Дружелюбність
З першого класу Катя знала своїх шкільних по-друг, між собою вони були дуже дружні. Але ось у класі з’явилась нова дівчинка, її звали Анею. Вона приїхала із якогось далекого міста, щоб жити у тітки та дядька. Звичайно, ніхто в класі її не знав.
В Ані був незвичний для них діалект, через що Катя та інші діти в класі вирішили, що Аня — дурненька й сіра. І всі стали насміхатися над новою дівчинкою. Всі підкреслено ігнорували її. Дійшло до того, що коли одна із подружок Каті звернулась із запитанням до Ані і зробила це ввічливо, Катя обізвала подружку образливими словами і протягом тижня не розмовляла з нею. Відтоді ніхто в класі вже не намагався говорити з бідною Анею, хоча вона нікому не зробила нічого поганого.
Запитання для обговорення та роздумів:
1. Чому до одних людей легше бути дружніми, ніж до інших?
2. Чи доводилося вам переживати що-небудь подібне до того, що пережила Аня?
3. Чому, на вашу думку, Катя та її друзі поводилися так нечемно?
Відповідь з позиції християнської етики:
будьте дружелюбні
Дружні відносини виникають не на порожньому місці, а в результаті добрих справ і слів, звернених до інших. Про те, як бути дружелюбними стосовно оточуючих людей, християни дізнаються з Біблії.
Протягом Свого земного життя Христос спілкувався і з такими людьми, які були явно нелюбимі і до яких презирливо ставилися інші. Так, Він вступав у контакт зі збирачами податків, а їх у дні Ісуса особливо ненавиділи в ізраїльському суспільстві (Лк. 19:1-10).
Закхей — один із збирачів податків. Він багато чув про Ісуса і через те, що був малим на зріст, одного разу заліз на дерево, щоб роздивитися цього незвичного Вчителя серед людей, які супроводжували Його. Побачивши Закхея на дереві, Ісус сказав йому, що хоче побувати у нього вдома. Більшість людей і розмовляти не стала б із збирачем податків, а тим більше йти до нього додому?! Не дивно, що багато хто обурювалися тим, що Ісус наближає до Себе Закхея. І ось Закхей, вшанований дружбою Ісуса, повністю змінився. Раніше обманювати людей було для нього звичною справою (і в цьому була одна із причин, чому збирачів податків, таких як Закхей, ненавиділи). Але після зустрічі з Ісусом він вирішив роздати половину свого майна бідним. А людям, яких він обдурив, він виплатив у чотири рази більше того, що брав у них.
У Євангелії від Марка, 2:1-12, ми знаходимо приклад справжньої дружби. Один чоловік був паралізований. Четверо друзів понесли його до Ісуса, щоб Він зцілив його. Але, не зумівши пробратися з ношами, на яких лежав паралізований, у будинок, де в цей час перебував Ісус Христос, вони почали розбирати по-
крівлю цього будинку і через отвір спустили свого хворого друга прямо перед Ісусом. Вони свідомо пішли на такі «клопоти», турбуючись про друга.
Іноді дружелюбність проявляти нелегко, особливо до тих, хто, як нам здається, не подібний до нас. Однак, Ісус Христос учив, що недостатньо бути дружелюбним до тих, хто дружелюбний до нас: нам по-
трібно любити навіть тих, хто ставиться до нас вороже. Звичайно, це важко. І переборювати це ми можемо тільки з допомогою Бога.
1. Пригадайте найбільш дружелюбний учинок, коли-небудь здійснений стосовно вас? Яку це викликало у вас реакцію?
2. Що заважає вам бути дружелюбним до нової для вас людини?
Почуття товариськості
По дорозі до школи Катя спеціально сповільнила крок, щоб не йти разом з Галею та Сашею. Заради чого слухати їхні жарти про предмети, які їй нецікаві, і розмови про те, як вони провели свої вихідні? Але десь в глибині душі Каті хочеться приєднатися до компанії. Вона почуває себе самотньою і ніби відрізаною від інших. В школі її не те що не люблять чи дражнять, а просто діти поводяться так, ніби її не існує. І це настільки боляче, що Катя вирішила: краще б її дражнили.
Батьки Каті не мають намірів дружити з сусідами і не мають часу на розмови з незнайомими людьми. «Ніколи не знаєш, — говорить мама, — кому з них можна довіряти».
Катя розділяє почуття батьків, вона також намагається бути обережною, щоб не потрапити в яку-небудь історію. Але все, чого їй хочеться, — мати хорошого друга.
Запитання для обговорення та роздумів:
1. Які почуття переживає Катя?
2. Перерахуйте причини, через які діти в школі не помічають Катю?
3. Чи згідні ви з Катею, що краще б її дражнили, ніж просто не помічали?
4. Чому деякі люди відчувають себе самотніми і ніби ізольованими від інших?
Відповідь з позиції християнської етики:
виховуйте в собі почуття товариськості
Люди не були створені для того, щоб жити ізольо-вано один від одного. Бог, навпаки, створив їх так, щоб вони потрібні були одне одному, мали супутника життя. Товариськість, яка пов’язує людей, чи то дружба, необхідна для зміцнення людських взаємин.
