Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!
Мт. 6:21
Діти — дуже актуальна тема сьогодні. Боротьба за дітей, ким вони будуть, яке їх чекає майбутнє, точиться не тільки в батьківському серці, а й дуже активно в нашій державі. Вона теж хоче мати право на наших неповнолітніх дітей.
Хто виграє перегони: батьки чи суспільство?
Хто буде формувати свідомість і моральні цінності наших дітей?
Мені дуже хочеться вселити надію батькам щодо їхніх дітей. Якщо ми будемо володіти серцем дитини, то ніхто й ніколи не зможе завдати їм безповоротної шкоди в сфері цінностей і пріоритетів.
Серце — це духовний світ людини. Також є думка, що це сукупність духовного й душевного світогляду людини. Але напевно — це не матеріальне серце й не тілесні речі. Це набагато важливіше за їжу, одяг та освіту, які будуть у наших дітей.
Хто володіє серцем — той володіє всією людиною.
Хто володіє серцем нашої дитини?
Хто формує моральні та духовні цінності нашої дитини?
Якщо на ці запитання відповідь — не батьки, то тоді цей матеріал буде цінний для вас. А якщо навіть ваша відповідь: «Так», то я раджу перевірити те, що ми закладаємо в наших дітей. Чи допоможуть ці цінності нашим дітям прожити щасливе життя?
Отже, як заволодіти серцем дитини?
1. Правильною поведінкою
Не шукаємо ми слави в людей, ані у вас, ані в інших. Хоч могли ми потужними бути, як Христові апостоли, але ми серед вас були тихі, немов годувальниця та, яка доглядає дітей своїх. Так бувши ласкаві до вас, хотіли ми вам передати не тільки Божу Євангелію, але й душі свої, бо були ви улюблені нам.
1 Сол. 2:6–8
Поведінка батьків — це те, що приваблює або відштовхує дітей від їхніх батьків. Апостол Павло дає рецепт поведінки, яка дозволить нам володіти серцем дитини.
Не шукати слави в дітях. Бог дав нам дітей не для того, щоб вони приносили нам славу й змінили наше становище в суспільстві. Діти дані батькам тимчасово (дочасно), поки не одружаться або ж не набудуть 30-літнього повноліття (так було з Ісусом Христом, Іваном Хрестителем…) Тому перед батьками Творець Усесвіту поставив завдання: «Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї» (Пр. 22:6). Дізнатися від Бога дорогу (призначення) для нашої дитини на землі й наставити її на цю дорогу так, щоб вона ніколи з неї не зійшла, наші дії мають бути спрямовані тільки на цю мету.
Поведінка — тиха, доглядати дітей, немов годувальниця. Дорогі батьки, що можуть сказати діти про нашу поведінку? Вона строга, диктаторська, маніпулювальна, потуральна? Такою поведінкою можна тримати біля себе тільки маленьких дітей і то не завжди. Вони просто біля нас, бо їм немає куди подітися. І за першої можливості вони втікають до бабусі з дідусем, або на вулицю до своїх друзів. Ми маємо бути тихими. Якщо людина підвищує голос, то вона програла. Тихість можна описати наступним принципом: «Твердо управляти м’якою рукою». Не поступатися принципами, а добиватися м’якістю (тихістю). Турбота має виявлятися протягом усього життя, аж поки діти живуть із батьками, піклування, як про маленьку дитину — немов годувальниця. Дітей потрібно доглядати, а не ними командувати чи маніпулювати.
Виховувати душі з великою любов’ю. Це ще одна характеристика батьків, яка дозволить їм володіти серцем дитини. Дітям неможливо нав’язати те, чого немає в нас. Якщо ми хочемо, щоб діти вчилися, — нам потрібно вчитися. Якщо ми хочемо, щоб діти читали книги, то нам потрібно читати книги тощо. Ми зможемо передати дітям лише ті моральні цінності та духовні якості, які присутні у нашому реальному, практичному, повсякденному житті. Є винятки з правил, але вони складають лише 5 %. У селі, де я раніше жив, є хлопець, який не випив і грама спиртних напоїв, водночас усі його родичі повмирали через алкоголізм. Йому зараз 48 років — це виняток із правил.
Мало мати правильні цінності, їх ще потрібно передавати дітям з великою любов’ю. Кажуть: «Неможливо дати дітям забагато любові». Любов батьків, яка будується на біблійних принципах, ніколи не може зіпсувати дитину.
2. Берегти від ідолів (кумирів)
Дітоньки, бережіться від ідолів! Амінь.
