Автор Лариса Клепцьо, учитель початкових класів ЗОШ I–III ст. № 18, м. Рівне
Мета: розкрити поняття «самопожертва», обговорити з учнями, чому людина здатна перебороти страх за власне життя заради інших людей, народу, заради власних переконань; виховувати любов до ближнього, патріотичні почуття.
Наочність: портрет ліцеїста Олександра Гаркуші, ілюстрація картини А. І. Куїнджи «Христос у Гефсиманському саду», ілюстрації до Книги пророка Даниїла (3 розділ).
ПЕРЕБІГ ЗАНЯТТЯ
Учитель.
— Діти, кого ми називаємо сміливими людьми? (Тих, хто не боїться, хто подолав страх)
— Кого ви уявляєте, почувши слово «сміливий»? (Воїна, чоловіка, фізично сильну людину)
— Чи завжди це так? Послухайте історію про юнака, нашого сучасника (https://novynarnia.com/2020/06/12/sashko-garkusha/).
Олександр Гаркуша
Нещодавно Президент України Володимир Зеленський нагородив 17‑річного ліцеїста Криворізького ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою Олександра Гаркушу орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Улітку 2019 року юнак урятував життя п’ятьох дітей.
Сашко Гаркуша проводив літні канікули в селищі Пашена Балка на Дніпропетровщині. Одного дня під час прогулянки він помітив, як поруч на дитячому майданчику малюки граються предметом, схожим на боєприпас, і підпалюють його. Дорослих не було поруч.
Хлопець не розгубився — швидко зреагував на небезпеку й кинувся на допомогу дітям.
Олександр схопив «знахідку», що палала, та намагався відкинути її якнайдалі. Однак пролунав вибух.
Хлопець закрив собою дітей, отримав важкі поранення від металевих уламків.
Попри важкі травми та тривале відновлення свого здоров’я, Олександр Гаркуша, син військового, ветерана АТО, успішно закінчив навчання в ліцеї і мріє стати офіцером.
— Чому цей юнак отримав орден «За мужність»? (Він вчинив героїчний учинок). Це був дорослий чоловік? (Ні, юнак).
— Доберіть слова за допомогою інтерактивного методу «Асоціативний кущ», які асоціюються зі словом «мужність» (Схема 1).
— А чому він учинив саме так? (Хотів захистити життя дітей, не думав у цей час про себе, мав такі переконання.)
— Діти, як ви думаєте, звідки в людини з’являється така якість характеру? (Її так виховують, вона бачить приклад батьків, інших людей, читає книги й дивиться фільми про героїв.)
Зараз звернемося до Божого Слова й прочитаємо історію з Книги пророка Даниїла, 3 розділ.
Учні читають біблійну історію про трьох юнаків Шадраха, Мешаха і Авед-Него та розглядають ілюстрації до прочитаного (див. кольорову вкладку).
— Діти, чому ці юнаки не поклонилися ідолу? (Вони знали, що поклонятися треба лише живому Богові.)
— Чому вони не злякалися царя? (Вони були переконані, що Бог, у якого вони вірять, — усесильний і всемогутній Владика).
Проаналізуємо історії героїв минулого і сьогодення за допомогою інтерактивної вправи «Кола Венна» (Схема 2).
— Що спільного в цих історіях?
— Що відмінного?
Учитель. Тлумачний словник визначає слово «самопожертва» як жертвування собою, своїми особистими інтересами заради блага інших.
Пропоную розглянути картину художника Архипа Івановича Куїнджі «Христос у Гефсиманському саду».
На цій картині художник зобразив Христа, який прийшов на землю, щоб урятувати людей від їхніх гріхів. Він став жертвою заради багатьох. У Своїй молитві перед стражданнями і смертю Ісус говорив: «А за них [людей] Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й вони». Це записано в Біблії, у Новому Завіті, у Євангелії від Івана, 17:19.
Цей же євангеліст Іван на початку своєї Євангелії пише про Ісуса Христа: «А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула Його». Зовсім, як на картині, де на темному тлі дуже чітко виділяється світла фігура Спасителя. Він, святий і безгрішний, добровільно залишив славу небес, бо бачив, що людям загрожує смертельна небезпека — гріх, який зрештою приводить до смерті й вічних мук у пекельному вогні. Ісус Христос узяв на Себе гріх усього світу, і наш із вами також, і віддав Своє життя за нас, померши на хресті. На Нього вилився весь Божий гнів за всі людські переступи й беззаконня. Він прийняв покарання, яке належало нам. Та смерть не змогла втримати Його, як темрява не може приховати світла, і третього дня Христос воскрес. І тепер кожен, хто повірить і прийме Його жертву, отримає спасіння. «Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Iв. 3:16).
Висновок
Дорогі діти, ви переконалися, що мужність, самопожертва, готовність захищати інших — це чесноти, закладені самим Богом у серці людини. Ми захоплюємося людьми, які допомагають іншим, навіть ризикуючи власним життям, ми поважаємо тих, хто непохитно відстоює свої переконання й не йде на компроміс із сумлінням, але найбільше маємо бути вдячними й шанувати Божого Сина, Ісуса Христа, за Його Голгофську жертву і подароване нам вічне спасіння й вічне життя.
Бажаю і вам бути мужніми, відважними, сміливими в будь-яких обставинах життя. Не минайте тих, кому можете допомогти, не піддавайтеся впливу тих, хто штовхає вас на зло; відстоюйте свої переконання і свою християнську віру. Прагніть допомагати іншим людям — і вам віддасться сторицею.
