала і з тих пір слідкувала за тим, що говорила. Протягом деякого часу вона ще промовляла Ім’я Боже надаремно, але тут же просила у Господа прощення.
Не ображай пташок
Ластівки старанно працювали і побудували собі хатинку — маленьке гніздечко. Вони приносили то пір’їнку, то соломинку і таким чином будували своє житло. Незабаром з’явились маленькі пташенята. У батьків тепер було багато турбот, але любов не знає втоми. Пташенята швидко підростали і починали висовувати свої пухнасті голівки і підспівувати своїм батькам.
Але у них з’явились два небезпечні вороги: сірий кіт Мурко і хлопчик Вася. Мурко вже декілька разів намагався добратися до гнізда, але все надаремно, дістати його було неможливо. Вася часто спостерігав, як марно мучився його кіт, і вирішив допомогти йому. Хлопчик часто руйнував гнізда й ображав птахів, але про це ніхто не знав.
Одного разу, коли нікого вдома не було, Вася поставив драбину, взяв на руки Мурка і поліз до гніздечка. Пташечки літали над гніздечком і жалібно кричали, передбачаючи небезпеку.
Кіт, не зрозумівши у чому справа, злякався і почав нявкати. Це почув Рольф, ворог кота, і стрімголов кинувся до місця, звідки доходив шум. Вибігаючи, пес зачепив ланцюгом драбину, і вона впала.
Вася лежав без свідомості. Виявилось, що він зламав ногу. Довелося із соромом розповісти батькам про свій намір. Хлопчик дивився на засмучені обличчя батьків. Вони ніколи не думали, що їх син здатний на такі нехороші справи. Цей випадок став хорошим уроком для Васі. З тих пір він завжди захищає пташок.
Подружня вірність
Це було в роки другої світової війни. В час, коли панувала така ворожнеча, привели матір і двоє її дітей на розстріл. Чоловіка відпустили, бо він був іншої нації. Спочатку він відійшов, але, коли його сім’ю повели на страту, то підійшов і став поруч із ними.
— Доля моєї дружини і моїх дітей — моя доля, — сказав чоловік. — Вони помирають, значить і мені нема чого жити.
Озвірілі вбивці були зворушені такою вірністю і відпустили їх усіх.
Чесний Авраам
Розповім вам про хлопчика, якого звали Авраам. Коли він був малим, то жив із батьками в лісі, в маленькій хатині з крихітними вікнами. У нього не було ні паперу, ні олівців, і довгий час він не мав змоги відвідувати школу. Вдома хлопчик навчився читати. Замість дошки у нього була дерев’яна лопата, а замість крейди — шматок вугілля. Чи сподобалося б вам таке життя?
Коли Авраам підріс, то знайшов роботу в магазині. Одержував небагато, але працював старанно: нікого не обманював, усіх покупців обслуговував дуже ввічливо й уважно.
Він був і касиром. Одного вечора, підраховуючи гроші, Авраам виявив зайві. Він довго думав, як це могло статися. І, нарешті, згадав, що недодав здачу одній бідній бабусі, яка сьогодні приходила в магазин.
Як ви думаєте, що він вирішив зробити?
Авраам швидко одягнувся, зачинив магазин і відправився до бабусі. Було дуже холодно, дув сильний вітер. Коли хлопець усе розповів бабусі, то виявилося, що гроші дійсно належали їй. Вона щиро подякувала Аврааму і сказала, якщо він і надалі буде таким чесним, то стане великою людиною.
Втомлений хлопець прийшов додому, але на душі було легко і приємно. Незабаром про цей випадок дізналися інші і почали називати його «чесний Авраам».
Я думаю, що вже ніхто не мав недовіри до хлопця.
Згодом Авраам Лінкольн став президентом Америки, і всі з любов’ю говорили про нього.
Якщо у вашому житті коли-небудь трапляться випробування, то згадайте «чесного Авраама».
Квітка
Був гарний літній день. Тато повідомив Сергійку і Тані, що вони підуть у ботанічний сад після обіду. Діти дуже зраділи, і, поки тато збирався, Сергійко від радості стрибав по кімнаті так сильно, що з підвіконня впав вазон, який і розбився. «Ой, як шкода!» — вигукнула Таня і підбігла до зламаної квітки. В цей момент зайшов тато і, побачивши Таню із зламаною квіткою в руці, сказав: «Таню, що ти зробила? Адже ти знаєш, як мені подобався цей вазон».«Таточку, не сердися», — сказала Таня. «Бачиш, — відповів тато, — тепер я не можу взяти тебе в сад, ти і там можеш зірвати квітку, яку хтось вирощував». Таня, опустивши очі, мовчала. А Сергійко більше не міг мовчати і, зі слізьми на очах, він підійшов до тата і сказав: «Ні, таточку, це не Таня зламала вазон, це я зачепив його. Тому саме я повинен залишитися вдома». Тато обійняв своїх дітей і сказав: «Ви обоє мені дорогі, і ми всі підемо в сад. Ця квітка ніколи не приносила для мене стільки радості, як зараз; бо я бачу любов між вами.
