Мужність
Віктор – хуліган. Він завжди безпричинно встряває у сварки та бійки. Навколо нього постійно крутяться кілька хлопців, котрі вважають себе такими ж сильними й небезпечними в очах інших, як Віктор, але в класі бояться не їх – бояться Віктора.
Одного разу Павло повертався зі школи разом з Андрієм, своїм найкращим другом. Вони подружилися давно, зразу ж після знайомства, і коли хтось чіплявся до Павла, Андрій заступався за нього. Цього ж разу сталося ось що: тільки вони завернули за ріг і попрямували до будинку Павла, як звідкілясь вискочив Віктор і його два «ад’ютанти».
– Ану, скидай пальто! – гукнув Віктор до Андрія, на якому було нове пальто, подароване на день народження. Андрій відмовився. Тоді хулігани повалили його на землю і стали бити ногами й кулаками. Павло постояв декілька секунд, ніби у нього ноги до землі приросли, потім раптом, не озираючись, кинувся навтікача, залишивши Андрія.
Запитання для роздумів та обговорення:
1. Чи звертався до вас за допомогою друг, що потрапив у біду? Як ви повелися в такому випадку?
2. Як ви думаєте, чому Павло не допоміг своєму другові?
3. Що могло б статися з Павлом, якби він не втік?
Відповідь з позиції християнської етики:
Будьте мужніми!
Утікати від болю – звичайна природна реакція. Але інколи людина вирішує не втікати від небезпеки, а зустрітися з нею віч-на-віч. Так поводяться мужні люди. Згідно з християнським вченням, мужність – це внутрішня властивість людини, властивість її душі, що витікає з духовної сили й не залежить від сили фізичної. Мужня людина захищає справедливість, навіть тоді, коли це небезпечно.
В Євангелії ми читаємо про те, як схопили Ісуса. Він стояв і дивився в обличчя Своїм противникам, усвідомлюючи: така воля Отця Небесного щодо Нього. Однак усі Його послідовники втекли (Мк. 14:50). А Петро, визнаний старшим серед учнів, настільки злякався слів дівчини-служниці, що став заперечувати навіть знайомство з Ісусом (Мк. 14:66-72).
Схоплений ворогами, Ісус сказав, що міг би викликати легіон ангелів на Свій захист. Проте Він вибрав смерть на хресті заради тих, хто вірує і буде вірувати в Нього.
Після смерті й воскресіння Ісуса Христа Його послідовники стали мужніми проповідниками Христового вчення. Дуже багато перших християн заплатили життям за свою віру. І Петро, той самий, що тричі відрікся від Учителя, через певний час прийняв смерть за віру в Нього. Чим це зумовлено? Лише тим, що джерелом його духовної сили став Сам Ісус Христос.
Твердо дивитися в лице великій небезпеці, переборюючи страх, не піддаючись ніякому тискові, буває надзвичайно важко. Іноді за це доводиться платити дуже високу ціну. Але світу вкрай потрібні мужні люди, здатні протистояти несправедливості і злу.
1. Яким би став світ, якби не було в ньому тих, хто чинить опір неправді?
2. Чи захищав хто-небудь вас від несправедливості і насильства? Що відчували ви в такі хвилини?
Наполегливість
Коли учитель оголосив, що в школі відбудеться олімпіада з математики, Анна відразу ж виявила бажання брати в ній участь. Упродовж наступних трьох місяців учням – майбутнім учасникам конкурсу – необхідно було виконувати завдання за особливою програмою і раз на тиждень зустрічатися з репетитором. Потім мала відбутися олімпіада. Трьох учнів, які виграють олімпіаду, буде нагороджено спеціальною поїздкою до одного з найкращих у країні університетів.
Анна завжди встигала з математики і думала, що зможе потрапити в число переможців. Вона добре запам’ятала пораду, яку почула від репетитора під час першої зустрічі з ним: «Одну годину кожного дня виділи для занять з математики, – сказав він. – Вибери зручний для тебе час і уже не змінюй його. Склади свій розпорядок дня так, щоб нічим іншим у цей час не займатися – тільки математикою. Якщо будеш дотримуватися цього принципу, я впевнений, що ти займеш одне з призових місць».
Перші два тижні дівчина чітко дотримувалася цього правила, але потім стали раптом з’являтися якісь непередбачені справи, що «вривалися» одна за одною в її «математичну годину». То брат умовив її піти з ним – подивитися як він чудово грає в футбол. То трапилася приємна зустріч з другом, і Анна прийшла додому на 30 хв. пізніше відведеного на заняття з математики часу. Скоро вона вже витрачала на ці заняття лише п’ять годин на тиждень, потім три…
…Минуло три місяці. В автобусі, який їхав до знаменитого університету, Анни не було.
Запитання для роздумів та обговорення:
1. Як ви думаєте, чому Анна побажала брати участь у математичному конкурсі?
2. Чому дівчина займалася дедалі менше?
3. Що, на вашу думку, могла зробити Анна, аби не дозволити брату, другу та іншим відволікати її від занять?
Відповідь з позиції християнської етики:
Наполегливо досягайте поставленої мети!
Часто це дуже важко – повністю присвятити себе досягненню поставленої мети. Робити одне й те ж саме день у день стає нецікаво, увага розсіюється, ми починаємо думати про інше. І ось ми вже помічаємо, що тільки наполовину віддаємося своїй меті. В такому разі досягти хороших результатів неможливо. Іноді виконанню якоїсь роботи необхідно виділити певний час чи місце, суворо дотримуватись тих чи інших умов, оскільки у цьому запорука успіху.
