7-й клас, автор Світлана Филипчук, учитель християнської етики
Мізоцького ліцею Здолбунівського району Рівненської області
Тип уроку: комбінований, ток-шоу «Як ти думаєш?»
Мета
Освітня: дати учням загальні знання про зустріч Ісуса з Никодимом; показати значення духовного відродження людини («народження згори»); вчити досліджувати Писання.
Виховна: виховувати усвідомлення важливості Біблії у пізнанні істини.
Розвиваюча: розвивати в учнів прагнення дізнаватися істину зі Слова Божого.
Біблійна основа: зустріч Ісуса з Никодимом, Ів. 3:1-21; Ісус і фарисеї, Мт.12:1-14.
Ключовий вірш: «…і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!» (Iв. 8:32).
Словник понять і термінів: істина, народження згори, пізнання, фарисей.
Обладнання та наочність: картини М. Ге та І. Рєпіна «Христос і Никодим», мікрофони, Святе Письмо, одяг для Никодима, фарисея, експертів.
Міжпредметні зв’язки: історія, мистецтвознавство, етика.
Література до уроку:
Арт-каталог «Живопись и графика» // http://www.art-catalog.ru
Библейская энциклопедия. – М.: Рос. Библ. Общ., 1995. – С. 133, 150, 209.
Біблія у перекладі І.Огієнка.
Вамош Файнберг М. Побут людей за днів Ісуса Христа. – К.: УБТ, 2004.
Уілоубай Р. Біблійний путівник для дітей. – К.: УБТ, 2004. – С. 88-89.
Ферреро Б. Бачити Бога / Спів польового цвіркуна. – Л.: Свічадо, 2002. – С. 56-57.
ХІД УРОКУ
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
Вітання
Учитель: Дорогі друзі! Вітаю вас на ток-шоу «Як ти думаєш?». Тема нашої сьогоднішньої розмови «Прагнення пізнати істину». У нашій студії присутні (учитель представляє, учні-герої піднімаються під аплодисменти)історичні особи – Никодим та фарисей, експерти: історик «Такбулознай», філософ «Язнаюсенс» та мистецтвознавець «Усібарвисвіту», ведуча ток-шоу, і, звичайно ж, учасники нашої передачі – учні нашого класу.
Налагодження контакту з класом
Учитель ставить запитання і передає мікрофон учасникам-учням, які дають короткі бліц-відповіді.
– Що таке істина?
– Чи можливо її пізнати?
– Навіщо знати істину?
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Учитель-ведучий: В Євангелії від Івана, восьмому розділі, тридцять другому вірші, написано: «… і пізнаєте істину, а істина вас вільними зробить!» (Iв. 8:32).
На дошці висить плакат із цим ключовим віршем.
Скажіть мені, яке слово в цьому вірші повторюється? Так, істина. Отже, розпочнемо нашу бесіду із з’ясування проблеми, що ж таке істина? Для цього просимо до слова експерта – філософа «Язнаюсенс».
Філософ «Язнаюсенс»: Що я вам скажу, проблемою істини здавна переймалися всі філософи. Так, давньогрецький філософ Арістотель вважав, що істина – це відповідність наших знань оточуючій дійсності. Він, зокрема, говорив: «Казати про суще, що його немає, або про не-суще, що воно є, – значить казати хибне; а казати що суще є і не-суще не є, – значить казати істинне». Скептики ж взагалі відкидали будь-яку можливість пізнати істину, стверджуючи, що вона відносна, тобто що ті самі речі по-різному сприймаються різними людьми, різними органами чуттів, вони викликають різні сприйняття і залежать від виховання людини, звичаїв, віри і переконань.
Т. Аквінський відділив знання від віри, царину розуму від царини одкровення, а також твердив, що деякі істини перевищують розум (зокрема пов’язані з Богом), але жодна йому не противиться. Епоха Просвітництва ствердила силу наукової істини й оголосила про надзвичайні можливості розуму.
Учитель-ведучий: А як ви поясните, що таке істина?
Філософ «Язнаюсенс»: Істина – це правда, достовірне знання, її розуміння є незалежним від конкретної людської думки. Наприклад, істина є те, що Римський Колізей існує незалежно від того, чи бачив я його на власні очі.
Учитель-ведучий: Дорогі друзі! Подивіться на наш ключовий вірш: «… і пізнаєте істину, а істина вас вільними зробить!» (Iв. 8:32) Що слід робити з істиною? (Запитання з мікрофоном до учнів).
– Пізнавати істину.
Учитель-ведучий: Так. Саме «пізнавати». А от що означає це слово, нам розповість один чоловік із минулого, якого теж мучило питання пізнання істини. Вітайте, Никодим! (Йому дають мікрофон). Шановний Никодиме, розкажіть, будь ласка, про ваші пошуки істини.
Никодим: Якось уночі я прийшов до Ісуса і сказав Йому:
— Учителю! Я знаю, що Ти посланий Богом учитель, бо такі чуда, як Ти звершуєш, ніхто не може звершити без Божої допомоги.
