В Україну Святе Письмо прийшло у X столітті з Болгарії та Сербії на церковнослов’янській мові. Проте тодішня інтелігенція українського народу бачила потребу створення Біблії на рідній мові. Перекладали окремі книги Біблії митрополит Петро Могила, Григорій Квітка, Маркіян Шашкевич, Григорій Деркач, Ігор Дьяконов, Михайло Москаленко та багато інших. Навіть Іван Франко переклав книгу Буття. Але коли ми говоримо про повний переклад Біблії, то слід виділити чотири праці.
Першою друкованою книгою зі Святого Письма був в Україні «Апостол», видання Івана Федорова (Львів, 1574), а першим виданням всього Святого Письма була Острозька Біблія (1581). Особливість Острозької Біблії в тому, що церковнослов’янською мовою вона перекладалася не зі староєврейської мови, як більшість біблійних видань, а з грецької. Тобто її оригінал інший, ніж більшості перекладів Біблії.
Не маючи змоги в XIX ст. друкувати в Росії Святе Письмо українською мовою, українці перенесли цю справу за кордон. Український письменник Пантелеймон Куліш, сам православний, разом з українським ученим Іваном Пулюєм, греко-католиком, поєднали зусилля для перекладу майже всього кодексу Біблії. Заслугою цього перекладу є те, що він є першим повним перекладом з єврейських та грецьких текстів новітньою українською мовою. Частинами цей переклад друкувався у Львові й у Відні. Під час пожежі згорів рукопис перекладу Старого Заповіту. Але Пантелеймон Куліш з незламною енергією вдруге взявся за цю працю. Він не встиг закінчити її до своєї смерті, але її завершив вчений-фізик Іван Пулюй і письменник Іван Нечуй-Левицький. Повне видання вийшло 1903 року у Відні.
Стокгольмське Товариство поширення Євангелії в СРСР видало у 1942 році Новий Завіт і Псалтир у перекладі професора Івана Огієнка (з 1955 р. – митрополит Іларіон), який закінчив увесь переклад Біблії для Британського Біблійного Товариства. Сьогоднішній варіант, яким користуються всі протестантські церкви і частково православні і греко-католицька, був виданий у 1962 р. З нагоди 1000-ліття Хрещення Русi у 1988-89 рр. переклад був масово поширений в Україні на гроші західних протестантських церков і біблійних товариств.
«Святе Письмо Старого і Нового Завіту» перекладено католицьким священиком Іваном Хоменком і видано в Римі у видавництві Василіян 1957 року. Вирізняється красивою літературною мовою і наявністю второканонічних книг, які визнаються в Римо-католицькій церкві.
13 листопада 2003 року у львівському Будинку вчених відбулася дуже важлива для релігійного і культурного життя українців подія – презентація проекту перекладу Острозької Біблії сучасною українською мовою. Переклад здійснив ієромонах Студійського уставу Рафаїл Турконяк, який присвятив цій праці тридцять років свого життя. Ось як він сам охарактеризував свою роботу:
«Цей новий, четвертий переклад Святого Письма українською мовою можна назвати новим етапом в історії українських перекладів Біблії.…Основним для мене було якомога точніше передати оригінальний церковнослов’янський текст Острозької Біблії».
Отже, перекладена в повному обсязі Острозька Біблія готується вдруге побачити світ – через 425 років від дня свого першого народження!
Однак пам’ятаймо: головне не просто колекціонувати на книжкових полицях переклади Біблії, а власне, досліджувати Боже Слово, яке є світлом для наших душ.
Автор перекладу на мову архімандрит Рафаїл (Роман Турконяк), хоча він і виконав колосальну роботу, за що йому велика подяка!, – допускає неточності при перекладі. Наводжу приклад. Дивимося книгу Числа 26:1 “И бысть по оубитїи ….”. Тобто все зрозуміло, так і по-російськи: “И было после убиения ..” .
Слово “оубитие”, відповідно до словника: Старославянский словарь / Под ред.
Р.М. Цейтлин, Р. Вечерки, Э. Благовой. – М.: Рус. яз., 1994. С. 720, означає
“убийство, убиение”. Арх. Рафаїл перекладає: “І було після пошесті, …”. Слово
“пошесть” на мови означає “эпидемия, разг. повальная болезнь; поветрие; (о
повальной смертности среди скота) падёж”. Якщо арх. Рафаїл переводить Острозьку Біблію, то це вже перекручення! А якщо він переводить з Єлисаветинської Біблії – то все правильно, бо там сказано: “И бысть по язве, ..”. Слово “язва” можна переводити на мову як “пошесть”! Подібні неточності зустрічаються в багатьох місцях перекладу на мову, не кажучи вже про те, що сама мова деколи не може своїми засобами передати смислове багатство старослов’янського тесту.