Музично-драматична вистава за мотивами казки Драгана Лукіча «Яблуко»
Сценарій святкової гостини з нагоди Дня подяки для дітей старшої дошкільної групи
Підготувала Анжела Чудовець, проект «Суперкнига» МГО «Асоціація милосердя Еммануїл»
Мета: продовжувати формувати в дітей розуміння того, що Бог піклується про нас і благословляє; навчати дітей із подякою приймати Божі дарунки та висловлювати свою вдячність; виховувати в дітей любов, доброту, щирість у стосунках між собою, бажання піклуватись один про одного, бути щедрими, навчаючись цього в Бога; розвивати музичні здібності дітей та навички драматичної гри; сприяти зміцненню стосунків між дітьми та дорослими.
Обладнання: площинні зображення хатинок для розміщення на стіні; фрагмент плетеного тину, макет дерева яблуні висотою у зріст дорослої людини; дерев’яний пеньок; муляжі яблук; костюми Яблуньки, Яблучка, Господаря, Бабусі, Майстра, Овець; елементи українського національного одягу для виконавців усіх інших ролей; кошики з білими серветками для таночка «Прання»; дзвіночки зі стрічками для таночка «Вівці на паші»; дерев’яні коси, білі хустинки, глиняний посуд, велика дерев’яна ложка для таночка «Косарі»; дерев’яні серпи для таночка «Женці».
Підготовка до свята
- Розподіл дітей та їхніх батьків на команди під назвами «Соняшник», «Маківка», «Колосок», «Ягідка», «Гарбузик» та обрання лідерів команд. Команди отримують завдання гуртом підготувати та оформити кошик із сюрпризом – гостинцями на свято. Такими гостинцями можуть бути фрукти, печиво, виготовлене власноруч дітьми та дорослими.
- Залучення батьків для допомоги у виготовленні необхідних декорацій, атрибутів і костюмів.
- Попереднє розучування з дітьми пісень і таночків.
- Вправляння над вдосконаленням навичок драматичної гри.
- Підбір фонограм та забезпечення музичного супроводу.
Ролі ведучих виконують вихователі групи. Можна запропонувати одну з ролей зіграти комусь із батьків, — це стане цікавою несподіванкою.
Ведуча 1. Добрий день, любі діти! Добридень, дорогі гості: мами й тата, бабусі та дідусі, братики й сестрички.
Ведуча 2. Ми раді всіх вас вітати на нашій гостині з нагоди Дня подяки.
Ведуча 1. Настав час, коли вже зібрано весь урожай і в наших льохах та коморах з усіх кутків, засіків та полиць, з усіх кошиків та мішків визирають буряки, морква, картопля, виблискують стиглими боками гарбузи й кабачки, золотяться в’язанки цибулі й білозубо всміхається часник,..
Ведуча 2. …а з діжок, бочок та кадібків долинають пахощі квашеної капусти та огірків, медово пахнуть яблука та груші, сливи й виноград.
Ведуча 1. І саме тепер, нарешті, можна відпочити й подякувати Богові за всі Його щедрі дарунки,..
Ведуча 2. …а ще — послухати цікаву казку, яка і розважить нас, і мудру пораду дасть.
Отож, слухайте уважно.
Ведуча 1 і Ведуча 2 (разом). Казка про червонобоке яблучко!
Ведуча 1. В одного господаря, що жив на краю села, попід самим тином росла яблунька. Спочатку вона була маленькою, та що не рік — підростала й ставала все гарнішою й розкішнішою.
Дівчинка-Яблунька, що стояла позаду макету яблуні, виходить наперед і виконує «Пісню Яблуньки» (сл. А. Чудовець, муз. О. Денисюк). Ноти на с. 55.
Я була простою дичкою у лісі,
А тепер від яблук гілочки обвисли.
Взяв мене хазяїн з лісу та й до саду,
Доглядав дбайливо, давав мені раду.
Бог мене весною всипав білим цвітом,
І налив плодами, як діждались літа.
Ведуча 1. І справді, одного року вродило на яблуньці стільки яблук, що аж гілки додолу гнулися. Прийшов якось Господар та й обірвав яблучка.
Господар «обриває» яблучка.
Господар. Дякую Тобі, Боже, що мою яблуньку дощиком поливав, сонечком зігрівав та дав мені сили за яблунькою доглядати і оцей гарний урожай зібрати.
Ведуча 1. Господар яблучка обірвав, утім три найбільших червонобоких чомусь залишив.
— Агов, Господарю, чи ви про них, бува, не забули?
Господар. Та ні, не забув. Нехай залишаються. Нехай будуть тим, кому Бог пошле.
Ведуча 2. От якось недільного дня поверталась одна бабуся з церкви додому та й сіла під яблунькою перепочити.