У відповідь Ісус промовив мені:
— І Я більше скажу тобі: той, хто не народиться вдруге за вищим велінням, той не зможе побачити Божого Царства.
Я здивувався і запитав Христа:
— Хіба стара людина може вдруге народитись? Невже вона може удруге ввійти до черева матері своєї та народитись?
А Ісус відповів:
— Хто не народиться від води й Духа, той не зможе увійти до Божого Царства. Народжене тілом є тіло, а народжене Духом є дух. Не дивуйся тому, що Я сказав тобі: треба вдруге народитись. Вітер дме, як йому заманеться: звук його чуєш, а звідки він приходить або куди йде — не знаєш, — так само з кожним, хто народжений Духом.
У відповідь я спитав:
— Як це може відбутись?
Ісус мені на те:
— Так Бог полюбив світ, що віддав єдинородного Сина, аби кожен, хто повірив у Нього, не загинув, але успадкував вічне життя. Адже Бог надіслав до світу Сина Свого не для того, щоб засудити світ, а щоб світ був порятований Ним і пізнав істину. Кожен, хто чинить зло, ненавидить Світло й істину і не йде до Світла, щоб не викрились учинки його, а хто чинить добро — йде до Світла, аби видні були вчинки його, бо вони звершуються з Божої волі.
Учитель-ведучий: Отже, підсумуйте, шановний Никодиме, що ж таке істина і як її можна пізнати.
Никодим: Істина – це Бог, це воля Божа, що міститься в Законі та заповідях. Тобто Святе Письмо – це істина. Пізнати істину можна, повіривши в неї (тобто в Ісуса Христа) та, як сказав мені Ісус, народившись згори.
Учитель-ведучий: Народившись згори? Любі учасники, як ви розумієте ці слова Христа? (Учитель дає мікрофон дітям).
Учень 1: Розпочати нове життя з Богом, повіривши в Його любов. Жити за Його заповідями і законами.
Учень 2: Ісус говорив про духовне народження від віри в Нього.
Учитель-ведучий: Запитаймо ще одного нашого експерта – історика «Такбулознай». Шановний експерте, що ви можете сказати про цю розмову шановного Никодима з Ісусом?
Історик «Такбулознай»: Знаєте, мені відомий цей чоловік, Никодим. Він – фарисей і член синедріону (вищої релігійної ради). Як він уже сам зазначав, і я це можу підтвердити як історичний факт, бо про це записано в Євангелії від Івана, 3:1-21, одного разу вночі Никодим таємно, підкреслюю таємно, прийшов говорити з Ісусом Христом. Ми чули, що він розповів про цю розмову. Але ви, мабуть, помітили, що більшість слів, які йому сказав Христос, Никодим не зрозумів. Пізніше, коли фарисеї хотіли схопити Христа, Никодим виступив на Його захист. А після страти Ісуса Никодим приніс пахощі для бальзамування Його тіла. Так, в Євангелії від Iвана, 19:39, сказано: «Прибув також і Никодим, що давніше приходив вночі до Ісуса, і смирну приніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто».
Учитель-ведучий: Представляю вам ще одного нашого експерта – мистецтвознавця «Усібарвисвіту»!
Мистецтвознавець «Усібарвисвіту»: Добридень! Хочу познайомити вас із двома полотнами на тему зустрічі Ісуса з Никодимом.
Показує репродукції і розповідає про них.
– Перша картина Миколи Миколайовича Ге «Христос і Никодим», яку він намалював приблизно 1889 року. Картина написана на полотні маслом і зберігається в Московській Третьяковській галереї.
Зверніть увагу, в якій темноті відбувалася зустріч, як казав сам Никодим, уночі. Це і відобразив художник. Також зверніть увагу на те, що лице Никодима трішки освітлене. Як ви гадаєте, що цими кольорами намагався сказати нам Ге?
Учень 3: Він хотів сказати, що поряд із істиною, а Христос, як ми знаємо, це істина, освітлюється людське життя.
Мистецтвознавець «Усібарвисвіту»: Так, справді. Зверніть також увагу, що за головою Христа помітне сяйво.
Інше полотно – це малюнок «Христос і Никодим» (1887 р.) Іллі Юхимовича Рєпіна, зроблений на папері графітним олівцем. Малюнок зберігається в Петербурзькому Державному Російському музеї. Зауважте одну деталь, яку передав Рєпін: Ісус та Никодим сидять і Никодим дуже уважно слухає слова Ісуса.
Фарисей: Дозвольте мені сказати!
Учитель-ведучий: Звичайно, представтесь, будь ласка.
Фарисей: Я фарисей, колись ми були друзями із Никодимом. Я належу до релігійної спільноти фарисеїв, що в перекладі означає «відділені». Це – строга релігійна організація, метою якої є точне виконання Закону Божого. А щоб нам легше було його виконувати, ми розробили розширені тлумачення. Дехто із наших заздрісників, адже ми святіші за них, говорить, що ці наші тлумачення роблять Закон Божий заплутанішим. Але я готовий це заперечити. Так, існує заповідь про те, що потрібно святкувати суботній день. А святкувати – це не працювати, чи не так? То ми кажемо, що «робота» – це майже всі активні людські дії. Так, у суботу не можна йти пішки на великі відстані, піднімати важке, навіть запалювати в домі вогонь.
