Комбінований урок
Мета
Освітня: дати знання про суть вчення Ісуса Христа. Навчити учнів розрізняти форми, якими навчав Ісус: бесіда, проповідь, притча.
Виховна: показати приклади служіння Христа людям та зміст основних заповідей християнства.
Розвиваюча: розвивати в учнів розуміння важливості ролі Ісуса Христа як великого Вчителя всього людства.
Біблійна основа
Вірші з Біблії: Мт. 5:3-11, 5:13-16, 5:21-22, 6:5-15, 6:19-21.
Ключовий вірш: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша й найперша заповідь.А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе» (Мт.22:37-39).
Біблійна історія: Нагірна проповідь.
Словник понять і термінів: бесіда, проповідь, притча, заповідь.
Обладнання та наочність: Карта Палестини часів Ісуса Христа; фото сучасних пейзажів та місць Святої Землі, пов’язаних із темою уроку; гравюри, картини до теми.
Міжпредметні зв’язки: історія, література, культура.
Література до уроку:
Біблія у перекладі І.Огієнка.
Нагірна проповідь / Бетчелор М. Дитяча Біблія у 365 оповіданнях. – К.: Світло на Сході. – С. 299.
Вамош Файнберг М. Побут людей за днів Ісуса Христа. – К.: УБТ, 2004. – С. 57.
Мікула О. Сіль землі // Стежинка. – № 3, 2005. – С. 14-15.
Уілоубай Р. Біблійний путівник для дітей. – К.: УБТ, 2004. – С. 78-79.
ХІД УРОКУ
І. Вступна частина
Вітання.
Налагодження контакту з класом.
(За допомогою запитань діти пригадують раніше вивчений матеріал про Євангеліє
як Добру Новину.)
Повідомлення теми уроку.
Учитель: Марк Хопкінз сказав: «За час існування суспільства не було в ньому жодної революції, яка могла б зрівнятися з тією, що викликали слова та вчення Христа». Деякі люди говорять: «Усе, проголошене Христом, колись до Нього говорили інші». Припустимо, що це так, але що тоді? Оригінальність вчення — не обов’язково позитивна якість. Якщо істина вже проголошена, то достоїнство полягає не в повторенні, у нових доповненнях. Проте не слід забувати, що в історії не було іншого вчителя, який настільки рішуче вилучив би зі свого вчення все вульгарне, тимчасове, оманливе, який включив би в нього лише вічне та загальне, створивши вчення, в якому вічні істини знайшли собі найкращу домівку. Як сталося, що неосвічений тесля, не знайомий із культурою та наукою стародавньої Греції, народжений серед простого народу, чиї вчителі були недалекими, різкими, нетерпимими законниками-буквоїдами, став найвищим релігійним Учителем, якого знає весь світ, чия велич робить Його найважливішою постаттю в історії людства?
Ось це і є тема нашого сьогоднішнього уроку: «Ісус – Учитель».
ІІ. Основна частина
1. Пояснення нового матеріалу
Учитель: Сьогодні ми спробуємо помандрувати в часи Ісуса Христа і дізнатися більше про Нього самого, Його вчення, людей, з якими Він зустрічався, про тогочасні звичаї, освіту. У цьому нам допоможуть розповіді ваших однокласників.
Випереджувальне завдання: учні заздалегідь підготували матеріл з «Біблійного путівника для дітей» та «Побут людей за днів Ісуса Христа».
Учень 1: Якою ж була освіта в часи Ісуса Христа? Навчання було одним з найбільш зобов’язуючих завдань батька перед сином; до того ж спочатку вчителем дитини був батько. Пізніше, за Єрусалимським Талмудом, царем Александром Яннаєм були засновані школи (в І ст. до н.е.) для навчання хлопчиків, які не мали батька. Мета освіти полягала не в наданні соціального статусу чи ремесла (навчання ремеслу було завданням батька), а у вивченні Тори для того, щоб привити дитині правильну моральну поведінку.
Діти вчилися читати Тору з п’яти років. У десять років вони починали вивчати Усний Закон і коментарі мудреців до різних біблійних уривків. Оскільки це було ще перед тим як в єврейській мові з’явилися голосні звуки, учням потрібно було уважно слухати вчителів, аби вловити правильну вимову кожного слова.