Бабуся. Ох-ох-ох… Старість – не радість. І де мої літа молодії? Зовсім вже сили не маю.
Ведуча 2. А яблунька до неї гілочки нахилила і — раз! Яблучко простісінько на фартушок бабусі впало. Ото вже старенька зраділа.
Бабуся. І що за диво? Яке гарне яблучко: червонобоке та спіле. Дякую Тобі, Боже, що мене потішив та сили мої підкріпив.
Ведуча 1. Залишилось на яблуньці два яблучка.
Та якось один чоловік копав у тому селі криницю. Робота, звісно, нелегка. Сів майстер попід яблунькою перепочити, зняв капелюха, піт витирає.
А Яблунька до нього гілочки нахилила і — раз! Яблучко простісінько до капелюха і впало. Зрадів Майстер.
Майстер. Ото несподіванка! Яке гарне яблуко: червонобоке та соковите. Дякую Тобі, Боже, за такий гостинець, — і серце розвеселив, і сили мої підкріпив.
Ведуча 2. Залишилось на Яблуньці одне Яблучко. Висить собі та й висить. Цікаво, і кому це його Бог пошле?
Та одного разу прилетів звідкілясь вітер, закружляв навколо Яблуньки, сколихнув її віти, Яблучко впало і покотилося.
Дівчинка-Яблучко біжить під музику по колу.
Ведуча 1. Котиться Яблучко по стежині, котиться по доріжці, аж тут на річці жінки білизну перуть.
Дівчатка виконують таночок «Прання».
Ведуча 1. Побачили жінки Яблучко, та й давай сперечатися і сваритися.
Праля 1. Ой, яке гарне червонобоке Яблучко! Це я його знайшла!
Праля 2. То й що з того? А я його першою побачила! Ану, віддай!
Праля 1. Ще чого?! Моє яблучко! Не віддам нізащо!
Праля 2. А я кажу: моє!
Обидві пралі смикають Яблучко за руки до себе.
Яблучко. А ось і ні! Нікому з вас не дістанусь! Не для того мене Бог на Яблуньці зростив, соком налив, боки підрум’янив, щоб ви між собою билися та сварилися. Я – не для вас!
Ведуча 1. І покотилося Яблучко далі.
Ведуча 2. Котиться Яблучко по стежині, котиться по доріжці, аж тут чабани отари пасуть.
Діти виконують таночок «Вівці на паші».
Ведуча 2. Побачили чабани Яблучко, та й давай сперечатися і сваритися.
Чабан 1. Оце так Яблучко! Я знайшов, то мені й дістанеться!
Чабан 2. Бач, який розумний знайшовся! Ану, відступись, поки палиці не скуштував!
Чабан 1. Це ти відступись! Моє Яблуко!
Чабан 2. А я кажу: моє!
Яблучко. А ось і ні! Нікому з вас не дістанусь! Не для того мене Бог на Яблуньці зростив, соком налив, бік підрум’янив, щоб ви між собою билися та сварилися. Я — не для вас!
Ведуча 2. І покотилося Яблучко далі.
Ведуча 1. Котиться Яблучко по стежині, котиться по доріжці, аж тут парубки сіно косять.
Кілька пар хлопчиків і дівчаток виконують таночок «Косарі». Решта дітей заспівують пісню «Косарики молодії…» (сл. А. Чудовець, муз. Л. Романчук)
Косарики молодії,
Козаченьки удалії,
На зорі раненько встали
Та й за плечі коси взяли.
Вийшли в поле на горбочок,
Стали дружно у рядочок,
Замигтіли хвацько коси —
Й полягли густі покоси.
Накосились, наробились,
До полудня потомились,
Довго радитись не стали, —
У затінку полягали.
Тут, де не візьмись, дівчата,
Виряджені, мов на свято,
Поки хлопці спочивали,
Мух та ґедзів відганяли.
Принесли аж від криниці
Їм холодної водиці.
Кулішем їх частували,
Пиріжками пригощали.
Куштували, а потому
Хлопці з косами — додому!
Лиш один козак Тимошко
Проміняв косу на ложку…
Ведуча 1. Побачили косарі Яблучко та й давай сперечатися і сваритися.
Косар 1. Оце так Яблуко! Я знайшов — я і їстиму!
Косар 2. А це ще ми побачимо! Не ти один такий спритний.
Косар 1. Ану, відступись! Це — моє Яблуко!
Косар 2. Було твоє, а стало — моє!
Яблучко. А ось і ні! Нікому з вас не дістанусь! Не для того мене Бог на яблуньці зростив, соком налив, бік підрум’янив, щоб ви між собою билися та сварилися. Я — не для вас!
Ведуча 1. І покотилося Яблучко далі.