До речі, наша організація дуже чисельна. В часи Ісуса нас налічувалося понад 6 тисяч. Ми вважаємо себе благочестивими людьми і гидуємося тих, хто не хоче і не може дотримуватися всіх наших правил. Вони – невдахи! Вони – недостойні Бога!
Учитель-ведучий: Дорогі учасники, у вас є якісь репліки стосовно нашого фарисея? (Учитель дає мікрофон дітям).
Учень 4: Шановний фарисею, але ви мені нагадуєте пихатого чоловіка, який вихваляється своєю бездоганністю та святістю.
Учень 5: Чому ви вважаєте себе добрими? Може, краще отримати таке визнання від Бога?
Учень 6: Недарма Ісус постійно сперечався з фарисеями і показував їхнє лицемірство.
Учитель-ведучий: Так, це правда. Ось послухайте, що оповідає Біблія.
«Того часу Ісус переходив ланами в суботу. А учні Його зголодніли були і стали зривати колосся та їсти. Побачили ж це фарисеї та й кажуть Йому: «Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу…» А Він відповів їм: «Чи ж ви не читали, що зробив був Давид, коли сам зголоднів, і ті, хто був із ним? Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби показні, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам? Або ви не читали в Законі, що в суботу священики порушують суботу у храмі, і невинні вони? А Я вам кажу, що тут Більший, як храм! Коли б знали ви, що то є: милости хочу, а не жертви, то ви не судили б невинних… Бо Син Людський Господь і суботі!» І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги. І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвинити Ісуса, запитали Його: «Чи вздоровляти годиться в суботу?» А Він їм сказав: «Чи знайдеться між вами людина, яка, одну мавши вівцю, не піде по неї і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу? А скільки ж людина вартніша за тую овечку! Тому можна чинити добро й у суботу! І каже тоді чоловікові: «Простягни свою руку!» Той простяг, і стала здорова вона, як і друга… Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, як би Його погубити?…» (Мт.12:1-14).
– Скажіть мені, будь ласка, чи пізнали фарисеї істину?
Учень 7: Ні, вони тільки знали її, тобто знали заповіді, але в їхньому серці не було живої віри, вони не були народженими згори.
Розвиток умінь, використання біблійних цінностей у повсякденному житті
Учитель-ведучий: Отже, ми вислухали наших експертів, самі взяли участь у дискусії, а зараз починається друга частина нашого ток-шоу на тему «Прагнення пізнати істину». Вона називається «Як ти думаєш?»
Учитель ставить запитання на закріплення матеріалу, пропонуючи дітям мікрофон.
– Як ви розумієте, що таке істина?
– Що зрозумів із розмови з Ісусом Никодим про істину?
– Чи достатньо просто знати істину?
– Чому ми не можемо сказати про фарисеїв, що вони пізнали істину?
– Що ж означає пізнати істину?
– Що означає народження згори, народження вдруге?
– Як пізнання істини впливає на наше щоденне життя?
ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Підсумки
Учитель-ведучий: Недавно мені розповіли, як один відомий професор університету, якого мали представити до Нобелівської премії, вибрався на озеро.
Він попросив перевізника, аби той повозив його на своєму човні. Добродій погодився. Коли відпливли вже доволі далеко від берега, професор узявся допитуватися.
– Чи ти знаєш історію?
– Ні!
– Що ж, вважай, чверть твого життя пропала намарне. А знаєш астрономію?
– Ні.
– Ну то дві чверті твого життя втрачено. А, може, знаєш філософію?
– Та ні.
– Тоді ти змарнував три чверті свого життя.
Зненацька піднялася шалена буря. Човник посеред озера гойдало, немов горіхову шкаралупку. Перевізник, намагаючись перекричати завивання вітру, запитав професора:
– Пане професоре, а Ви вмієте плавати?
– Ні, – відповів професор.
– То, вважайте, ціле ваше життя втрачене…
Є дуже багато різних шляхів у житті, часто надзвичайно гарних і привабливих, які приводять до духовної смерті. Дорога життя – одна-єдина. Це – Божа дорога, дорога стосунків із Ним. Ніколи не губіть того, що справді найцінніше.
Пам’ятаєте наш ключовий вірш? – «…і пізнаєте істину, а істина вас вільними зробить!» (Iв. 8:32). Пізнання істини робить людину вільним. Вільним від вини, адже Ісус Христос прощає наші гріхи. Вільним від страху за майбутнє, адже Христос обіцяв завжди бути з нами. Вільним від гріха, адже людина, яка пізнала істину, хоче жити так, щоб втілювати її в своєму житті. Вільним від комплексів та неправильного уявлення про себе, адже істина показує нам нас самих такими, які ми є насправді – прощеними дітьми Божими, яких Він безмежно любить.
Пізнання істини – це наше щоденне життя в послуху Богові, в стосунках із Ним. Воно можливе після народження згори. Ми маємо прагнути пізнати істину, бо тоді наше життя буде змістовним і наповненим присутністю Бога.
