Урок для молодших класів
автор Ірина Удодік, учитель християнської етики НВК «Престиж» м. Рівне
Мета
Освітня: дати учням уявлення про події, пов’язані з народженням Ісуса Христа; пояснити причину радості, яку приносить нам Різдво.
Виховна: виховувати шанобливе ставлення до Святого Письма; почуття радості та подяки Богу за народження Ісуса Христа.
Розвиваюча: спонукати учнів ділитися цією Доброю Новиною з друзями, близькими людьми.
Біблійна основа: Мт. 2:1–12.
Ключовий вірш: «Народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь» (Лк. 2:12).
Обладнання і наочність: фланелограф «Різдво» або ілюстрації, які зображають події Різдва Христового (див. кольорову вкладку), схема «Назарет — Віфлеєм», зображення на папері дарів, що принесли мудреці, таблиця — словник (тлумачаться слова: ясла, золото, ладан, смирна), заготовки різдвяної листівки (учитель може зробити кольорові ксерокопії з вкладки).
Міжпредметні зв’язки: музика, математика, географія, трудове навчання.
Література до уроку:
1. Християнська етика. Добро і зло. Посібник для вчителів. — Ів.-Франківськ, 1998.
2. Біблійні історії. Читай, розфарбовуй, навчайся. — К.: Українське Біблійне Товариство, 2004.
3. Шумська О. Християнська етика: Зошит для 2 класу. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. — 52 с.
ХІД УРОКУ
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
1. Привітання
Учитель:
Люди радіють: скоро Різдво,
Світ звеселився.
В дні ці зимові колись давно
Христос народився.
І хоч настала холодна зима,
Сонечко сяє,
І чути всюди врочисті слова:
«Христос ся рождає!»
Відповідь класу: «Славімо Його!»
2. Актуалізація знань
Учитель:
Діти, до якого свята ми зараз готуємося? (Відповіді учнів.) Так, ми готуємося до Святого Різдва. Різдво вносить Божу благодать у кожну родину. Це свято любові і милосердя. Люди встановлюють і прикрашають ялинки, співають колядки, збираючись усією родиною.
Але Різдво — це день народження. Як ви гадаєте, про чиє народження ми будемо з вами говорити? (Відповіді учнів.) Так, ми будемо говорити з вами про народження Ісуса Христа — Сина Божого. Сьогодні ви дізнаєтесь про найбільшу подію в історії людства, яка записана на сторінках Біблії. Отож вирушаймо у подорож.
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Оголошення теми уроку і виклад нового матеріалу
На фоні звучання колядки «Свята ніч» учитель розповідає біблійну історію про народження Ісуса Христа.
У місті Назареті, на півночі Ізраїлю, понад 2000 років тому жила молода дівчина на ім’я Марія. Вона була дуже доброю, усім допомагала. Марія любила Господа і завжди до Нього молилася. На той час вона була заручена з чоловіком на ім’я Йосип (заручини — домовленість про весілля). Тоді існував звичай до весілля чекати один рік. Одного разу до Марії з’явився ангел Гавриїл і сказав: «Радій, Маріє, Господь з тобою! Ти благословенна між жінками!»
Дівчина стривожилася і стала роздумувати, що могли б означати ці слова. Ангел промовив: «Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла. Народиться у тебе Син і назвеш Його Ісусом. Він спасе людей від їхніх гріхів».
Минали місяці. Марія чекала дитину. Йосип не хотів, щоб люди дізналися про це і побили її камінням, і вирішив таємно відпустити Марію, щоб вона втекла в інше місто.
Але тільки він так подумав, як уві сні з’явився йому ангел і промовив: «Йосипе, не бійся прийняти Марію, дружину свою. Вона родить Сина, ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів».
Коли Йосип прокинувся, то зробив усе так, як звелів йому ангел.
На той час цар Август звелів усім жителям його імперії пройти перепис, який необхідний був для збору податків. Про це оголосили і в Назареті. Йосип був родом із Давидового міста Віфлеєма. Тому саме там він повинен був пройти перепис.
Марія і Йосип взяли з собою необхідні речі і вирушили в нелегку дорогу, подорож тривала близько чотирьох днів. І от нарешті Марія та Йосип у Віфлеємі. Вони почали шукати місце для ночівлі. Але всі будинки були переповнені великою кількістю людей. Марія та Йосип змогли знайти притулок лише у хліві. Колискою для Новонародженого послужили ясла (годівничка для тварин).
Розповідаючи, учитель прикріплює відповідні зображення на фланелографі, або показує кольорові ілюстрації.
Ніхто ще не знав про те, що народився Син Божий. Першими про це дізналися пастухи. Вони стерегли свої отари в полі, аж раптом — перед ними з’явився ангел у сяйві і сповістив про народження Христа. Вони дуже злякалися, але ангел промовив, що Дитя, сповите пелюшками в яслах, є Спасителем світу.