Але не тільки людей поєднує між собою почуття товариськості. В Біблії говориться, що людина може мати спілкування з Богом. Тому що Бог бажає спілкування з нами.
До стосунків особливої близькості з собою закликав людей Ісус Христос, Син Божий. В Євангелії від Марка, 3:13-19, ми читаємо про те, що Він вибрав Собі за учнів 12 чоловік. Одним із цих дванадцяти був Матвій. Якби Ісус Христос не вибрав його Сам, сумнівно, що інші одинадцять учнів попросили б Його про це. Справа в тому, що Матвій був певною мірою зневаженим, оскільки збирав зі своїх співвітчизників податки на користь ненависної їм влади Римської імперії. Заняття це дало Матвію можливість розбагатіти, але він знав, що друзів не купиш ні за які гроші. І, мабуть, до того часу, як Ісус покликав його, Матвій почував себе самотнім і ізольованим від інших. А з тієї хвилини він уперше в житті відчув, що потрібен комусь. Він більше не був зневаженим і став частиною тієї групи людей, яких Ісус назвав Своїми друзями.
Однак, не тільки люди, подібні до Матвія, бувають самотніми. Час від часу кожна людина почувається самотньою. Це властиве людській натурі. Одні намагаються звільнитися від цього, з головою поринувши в навчання. Інші — намагаються бувати серед людей. Але буває, що від усіх цих намагань відчуття самотності лише посилюється.
Проте Ісус Христос продовжує закликати людей іти за Ним. Ті, котрі відгукнулися на Його заклик, стають християнами, тобто частиною Божої сім’ї. Це не значить, що вони більше не відчувають самотності, однак вони розуміють, що ні багатство, ні високе становище в суспільстві не зцілюють від самотності. Ліки від самотності лише в дружбі з Ісусом Христом.
1. Подумайте про людей, які вам найближчі. Яким чином стосунки з ними допомагають вам почувати себе менш самотніми?
2. Чи пов’язували вас із ким-небудь товариські стосунки? Якщо так, то як вони впливали на ваше життя?
Здатність прощати
Петро та Андрій училися в одному класі, але грали в різних хокейних командах. І під час кожної зустрічі їхніх команд Андрій діяв агресивно стосовно Петра. Він увесь час наїжджав на нього і штовхав. Або намагався вдарити Петра хокейною ключкою та ще й додати разочок, коли той падав. Усе це він робив дуже хитро, щоб суддя не помітив.
До кінця гри залишалася хвилина, рахунок був нічийним. І тут у Андрія з’явилася можливість забити шайбу. Петро ж побачив у цій ситуації шанс помститися за себе. Він сильно штовхнув Андрія, і той розтягнувся на льоду. Можливість забити гол Андрій проґавив. І в ту ж мить шайбу забила команда Петра і виграла матч.
Наступного дня Петро почув, як Андрія дражнять, але той нічого не відповідав, а потім зі злістю поглянув на Петра…
Помстившись Андрієві, Петро деякий час відчував задоволення. Але відтоді йому завжди доводиться бути напоготові: він знає, що Андрій при нагоді також буде мстити.
Запитання для обговорення та роздумів:
1. Що спонукало Петра шукати нагоди для помсти? Чи мав він на це серйозні причини?
2. Що відбулося б, якби Андрій, у свою чергу, помстився Петрові?
3. Чи думаєте ви, що через місяць ситуація якось розрядилася б? Чому ви так вважаєте?
Відповідь з позиції християнської етики:
вмійте прощати
Відомстити тому, хто тебе образив, — це природна реакція будь-якої людини. Іноді все, про що думає потерпілий, це — як «зрівняти рахунок», віддати болем за біль. Тема помсти червоною ниткою проходить через багато оповідань і романів. А, між іншим, християнство говорить, що потрібно вчитися прощати одне одному. Так, це не завжди легко. Нелегко було і Христу помирати на хресті, щоб Бог міг простити людству його гріхопадіння. В Євангелії від Марка, 15:21-37, ми читаємо як страждав Ісус, помираючи на хресті, щоб кожен, хто повірив у Нього, був прощений і мав життя вічне. Син Божий мав таку здатність прощати, що Він молився навіть за римських вояків, які прибивали Його до хреста.
Про необхідність прощати Ісус говорив багато разів. Одного разу Його учні стали сперечатися на цю тему, і про те, скільки разів потрібно прощати того, хто образив. Ісус відповів, що цьому немає обмеження: стільки разів, скільки хоче людина, щоб Бог простив їй самій, вона повинна прощати й іншим. У Господній молитві Ісус учить прощати іншим, як Бог прощає нам самим.
Помста приносить лише відчуття тимчасового полегшення, вона породжує в людині лише злість і підозру, створюючи важку ситуацію. Акт помсти може призвести лише до погіршення ситуації. І навпаки: якщо людина простила комусь, хто заподіяв їй зло, то може придбати собі друга і мати моральне задоволення.
1. Коли, за яких обставин вам понад усе хочеться звести з кимось рахунки?
2. За яких обставин у вас виникає бажання, щоб вам пробачили? Виходячи з цього, коли потрібно і вам прощати іншим?
© 1993 by David C. Cook Foundation
Cook Communications Ministries, 4050 Lee Vance View,
Colorado Springs, Colorado 80918 U.S.A.