Переконаний, що ви чули цю фразу від батьків або вчителів. Підлітковий період дитини відомий як найбільш заколотний супроти авторитету батьків, учителів і будь-якої іншої влади. Хочу поділитися деякими порадами зі Слова Божого, прислухавшись до яких, батьки й учителі зможуть допомогти підліткам подолати труднощі у цьому віці.
Люби свою дитину будь-якою: неталановитою, неуспішною, дорослою. Спілкуючись з нею — радій, бо дитина — це свято, яке допоки з тобою. Януш Корчак
Попереджайте дитину про небезпеки підліткового віку.Людям легко правильно поводитися у важких обставинах, якщо вони були про них попереджені. Бог чинив так зі Своїм обраним народом і безліч разів попереджав його про бунти або повстання, які виникнуть у майбутньому, якщо вони не будуть обережними. Після виходу з єгипетського рабства, коли вони йшли пустелею в обітовану Богом країну Ханаан, Він сказав: «…щоб ти не сказав у серці своїм: «Сила моя та міць моєї руки здобули мені цей добробут». І будеш ти пам’ятати Господа, Бога свого, бо Він Той, що дає тобі силу набути потугу, щоб виконати Свого заповіта, якого присягнув Він батькам твоїм, як дня цього. І станеться, якщо справді забудеш ти Господа, Бога свого, і підеш за іншими богами, і будеш їм служити, і будеш вклонятися їм, то врочисто свідчу вам сьогодні, ви конче погинете!» (Повт. Зак. 8:17-20).
Мудрий Соломон написав книгу Приповістей переважно для підлітків: «Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї, — вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою» (Пр. 1:8-9). Ця книга повна настанов щодо всіх аспектів життя. Автор попереджає читачів про небезпеки, які стоять перед ними, і радить, як захистити себе від їхнього злого впливу. Це повинні робити батьки й учителі — необхідно застерігати дітей перед тим, як вони досягнуть підліткового віку, про небезпеки заколоту й бунту, які й характеризують цей період. І не досить лише один раз сказати дітям про це, але нагадувати частіше, з аргументами й конкретними прикладами, які вони бачили або бачать.
14 років — людина починає усвідомлювати свої соціальні зв’язки і своє місце в суспільстві.
18 років — закінчується формування основних психофізичних особливостей людини.
24 роки — завершуються процеси зросту в людському організмі і формується соціальний статус особистості.
Гарантуйте підліткові безпеку, прийнявши його
У підлітковий період дитина проходить через кризу або внутрішній конфлікт. З одного боку, вона росте й уже вважає себе дорослою, але оточуючі люди ще вважають її дитиною. Підліток прагне бути прийнятим як доросла людина. Разом з тим, він не хоче брати на себе відповідальності як дорослий. Тому він хоче, щоб до нього ставилися з повагою й дозволяли йому все як дорослому, але дуже мало думає про те, щоб служити іншим. Він чекає, щоб служили йому. Дорослі ж люди думають про інших і служать іншим. Тому батьки й мудрий учитель приймуть дитину такою, як вона є, будуть поводитися з нею як з дорослою людиною, розмовляти з нею як з дорослою і намагатися допомогти їй зрозуміти свою відповідальність, яку вона повинна брати на себе й виконувати як будь-який дорослий. Це дасть підліткові відчуття безпеки. А якщо йому постійно вказують на його помилки й неспроможність, за короткий час підліток сам переконається у своїй неспроможності і може залишитися пасивним до труднощів упродовж усього життя. «Приймайте тому один одного, як і Христос прийняв нас до Божої слави» (Рим. 15:7).
Не переборщіть із заборонами
Деякі батьки й учителі ставлять занадто багато заборон. Метод виховання, який вони пропонують, якщо його можна так назвати, зводиться здебільшого до слів: «Не можна!», «Не чіпай!», «Не бери!», «Не ходи!», «Не… Не… Не…» Таке «виховання» дуже дратує дітей. І Бог попереджає про це: «А батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому!» (Еф. 6:4).
Зловживання заборонами викликає гнів і роздратування у дітей, і це ставлення може залишити негативний відбиток на все життя.
Ми не виховуємо героїв. Ми виховуємо синів. Якщо ми будемо ставитися до них як до синів, то вони виростуть героями. Хай навіть героями у наших очах. Уолтер Ширра
Будьте рішучими у застосуванні дисципліни
У жодному разі не хочу, щоб читачі зрозуміли, ніби я раджу залишити дитину на самоплив. Підліток ще дитина, але він єдиний, хто так не вважає, а уявляє себе дорослим. Коли підліток зарозуміло топче авторитет батьків або вчителів, він повинен бути покараним й до нього повинна бути застосована дисципліна. Інакше може відбутися те, про що говорить Святе Письмо: «Різка й поука премудрість дають, а дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою» (Пр. 29:15).
Однак, будьте уважні. У підлітковому віці застосування фізичного покарання принижує дитину, особливо дівчаток. Значно ефективнішою є серйозна, мудра розмова, а застосування фізичного покарання може мати протилежний ефект — призвести до атрофії свідомості підлітка. Якщо розмова не приносить очікуваного результату, батьки й учителі можуть удатися до скасування або обмеження певних прав або пільг підлітка на певний період часу.
Наша молодь любить задоволення. Вони володіють поганими манерами,
не поважають старших і віддають перевагу пустій балаканині замість фізичних вправ… Вони сперечаються зі своїми батьками, люблять поговорити з друзями, у великих кількостях поглинають їжу і тиранять своїх викладачів. Сократ, 450 р. до н. е.
Навчайте підлітка приймати рішення
Як уже зазначалося, підліток хоче бути дорослим, але не хоче брати на себе відповідальності. Тому, замість того, щоб забороняти йому щось, батьки й учителі повинні допомогти йому аналізувати рішення, які підліток хоче приймати, й усвідомлювати наслідки неправильного вибору. «Не обманюйтеся, — Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!» (Гал. 6:7). Таким чином ми дійсно допоможемо підліткам стати дорослими, тому що навчимо їх приймати рішення й відповідати за них.
Не намагайтеся нав’язати себе підліткові, але намагайтеся зрозуміти його, щоб ви могли допомогти йому й дати пораду у світлі Божої істини. Будьте другом своєму синові або доньці, які стали підлітками. Набагато легше приймати пораду від друга, який щиро прагне зрозуміти й допомогти тобі. «Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом» (Пр. 17:17).
Василь Філат
Мирошниченко О. Ф. м. Харків
Советы автора, изложенные в этой статье, на мой взгляд, являются очень практичными и, главное, правильными. Главня их цель – любовь, принятие, понимание своих детей, когда они достигают переходного возраста…
Если ребенок не хочет брать на себя ответственности, необходимо ему помочь проанализировать решения и понять последствия неправильного выбора. Лучшим образом помочь ребенку можно только понимая его, являясь по-настоящему другом ему.
Мне очень нравяться и вдохновляют цитаты разных авторов, привденных в статье. Удивительно, но со времен Сократа во внутренней сущности людей многое неизменно.