Ведуча 2. Котиться Яблучко по стежині, котиться по доріжці, аж тут жниці жито жнуть. Молоді дівчата серпами так завзято працюють, аж любо глянути.
Дівчатка виконують таночок «Женці» (сл. і муз. народні)
Ми без діла, ми без діла
Не сиділи:
Серпи взяли, все пожали,
Покосили.
Ми без діла, ми без діла
Не стояли:
Колосочки у снопочки
Пов’язали.
Ми без діла, ми без діла
Не сиділи,
А ціпочком всі снопочки
Змолотили.
Ведуча 2. Побачили дівчата Яблучко та й також стали між собою сперечатися і сваритися.
Жниця 1. Ой, яке гарне Яблучко: червонобоке та спіле. Оце мені поталанило. Хоч нас і багато, та мені одній дістанеться, бо я його знайшла.
Жниця 2. Чого це тобі? Та я його ще здалеку запримітила.
Жниця 1. Та невже? Бач, як завидки беруть. Моє Яблуко, та й годі!
Жниця 2. А я тобі кажу: моє!
Яблучко. А ось і ні! Нікому з вас не дістанусь! Не для того мене Бог на яблуньці зростив, соком налив, бік підрум’янив, щоб ви між собою билися та сварилися. Я — не для вас!
Ведуча 2. Та й покотилося Яблучко далі.
Ведуча 1. Котиться Яблучко по стежині, котиться по доріжці, аж тут в холодочку хлопчик спить, а біля нього сестричка сидить, братикові сорочку вишиває і сон його охороняє. Побачила дівчинка Яблучко і зраділа дуже.
Дівчинка. Яке гарне Яблучко! Червонобоке та спіле. Дякую Тобі, Боже, за такий гостинець.
Ведуча 1. Аж тут і хлопчик прокинувся.
Дівчинка. Поглянь, братику, яке гарне Яблучко нам Бог послав. Розділимо його на двох: тобі — половинка, і мені — половинка!
Ведуча 1. А Яблучко, щасливо усміхаючись, прикотилося простісінько до їхніх рученят.
Яблучко. Так! Так! Адже я — для вас!
Ведуча 1. Ось і казочці кінець. Сподобалась вона вам? То кому дісталося червонобоке яблучко? Як ви думаєте, чому?
Відповіді дітей.
«Казка про червонобоке Яблучко» навчає усіх нас бути вдячними Богові за Його дарунки та благословення, а ще – вміти ділитися, бути щедрими, щирими, доброзичливими одне до одного.
Діти виконують пісню «Дбає Бог про кожного із нас..» (сл. і муз. А. Чудовець)
Дбає Бог про кожного із нас:
Дощик посилає у свій час,
Сонечком голубить з висоти,
Щоб були щасливі я і ти. 2 рази
Приспів:
Яблучко чи грушечку
З другом розділи.
Хоче Бог, щоб ми усі
Щедрими були,
Щоб добром і щирістю
Сповнились серця.
З друзями ділитися
Навчає казка ця. 2 рази
Бог нас учить ближнього любить,
Не сваритись, з усіма дружить,
Жити так, немов одна сім`я,
Щоб були щасливі ти і я. 2 рази
Ведуча 2. Готуючись до нашого свята, усі діти групи були об’єднані в команди з такими гарними, цікавими назвами: «Соняшник», «Колосок», «Маківка», «Ягідка» і «Гарбузик». Кожна команда готувала свій кошичок із гостинцями для всіх. Усім так і кортить подивитися, а що ж у кошиках?
Ведуча 1. Все, що Бог нам посилає,
Ми у кошик поскладаєм.
Бог навчає не скупитись,
З ближніми завжди ділитись.
Презентація кошиків з гостинцями.
Ведуча 2. Які гарні кошики приготували всі команди! Прекрасно, що ці фрукти й печиво ви хочете розділити зі своїми друзями. Це свідчить про те, що ви любите одне одного, піклуєтесь одне про одного, живете дружно, мов одна сім`я.
І перш ніж ми влаштуємо спільне частування, заспіваймо разом веселу пісеньку, в якій подякуємо Богові за всі Його дарунки.
Діти виконують пісню «Бог нам сонечко ясне посилає…» (сл. і муз. А. Чудовець)
Бог нам сонечко ясне посилає,
З неба дощиком рясним поливає,
Щоб була довкола нас вся земля барвиста,
Щоб росла пшениченька гарна, колосиста.
Бог для яблучок підрум’янив боки,
Дині, грушечки наливає соком.
Пригощає соняшник жменьками зерняток
Нас, маленьких хлопчиків і малих дівчаток.
Усміхається, лущиться квасоля,
Гарбуз котиться, поспішає з поля,
Спить собі під сонечком огірок на спинці.
Дякуємо Богові за Його гостинці!
Організація та проведення спільного частування.