Молоде покоління — майбутнє України

7-й клас, автор Антоніна Мельничук, учитель християнської етики ЗОШ № 14 м. Рівне,
магістр релігієзнавства

Мета

Освітня: пояснити учням, що той, хто йде за Ісусом Христом, є світлом для світу.

Виховна: виховувати в учнів прагнення освітити своє серце Світлом Христовим.

Розвиваюча: розвивати в учнів уміння керуватись у житті Словом Божим.

Біблійна основа: Чис. 24:17; Мт. 2:1–2; Ів. 1:4–12; Еф.5:8–9; 1 Сол. 2:9; 5:5.

Ключовий вірш: «Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі. Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла та прославляли Отця вашого, що на небі» (Мт. 5:14–16).

Літературні піснеспіви:

Запричасник: «Ми бачили Світло істинне, прийняли Духа небесного, знайшли віру істинну. Нероздільній Трійці поклоняємось, бо вона спасла нас».

Тропар Різдва Господа і Спаса нашого Ісуса Христа: «Різдво Твоє, Христе Боже наш, принесло Світло пізнання цілому світові: в нім бо ті, що зорям служили, від зорі навчилися поклонятися Тобі, Сонцю Правди, і визнавати Тебе, що Ти є Бог із Неба. Господи, Слава Тобі!»

Обладнання та наочність: таблиця «Основні види діяльності людини в різні періоди життя», картки з віршами з Біблії, аркуші жовтого і темно-сірого кольору і пакетики зі словами по одному на кожну парту, Святе Письмо, свічка на підсвічнику.

Міжпредметні зв’язки: історія, суспільствознавство, література.

Література до уроку:

1. Біблія/ Пер. проф. І. Огієнка.— К.: УБТ, 2002. — 1523 с.

2. Дирда М. Бог, Церква і молодь: проповіді.— Львів: Свічадо, 1998. — 232 с.

3. Липківський В. Слово Христове до українського народу.— К.: Пам’ятки України, 1996. — 198 с.

4. Притчі Ісуса.— К., 2002. — 47 с.

5. Опалінська Х. Ісус навчає притчами.— Катехитична комісія Львівської Архиєпархії УГКЦ, 2001. — 103 с.

ХІД УРОКУ

I. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Вітання:       — Слава Христу!

— Навіки слава!

Налагодження контакту з класом.

Молитва

Учитель: У шостому класі ми з вами вивчали притчі Христові, навіть проект у нас був «Моя улюблена притча». Тоді ви обрали три: про блудного сина, про сіяча і про багача та Лазаря.

Давайте пригадаємо, які повчання Ісуса Христа ми отри­мали, вивчаючи ці притчі, і чому саме притчами навчав людей Ісус Христос? (Відповіді дітей).

А як іще, крім притч, навчав людей Ісус Христос? (Відповіді дітей).

Так, будучи Богом, Він втілився, щоб прийняти смерть і змити кров’ю наші гріхи, Він став людиною і мав змогу повчати не тільки Словом, але й безгрішним життям. Пригадайте, якими якостями характеру, поведінки Він навчав людей? (Учні називають терплячість, справедливість, відповідальність тощо).

Своєю поведінкою Він показував, якою має бути досконала людина. Він учив любити, вірити, молитись, терпіти. Як людина, Він навчав тих, хто Його бачив, хто з Ним спілкувався, хто до Нього доторкався. А як Бог, Він навчав усе людство, всі Свої творіння на всі часи — від створення світу до страшного суду. І коли ми беремо до рук Біблію, ми тримаємо Його повчання, які писані нам на скрижалях, глиняних дощечках, на папірусах, пергаменті, папері. Тепер ми їх можемо прочитати на комп’ютерних екранах, прослухати на дисках. І невідомо ще, як розвиватиметься цивілізація і в яких формах буде передаватися Богом до людини Його Слово.

Замалюйте в зошитах схему, як має поширюватись Слово Боже від однієї людини до людей всього світу:

Людина  родина  народ  людство

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Пояснення нового матеріалу

Учитель: Сьогодні ми продовжимо тему про безгрішне життя Ісуса Христа, намагатимемось взяти його за основу, як фундамент нашого земного життя. Чому це так важливо?

Бо це єдиний шлях до спасіння і вічного життя в Небесному Царстві. Давайте прочитаємо біблійні вірші, які є на ваших картках:

1. «Я бачу його, та не тепер, дивлюся на нього, та він не близький! Сходить зоря он від Якова, і підіймається берло з Ізраїля, ламає він скроні Моава та черепа всіх синів Сифа!» (Чис. 24:17).

2. «Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу, і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому» (Мт. 2:1–2).

3. «І життя було в Нім, а життя було Світлом людей. А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його. Був один чоловік, що від Бога був посланий, йому ймення Іван. Він прийшов на свідоцтво, щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього. Він тим Світлом не був, але свідчити мав він про Світло. Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну людину, що приходить на світ. Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його. До свого Воно прибуло, та свої відцурались Його. А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його» (Iв. 1:4–12).

4. «Ви бо були колись темрявою, тепер же ви світло в Господі, поводьтеся, як діти світла, бо плід світла знаходиться в кожній добрості, і праведності, і правді» (Еф. 5:8–9).

5. «Бо ви всі сини світла й сини дня. Не належимо ми ночі, ні темряві» (1 Сол. 5:5).