Переважно заняття в школі відбувалися в головній кімнаті синагоги, де стояли дерев’яні лавки, які можна було пересувати, коли заняття не проводилися. Уроки починалися рано-вранці, тривали до обідньої перерви, а потім продовжувалися аж увечері. Навчання відбувалося щодня, включаючи вечір перед суботою і саму суботу. Максимальна кількість учнів в ідеальному варіанті становила двадцять п’ять. Якщо ж учнів було більше, вчитель мав право залучити помічника.
Учень 2: Дівчатка, зазвичай, не ходили до школи, хоча вважають, що через їхню велику роль у майбутньому навчанні власних дітей, вони отримували освіту вдома від своїх батьків і матерів.
Вчитель, як і інші громадські службовці, не повинен був брати грошей за свої послуги. У коментарі до Повторення Закону 4:5 у трактаті Єрусалимського Талмуда Недарім написано: «Те, що я безкоштовно дав тобі, ти маєш передавати іншим також безкоштовно». Однак у багатьох випадках згадується й про оплату вчителям. Батьки платили вчителям особисто, в той час як оплата за навчання бідних дітей покривалася з громадського бюджету.
Учень 3: Що говорили про Ісуса
«Багато людей слухали Його з насолодою» (Мр. 12:37).
«І дивувалися з Його вчення, бо Він навчав їх як Той, Хто має владу, а не як книжники» (Мр. 1:22).
«Відповів Йому Симон-Петро: Господи, до кого ми підемо? Ти маєш слова вічного життя» (Ів. 6:68).
Учень 4: Ісус не отримав освіти рабина чи вчителя; скорше, Його професією було теслярство. Часто рабини і фарисеї критикували Його, бо Він дорікав їм за те, що їхнє розуміння Старого Завіту і Закону неправильне. У зв’язку з цим у Нього з’явилося чимало ворогів.
Учень 5: Прості люди любили слухати Ісуса. Його вчення було цікавим. Він наводив приклади зі знайомих їм речей, приміром, говорив про вівці чи про гроші. Він розповідав багато історій, що називаються притчами. Притчі змушували людей замислюватися, бо не раз приводили до цікавого кульмінаційного моменту або неочікуваного повороту й розкривали певну істину. Серед найбільш відомих притч – Притча про доброго самарянина і Притча про блудного сина. Можете прочитати їх у Луки, розділ 10, вірші 30-37 та розділ 15, вірші 11-32. Іноді Ісус говорив такі слова, які викликали у людей усмішку, зокрема, наводив приклад, як верблюд може пройти через вушко голки. Часом Він був дуже серйозним і застерігав, що люди повинні виконувати Божі повеління.
Учень 6: Нагірна проповідь – це, напевно, найвідоміша частина вчення Ісуса. Можете прочитати її у Матвія, розділи 5-7. Там записані Господня молитва і багато відомих нам віршів, наприклад: «Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, а ваш Небесний Отець годує їх; хіба ви не цінніші від них?»
Учень 7: Фарисеї також були вчителями. Вони вважали, що люди повинні жити заради Божого задоволення. Вони намагалися виконувати закони, дані Богом Мойсею в деталях. Крім того, фарисеї створили чимало додаткових правил, аби випадково не порушити жодного із законів. Ісус не раз з ними сперечався про ці додаткові правила, які лише ускладнювали життя звичайних людей. Ісус критикував їх за те, що вони видають себе кращими, ніж є насправді.
Фарисеї прикріпляли до чола та до руки невеличкі коробочки, в яких містилися окремі висловлювання з Закону. Вони називалися філактеріями.
Учитель: Біблійна історія «Нагірна проповідь».
…Коли релігійні начальники відмовили Ісусові в праві навчати у синагогах, Він став навчати Своїх учнів та юрми людей, що приходили Його послухати, просто неба.
Одного дня, коли вони сиділи на зеленому пагорбі, Ісус сказав:
«Якщо ви хочете бути дітьми Божими, ви повинні наслідувати Його і чинити так, як Він чинить. Бог добрий до всіх. Він посилає сонце й дощ кожному, а не тільки тим, хто заслуговував на них, і ви маєте чинити так само. Будьте люблячі і допомагайте кожному, хто ненавидить вас та робить вам зло. Віддавайте їм назад добром!»
Відтак юдейські вчителі були дуже суворі щодо неухильного виконання десяти заповідей, включаючи ту, де сказано: «Не вбивай». Однак вони плекали вбивчі думки проти Ісуса у своїх серцях. Ісус сказав, що Бог дивиться глибоко в думки людини, і коли Він бачить зло та гнів, то це вважає таким самим, що і вбивство. Бог хоче, аби люди були чисті зсередини, так само, як і зовні, щоб приховане усередині було таким, як те, що люди бачать.