1 Ів. 5:21
Головний ворог у боротьбі за серце дитини — це ідол, або кумир. На жаль, дуже часто батьки самі створюють їх для своїх дітей. Мами дають маленьким дітям смартфон із мультфільмами, а самі в той час теревенять із подругами чи займаються собою. Згодом виявляється, що дитина охочіше проводить час із телефоном, ніж із батьками. Віддаємо дітей у садочок, а самі живемо своїм життям. Один чоловік сказав: «Бог дав дітей мамі, вона і має бути з ними, доки вони її потребують».
Як зберегти дітей від ідолів (кумирів)?
Власним прикладом. Батьки, які не мають ідолів і кумирів, можуть дуже легко навчити своїх дітей жити без них. Якщо ж тато не може пропустити жодного футбольного матчу, де грає його футбольна зірка, то в дитини скоро з’явиться своя зірка, яку вона буде наслідувати й слухати більше, як тата. У батьків, які зрозуміли Євангелію, має бути лише одна залежність — від Ісуса Христа, Господа нашого життя.
Розповідайте правду про ідолів (кумирів). Ми звикли користуватися напівправдою. Бачити лише те, що нам вигідно, а на все інше заплющувати свої очі. Я професійно займався спортом: вільною (греко-римською) боротьбою. Унаслідок цього я набув дуже багато проблем зі здоров’ям. Я почав цікавитися в інших спортсменів станом їхнього здоров’я — 100 зі 100 мають набуті хвороби. Скажімо, остання новина: Олег Блохін на інвалідному візку відвідав фінал Ліги Європи. Якщо ми бажаємо щасливої старості для наших дітей, то ніколи не дозволимо їм професійно займатися спортом. Фізична зарядка — це те, що батьки й діти мають робити щодня. Розкажіть дітям усю правду про їхніх кумирів, а вона здебільшого страшна. Покажіть їм кінець шляху, до якого їх призведе їхній ідол. Візьміть до прикладу історію про Самсона. Найсильніший чоловік у світі закохується в дуже гарну дівчину. Кінець життя — зрада, вибрані очі, рабство й смерть у дуже молодому віці. Таких прикладів із Біблії, та й у нашому житті дуже багато. Батьки, збережіть своїх дітей від ідолів та кумирів.
Ісус — фокус життя. Для того щоб наших дітей не приваблювали ідоли та кумири, необхідно прищепити їм велику любов до Христа. Ісуса достатньо для всіх сфер нашого існування. Він усе в усьому: «Бо все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь» (Рим. 11:36). Нехай дасть нам Бог великої мудрості допомогти нашим дітям закохатися в Ісуса так, як Його любив апостол Павло (Фил. 1:21): «Бо для мене життя — то Христос, а смерть — то надбання».
Дорогі батьки, докладімо всіх зусиль, аби допомогти нашим дітям любити Ісуса понад усе на світі.
3. Допомогти не грішити
Діточки мої, це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного.
1 Ів. 2:1
Долі дітей найпрекраснішого царя ізраїльського Давида — це плачевна біблійна історія. Син Амнон розпалюється гріховною пристрастю до своєї сестри Тамари, а цар, замість того щоб убезпечити дітей від гріха, не вдаючись у суть проблеми, посилає свою дочку на незворотну біду. Велика зайнятість державними справами завадила йому виховати в страху Божому своїх дітей. Як наслідок, брат Тамари Авесалом (старший син Давида) вбиває свого зведеного брата Амнона.
Пояснюйте. Батьки, Бог дав нам дітей, аби ми спостерігали за ними й постійно цікавились їхнім життям. Не залишайте своїх дітей без нагляду. Коли ваша дочка виходить із дому, подивіться на її зовнішній вигляд. Одяг вашого сина може свідчити, що він захопився речами, які можуть призвести до незворотних наслідків у житті. Багато про наших дітей говорять їхні сторінки в соціальних мережах. Музика, яку вони слухають, речі якими вони розважаються. Батьки мають пояснювати дітям, що і до чого приведе, які наслідки можуть бути від їхнього захоплення, багато говорити про силу гріха, розповідати історії реальних людей і наголошувати на причинах, які призвели до життєвого краху.
Показувати наслідки. Коли наші діти були маленькими, біля нашого дому постійно збиралися люди з алкогольною залежністю. Щоразу йдучи повз них із дітьми, я говорив, що це за люди й чому вони в такому стані. Можна завести своїх дітей у наркодиспансер, де люди вмирають від наркотиків, щоб діти побачили, які на вигляд ці нещасні, що робиться з їхнім тілом. Мудрі батьки застерігають від гріха своїх дітей із раннього віку.