6. «Бо ви пам’ятаєте, браття, наше струднення й утому: день і ніч ми робили, щоб жадного з вас не обтяжити, і проповідували вам Божу Євангелію» (1 Сол. 2:9).

Учитель запалює свічку на свічнику.

Учитель: Ісус Христос Сам Себе називав «Я — Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя» (Ів. 8:12). Біблійні вірші, прочитані вами, є підтвердженням того. Апостолів Ісус Христос теж називав світлом для світу в притчі «Світло на свічнику».

Учні читають ключовий вірш та попарно
вивчають його напам’ять.

Учитель: У Ізраїлі кожна людина мала глиняний світильник. Були світильники і в Єрусалимському храмі. Головний світильник був із чистого золота, і горіло на ньому постійно, вдень і вночі, сім лампад. Ще було по п’ять світильників зліва і справа. Вони є і в сучасних храмах.

Ізраїльтяни, якщо бачили, що йде небажаний гість, накривали світильник кошиком або іншою посудиною. Таке накриття часто гасило світло. Ісус застерігає, що світло під посудиною згасне.

— Що, на вашу думку, в притчі Ісуса Христа «Свічка на свічнику» є тією посудиною, яка гасить світло нашої любові до ближніх? (Відповіді учнів).

— А як можна пояснити слова Ісуса Христа про те, що не може сховатися місто, яке стоїть на вершині гори? (Відповіді учнів).

У Святому Письмі гора — місце, де присутній Господь Бог (Синай, Фавор). Ми повинні бути містом на горі, де завжди можна мати зустріч з Богом. Наше світло має бути видне, як місто на горі. Щоб люди бачили наші добрі діла і прославляли Бога на небі. Свічник зі світлом завжди стояв перед ковчегом завіту і вказував, що Світло — Бог, присутній між людьми вічно. Ми маємо бути тим свічником, тією вічною лампадою, яка вказує, що Господь Ісус Христос, вічне Світло, присутній між нами.

Пригадайте, що відбулося після того, як розп’ятий Ісус Христос помер на хресті? (Відповіді дітей). Так, погасло Світло світу, і людей огорнув морок і страх, бо вони усвідомили, яке зло вони вчинили.

Запишіть головну думку притчі: «Свічник — наше життя, світло — наші діла».

Гра «Світло — тьма»

На кожній парті лежать аркуші жовтого і темно-сірого кольору і пакетики зі словами, які виражають позитивні і негативні прояви поведінки, якості характеру,
види захоплень і уподобань. Учні працюють у парах. Позитивні слова треба викласти на жовтих аркушах, негативні — на сірих.

Учитель: Кого, крім апостолів, можна було б назвати світлом на свічнику? Можливо, ви пам’ятаєте відомих історичних, релігійних діячів — українців, які самовіддано служили Богу, Україні, українському народові, і їх можна було б так назвати?

(Відповіді учнів: княгиня Ольга, князь Володимир, князь Ярослав Мудрий, князь Володимир Мономах, Григорій Сковорода, митрополит Іларіон, Тарас Шевченко та інші).

— А кого із сучасних державних, релігійних, культурних діячів українці шанують, люблять і вважають своїми світильниками? (Відповіді дітей).

Сотні років бездержавності, неволі, безбожництва дуже негативно відбилися на долях багатьох людей і всього нашого народу. Навіть проголошення незалежності й утворення держави Україна не принесло сподіваного процвітання. А все тому, що понищена духовність народу, керівництво держави не розуміє, що політична, економічна кризи випливають з кризи духовної. Апостол Павло казав до християн: «Ніч минула, а день наблизився, тож відкиньмо вчинки темряви й зодягнімось у зброю світла» (Рим. 13:12). Це сказано і для нас, і про нас. Світло дня настане, коли ми всі станемо відображенням Божого світла. Побудувати міцну, процвітаючу державу зможуть люди, які в своєму житті керуються Заповідями Божими, бережуть в собі образ і подобу Божу. Мабуть, ви погодитесь зі мною, що ні п’янички, ні наркомани, ні розпусники зовсім не піклуються про своє майбутнє, а тим більше про майбутнє своєї держави.

Ось перед вами таблиця про періоди життя людини й основні види діяльності в різні періоди життя:

Науковими дослідженнями доведено, що вже в дошкільному віці дитина, граючись, переймає досвід суспільного життя і в грі відтворює працю дорослих, виконуючи ролі мами, продавця, лікаря, будівельника. В шкільному віці людина збагачується знаннями, які стануть фундаментом для майбутньої професії; крім того, вона вчиться бути відповідальною перед Богом і ближніми за плекання своїх здібностей і талантів, які мають бути спрямовані на процвітання і добробут власного життя і життя свого народу. Кожна молода людина має навчитися сама себе контролювати і вдосконалювати. Всілякі лінощі, байдужість, безвір’я є гріхами, які ведуть до падіння і деградації. Народна мудрість гласить: «Неможливо те дерево, яке виросло кривим, зробити прямим». Це про тих, хто лінується вчитися, хто не шанує батьків, учителів, однокласників, своєю безвідповідальністю прокладає собі шлях до невтішного майбутнього.

III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1. Підсумок

Якщо ви християни, якщо Боже світло осяяло ваше життя, якщо Ісус Христос (Світло) живе у ва