«Справді щаслива та людина, – вів далі Ісус, – яка знає, що в усьому вона залежить від допомоги Божої і дякує Богові за все. Вона знає, що самотужки ніколи не стане достатньо гарною для Бога, однак намагається любити й служити Богові від щирого серця. І Бог буде задоволений такою людиною.
Насправді щасливий буде той, хто ласкавий і терплячий до інших, а не той, хто тягне все до себе і пишається з того.
Щасливі ті, хто намагається припинити сварки та встановити мир.
Насправді щасливі ті, хто в усьому покладається на Бога і залишається вірним Йому, чого б це не коштувало.
Якщо люди гнатимуть вас і ображатимуть вас через те, що ви Мої послідовники, то щасливі ви. У Бога є чудова винагорода, яка чекає вас на небесах!»
– Чому Христос проповідував просто неба?
– Чому Христос закликав найперше очищувати свої думки, а не лише не робити поганих вчинків?
– Хто насправді щасливий?
2. Закріплення матеріалу
(Робота в парах чи групах. На кожну парту роздаються картки, на яких надруковані уривки з Нагірної проповіді. Після євангельського тексту пропонуються запитання для обговорення в групах.)
Картка 1
3. Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне.
4. Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.
5. Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.
6. Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.
7. Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.
8. Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.
9. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.
10. Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.
11. Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.
(Мт. 5:3-11)
Картка 2
19. Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають.
20. Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть.
21. Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!
(Мт. 6:19-21)
Картка 3
5. А як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!
6. А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
7. А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство.
8. Отож, не вподобляйтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання!
9. Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє,
10. нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
11. Хліба нашого насущного дай нам сьогодні.
12. І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.
13. І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь.
14. Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець.
15. А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших.
(Мт.6:5-15)
Картка 4
21. Ви чули, що було стародавнім наказане: Не вбивай, а хто вб’є, підпадає він судові.
22. А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого рака, підпадає верховному судові, а хто скаже дурний, підпадає геєнні огненній.
(Мт. 5:21, 22)
Картка 5
13. Ви сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
14. Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.
15. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі.
16. Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла та прославляли Отця вашого, що на небі.
(Мт. 5:13-16)
Запитання для обговорення:
– Яка основна думка наведеного уривку?
– Що є цінним у Божих очах: мотив, бажання серця чи вчинок?
– Яка людина змальована у запропонованих віршах? Чи важко таким бути? Висловіть власну думку.
Учитель: Ісус Христос як учитель використовував проповідь – публічний виступ на релігійно-моральну тему; бесіду, коли потрібно було поговорити наодинці з якоюсь людиною (такою була бесіда з Никодимом, Ів. 3); часто Він розповідав народу притчі – коротенькі оповідки повчального характеру, через які Він намагався побудити слухачів зрозуміти вище, духовне через осмислення простого, земного (приміром, притча про сіяча, Мр. 4:3-23).
Учитель: Відкриємо Біблію. Євангеліє від Матвія, розділ 22, вірші 37-39, та зачитаємо його (вчитель пояснює, як знаходити текст у Біблії): «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша й найперша заповідь.А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе».
Це ключовий вірш нашого уроку.
– Які дві заповіді дає людям Ісус Христос?
– Як ми повинні втілювати їх у життя? (Відповіді дітей.)
3. Розвиток умінь, використання біблійних цінностей у повсякденному житті
Учитель: Прочитаю вам оповідання Олени Мікули «Сіль землі».
Батьки моєї подруги Наталки були родом із Сибіру. Її мама, тітонька Валя, дуже смачно готувала пельмені. Одного разу Наталка запросила мене в гості саме такого чудового дня, коли на обід у них були пельмені. Удома дуже смачно пахло, і ми не могли дочекатися, коли ж нас запросять до столу. І от нарешті ми сиділи на кухні і перед кожним із нас у великій тарілці парували міцні гарненькі пельменчики. Я, як дуже вихована дівчинка, намагалася їсти акуратно й не дуже швидко. В мене це не дуже виходило, і я зрештою помітила, що на моїй тарілці лежить останній пельмень. Я із жалем поклала його в рот і… Те, що я відчула, передати неможливо! Мене неначе обпекло вогнем, ударило струмом й облило холодним душем одночасно. Усередині пельменя замість смачної начинки була сіль! Її було так багато, що вона перестала бути просто солоною, вона стала жахливо пекучою.