Згідно з християнським вченням, здатність досягати поставленої мети – важлива якість характеру віруючої людини. Ісус Христос старався прищепити цю рису Своїм послідовникам. Одного разу Він описав їм цю рису, вдавшись до алегорії (Мк. 8:35). Із тексту випливає, що постійність у досягненні мети передбачає відданість до самозречення, до готовності віддати життя. Не годину на день виділити для проповіді Євангелії просить учнів Ісус (у Анниному випадку, згадаймо, потрібна була тільки одна година щодня). Він дає їм зрозуміти, що багато отримають ті, хто не пожаліє заради Нього та Євангелії всього життя. Іншими словами, Христос хотів, щоб люди, які йдуть за Ним, усі свої сили віддали одній меті – жити для Нього. Що означає така відданість меті, Він показав на Своєму прикладі. Бо власне життя Ісус повністю присвятив виконанню Божого плану спасіння грішного людства. Адже планом цим була передбачена Його смерть на хресті (Мк. 9: 31). Навіть і після Свого воскресіння Ісус продовжував наставляти учнів, щоб вони могли виконати на землі Його справу. І учні показали саме таку відданість, якої чекав від них Христос, бо кожен з них заплатив за свою віру стражданнями.
Як ви думаєте, чому Ісус Христос та Його учні були такими ревними виконавцями цієї мети – розповсюдження Божого Слова? На землі ж це не принесло їм ні багатства, ні нагород, ні слави, ні почестей. Очевидно, тому, що вони вірили: розповсюдження Божого Слова – це найважливіше, що вони можуть зробити; ця справа настільки важлива, що їй варто присвятити життя.
1. Чи є у вашому житті щось таке, чому ви повністю себе присвячуєте? Назвіть щось таке, чому, на ваш погляд, варто присвятити життя?
2. Як по-вашому, змінилося б обличчя вашого міста, якби кожен із його мешканців цілковито віддав себе виконанню своєї справи?
Ентузіазм
Катя скрутилася калачиком під ковдрою, щоб ще трішки поспати. Їй не хотілося вставати з ліжка, адже день, що настає, буде таким самим нудним, як і всі інші дні. Тільки б спати і спати – нічого їй більше не хочеться, коли спиш – не треба йти до школи або допомагати вдома. Дівчині не спадала на думку жодна справа, яку б вона зробила з задоволенням.
Однокласники знаходять задоволення в багатьох речах: вони читають книги, дізнаються про щось нове для себе, займаються спортом. Та Катя не бачить у цьому сенсу. Витрачати час на те, щоб учити щось, дізнаватися про щось нове – це нудно. А вже й поготів нудьга – допомагати вдома: прибирати, доглядати братика, варити обід. Хіба може така робота подобатися?
…Катя майже ніколи не усміхається, не співає. Дивлячись на неї, люди думають: от нещасна дівчинка! І правда, що ж тут доброго, коли тобі завжди нудно?
Запитання для роздумів та обговорення:
1. Чи були ви коли-небудь у такому настрої, як Катя? Як ви переборюєте нудьгу?
2. Як впливає на Катю її ставлення до праці, до всього, що її оточує? Як, на вашу думку, це діє на її друзів та близьких? Поясніть свої відповіді.
3. Якою людиною, на ваш погляд, буде Катя, коли виросте, якщо вона не зміниться?
Відповідь з позиції християнської етики:
Не можна жити без натхнення та ентузіазму!
Багато хто, виконуючи ту чи іншу справу, відчувають душевне піднесення, принаймні, якийсь час. Але чому ентузіазм раптом зникає? Часто це буває тому, що у своїй справі люди бачать тільки скороминущу цінність. Певний час вони нібито мають задоволення, однак швидко робота, яку вони виконують, набридає їм, і вони шукають чим би ще зайнятися.
Проте, коли люди усвідомлюють важливість справи, їхній ентузіазм може тривати довго. Християнство закликає всіх присвячувати своє життя тому, що насправді надзвичайно важливе, – виконанню Божої волі у світі. Коли Ісус Христос став проповідувати й навчати, то вибрав Собі людей, які мали йти за Ним і пізнавати Його та Його вчення. Ці люди пройнялися таким хвилюванням та ентузіазмом, почувши заклик Ісуса, що негайно залишили всі свої справи, щоб іти за Ним (Мк. 1:16-20).
І хоч багато чого їм доводилося робити день у день, їм ніколи не було нудно. Причиною їхнього ентузіазму було те, що вони любили Наставника й усвідомлювали, що Його справа надзвичайно важлива. І коли Ісус повернувся на небо, учні продовжували доручену їм справу. Вони йшли по всьому світу і проповідували Добру Новину Ісуса Христа. Завдяки такому ентузіазму тисячі людей навернулись у християнство, і цим новим християнам передавався ентузіазм перших учнів Христа. Вони теж ішли по світу, розповідаючи про Спасителя іншим.
Навіть від приємної роботи радість швидко розвіюється, якщо виконувати її без ентузіазму. При наявності ж його і важка домашня робота не здаватиметься нудною.
1. Що могло б статися, якби учні Ісуса Христа не мали ентузіазму, розповсюджуючи Його вчення?
2. Чи дорікали вам коли-небудь за вашу звичку невдоволено бурчати? Подумайте, яким чином ви могли б пробудити в собі більше ентузіазму до того, що робите у повсякденному житті?
© 1993 by David C. Cook Foundation
Cook Communications Ministries, 4050 Lee Vance View,
Colorado Springs, Colorado 80918 U.S.A.