Автор Оксана Волошин, педагог-організатор, учителька християнської етики Соборненської ЗОШ І–ІІ ст. ім. Володимира Гарматія Байковецької сільської ради Тернопільського р-ну Тернопільської обл.
Мета заходу: формувати в учнів уміння працювати колективно; створити атмосферу радості свята; розвивати пам’ять, кмітливість, інтелектуальні здібності, інтерес до знань; виховувати сумлінне ставлення до навчання, прагнення до знань, бажання вчитись, любов і повагу до вчителів, до школи
СЦЕНАРІЙ ЗАХОДУ
Ведуча. Увага, увага!
Любі гості, мами й тата,
В нас Букварикове свято!
Добре, що прийшли до нас
Ви сьогодні в перший клас.
Ось дзвіночок зве завзято
Першокласників на свято.
Дзвенить дзвіночок. Учні по одному заходять.
Учитель. Перше вересня… Пригадаємо сьогодні цей день! І здається, що це було так давно і так недавно.
Презентація про шкільні свята та будні.
1 учень. Десь над містом і селом
Тихим ранком
Зайнялась зоря,
В школах свято, славне свято
Свято Букваря.
2 учень. Ми всіх гостей вітаємо
І дуже вам радіємо.
Усі вже букви знаємо,
Книжки читати вміємо.
3 учень. Є святкових днів багато
На листках календаря.
А між ними й наше свято —
Вшанування Букваря.
Учитель. А ось і він сам — шановний наш Буквар.
Буквар. Я веселий Букварик,
Весело співаю,
Бо веселе свято в школі
Я сьогодні маю.
Я, святковий Букварик,
Прошу всіх на свято.
Кожну літеру всі разом
Будемо вітати.
Учитель.
Є книг багато — радісних, сумних,
Товстих, тонких, барвистих, наче жар!
Але одна — чи не найперша з них,
І звуть її… християнський Буквар.
Ангел ангела питає:
— Хто абетку так гортає,
Аж здіймає вітер,
Хай брат ангел сам погляне,
Це ж маленькі християни,
Фани наших літер.
Разом. Ми — маленькі християни,
Фани наших літер!!!
А
Цю Абетку ангелята
Адресують вам, малята —
Асі, Аллочці, Андрію…
Тим, читати хто уміє.
Б
Бог — буття Творець, малята,
Будівник Він безустанний.
Богом створено багато!
Він — наш Батько бездоганний.
В
Вам відомо, може, ні?
Словом Бог творив наш світ,
Влаштував віки Він словом.
Бог сказав — і все готове!
Г
Гарний світ та гармонійний
Наш Господь шість днів творив.
Суші та морські глибини…
Геть усе! Людей! Й спочив.
Ґ
Гніт і гнотик недоречно
Сперечались, правда, гречно,
Хто є ґазда у свічок?
— Перевіримо на дотик, —
Обізвався сірничок.
Д
Людям першим Бог дає
Сад Едему в спадок,
В нім Адам хазяїн є,
Єві там достаток.
Е
Переступили волю Бога,
Плід скуштували з дерева пізнання,
Адам і Єва спокусились злого,
З Едему вигнані в знак покарання.
Є
Єва синів породила,
Звісно, поза Раєм.
Каїн й Авель — імена
Діткам вибирає.
Ж
Жолоб, в якому жмутики сіна,
Журиться ослик та віл коло нього,
Жолоб-колисонька Божого сина,
Жолоб-колисонька Бога живого.
З
Заздрість Каїна з’їдає,
Жертву знов приніс убогу.
Каїн брата убиває,
За його любов до Бога.
И
Ич-ич, хитрий сивий сич,
Притихлий, диви,
Може вчить молитви?
І
Ісус у церкві дивиться на нас
І всі приклякли в щирому поклоні,
А спереду ікона при іконі —
Це називається — іконостас.
Ї
Бог навів на землю повінь,
За людей, за їх провини,
Врятував ковчег лиш Ноя,
Звірів в нім та всю родину.
Й
По волі Божій увійшли
У той ковчег птахи й тварини.
А згодом голуб сповістив —
Вода зійшла, зросли маслини.
К
У коромислі веселки
Бог обітницю являє,
Що страшні потоки зверху
Землю більше не здолають.
Л
Знову стали заселяти
Люди Землю, Богом дану,
Башту хотіли будувати
Вавилонську, як погани.
М
Мали згинуть нехороші,
Та міняв Бог гнів на милість,
Як до Нього вірні Божі
Авраам й Мойсей молились.