2. Вивчення ключового вірша: «Народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь» (Лк. 2:12).
— Чому пастухи злякалися? (Серед ночі, у темряві раптом з’явилося світло і ангел.)
— Що сповістив про Ісуса ангел? (Що Він є Спасителем світу.)
Так, це була радісна новина. Адже люди впродовж багатьох років чекали приходу Спасителя.
Коли у Віфлеємі народився Ісус, засіяла на небі Зірка на ввесь світ. Її побачили мудреці на Сході і прийшли вклонитися Новонародженому Цареві. Вони принесли Йому дари: золото, ладан та смирну, що символізували визнання влади і покору.
— Діти, давайте порахуємо, скільки кілометрів довелося пройти мудрецям, щоб принести свої дари Ісусові.
Учитель роздає кожному учневі схему.
Вирахуй віддаль від Назарета до Віфлеєма, якщо 1см на малюнку відповідає 15 км.
Відповідь: 120 км.
3. Інсценізація «Мудреці зі Сходу»
Сидить Марія з Немовлям на руках, поряд стоїть Йосип.
Автор:
Та враз ми почули дзвони десь далеко.
Дзвоник легко задзвонив і на свято запросив
Мудреців зі Сходу.
Заходять мудреці співаючи.
Три славнії Царі зі Сходу прийшли,
Злато, ладан, смирну Йому принесли.
Мудреці вклоняються і кладуть свої дари
маленькому Ісусові.
Автор:
Пісня дивна, тиха
Ллється, наче диха, —
Коло Немовляти
Нахилилась Мати.
Марія:
Спи, моя Дитино,
Мій єдиний Сину.
Я тебе укрию,
Я тебе зігрію.
Пригорну до серця,
Чуєш, воно б’ється?
Зрозуміти хоче,
Ангел що пророчив.
Чи Ти мій, чи Божий,
І на кого схожий?
Я не розумію,
А спитать не смію.
Твої очі — зорі,
Сині та прозорі,
А чоло мов царське,
Доленька теслярська…
Мудрець:
Тесля чи Месія?
Не питай, Маріє,
Ти вродила Сина —
Бога і Людину.
На руках у тебе
Спить посланець Неба,
Ким Він має стати,
Ще не час пізнати.
Автор:
Пісня ніжна, тиха,
Ллється хай та диха.
Он зоря жевріє,
Радуйся, Маріє!
III. ПІДСУМКОВА ЧАСТИНА
1. Закріплення знань, виховання характеру
— На сьогоднішньому уроці ми дізналися про значення найбільшого у світі свята. Якого? (Різдва Ісуса Христа.)
— Куди Марія поклала свою Дитину? (В ясла.)
— Хто першим дізнався про народження Спасителя? (Пастухи.)
Давайте розповімо нашим друзям, знайомим, батькам про значення свята Різдва, про ту велику радість, яку Бог подарував кожному з нас.
2. Повчальне оповідання
Розповідь про дідуся, який чекав на Різдво
Ісуса Христа
В одному місті жив старенький самотній дідусь. Одного разу, а було це саме перед Різдвом, наснився йому сон, ніби Ісус Христос каже йому: «Чекай мене на Різдво». Прокинувся дідусь, радісний, і думає: «От добре, треба приготуватися до зустрічі». Почав він прибирати, готувати їжу, причепурився, сів і чекає.
А на вулиці — заметіль, дуже холодно. Раптом чує він — хтось стукає в двері. «Це Він!» — побіг дідусь до дверей. Відчиняє, а перед ним стоїть дитина. Бідна, майже боса. «Пустіть погрітися», — просить. Дідусь пустив і зробив для неї чоботи. Коли дитина пішла, він знову сів і чекає. Минув час. Знову хтось стукає. «Ну, це вже точно Ісус прийшов!» — подумав дідусь і відчинив двері. Але це була бабуся, вона просила дати їй трохи їжі. Хоча і не мав дідусь багато їжі, але нагодував бабусю. Коли вона пішла, дідусь все-таки вирішив дочекатися Гостя. «Хоча в мене вже й не залишилося нічого, чим я міг би пригостити Його, але все-таки хочу, щоб Він прийшов». І тут — стук у двері. Відчиняє дідусь, затамувавши подих, — а там… звичайний парубок. «Я так змерз, — каже, — не могли б ви дати мені якусь стару одежину?» Віддав дідусь йому теплий кожух. Вже звечоріло. «Мабуть, не прийде мій Гість. Але чому?..» — сумно зітхнув дідусь, почекав ще трохи і ліг спати.
Питання:
— Чи приходив Ісус до дідуся?
— Ісус Христос завжди приходить до нас і стукає в наші двері. А ми можемо відкрити і впустити Його.
3. Оцінювання знань учнів
4. Домашнє завдання: виготовити різдвяну листівку, написати на ній побажання і подарувати самотній людині або дитині-сироті, бабусі тощо.
5. Молитва