Але, як ви пам’ятаєте, я була вихованою дівчинкою. Намагаючись не виказати свої емоції, я цього пельменя проковтнула… У мене перехопило подих і не було сили навіть попросити води. Коли Наталчина мама запитала, чи не хочу я ще, я тільки заперечливо похитала головою. Я сиділа дуже рівно на стільці й дивилася, як родина моєї подруги весело доїдає частування. І раптом Наталка підхопилася з-за столу і з криком: «Попався!» побігла до відра із сміттям, на ходу виймаючи з рота пельменя. Мама, тато та її старший брат Сашко покотилися зі сміху. Наталка повернулася до столу і, схопивши чашку, почала пити компот величезними ковтками.
Усі стали доїдати пельмені, поглядаючи одне на одного. І коли тарілки спорожніли, Сашко здивовано запитав:
— А де ж другий?
І усі подивилися на мене… На той час мова до мене ще не повернулася, але я вже почала здогадуватися, що до чого. Тітонька Валя кинулася напувати мене компотом, а всі навперебій почали пояснювати мені, що це такий сибірський звичай, жарт, коли в пельмені замість начинки кладуть сіль і перець.
Увечері перед вечерею, я попросила маму, щоб вона не солила мою порцію картоплі. Але коли я її покуштувала, картопля виявилася страшенно несмачною. Я обережно її посолила й покуштувала знову. Картопля тепер мала чудовий смак, і я її з апетитом з’їла.
До цього випадку про сіль я взагалі ніколи не думала. І що про неї думати? Вона завжди на столі, коштує дешево, скрізь продається. На уроках географії нам щось про неї розповідали, але значно цікавіше було слухати про золото, алмази, дорогоцінні камені.
Якби тоді, у дитинстві, я почула, що Христос називає Своїх учнів «сіллю землі», то це б мене не дуже надихнуло. Але поміркуймо трохи про сіль.
Сіль — речовина, якої людина дуже потребує. Нестача солі в їжі може призвести до важких захворювань. У давнину сіль була не такою дешевою, як зараз. Видобувати її було непростим заняттям. В Ізраїлі сіль зазвичай добували з Мертвого моря, яке ще називають Солоним. Це унікальне море, найсолоніше у світі. Його вода настільки насичена сіллю, що в ньому не живе риба. У цьому морі може спокійно купатися навіть той, хто не вміє плавати, тому що через великий вміст солі щільність води надзвичайно висока. В умовах жаркого клімату Ізраїлю сіль дуже важлива — разом із потом під час спеки з організму людини виділяється багато солі, що може навіть призвести до смерті. До того ж сіль має ще одну унікальну якість — вона зберігає продукти від псування. Щоб зберегти м’ясо та рибу, потрібно їх добре посолити.
Коли Ісус називав Своїх учнів сіллю землі, Він мав на увазі саме ці якості. Як сіль, християни мають надавати життю смак, охороняти світ від псування, від розкладання.
Як же стати сіллю землі?
Проведемо невеличкий урок із хімії. Сіль — це хімічна сполука двох елементів — натрію і хлору. Натрій — це дуже цінний, рідкісний елемент. А хлор — отруйний газ із неприємним запахом. І от після того, як ці два елементи вступають у реакцію, утворюється сіль. З’являється зовсім нова речовина із чудовими властивостями — надавати смак, охороняти від псування, підтримувати життя.
Дивно, але ця хімічна сполука дуже гарно ілюструє взаємодію Бога й людини. Якщо людина «не вступає в реакцію» з Богом, вона так і залишиться отруйним «хлором» із неприємним запахом. І навпаки, коли Бог взаємодіє з грішною людиною, Він перетворює її на нове творіння, яке має прекрасну властивість бути сіллю землі.
Бог дуже хоче взаємодіяти з тобою! Він не хоче, щоб ти діяв сам-один, Він хоче змінити твоє життя. Він кличе тебе до Себе! Тобі потрібно лише одне — відреагувати на Його заклик. Звернися до Нього і Він наповнить твоє життя новим, високим змістом. Ти можеш стати сіллю землі, якої так потребує світ, що гине!
– Який веселий звичай був у сім’ї Наталки?
– Чому авторка оповідання згадала про сіль?
– Що ви можете розповісти про сіль?
– Що мав на увазі Христос, коли казав: «Ви – сіль землі»?
– Як у вашому житті можна бути «сіллю»?
(Відповіді дітей.)
ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
1. Підсумки.
Ісу%