Н
На горі Синай Мойсею
Бог дав Книгу, дві скрижалі,
І у ній усі євреї
Десять заповідей мали.
О
— Не майте бога окрім Мене, —
Так Бог до люду промовляє.
Не призивайте Боже Ймення
Ви надаремно, Бог бо знає.
П
Псалми Давида — це гімн Богу,
Любов там знищує печалі.
А в мудрих Притчах Соломона
Знання ти знайдеш Божі, сталі.
Р
Різдво Христове! У печері,
У дивнім місті Вифлеємі
Марія Діва Сина родить,
Дитя Святе у світ приходить.
С
Ласку Бог Свою являє,
Сина людям посилає.
Бо Ісус, Дитя сповите,
Є Спасителем для світу.
Т
Тесля Йосип опікує
Сина Божого, рятує
У Єгипті від злочинця,
Ним був Ірод, цар-убивця.
У
А як Ірода не стало,
Уряд зник, що гнав Ісуса,
В Назарет, у місто знане,
Спас із Йосипом вернувся.
Ф
Теслі фах хоч поважає,
Все ж Спаситель поклик чує,
Він до Храму вирушає,
Слово Боже там вістує.
Х
Дух Святий зійшов на Спаса
У час Хрещення, як голуб.
«Це Мій Син…» — почули глас всі.
Божий мир сягає долу.
Ц
Цар царів, Спаситель світу,
Всіх овець заблудлих знає…
День у день з-під смерті гніту
Пастир цей нас визволяє.
Ч
Заповіт Своєї Крові,
Чашу Божого спасіння,
Дав Спаситель в учнів колі,
По молитві на Оливній.
Ш
Шепіт тихий поміж учнів:
— Хтось Ісуса зрадить,
Хліб Небесний, замість учти,
В муки запровадить.
Щ
Цілує Юда у щоку Ісуса,
За грудку срібла, здавши ворогам.
Та задум злий і до грошей спокуса,
В нім втілять потім свій ганебний план.
ь, Ю
Дорога Хресна… І розп’яття.
— Юдейський Цар! — юрба кричала.
У серці ж Господа багаття
Любові й прощення палало.
Я
— Я — воскресіння та життя…
Я — хліб життя… Я — світло світу… —
Ісус сказав. Отож буття
Забрав Христос з-під тління гніту.
Буквар. Всі літери прочитані
Усіх їх — 33.
Тепер всіх Вас учитимуть
Підручники нові.
Виходять Читанка, Українська мова, Математика.
Читанка. Я читанка нечитана
Навчатиму ваш клас.
Я з вами говоритиму
Про наш прекрасний час.
Букварику, мій братику,
Розумна голова,
Твої веселі літери
Складуть мої слова.
А ти спочинь до вересня,
Чи просто погуляй.
Букварику, мій братику,
Спасибі. Прощавай!
Українська мова.
Я — не з лісу, я — не з поля,
Нелегка у мене доля.
Через радість та біду
Я з віків до вас іду.
Я дитину колисала,
Батьківщину захищала.
Я від роду і до роду
Зберігала свою вроду.
Всі народи мову мають,
Всі пісень своїх співають,
Бо хто має мову рідну,
Той багатий, а не бідний!
Математика.
Раз, два, три, чотири, п’ять,
Вміють діти рахувать.
Але хто мене не знає,
Хай даремно не гуляє.
Як уроки діти вчать,
Ставлю їм «дванадцять».
А хто вчить їх трохи гірше,
Ставлю «десять», та не більше.
За невивчені слова
Я поставлю тільки «два»,
А лінивим і недбалим
«Одиничку» я поставлю.
Щоби весело гулять,
Всі уроки треба знать!
Буквар. Я вас прошу не лінуватись
І вчить уроки день при дні.
І берегти книжки! Віднині —
Найперші друзі вам вони.
Учитель.
Вміють наші діти читати і писати.
Вміють батьків своїх шанувати,
Бо яке дерево — такі й квіти,
Які батьки — такі й діти.
Тому сьогодні нашим батькам низький поклін.
Діти дарують квіти батькам.
Буквар. Дякую і вам за добрі слова. На згадку про мене, за старання й перші успіхи вручаю вам медалі друзів Букваря.
Вручення медалей.
Учитель. Дякую всім учасникам свята. Усього вам найкращого! Божого благословення всім нам!
Під час організації свята доцільно використати матеріали рубрики «На допомогу вчителю» з блогу авторки сценарію — «Блог вчителя Волошин Оксани Степанівни» (http://voloshk.blogspot.com/).