…Я доріс до віку, коли захотів піти на танці в клуб. Мама побачила, що я кудись збираюся, і розпитала про все. Головне, що я тоді запам’ятав: «Синку, іди, але пам’ятай, якщо до мене прийде дівчина і скаже, що ви з нею мали близькі стосунки, то 24 години — і ти з нею одружишся». Ці слова лунали в моєму розумі всю мою молодість.
4. Володіти серцем
І приверне він серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків, щоб Я не прийшов, і не вразив цей край прокляттям!
Мал. 4:6
Володіти серцем дитини — це велике щастя, хоча досягати цього дуже нелегко.
Найперше визнайте, що не володієте серцем дитини, та усуньте причину втрати її серця: «Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!» (Мт. 15:8). Якщо діти гарно з нами спілкуються, це не означає, що їхнє серце належить нам. Якщо ми наберемося сміливості й проведемо аналіз, то Бог нам відкриє реальну ситуацію й допоможе вернути серце дитини.
Іван Хреститель примирив батьків і дітей через покаяння (Мт. 3:8): «Отож, учиніть гідний плід покаяння!» Головний шлях для повернення серця — це коли батьки просять прощення в дитини: «Також молоді, коріться старшим! А всі майте покору один до одного, бо Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать!» (1 Петр. 5:5).
Простіть дітей за зло, зроблене вам (Мт. 6:12, Дії 7:60, Ів. 20:23). «І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим» — це слова з молитви «Отче наш», які ми повторюємо щоразу й, можливо, до кінця не усвідомлюємо, що коли ми не прощаємо дітям, то Бог не може простити нам. Тільки прощення знімає напругу, яка є між дітьми та батьками. Бог закликає прощати постійно: «Петро приступив тоді та запитався Його: ”Господи, скільки разів брат мій може згрішити проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?” Ісус промовляє до нього: “Не кажу тобі до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!”» (Мт. 18:21–22). Прощати та любити — це два головні принципи батьків.
Захистіть дітей від поганої інформації: «Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя» (Пр. 4:23). Будьте особливим фільтром між своєю дитиною і світом, який хоче їх поглинути. Фільтруйте всю інформацію, яка потрапляє до вашої дитини. Ми, батьки, не дозволяли вивчати дітям ті теми зі шкільної програми, які містили в собі злі або окультні речі. Говорили вчителям, щоб замінили нам ці теми. Ми не читали «Гаррі Поттера», бо це окультний роман, і рекомендували в школі замінити його на альтернативну літературу. Бог нас чув, і вчителі погоджувалися зробити це для всього класу. Максимально захистіть своїх дітей від зла.
Замініть погане добрим у своєму житті, а потім у житті дітей: «І серце його прихильніше до вас, коли згадує він про покору всіх вас, як його прийняли ви були зо страхом і тремтінням» (2 Кор. 7:15). Причиною поганої поведінки дітей здебільшого є неправильне моральне життя батьків. Нам потрібно зупинитися в поганих діях і повністю їх залишити. Бог в Ісусі Христі звільняє від усього поганого: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!» (Мт. 11:28). Не аналізуйте, хто гірший, ви чи ваші діти, визнайте й залишіть свої погані вчинки, тоді зможете допомогти дітям звільнитися від усього поганого.
Станьте друзями: «Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх. Ви друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую» (Ів. 15:13–14). Ісус Христос став для людей другом через те, що постраждав на Голгофському хресті. Батьки мають стати для своїх дітей також і друзями. Для цього потрібно багато часу проводити разом. Подорожуйте зі своїми дітьми. Знайдіть спільне хобі. Запрошуйте свою доню на побачення. Пограйте з сином у м’яча. Як багато є всього хорошого, що можуть робити батьки разом із дітьми і налагоджувати дружні відносини.
Моліться про Божий захист над дітьми: «І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь» (Мт. 6:13). Є місця, де ми не можемо бути разом із дітьми, але там з ними може бути Дух Святий. Коли батьки просять у Бога захисту над своїми дітьми, Він завжди готовий його надати. Наші діти чинять гріх, і ми бачимо це — відразу потрібно молитися, щоб Бог простив їм його та не зарахував їхнього беззаконня. Молитви ніколи не буває багато, але вона завжди є надійною силою для відроджених людей. Бог обіцяє, що жодна молитва не мине безслідно.
Налаштуйтеся на довгу дистанцію — до одруження своїх дітей: «Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом» (Бут. 2:24). Бажаю вам, дорогі батьки, завжди володіти серцем своєї дитини й передати це серце надійному партнерові після одруження.
Бо де скарб дитини, там буде й серце її!
Любомир Турчак, сімейний психолог-консультант, пастор євангельської церкви «Дім Божий» м. Рівне