Я можу надіятися, що ви і надалі будете любити один одного і станете справжніми християнами».
10 ЗАПОВІДЕЙ НА МОВІ ЖЕСТІВ (додаток)
Вих. 20:1-17, Повт. Зак. 5:6-21
Викладайте Десять заповідей у новозавітному дусі. «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою… люби свого ближнього, як самого себе» (Мт. 22:37-40).
1. Я — Господь, Бог твій; хай не буде тобі інших богів передо Мною!
- Один Бог. Немає бога сонця, врожаю, морів, лісів, бога кохання тощо.
- Відповідно необхідно визначитися, кому служити, віддавати свої сили, час, здібності, розум.
- Довіряти, коритись, любити, слухати…
Підніміть вказівний палець, це символізує, що ми визнаємо і прославляємо одного Бога.
2. Не вклоняйся ідолам
- Ідоли, фальшиві боги — це не тільки якісь статуетки, але й те, на що ми покладаємо усю свою надію та чим надто захоплюємося. Наприклад, гроші чи майно.
- Тільки до Бога потрібно звертатися за допомогою у вирішенні різних проблем.
- Не до ворожок, гадалок, екстрасенсів, гороскопів,…
Підніміть два пальці: вказівний вказує вгору, а великий – напівзігнутий, такий знак символізує одного Бога.
3. Не призивай Ймення Господа надаремно
- Будьте обережні з використанням Господнього Імені. Бог хоче, щоб ми зверталися до Нього з любов’ю та повагою, коли молимося чи турбуємося про когось, але не тоді, коли гніваємося чи клянемося.
- Не слід розповідати анекдоти про рай, ангелів, пекло, клястися і божитися, ставитися до цього зневажливо чи легковажно.
Торкніться трьома пальцями губ (як ш-ш-ш): думай, що говориш.
4. Шість днів працюй, сьомий – субота для Господа
- Піклуватись потрібно не тільки про тіло, а й про душу.
- Правильно використовувати кожен день.
- Корисно проводити час.
Підніміть чотири пальці, а великий зігніть так, ніби він відпочиває.
5. Шануй свого батька та матір свою
- Поважай, не грубіянь, не говори зверхньо, зневажливо.
- Поважай старших за віком.
Підніміть п’ять пальців, тримаючи руку так, ніби присягаєте шанувати своїх батьків.
6. Не вбивай
- Злість, гнів, ненависть, заздрість.
- Покалічити, заподіяти шкоду.
- Аборт.
Вдайте, ніби вказівний палець однієї руки — це пістолет, який стріляє в п’ять пальців іншої руки.
7. Не чини перелюбу
- Слід стерегтися того, що розбещує (Пр. 5:8,11-12; 6:25-29; 7:7-27).
Тримайте одну долоню горизонтально, п’ять пальців на ній символізують церкву. Два пальці іншої руки символізують чоловіка та жінку, що стоять перед священиком і дають обіцянки один одному. Ця заповідь закликає подружні пари дотримуватися шлюбних обіцянок, які вони дали.
8. Не кради
- Будь задоволеним тим, що маєш.
- На чужій біді щастя не побудуєш.
Схрестіть по чотири пальці на обох руках перед очима, символізуючи в’язницю, в якій сидить хтось за крадіжку.
9. Не свідкуй неправдиво на свого ближнього
- Не перебільшуй.
- Не зображай все у чорних фарбах.
Підніміть п’ять пальців однієї руки та чотири пальці іншої. Зігніть великий палець та поверніть руку долонею до себе, щоб його не було видно за чотирма пальцями. Він таємно розповідає чотирьом пальцям на цій руці плітки про п’ять пальців іншої руки. Це — прийом неправдивого свідка, який поширює плітки, критикує та обмовляє інших за спинами людей.
10. Не жадай того, що належить твоєму ближньому
Поставте руки долонями вгору, рухаючи усіма пальцями до себе. Ваші пальці ніби говорять: «Дайте мені те, що належить моєму ближньому. Я хочу все, що йому належить!»